Частина III Логістика
Розділ 12 Основні поняття та визначення логістики. Концеція логістики
Лекція 12.1 Предмет, мета та завдання логістики. Етапи становлення та розвитку. Види логістики
План лекції: 1) Визначення логістики. 2) Історичний нарис. 3) Етапи становлення та розвитку логістики. 4) Рівні розвитку логістики. 5) Види логістики.
Рекомендована література: [ 3, 8-11, 22-23, 33 ]
Історичний нарис, яким починається дана лекція, формує уявлення про розвиток терміну „логістика” в історичній ретроспективі та допомагає самостійно орієнтуватися в сучасних публікаціях з дисципліни, сприяє розумінню специфіки логістичного підходу до управління матеріальними, фінансовими, інформаційними та потоками послуг. Основними напрямками розвитку логістики в історичному аспекті є військова справа і, починаючи з другої половини XX століття, економіка.
Незважаючи на визначені розходження, що вкладаються в поняття логістики в кожний з названих напрямків, обидва ці поняття мають загальні елементи - погодженість дій в процесі управління матеріальними потоками, їхня раціональність, точний розрахунок
Основоположником логістики в її сучасному розумінні є Антуан Анри (Генріх Веніамінович) Жоміні (1779-1869), військовий теоретик, історик. З 1798 р. Жоміні служив у швейцарській армії, з 1804 р. -і у французькій, з 1813 р. - у російській. Один із засновників військової академії, Жоміні у своїх працях узагальнив досвід воєн кінця XVIII - початку XIX в., вніс значний вклад у розробку методики дослідження (застосування порівняльного методу). Праці А. Жоміні вплинули на розвиток військово-теоретичної думки і принципи ведення війни аж до початку XX в. Систему керування військами він підрозділяв на стратегію, тактику і логістику, що визначав як „практичне мистецтво руху військ”. Жоміні затверджував, що логістика займається не тільки перевезеннями, але і широким колом питань, що включають планування, керування і постачання, визначення місць дислокації військ, а також будівництво комунікацій (мостів, доріг) і т.д. Зараз під військовою логістикою розуміється сукупність матеріально-технічних засобів, необхідних для доставки боєприпасів і людей до місця бою, і міроприємств для підготовки і здійснення заходів, зв'язаних з цим процесом. Армія - організація, де індивідуальні інтереси підкоряються інтересам усієї системи, що для реалізації ідей логістики є необхідною умовою.
Об'єктом вивчення дисципліни „Логістика” є матеріальні і пов'язані з ними інформаційні потоки. Предметом вивчення дисципліни є проблеми підвищення ефективності функціонування матеріалопровідних систем, що можуть бути вирішені шляхом використання логістичного підходу. Це дозволяє істотно скоротити часовий інтервал між придбанням сировини, напівфабрикатів і постачанням готового продукту споживачеві, сприяє значному скороченню матеріальних запасів, прискорює процес отримання інформації, підвищує рівень сервісу.
Управління матеріальними потоками в економіці, тобто зміна їхнього напрямку, швидкості, якісного і кількісного складу, а також інших характеристик, здійснювалося з найдавніших часів. Однак логістикою ця діяльність називалася лише з другої половини XX століття. В даний час жодне з визначень логістики не відбиває повною мірою специфіки логістичного підходу до управління матеріальними потоками.
Специфіка логістики полягає у виділенні координаційної функції управління колись розрізненими матеріальними потоками; у технічній, технологічній, економічній і методологічній інтеграції окремих ланок матеріалопровідного ланцюга в єдину систему, що забезпечує ефективне управління наскрізними матеріальними потоками. Розуміння специфіки логістики формується при вивченні двох моделей управління матеріальними потоками: традиційної і побудований на принципах логістики.
Термін „логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу фахівців, набув сьогодні широкого поширення. Основна причина цього явища полягає в тім, що це поняття тепер використовується в економіці. Історично логістика розвивалася як військова дисципліна. Тут термін відомий з IX століття нашої ери (Візантія), позначає, в основному, чітку, злагоджену роботу тилу по забезпеченню військ усім необхідним, тобто роботу, що є важливою складовою бойового успіху. Пріоритетне значення питанням логістики придавалось в армії Наполеона. У Росії в середині минулого століття, згідно „Військовому енциклопедичному лексикону”, виданому в Санкт-Петербурзі в 1850 році, під логістикою розумілося мистецтво управління переміщенням військ як удалині, так і поблизу від ворога, організація їхнього тилового забезпечення. На межі сторіччя термін „логістика” у Росії широкого застосування не мав: „... слово „логістика” у новітніх військових творах більш не зустрічається і може вважатися як таке, що остаточно вийшло з уживання” (Енциклопедичний словник Брокгауза і Эфрона, Санкт-Петербург, 1896 рік).
Проте, наука і практика управління матеріальними потоками у військовій сфері продовжує розвиватися, оскільки ефективність бойових дій залежить від злагодженого, швидкого, точного й економічного забезпечення військ усім необхідним. Логістичний підхід широко застосовувався під час Другої світової війни, особливо армією США. Великий англо-російський словник і сьогодні перекладає слово „Lojgistics” як: військ. 1)тил і постачання, 2) матеріально-технічне забезпечення, 3) організація і здійснення роботи тилу.
Інший напрямок розвитку логістики - економічний. Тут під логістикою розуміється науково-практичний напрямок господарювання, що полягає в ефективному управлінні матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками в сферах виробництва і обертання.
Початок широкого використання логістики в економіці приходиться на 60-70 –ті роки, коли це було пов'язане з досягненнями у сфері комунікаційних технологій. Можливість наскрізного моніторингу всіх етапів руху сировини, деталей і готової продукції дозволила чітко спостеригати величезні втрати, що припускаються в традиційних схемах управління матеріальними потоками. Явний економічний виграш, отриманий від використання логістики в економіці, сприяв орієнтації партнерів на співробітництво у сфері просування товарів.
Незважаючи на визначені розходження, що вкладалися в поняття логістики у кожному з вищеназваних напрямків, вони виділяють загальні і в сукупності специфічні ознаки: погодженість, раціональність і точний розрахунок.
Крім названих науково-практичних, відокремлюється науковий напрямок розвитку логістики - математичний. В кінці ХVІІ- з початку XVIII століть німецький філософ, математик і мовознавець Готфрид Вільгельм Лейбниц називав логістикою математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 році на філософській конференції в Женеві. У вітчизняних енциклопедичних виданнях XX століття й в іншомовних словниках термін „логістика” також трактується як математична логіка.
У логіці термін „поняття” позначає думку, у якій узагальнюються і відокремлюються предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками. Термін „логістика” з етимологічних (мовознавчих) позицій має такі грецькі коріння, як logos (розум), logismos (розрахунок, роздум, план), logo (думати, міркувати), logistica (мистецтво проведення розрахунків) і т.ін. „Логістика” як поняття з позицій семантики (значення слова) фігурувало вже в „Наставлянні військам” візантійського імператора Леона VI Мудрого (865-912 р.), присвяченому розпорядженню матеріально-технічним забезпеченням, рухом і розподілом збройних сил.
У подальшому історичному розвитку термін „логістика” застосовувався в дослідженнях з математичної логіки (ХШ -1Х ст.) як спосіб викладу формальної логіки, що використовує математичні методи і спеціальний апарат символів при дослідженні мислення за допомогою обчислень, тобто формалізованих мов. Потім цей термін знову повернувся у військову справу, але вже в новому трактуванні: як перелік усіх командно-технічних заходів у галузі керування військами та їхнім матеріально-технічним забезпеченням.
У XX ст. широке поширення і наповнення змісту одержали принципи логістики. Так, у роки другої світової війни вони реалізувалися в матеріально-технічному забезпеченні американської армії, дислокованої в Європі, як принципи забезпечення чіткої взаємодії військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання в процесі постачання армії зброєю, боєприпасами, продовольством і т.д.
Очевидно, що використання всіх переваг логістичного підходу можливо лише в умовах розвинутого ринкового господарства. Продавець зацікавлений в умовах, що дозволяють особисто йому мінімізувати витрати і забезпечити широке коло потенційних споживачів. Перевищення ж пропозиції над попитом дає споживачеві можливість вибирати постачальника. Продавати продукцію в цьому випадку можуть тільки ті постачальники, що у стані виконати усі вимоги споживачів. При цьому логістика дозволяє економічно сильним фірмам перерозподілити запаси таким чином, щоб зняти із себе витрати, зв'язані зі збереженням матеріальних ресурсів, і не піддаватися ризикові виявитися без резервних запасів.
