Основні принципи логістики

Принцип (основа, початок) у суб'єктивному змісті - основне положення, передумова; в об'єктивному змісті - вихідний пункт, першооснова, основне теоретичне знання, що не є ні доказовим, ні потребуючим доказу. Принципи - основні вихідні положення якої-небудь теорії, навчання, науки, світогляду, організації. Сучасна логістика базується на наступних основних принципах:

1 Системність: формування потоку, виділення об'єктів, що переміщаються і змінюються у якості окремої керованої підсистеми і застосування стосовно неї системного підходу; зв'язок витрат на окремі операції по постачаннях і перевезенню товарів зі стратегічним планом фірми; досягнення взаємодії логістики з маркетингом і виробництвом; організація планування, виробництва, збуту, закупівель, збереження і транспортування як єдиного матеріального потоку логістичного ланцюга.

2 Комплексність: формування усіх видів забезпечення (розвиток інфраструктури) для здійснення руху потоків у конкретних умовах; координація дій безпосередніх і опосередкованих учасників руху ресурсів і продуктів; здійснення централізованого контролю по виконанню задач, що стоять перед логістичними структурами фірми; прагнення фірм до тісного співробітництва з зовнішніми партнерами по товарному ланцюжку і встановленню міцних зв'язків між різними підрозділами фірм у рамках внутрішньої діяльності.

3 Науковість: посилення розрахункового початку на всіх стадіях керування потоком — від планування до аналізу, виконання подібних розрахунків усіх параметрів траєкторії руху потоку; визнання за кваліфікованими кадрами статусу важливого ресурсу логістичних структур фірми.

4 Конкретність: чітке визначення конкретного результату як мети переміщення потоку відповідно до технічних, економічних і інших вимог; здійснення руху з найменшими витратами усіх видів ресурсів.

5 Конструктивність: диспетчеризація потоку, безперервне відстеження переміщення і зміни кожного об'єкта потоку й оперативне коректування його руху; ретельне виявлення деталей всіх операцій матеріально-технічного забезпечення і транспортування товарів.

6 Надійність: забезпечення безвідмовності і безпеки руху, резервування комунікацій і, технічних засобів для зміни при необхідності траєкторії руху потоку; широке використання сучасних технічних засобів переміщення і керування рухом; підвищення швидкості і якості надходження інформації і поліпшення технології її обробки.

7 Варіантність: можливість адекватного реагування фірми на коливання попиту; цілеспрямоване створення резервних потужностей, завантаження яких здійснюється відповідно до попередньо розроблених резервних планів фірми.

8 Інтегративність: шукані якості властиві лише логістичній системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо. Наявність інтегративних якостей показує, що властивості системи хоча і залежать від властивостей її елементів, але не визначаються ними цілком.

9 Ефективність: здатність логістичної системи при даному рівні розвитку ринкових відносин, виробничих технологій, при даних суб'єктах цієї системи досягти принципово можливого мінімуму логістичних витрат.

10 Гнучкість: вбудованість у логістичну систему механізмів, що дають можливість прогнозувати тенденції зміни стану зовнішнього економічного середовища і виробляти адекватні їм дії.

11 Цілісність: сприяння доведенню керуючих впливів до всіх структурних складових логістичної системи, розвитку між ними інформаційного співробітництва, спрямованого на досягнення цілей логістики.

12 Превентивність: відома девіантна концепція керування, націлена не на попередження відхилень, диспропорцій, а на можливе усунення їхніх негативних наслідків; у логістиці ж припустима лише превентивна концепція керування, що попереджає виникнення відхилень і диспропорцій.

Логістична діяльність передбачає керування транспортом, складським господарством, запасами, кадрами, комерційну діяльність, організацію інформаційних систем і ін. Принципова новизна логістичного підходу – це органічний взаємозв'язок, інтеграція всіх перерахованих функціональних областей у єдину матеріалопровідну систему. Ціль логістичного підходу – наскрізне керування матеріальними потоками.