Забезпечення відповідності системи оперативного керування виробництвом (ОКВ) типу і характеру конкретного виробництва

Розроблено типові системи ОКВ. Кожна відповідає типу і характеру виробництва, але складність їхнього використання полягає в тому, що на підприємстві, як правило, функціонують виробництва різних типів. Навіть в окремих цехах можна виділити продукцію масового, одиничного і серійного характеру.

З іншого боку, одночасне використання на одному підприємстві декількох типових систем ОКВ неможливо через їхню несумісність хоча б, наприклад, по планово-облікових одиницях і методах узгодження роботи цехів.

Задачу створення єдиної системи оперативного керування підприємством з різними типами виробництва можна вирішити, якщо за основу взяти не тип виробництва, а форму організації виробництва, наприклад, маршрутну чи потокову.

В умовах ринку прискорення росту ефективності виробництва обов'язково вимагає підвищення наукового рівня керування, автоматизації його функцій, застосування сучасного математичного апарату, засобів обчислювальної й організаційної техніки, створення інтегрованих систем керування підприємствами (ІСКП). Організація і керування матеріальними потоками повинно удосконалюватися в рамках підсистеми оперативного керування основним виробництвом (ОКОВ).

Лекція 15.2 Закони організації виробничих процесів

План лекції: 1) Закон упорядкованості руху предметів праці у виробництві. 2) Закон безперервності ходу виробничого процесу. 3) Закон ритму виробничого циклу виконання замовлення (правило„золотого перетину”). 4) Методи моделювання ритму виробничого циклу виготовлення виробу. 5) Закон календарної синхронізації тривалості технологічних операцій

Рекомендована література: [ 3, 8-11, 22-23, 33 ]

Будь-яка наука послідовно проходить три етапи розвитку: збір матеріалу, його систематизація, установлення закономірностей. Логістика як наука в даний час знаходиться на рубежі другого етапу. Систематизація матеріалу ще не закінчена, а паралельно вже починаються спроби визначення принципів і виявлення закономірностей оптимізації потокових процесів. Як наука і практика логістика має за мету підвищення організованості виробничих систем, і тому вона тісно взаємодіє з організацією виробництва як наукою про проектування, створення і розвиток виробничих систем. Закони і закономірності організації виробництва є базою для рішення логістичних проблем.

В даний час у теорії організації виробництва можна виділити дві групи закономірностей: закономірності організації виробничих систем і закономірності організації виробничих процесів. Досягненням у сучасній теорії організації виробництва можна вважати виявлення й опис того, як виявляються закони організації ритмічних виробничих процесів:

ü закон упорядкованості руху предметів праці у виробництві;

ü закон безперервності ходу виробничого процесу;

ü закон календарної синхронізації тривалості технологічних операцій;

ü закон емерджентності основних і допоміжних виробничих процесів;

ü закон резервування ресурсів у виробництві;

ü закон ритму виробничого циклу виконання замовлення (правило „золотого перетину”).

Використання вищезгаданих законів організації виробничих процесів дозволяє спланувати і підтримувати ритмічну роботу виробничих підрозділів підприємства, тобто роботу у формі раціональної організації виробничих процесів, при якій процеси виготовлення окремих деталей, комплектів деталей і виконання окремих замовлень програми сполучаться по заздалегідь визначеному плану. Це сполучення забезпечує ритмічну роботу як одночасно (паралельно) у всіх виробничих підрозділах і на кожному робочому місці в строгій відповідності з плановою пропорційністю, технологічністю, прямоточністю й економічно обґрунтованою надійністю випуску виробів у встановлений термін і належну якість.

Організація і підтримка ритмічної роботи кожного підприємства і його виробничих підрозділів дозволяє усунути традиційні втрати ресурсів робочого часу робітників і устаткування, (а вони складають не менш 40% первісної величини ресурсів) по організаційно-технічних причинах. Організація, і підтримка ритмічної роботи кожного підприємства забезпечує йому конкурентні переваги: лідерство по мінімуму витрат, гарантовану доставку замовлень, індивідуалізацію виробів по вимогах замовників, гнучке регулювання обсягу виробництва, розширення сервісних послуг і ряд інших переваг.