Розділ 14 Закупівельна логістика

Лекція 14.1 Завдання та функції закупівельної логістики. Типи ринків. Засоби постачання продукції. Аналіз ціни та вибір постачальників для промислових підприємств

План лекції: 1) Завдання закупівельної логістики 2) Типи ринків.3) Визначення потреб підприємства. 4) Засоби постачання продукції, аналіз ціни. 5) Вибір постачальника для промислових підприємств.

Рекомендована література: [ 3, 8-11, 22-23, 33 ]

Основною метою закупівельної логістики є задоволення потреб виробництва (вагоноремонтного у тому чіслі) в матеріалах з максимально можливою економічноюефективністю. Досягнення цієї мети залежить від рішення наступних завдань:

- Витримування обґрунтованих термінів закупівлі сировини і комплектуючих виробів (матеріали, закуплені раніше наміченого терміну, лягають додатковим навантаженням на оборотні фонди підприємств, а запізнення в закупівлях може зірвати виробничу програму або привести до її зміни).

- Забезпечення точної відповідності між кількістю постачань і потребами в них (надлишок або недостатня кількість товарно-матеріальних ресурсів, що поставляються, також негативно впливає на баланс оборотних фондів і стійкість випуску продукції і, крім того, може викликати додаткові витрати при відновленні балансового оптимуму).

- Дотримання вимог виробництва по якості сировини і комплектуючих виробів.

Основу економічної ефективності закупівельної логістики складають пошук і закупівля необхідних матеріалів задовільної якості за мінімальними цінами. У вивченні ринку питання цін істотну роль грає аналіз можливих логістичних витрат і термінів постачань. Розрахунок витрат на придбання сировини і матеріалів багато в чому визначає подальшу стратегію виробництва і збуту кінцевої продукції.

У західній практиці закупівельної діяльності вироблене загальне правило партнерства: в основі успішної підготовки і виробництва продукції (за інших рівних умов) лежать гарні відносини між підприємцем, з одного боку, і кредиторами і постачальниками, з іншого.

У відносинах з постачальниками рекомендується дотримувати декількох основних принципів:

ü поводитися з постачальниками так само, як із клієнтами фірми;

ü не забувати демонструвати на ділі спільність інтересів;

ü знайомити постачальника зі своїми задачами і бути в курсі його
ділових операцій;

ü виявляти готовність допомогти у випадку виникнення проблем
у постачальника;

ü дотримувати прийняті на себе зобов'язання;

ü враховувати в діловій практиці інтереси постачальника;

ü підтримувати по можливості стабільні контакти в діловій
сфері.

Успішне здійснення закупівель припускає наявність великої інформації про ринки, де вони здійснюються. Вихідним пунктом дослідження ринку повинна бути точно сформульована постановка проблеми.

Ціль проведення досліджень ринку закупівель сировини і матеріалів визначає одночасно і тип ринків, що повинні бути досліджені. Виділяють наступні їхні типи:

ü безпосередні ринки (що забезпечують у даний час потреби в сировині і матеріалах);

ü опосередковані ринки (ринки, що використовуються постачальниками);

ü ринки замінників (цілком або частково замінних продуктів);

ü нові ринки.

Отримана інформація повинна відбивати такі ринкові категорії, як пропозиція, попит і ринковий баланс. На базі цієї інформації, яка подається в трьох аспектах: сучасний аналіз ринку („моментальний знімок”); динаміка зміни кон'юнктури ринку; прогнози зміни ринку, як правило, дається відповідь на наступні питання:

ü яка структура досліджуваного ринку або яка форма ринку має місце;

ü як організований досліджуваний ринок або як протікає балансування попиту та пропозиції;

ü яким чином будуть розвиватися структура й організація ринку?

Вивчення ринку з метою закупівель сировини і комплектуючих виробів, проводиться паралельно з розробкою нової продукції.

У машинобудуванні (ремонтному виробництві) воно здійснюється на стадії конструювання виробів. Задача органів постачання - забезпечити конструкторів необхідними каталогами, описами, проспектами по профілю проведеної роботи з метою їх повної й об'єктивної орієнтації у відповідних питаннях. Задачею органів постачання є також збір інформації про ціни, можливі терміни постачань, транспортних витрат і пошук їхнього оптимального сполучення. Кількість матеріалів, дата початку постачань і тривалість періоду їхнього надходження залежать від виробничих програм підприємства, що у свою чергу визначаються результатами вивчення ринків збуту.

Вивчивши ринок і зупинившись на яких-небудь конкретних постачальниках, відділ закупівель зобов'язаний визначити потреби підприємства в конкретних постачаннях. Визначення потреб ґрунтується на стратегії керування запасами, чому буде присвячена спеціальна лекція.

Визначення потреб означає: виявлення товарів і послуг по їхній якості, кількості в основному двома методами: шляхом визначення потреб на основі замовлень і планомірного визначення потреб на основі витрат.

Визначення потреб на основі замовлень відбувається шляхом розкладання специфікацій на окремі комплектуючі з обліком уже наявних складських запасів. Первинними потребами тут є потреби в готових виробах, вторинними - у вузлах, з яких комплектуються вироби, третинними - у деталях, з яких складаються вузли. Терміни задоволення наступних потреб визначаються на основі термінів закупівлі попередніх.

Метод визначення потреби на основі витрат або минулого досвіду використовується за допомогою найпростіших розрахункових методів. На практиці часто користуються інтуїтивними методами прогнозу, насамперед у тих випадках, коли витрати не піддані сезонним коливанням і не випробують впливу яких-небудь зовнішніх факторів.

У західних країнах продукція виробничого призначення класифікується по видах заготовленого товару і способам їхньої закупівлі. З усього різноманіття традиційно виділяються наступні види товарів: сировина й основні матеріали, паливо, що комплектують, і устаткування. Такий розподіл влаштовується приблизно однотипною питомою вартістю, а також умовами збереження і застосування окремих видів цих товарів.