Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«ображенн€ рельЇфу м≥сцевост≥ горизонтал€ми




«ображенн€ рельЇфу на топограф≥чн≥й карт≥ маЇ велике значенн€ дл€ вир≥шенн€ будь-€ких задач народного господарства крањни. ƒо зображенн€ рельЇфу м≥сцевост≥ на топограф≥чних картах висуваЇтьс€ р€д суттЇвих вимог: а) швидке визначенн€ абсолютних висот точок м≥сцевост≥; б) визначенн€ напр€мк≥в схил≥в та њх крутизну; в) ч≥тке визначенн€ основних форм рельЇфу та њх взаЇмне розташуванн€.

Ќайб≥льш достов≥рним ≥ точним зображенн€м рельЇфу м≥сцевост≥ Ї спос≥б горизонталей, €кий на сьогодн≥ використовуЇтьс€ св≥товою практикою. √оризонталлю називаЇтьс€ крива, вс≥ точки €коњ мають однакову висоту. √оризонтал≥ на топограф≥чн≥й карт≥ провод€ть через р≥вн≥ пром≥жки в л≥н≥йн≥й м≥р≥ по висот≥ ≥ цей пром≥жок називають перер≥зом рельЇфу та позначають малою буквою латинського алфав≥ту h. √оризонталь можна ототожнити з береговою л≥н≥Їю в озер≥ при спок≥йному стан≥ води в ньому. √оризонталь - це сл≥д кривоњ л≥н≥њ простору в ортогональн≥й проекц≥њ на площин≥. ¬≥ддаль м≥ж горизонтал€ми залежить в≥д крутизни схил≥в. „им крут≥ший схил тим в≥ддаль м≥ж горизонтал€ми менша ≥ навпаки чим схил полог≥ший, тим в≥ддаль м≥ж горизонтал€ми б≥льша.

ќсновною задачею вивченн€ рельЇфу м≥сцевост≥ по карт≥ Ї €сне ≥ ч≥тке просторове у€вленн€ про його форми. «ображенн€ рельЇфу горизонтал€ми не характеризуЇтьс€ великою огл€дн≥стю. ѕотр≥бно мати добре розвинуте просторове у€вленн€, щоб по горизонтал€х об'Їмно у€вити рельЇф м≥сцевост≥.

—хили крутих ≥ пологих форм рельЇфу можуть мати в проф≥л≥ саму р≥зноман≥тну форму: р≥внину, випуклу, вигнуту, хвил€сту тощо. јле в будь-€к≥й форм≥ рельЇфу схили складаютьс€ ≥з поЇднанн€ трьох елементарних форм: р≥внинноњ, вигнутоњ ≥ випуклоњ.

Ќа рис. 26 приведено зображенн€ цих форм в проф≥л≥ ≥ горизонтал€ми.

–ис. 26. «ображенн€ схил≥в р≥зноњ форми горизонтал€ми

 

–≥внинн≥ схили зображуютьс€ горизонтал€ми з р≥зними закладенн€ми. ” випуклих схил≥в закладенн€ зб≥льшуЇтьс€ догори, в сторону п≥двищенн€, а у вигнутих - в сторону пониженн€ м≥сцевост≥. ”м≥нн€ у€вл€ти форму схил≥в за величиною закладень м≥ж горизонтал€ми дос€гаЇтьс€ практикою побудови проф≥л≥в м≥сцевост≥ за топограф≥чним планом або картою.

Ќа рис.26 приведено зображенн€ горизонтал€ми основних форм рельЇфу м≥сцевост≥. ≤з рисунка видно, що зображенн€ гори ≥ улоговини та хребта ≥ лощини м≥ж собою под≥бн≥. ўоб розр≥знити њх один в≥д одного б≥л€ де€ких горизонталей ставл€ть бергштрихи - риски величиною 0,5 ммперпендикул€рн≥ горизонтал≥, €к≥ вказують напр€мок схилу.

 ожну п'€ту горизонталь, висоти €ких кратн≥ ц≥лим метрам на топограф≥чному план≥ провод€ть подв≥йною товщиною 0,2 мм ≥ п≥дписують. ƒл€ п≥дпису горизонталь розривають ≥ в м≥сц≥ розриву пишуть њњ висоту так, щоб верх цифри був розташований в сторону зб≥льшенн€. “аким чином за п≥дписом числа висоти горизонтал≥ визначають напр€мок п≥двищенн€. «а в≥домою висотою одноњ горизонтал≥ ≥ вказаного перер≥зу рельЇфу визначають висоти будь- €ких горизонталей. Ќа вс≥х топограф≥чних планах ≥ картах обов'€зково внизу посередин≥ пишуть числовий масштаб, а п≥д ним симетрично до нього пишуть '' —уц≥льн≥ горизонтал≥ проведен≥ через 0,5 метр≥в''.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 692 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

1168 - | 1210 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.