ТРИЗ як методологічна основа для систем розвивального навчання

 

ТРВЗ-педагогіка на основі функціонально - системного підходу пропонує для створення розвиваючих програм матеріал, що містить реальну проблему, і методи усвідомленого оволодіння розумовими операціями і прийомами.

 

Якою має бути методологія освіти, щоб дитина плідно розвивалася В. В. Давидов вважає за необхідне розвивати теоретичний - системний - тип мислення. При цьому навчання кожного навчального предмету має починатися з простих утворень, які розвиваються в більш складну цілісну систему. За Л.В.Занкова навчання предмету вимагає виявлення відмінностей у досліджуваних об'єктах і явищах, при цьому розмежування за ознаками завжди йде в рамках принципу системності і цілісності: кожен елемент знань повинен засвоюватися тільки у зв'язку з іншими і обов'язково всередині певного цілого. Вихідні основи цих двох систем теоретично не суперечать один одному і ефективні тим, що прийняті в них підходи відповідають універсальним законам розвитку і, як їх окремого випадку, законам розумового розвитку дітей [ 12 ].

 

Універсальну теорію розвитку з загальною теорією систем одним з перших зв'язав А.Богданов. Він розглядав як системи відносно стійкі об'єкти природи і суспільства, будь-яка мова, науку, право, мораль [ 2 ].

 

Г.С.Альтшуллер досліджував розвиток технічних систем як об'єкта діяльності товариства, показав, що воно відповідає загальним принципам розвитку, сформулював ряд законів розвитку технічних систем і розробив основи ТРИЗ (теорії розв'язання винахідницьких задач) з метою замінити інтуїтивні " осяяння" при пошуку ідей в процесі технічної творчості усвідомленим операціями мислення [ 1 ].

 

ТРВЗ-педагогіка, в основі якої - функціонально - системний підхід, дозволяє в ході навчального процесу формувати культуру мислення як усвідомлений, керований, цілеспрямований і ефективний процес діяльності думок [ 6,9 ], успішно вирішує завдання проблемного та розвиваючого навчання і є наступним етапом розвитку педагогічних систем [ 5, 14 ]. Формулювання функції штучного об'єкта вводить учня в світ реальних потреб, для задоволення яких був створений конкретний об'єкт, надає знанням практичний характер і стає природною вихідною точкою до необхідності вивчення законів природи, які лежать в основі принципу дії даного об'єкта. Використання системного підходу як інструменту для аналізу ситуацій і об'єктів дозволяє виявляти зв'язки між елементами, організувати інформацію і формулювати висновки, формуючи навички такого вміння.

 

Функціонально - системний підхід в ТРИЗ -педагогіки реалізований практично у формі генетичного аналізу та алгоритму розв'язання винахідницьких завдань (АРИЗ) [ 1, 6, 7 ]. При проведенні генетичного аналізу будь-який штучний об'єкт розглядається як система, що виконує певні функції, і вимагає, на відміну від історичного підходу, виявлення причинно -наслідкових зв'язків між потребами людини і його діями по зміні об'єкта.

 

А закон підвищення рівня ідеальності, що визначає напрямок розвитку будь штучної системи, дозволяє орієнтуватися на ідеальний кінцевий результат і вийти на прогнозування - передбачення наслідків.

 

Алгоритм вирішення проблемних ситуацій (АРПС) - модифікація АРИЗ, спеціально адаптований для застосування в навчальному процесі, являє собою чітку програму операцій (кроків) з аналізу проблеми: перетворенню вихідної ситуації в задачу, виявленню протиріччя і пошуку способів його усунення. АРПС виробляє в учня своєрідний стиль мислення, в основі якого - гнучкість, оригінальність, чутливість до суперечностей, вміння усвідомлено моделювати ідеальний еталон, психологічно орієнтувати думка на його досягнення і добиватися цього найкоротшим шляхом, що створює відчуття краси інтелектуального процесу. ТРИЗ, таким чином, пропонує для розвитку мислення як матеріал, що містить реальну проблему, так і методи усвідомленого оволодіння розумовими операціями і прийомами, що дозволяє застосовувати ТРИЗ як методологічної бази для створення розвиваючих програм [ 7 ].

 

Ідеї ​​ТРИЗ - педагогіки впроваджуються в навчальний процес у формі інтегрованого курсу. Його зміст - СТРУКТУРА розвитку знань, що повторює шлях розвитку наук в історії людства і їх поділ на природні, гуманітарні та теоретичні. 1 вересня 1999р. в 5 -В класі СШ № 35 м. Одеси розпочався експеримент: за розробленою вчителем вищої категорії М.А.Глазуновой авторській програмі "Природознавство", в якій вивчаються ОСНОВИ ВСІХ ПРИРОДНИХ НАУК. Функціонально - системний підхід також застосовують викладачі російської, української та англійської мов та літератури [ 10 ].

 

У відповідності з цією програмою система загальних законів природи розглядається на уроках як ПОТРЕБА людини в знаннях. Аналіз розвитку " систем знань" став тією методичною базою, на матеріалі якої відбувається розумовий розвиток учня, формування у нього усвідомлених механізмів мислення. При цьому реалізуються дві мети: освітня - дати учневі знання, і психологічна - сформувати в учня навички системного мислення, навчити його МИСЛИТИ - тобто вміти в новій для себе ситуації самостійно побачити і поставити проблему, розглянути її системно, висунути власні гіпотези, обгрунтувати їх і запропонувати ефективне рішення [ 3, 4 ].

 

Традиційні методики контролю перевіряють в основному обсяг знань і нечутливі до результатів нетрадиційних форм навчання. Як же відстежувати динаміку інтелектуального розвитку дітей? Як виміряти зміни в здатності ДУМАТИ, та ще системно? Як переконатися, що учень дійсно сьогодні думає краще, ніж вчора, а завтра буде думати краще, ніж сьогодні?

 

" Продуктом " нового курсу, за задумом авторів, має стати підвищення рівня творчої активності учнів до процесу отримання знань, інтересу до шкільних предметів, а також рівня системного, інтегративного мислення. Діагностувати для цього потрібно ЗМІНА рівня і типу дослідницької активності, пізнавальних інтересів і характеру ціннісних орієнтацій. Взяті за основу дві системи показників - інтелектуального розвитку особистості [ 11 ] та підходи до оцінки мислення, застосовувані в психології творчості, дали авторам можливість кількісно визначити такі параметри, як глибина, широта, оригінальність і системність мислення.

 

Вже через 4 місяці 5 -В почав істотно відрізнятися за цими показниками від контрольного класу. Дуже різко розрив проявився в результатах виконання завдання " Описати систему знань". У контрольному класі в якості компонентів в кращому випадку були запропоновані без усякого порядку назви різних наук, концерти, природа, плавання, іграшки, уроки, батьки, погода, математичні символи, цифри, розділові знаки... У більшості відповідей учнів 5 -В присутня системність, причому класифікація була проведена за різними ознаками: за видами наук, за джерелами отримання, щодо застосування... Цікаво, що деякі діти відрізняють знання від інформації...

 

Для діагностики рівнів навчальної мотивації та інтелектуальної ініціативи, які дозволяли б визначити ставлення дітей до навчання, розробили опитувальник:

Якби ти міг не ходити в школу, то чим би ти хотів займатися?

Де б більше ти хотів вчитися: у школі чи вдома?

 

І так далі - всього 18 питань. Одним з основних результатів впровадження методики автори вважають яскраво виражене позитивне емоційне ставлення учнів 5 -В до навчання як способу отримання знань (100 %!) І до школи як місця, де ці знання набуваються (93 %!). У контрольному класі переважає стереотипне " Вчитися треба! ", А позитивне ставлення до знань і до школи відповідно 60 % і 30 %.

 

Ставлення до оцінок теж дуже різне. Основне думку учнів контрольного класу - "Щоб змусити нас вчитися! " 5 -В відповів функціонально і системно: за допомогою оцінки учитель визначає наші знання; щоб ми самі знали, що ми знаємо, а чого не знаємо; щоб батьки знали, як ми вчимося!

 

Для оцінки впливу методики навчання на становлення системи цінностей використовувалися тести " Ціннісні орієнтації" (Л.Ф.Тіхомірова), методи спостереження і спеціально розроблені анкети. І тут результат виявився надзвичайно приємним: експериментальний клас на перші місця в системі цінностей поставив, на відміну від контрольного, людини і природу! [ 8, 10 ] Тим самим підтверджується теза, що моральність - це теж знання.

 

Методологія стає провідним компонентом системи освіти, мета якої - розвиток особистості. Якісно нова методологія, яка проходить зараз апробацію вже в 6 -В класі, системно впливає на основні цілі системи освіти. Педагогічну: скорочуючи обсяг годин на вивчення базових навчальних програм, забезпечує учням створення цілісної картини світу, отримання досить високого рівня знань і вміння їх узагальнювати, аналізувати і застосовувати в різних сферах життєдіяльності. І психологічну - працює на формування творчої, інтелектуально компетентної особистості [ 8, 10, 13 ]. Саме наявність способів отримання і використання узагальнених систем подання знань в методології ТРВЗ робить її ефективною для розвиваючих систем навчання та розвитку особистості.

ЛІТЕРАТУРА

Альтшуллер Г.С. Знайти ідею. Введення в теорію рішення винахідницьких завдань. - Новосибірськ: Наука, 1986. - 224с.

Богданов А. Тектологія. Загальна організаційна наука. - М.: Економіка, 1989.

Глазунова М.А., Меєровіч М.Й., Петренчук I.А. Формування культури мислення в процесi Вивчення природничо-математичних наук / / Актуальнi проблеми Вивчення природничо-математичних дисциплiн у загальноосвiтнiх НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД України. Київ. 1999. С.9 -10.

Глазунова М.А., Меерович М.І., Петренчук І.А. Методологія та структура інтегрованого курсу на основі функціонально - системного підходу / / Актуальнi питання КОМПЛЕКСНОЇ освiти у спецiалiзованіх середнiх НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД з пiдвищення вимог до Вивчення природничо-математичних дисциплiн. Одеса. 1999. С.75 -80.

Гредінарова Е.М. Психологічні умови оволодіння старшими дошкільниками початковими формами навчальної діяльності. Дисс. на звання канд. психол. наук. Київ, 2000.

Меерович М.І., Шрагіна Л.І. Основи культури мислення / / Шкільні технології. Росія. N5 -97. - 200 c.

Меерович М.І. Структура курсу інтегрованого навчання на основі ТРВЗ / / Науково -практична конференція з ТРВЗ. Петрозаводск.1999. С.65 - 66.

Меерович М.І., Глазунова М.А., Шрагіна Л.І. ТРВЗ-педагогіка і вчитель майбутнього / / Постметодіка, Полтава, 2000, № 5, с.61 - 63.

Меерович М.І., Шрагіна Л.І. Технологія творчого мислення: Практичний посібник. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. - 432 с.

Меерович М.І., Шрагіна Л.І. Що відбувається в 5 - В / / Завуч. Київ. 2000. № 15. 11. Холодна М.А. Психологія інтелекту: парадокси дослідження. Томськ. 1997.

Чуприкова Н.І. Психологія розумового розвитку: принцип диференціації. М.: АТ "Сторіччя ". 1977. - 480с.

Шрагіна Л.І. Психологічні аспекти використання ТРВЗ у навчальному процесі / / Педагогіка. 1999. N6. С.39 - 43.

Шрагіна Л.І., Меерович М.І. Зміна парадигми методології як спосіб вирішення протиріччя в системі освіти / / фiлософiя освiти ХХI столiття: проблеми i перспективи. Київ. Товариство " Знання" України. 2000. С.167 - 173.

Савенко Анна

Освітній потенціал ТРВЗ

Прекрасний і різноманітний світ творчості та винахідництва. Його вияв можна побачити в будь-якій сфері людської діяльності. Ці поняття є предметом вивчення й аналізу багатьох наук як у давнину, так і зараз. Саме проблемам творчості та винахідництва через висвітлення основ ТРВЗ — теорії розв’язання винахідницьких задач — присвячений поданий навчально-методичний матеріал. Його ідея — увести читачів у сутність цієї універсальної технології навчання творчості й винахідництва для впровадження її ідей у професійну й життєву практику. Цей матеріал може бути корисним людям різних професій і віку, соціального статусу і життєвого досвіду. Наприклад, думаючі батьки можуть з успіхом використовувати представлений методичний і практичний матеріал у вихованні та розвитку інтелекту своїх дітей і отримувати чудові результати. Усе ж слід зазначити, що матеріал адресований переважно тим,

хто професійно навчає і виховує дітей та учнівську молодь у закладах освіти різних напрямів та рівнів — учителям, вихователям груп подовженого дня, вихователям і методистам дитячих дошкільних закладів, працівникам позашкільних закладів освіти, викладачам вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації.

Мета й завдання цієї статті: розкрити сутність методів творчого пошуку ідей, методології ТРВЗ та озброїти читачів практичним матеріалом

для впевненого впровадження деяких елементів у практику, показати потужний потенціал цієї технології та її структурних компонентів, можливості для власного творчого зростання педагогів та інтенсивного творчого зростання й розвитку інтелекту їхніх вихованців.

Загальновідомо, що теорія без практики мертва і що практика без освоєної теорії примітивна й малокорисна. На такій позиції здійснено структурування статті: насамперед подано теоретичний матеріал з поясненнями й відповідними прикладами, потім прикладний матеріал. Таким чином і потрібно опановувати ТРВЗ. Слід зазначити, що ця технологія непроста для розуміння, досить

важко її миттєво усвідомити й відразу ж братись до впровадження. Потрібні міркування, аналіз, порівняння і, нерідко, неодноразове повернення

до одного й того ж інформаційного матеріалу.

Первісно ТРВЗ була призначена для технічних працівників (інженерів, конструкторів, винахідників). Проте практика довела життєздатність

і доцільність цієї технології для використання в будь-якій сфері. Взяти її на озброєння здатні лише творчо налаштовані люди, які бажають осягнути ідеї ТРВЗ та її основні положення для себе особисто, аби грамотно займатися творінням, чи з метою доведення їх до свідомості інших, щоб

забезпечити передумови для їхньої творчості чи винахідництва. Останнє більш притаманне працівникам освіти. Певною перепоною для швидкого опанування

технологією є використання в ній низки технічних

термінів, але це необхідно у зв’язку з її специфікою. Для полегшення пізнання в першому розділі подано детальне пояснення основних термінів.

Нами здійснено спробу певною мірою адаптувати матеріал, розроблений автором ТРВЗ Г. С. Альтшуллером і його послідовниками, до потреб педагогіки, без перекручування основного змісту та з посиланнями на першоджерела.

Науково-теоретичної літератури, присвяченої проблемам ТРВЗ, бракує, як і матеріалів із досвіду впровадження її в практику. Аналіз української

періодичної педагогічної преси за останні десять

років показав, що за цей період часу було надруковано лише декілька статей і навчально-методичних посібників, що не відповідає сучасним потребам і запитам. Література майстрів ТРВЗ, яку випускають здебільшого в Росії, в Україні мало поширена. Як же можна ефективно впроваджувати цю перспективну технологію, користуючись лише доступними матеріалами Інтернету або матеріалами виступів на конференціях із цієї проблеми?

Там матеріал зазвичай призначений переважно для тих, хто вже має базові знання. У противному випадку через неінформованість матеріал важко

зрозуміти загалом, а тому він стає нецікавим для конкретного суб’єкта, що насправді не відповідає дійсності. Саме ця обставина вирішальним чином

обумовила спробу певною мірою систематизувати наявні першоджерела, публікації та досвід робо ти. Вважаємо основною місією поданого матеріалу систематизацію друкованих доробків із проблеми ТРВЗ із посиланнями на першоджерела, але в авторській інтерпретації, із власними коментарями,

ідеями, пропозиціями, рекомендаціями, висновками, визначеними в процесі багаторічної роботи в зазначеному аспекті. Більшість представленої інформації є, по суті, структурованим, підібраним, систематизованим, розробленим і апробованим лекційно-практичним матеріалом, котрий призначено для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Саме тому в статті вміщено низку авторських навчально-методичних розробок, що

пройшли або проходять процес адаптації в роботі із педагогами на курсах підвищення кваліфікації, в організації діяльності постійно діючого семінару

педагогів-дослідників, обласного тренінгу, обласної творчої групи молодих учителів, які цілеспрямовано впроваджують у шкільну практику елементи

ТРВЗ, педагогічного колективу експериментального майданчика з проблеми розвитку творчості школярів тощо. Є низка матеріалів з опису досвіду

роботи педагогів-практиків у цьому напрямку, що, на наш погляд, може бути корисним для читачів.

Отже, представлення цього навчально-методичного матеріалу — це бажання надати допомогу творчим особистостям, у першу чергу педагогам,

в опануванні науки ТРВЗ — теорії розв’язання винахідницьких задач.

Звичайно, ця робота — лише краплина в неосяжному світі ТРВЗ. Вона може спонукати читачів (на що ми і сподіваємось) до подальших самостійних пошуків матеріалів як теоретичного, так і прикладного характеру, експериментальної роботи в напрямку розширення меж упровадження

інших аспектів й елементів ТРВЗ, розробляння дидактичних матеріалів та видання. Хочеться вірити й сподіватися, що посібники стануть комусь

у пригоді, допоможуть впевненіше рухатись інноваційним шляхом і досягати беззаперечних успіхів.

Творити й винаходити — це потрібно, актуально й важливо в усі часи і для всіх людей. Сміливо поринайте в чарівний світ творчості, спираючись

на власний творчий потенціал, життєвий досвід і технологію ТРВЗ як цінну науку про творчість і перспективну сучасну інноваційну технологію.

Щиро зичимо Вам, шановні колеги, успішного впровадження елементів ТРВЗ в освітянську практику, мудрості й терпіння. Нехай ваша творча праця дає дітям можливість оптимально розвинути свій інтелект, розкрити творчий потенціал, стати успішними в учінні. Переконані, що це уможливить отримання педагогами справжньої насолоди від творчої педагогічної діяльності та приведе

їх до вершин педагогічної майстерності.

 

Слободян Тетяна

ВИКОРИСТАННЯ ТРВЗ