Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬опрос 1:” чому пол€гаЇ р≥зниц€ м≥ж прокар≥отами еукар≥отами ≥ акар≥отами(в≥русами)?




 

√лавной особенностью прокариот €вл€етс€ отсутствие у них в отличие от эукариот (эу - по-гречески истинный) полноценного клеточного €дра, покрытого мембраной.  роме того, прокариотические клетки обладают единой мембранной системой, включающей как цитоплазматическую мембрану, или плазмалемму, так и различные выросты из нее, зачастую выполн€ющие специфические функции.  летки прокариот имеют очень небольшие размеры, пор€дка 1 мкм.

ћ≥кроорган≥зми - це орган≥зми, невидим≥ неозброЇним оком з-за њх незначних розм≥р≥в. ÷ей критер≥й - Їдиний, €кий њх об'ЇднуЇ. ¬ ≥ншому св≥т м≥кроорган≥зм≥в ще б≥льш р≥зноман≥тний, н≥ж св≥т макроорганизмов. ¬≥дпов≥дно до сучасноњ систематики,м≥кроорган≥зми в≥днос€тьс€ до трьох царствах:

Vira - до них в≥днос€тьс€ в≥руси;

Eucariotae - до них в≥днос€тьс€ прост≥ ≥ гриби;

Procariotae - до них в≥днос€тьс€ ≥стинн≥ бактер≥њ, рикетс≥њ, хлам≥д≥њ, м≥коплазми, сп≥рохети, актином≥цети.

 ≥льк≥сть ≥ життЇд≥€льн≥сть м≥кроб≥в залежать в≥д умов ≥снуванн€ (харчуванн€, температури, вологост≥).

є ¬≤ƒћ≤ЌЌ≤ ќ«Ќј » ѕ–ќ ј–≤ќ“» ≈” ј–≤ќ“»
  ѕоходженн€ назви √рец. pro Ц зам≥сть + karyon Ц €дро √рец. eu Ц добре, повн≥стю + karyon Ц €дро
  —ередн≥й розм≥р кл≥тин 1-10 мкм 10-50 мкм
  —правжнЇ €дро з €дерною оболонкою ¬≥дсутнЇ (Ї нуклеоњд)
  ќрган≥зац≥€ ƒЌ  ќкрем≥ молекули, не звТ€зан≥ з г≥стонами. «амкнена в к≥льце ” хромосомах, звичайно звТ€зана з г≥стонами. Ћ≥н≥йна структура
   ≥льк≥сть хромосом ќдна хромосома ƒв≥ та б≥льше хромосом
  —клад хромосом ƒЌ  ƒЌ  ≥ б≥лок
  Ќаб≥р хромосом √аплоњдний √аплоњдний або диплоњдний
  ÷итоплазматична ƒЌ  Ќе оточена мембраною (плазм≥ди) ќточена мембранами (м≥тохондр≥њ, пластиди)
   л≥тинна ст≥нка ћ≥стить пептидогл≥кани ѕобудована з простих орган≥чних або неорган≥чних речовини
  —клад мембран Ќе м≥ст€ть стерол≥в ћ≥ст€ть стероли
  ƒвомембранн≥ ≥ одномембранн≥ органели ¬≥дсутн≥
  –озм≥р рибосом ћенший (70 S) Ѕ≥льший (80 S)
  “равн≥ вакуол≥≥ ¬≥дсутн≥
   л≥тинний центр ¬≥дсутн≥й ѕрисутн≥й у б≥льшост≥ тварин ≥ нижчих рослин
  Ѕудова джгутик≥в ѕрост≥ша: складаютьс€ з одн≥Їњ або дек≥лькох ф≥брил —кладн≥ша: складаютьс€ з 20 ф≥брил, з≥браних у групи (2×9 + 2)
  –ух цитоплазми ¬≥дсутн≥й „асто спостер≥гаЇтьс€
  —пос≥б поглинанн€ њж≥ јбсорбц≥€ через кл≥тинну ст≥нку ‘агоцитоз ≥ п≥ноцитоз (у тваринних кл≥тин)
  ƒихальна система ™ частиною мембран, або мезосом –озташована у мембранних органелах
  ƒиханн€ јнаероби та аероби ѕереважно аероби
  ѕроцес фотосинтезу ѕ≥гмент бактер≥охлороф≥л. ” бактер≥й не супроводжуЇтьс€ вид≥ленн€м кисню ѕ≥гменти: хлороф≥л a, b, c, d, e. —упроводжуЇтьс€ вид≥ленн€м кисню
  —пос≥б д≥ленн€ кл≥тин ѕр€мий под≥л ћ≥тоз, мейоз
  —татев≥ кл≥тини —ам орган≥зм —ам орган≥зм або спец≥альн≥ кл≥тини
  —татевий процес “иповий статевий процес в≥дсутн≥й. ѕередаЇтьс€ лише частина спадковоњ ≥нформац≥њ ™ типовий статевий процес. ѕередаЇтьс€ весь наб≥р хромосом
  ќсобливост≥ „утлив≥ до пен≥цил≥ну. —т≥йк≥ до гама-випром≥нюванн€. ¬ерхн€ температурна межа 75-90∞— Ќечутлив≥ до пен≥цил≥ну. Ќизька ст≥йк≥сть до гама-випром≥нюванн€. ¬ерхн€ температурна межа 40-60∞ —

 

¬≥руси (в≥д лат. virus Ч отрута) Ч некл≥тинн≥ форми житт€, здатн≥ проникати в певн≥ жив≥ кл≥тини й розмножуватис€ т≥льки всередин≥ цих кл≥тин. ¬ивченн€м в≥рус≥в займаЇтьс€ наука в≥ру≠солог≥€.

¬≥руси Ї паразитами, викликають у своњх господар≥в т≥ чи ≥н≠ш≥ захворюванн€, у рослин Ч листову мозањку, затримку зростан≠н€, що приводить до зниженн€ урожаю. ƒо серйозних захворю≠вань тварин можна в≥днести €щур великоњ рогатоњ худоби, беши≠хове запаленн€ у свиней, чуму птах≥в ≥ м≥ксоматоз у крол≥в. ¬≥ру≠сами Ї б≥льш≥сть ≥з хвороб людини Ч грип, к≥р, краснуха, свинка, в≥спа, пол≥ом≥Їл≥т тощо.

–азом з тим Ї в≥руси, що вражають де€к≥ бактер≥њ. њх назива≠ють бактер≥офагами, або просто фагами.

Ўл€хи й механ≥зми еволюц≥њ в≥рус≥в остаточно не встановле≠н≥. ¬ластивост≥ в≥рус≥в описуютьс€ криптограмою. ¬≥руси р≥зко в≥др≥зн€ютьс€ в≥д ус≥х ≥нших форм житт€. «а будовою та орган≥≠зац≥Їю вони Ї нуклеопротењдними частинками, за способом репро≠дукц≥њ - внутр≥шньокл≥тинними паразитами. Ѕудучи автономни≠ми генетичними структурами, в≥руси мають низку атрибут≥в жит≠т€, у тому числ≥ так≥ важлив≥, €к зд≥бн≥сть до еволюц≥њ. ¬≥руси Ч об'Їкт молекул€рноњ б≥олог≥њ.

”с≥ активн≥ процеси в≥рус≥в прот≥кають у кл≥тинах-господар€х. ѕоза кл≥тинами господар€ в≥русна частинка не про€вл€Ї н≥€ких ознак житт€: не харчуЇтьс€, не дихаЇ, не росте, не розмножуЇтьс€. ѕроте, проникнувши в кл≥тину, в≥рус Ђп≥дпор€д≠ковуЇї њњ соб≥, примушуЇ виробл€ти нов≥ в≥русн≥ частинки, це приводить кл≥тину до загибел≥, а в≥русн≥ частинки, що зв≥льнили≠с€, заражають нов≥ кл≥тини.

¬опрос 4:—пос≥б ≥ швидк≥сть розмноженн€ бактер≥й:

Ѕактер≥њ Ї однокл≥тинними м≥кроорган≥змами, позбавленими €дра (прокар≥оти). ¬≥домо приблизно дес€ть тис€ч сучасних бактер≥й. Ѕактер≥њ поширен≥ повсюдно. ¬они зустр≥чаютьс€ у величезних к≥лькост€х у вод≥, грунт≥, пов≥тр≥, залишках мертвих рослин, трупах тварин, в живих орган≥змах. Ѕактер≥њ ростуть ≥ розмножуютьс€ з неймов≥рною швидк≥стю. ѕрим≥ром, одна холерних бактер≥€ за добу при спри€тливих умовах може в≥дтворити таку к≥льк≥сть соб≥ под≥бних, що пл≥вка з бактер≥й могла б покрити всю поверхню земноњ кул≥. якщо цього не в≥дбуваЇтьс€ насправд≥, то т≥льки тому, що дл€ вс≥х бактер≥й не достатньо поживних речовин, що призводить до њх масовоњ загибел≥.

ѕ≥сл€ дос€гненн€ певних параметр≥в кл≥тини, що виражаютьс€ необх≥дним сп≥вв≥дношенн€м обс€г≥в цитоплазми та €дра, бактер≥њ починають розмножуватис€ безстатевим ≥ статевим способом. Ѕагато бактер≥й позбавлен≥ статевого процесу, ≥ розмноженн€ у них прот≥каЇ т≥льки шл€хом под≥лу або брунькуванн€. “ак, практично вс≥м видам бактер≥й притаманне множинний р≥вновеликий б≥нарний под≥л, що Ї р€дом посл≥довних простих розпод≥л≥в кожноњ кл≥тини за короткий в≥др≥зок часу на дв≥ ≥дентичн≥ кл≥тини. –озпод≥л грампозитивноњ бактер≥альноњ кл≥тини зд≥йснюЇтьс€ п≥сл€ репл≥кац≥њ ƒЌ . ћезосоми формують поперечну перегородку в кл≥тц≥ бактер≥њ в≥д перифер≥њ до центру. ќсоблив≥сть безстатевого способу розмноженн€ грамнегативних бактер≥й пол€гаЇ в тому, що розпод≥л в≥дбуваЇтьс€ шл€хом формуванн€ перет€жки при вт€гуванн≥ мембрани ≥ кл≥тинноњ ст≥нки всередину кл≥тини. Ѕрунькуванн€ Ї процес утворенн€ ≥ росту бруньки на одному з полюс≥в материнськоњ кл≥тини, €ка про€вл€Ї ознаки стар≥нн€ ≥ не даЇ б≥льше чотирьох доч≥рн≥х кл≥тин.

—татеве розмноженн€ у бактер≥й зд≥йснюЇтьс€ в прим≥тивн≥й форм≥. ” бактер≥й не утворюютьс€ гамети, ≥ немаЇ злитт€ кл≥тин. ќднак найважлив≥ша под≥€ статевого процесу в≥дбуваЇтьс€ - це обм≥н генетичним матер≥алом, що називаЇтьс€ генетичною рекомб≥нац≥Їю. ѕри статевому процес≥ частина ƒЌ  бактер≥альноњ кл≥тини донора транспортуЇтьс€ в кл≥тину рецип≥Їнта ≥ зам≥щаЇ аналог≥чну частину ƒЌ  рецип≥Їнта п≥д впливом необх≥дних фермент≥в. Ќовостворена рекомб≥нантна ƒЌ  бактер≥њ м≥стить гени обох батьк≥вських кл≥тин. ќсоблив≥стю кл≥тин, утворених при статевому розмноженн≥, Ї те, що у них спостер≥гаЇтьс€ р≥зноман≥тн≥сть ознак, завд€ки з'Їднанню ген≥в р≥зних орган≥зм≥в. ÷е Ї основою еволюц≥йних перетворень ≥ по€ви нових вид≥в бактер≥й. ¬ивчено три способи утворенн€ рекомб≥нант≥в: трансформац≥€, трансдукц≥€ та кон'югац≥€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1829 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1278 - | 1039 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.