Вопрос 33:Взаемовідносини мікроорганізмів,що виникають у процесі життедіяльності

Симбіо́з — взаємодія і співіснування різних біологічних видів.

У природі зустрічається широкий спектр прикладів взаємовигідного симбіозу. Від шлункових і кишкових бактерій, без яких було б неможливе травлення, до рослин (часто орхідеї), чий пилок може поширювати лише один, певний вид комах

Метабіоз - форма взаємин між видами мікроорганізмів, що характеризується тим, що продукти життєдіяльності одного виду служать джерелом харчування іншого виду.

Паразити́зм (от др.-греч. παράσιτος — «нахлебник») — один извидов сосуществования организмов. Это явление, при котором два и более организма, не связанные между собой филогенетически,генетически разнородны, сосуществуют в течение продолжительного периода времени, при этом они находятся вантагонистических отношениях. Паразит использует хозяина как источник питания, среду обитания

Антагонізм (від дав.-гр. ανταγωνισμός — «суперечка, боротьба») — суперництво,що характеризується гострою боротьбою ворожих сил, тенденцій. Термін може вживатися в різних контекстах, як наприклад: "ідеологічним антагоністом консерватизму є комунізм і лібералізм ".

Вопрос 34:Вплив вологості середовища на розвиток і біохімічну властивість мікроорганізмів:

Всі існуючі мікроорганізми живуть в безперервній взаємодії з зовнішнім середовищем, в якій вони перебувають, тому піддаються різноманітним впливам. В одних випадках вони можуть сприяти кращому розвитку, в інших пригнічувати їх життєдіяльність. Необхідно пам'ятати, що мінливість і швидка зміна поколінь дозволяє пристосовуватися до різних умов життя. Тому швидко закріплюються нові ознаки.
Перебуваючи в процесі розвитку в тісній взаємодії з середовищем, мікроорганізми не тільки можуть змінюватися під її впливом, але можуть змінювати середовище відповідно з особливостями. Так мікробив процесі дихання виділяють продукти обміну, які в свою чергу змінюють хімічний склад середовища, тому змінюється реакція середовища і зміст різних хімічних речовин.
Всі фактори, що впливають на розвиток мікробів, ділять на:
· Фізичні
· Хімічні
· Біологічні

Вологість
При відносній вологості навколишнього середовища нижче 30% життєдіяльність більшості бактерій припиняється. Час їх відмирання при висушуванні різному (наприклад, холерний вібріон - за 2 доби, а мікобактерії - за 90 діб). Тому висушування не використовують як метод елімінації мікробів з субстратів. Особливою стійкістю володіють спори бактерій.
Широко поширене штучне висушування мікроорганізмів, або ліофілізація. Метод включає швидке заморожування з наступним висушуванням під низьким (вакуумом) тиском (суха сублімація). Ліофільно сушіння застосовують для збереження імунобіологічних препаратів (вакцин, сироваток), а також для консервування і тривалого збереження культур мікроорганізмів.
Вплив концентрації розчинів на ріст мікроорганізмів опосередковано зміною активності води як міри доступною для організму води. І якщо вміст солей поза клітини виявиться вище їх концентрації в клітині, то вода буде виходити з клітки. Пригнічення патогенних бактерій хлористим натрієм зазвичай починається при його концентрації близько 3%.

Вопрос 35:Вплив концентрації розчинених речовин у субстраті на розвиток мікроорганізмів.Визначення осмофільних,галофільних і осмотолерантних мікроорганізмів.Значення їх у народному господарстві.

Мікроорганізми, що можуть жити при високому осмотичному тиску, називаються осмофільними. Бактерії-галофіли можуть рости на середовищах з високим вмістом солей.

За своєю кількістю і різноманітністю одноклітинні далеко перевершують всіх інших мешканців нашоїпланети. Їх знаходять у грунті на глибині в кілька сотень метрів, у всій товщі Світового океану, в льодахльодовиків, у водах систем охолодження ядерних реакторів.
Серед них яскраво виділяються мікроорганізми - екстремофіли, що живуть у настільки несприятливих умовах, що на перший погляд життя там здається неможливою. До них відносяться термофіли (теплолюбні), яких можна знайти навіть в одах гарячих гейзерів, ацидофіли, що розвиваються тільки в кислих середовищах, алкофіли, які віддають перевагу лужне середовище, галофили (солелюбівие), що живуть в сильно солоних водах, радіорезистентність, здатні жити при радіоактивних випромінюванняхв сотні і тисячі разів більш інтенсивних, ніж може витримати людина.
Інтерес до екстремофільних бактеріям в останні роки винятково високий з точки зору їх біологічної унікальності (Заварзін, 1993) та використання в біотехнології (Гончіков, Намсараев, 2000).
Галлофіли займають особливе місце серед інших мікроорганізмів. Це єдині бактерії, що живуть у середовищах з високим вмістом солей. У Мертвому морі, наприклад, концентрація солі сягає 26-27% в деякі роки підвищуючись до 31%, а при 36% сіль випадає з розчину в осад. Галлофіли зустрічаються накристалах солі в прибережній смузі, на солоної риби, на засолених шкурах тварин, на ропних сирах, у капустяних і огірковий розсіл. Великі скупчення галофили завдяки високому вмісту в них каротиноїдів мають блідо-морквяний відтінок

Мікроорганізми, які витримують високий осмотичний тиск, але краще розвиваються при нормальному тиску, називають осмотолерантними.