Вихователь пропонує дітям прочитати слова на сторінці. Вони читають.
— Цих тварин слід розмістити в новому будинку. Але для того, щоб дізнатися, хто на якому поверсі житиме, поділіть слова-назви на частинки. Як називаються такі частинки? (—Склади). Розмістимо новосельців так, щоб кількість складів у слові відповідала порядковому номеру поверху. ("ДВ" 1999, №№ 11-12 посібник "Новосельці").
Діти "розселяють" тварин, пояснюють вибір поверху. Наприклад: "На першому поверсі я поселив лева, кота, тигра, бо в їхніх назвах один склад".
Сторінка 4 — "Добре — погано". (Сторінку поділено на дві частини: одну зафарбовано чорним кольором, другу — білим).
— Ми ділили, "розбивали" слова на склади. Скажіть, "бити" — це добре чи погано? Коли погано? (—Коли б'ються діти; коли б'ють менших за себе; коли б'ють посуд). Отже, бити — це погано. А от герой, про якого ця загадка, не ображається, коли його б'ють.
Загадка. Його б'ють, а він не плаче, тільки скаче, скаче, скаче. (—М'яч).
— То, виходить, бити — це добре? За яких ситуацій? (— Коли вибивають килим; забивають гол у чужі ворота; збивають крем для торта; готують відбивну котлету; забивають цвях, щоб повісити картину; б'ють у барабан на параді). А що означають такі словосполучення: "розбити клумбу" (—Посадити квіти в певному порядку); "розбити серце" (—Завдавати комусь душевного болю, позбавляти когось сил, енергії).
Сторінка 5 — "Незвичайні тварини". (На сторінці зображено істот, тіло яких ніби складено з двох частин різних тварин).
Дітям пропонують придумати назви фантастичним тваринам:
вовк + тигр = вовкотигр;
лев + зебра = левозебра;
кіт + свиня = котосвин.
— Чи добре живеться таким тваринам? Чому? (Діти розмірковують).
Сторінка 6 — "Сюрприз". (Зображено подарунок).
— Заплющіть очі й полічіть до 10. А тепер погляньте, який приємний сюрприз приготував для нас чарівник Слово.
Діти дістають з барвистого пакунка левеня (м'яку іграшку).
— Хто це? (—Левеня). Де воно живе? (— В Африці). Що ви знаєте про Африку? (— Там спекото. В Африці ростуть банани і кокоси. Водяться жирафи, слони, леви). Наше левеня звати Цікавчиком. Наступна сторінка книжки розповість про те, як живеться йому в Африці.
Сторінка 7 — "Казкова". (Зображено ілюстрацію до казки).
Педагог читає казку Володимира Богата.
Як дістати кокос?
Левенятко Цікавчик сиділо під пальмою, перечікуючи в холодочку, доки спаде нестерпна африканська спека, і знічев'я задерло вгору голову. На недосяжній для нього височині Цікавчик побачив достиглі кокосові горіхи. "От би дістати цю смакоту!" — подумав він, облизуючись, і спробував вилізти на пальму. Але це йому ніяк не вдавалося, левеня раз у раз скочувалося по стовбуру вниз.
За цими марними спробами його й застала велика черепаха Розумаха. "Що ти робиш?"— здивувалася вона. — У тебе нова розвага? — "Ніяка це не розвага", — з прикрістю відповів Цікавчик. "Тоді що це, скажи!" — "Я намагаюся дістати кокос. Он бачиш, один із тих, що вгорі", — пояснив він. "Але ж хіба ти мавпа, щоб дертися на височенну пальму?" — запитала Розумаха. — "Я хочу кокосового молочка!" — розприндився Цікавчик і почав лізти на пальму. Але він знову гепнувся на землю. Невідомо, як закінчилась би ця пригода для левенятка, коли б Розумаха не зупинила упертюха: "Постривай, — сказала вона.
— А хіба не краще сісти і подумати, як дістати кокос в інший спосіб?"
Цікавчик задумався. "І справді, навіщо падати, набивати ґулі, якщо можна дістати горіха простіше?" Подумайте і дайте відповідь, як дістати кокос?
Можливі відповіді дітей: "Вистрілити з лука; кинути палицю; потрусити пальму; кинути мотузку на верхівку, по ній вилізти на пальму, зірвати кокос".
Сторінка 8 — "Музична пауза". (Зображено скрипковий ключ і ноти).
Діти виконують рухи під музику.
— У небі сонце потягнулось,
У різні боки повернулось,
А потім весело всміхнулось,
Кругом себе обернулось.
Ось левиця мама йде,
Левеня купать веде.
Раз-два — нахилились,
Із струмочка чисто вмились.
Три-чотири — походили,
Лапки у воді помили.
А на п'ять — всі дружно встали
І назад помандрували.
Далі проводиться мовна гімнастика.
— Пригадаймо, діти, вмить:
Левенятко як ричить? Р-р-р.
Як вода в струмку дзвенить? Дж-дж-дж.
Як комарик тут дзижчить? Дз-дз-дз.
Як свистять у птаха крила? С-с-с.
Як тріпочуться вітрила? Ш-ш-ш.
І ми трохи пошуміли,
Тихесенько знову сіли.
Сторінка 9 — "Слова навпаки". (Зображено дві вази, одна з яких перевернута догори дном).
— Малята, опишемо Цікавчика. Левенятко яке? (— Маленьке). А як сказати навпаки? (—велике).
Далі: веселе-сумне; розумне-дурне; гладеньке-колюче.
— А чи може левенятко бути колючим? (Діти розмірковують). Придумаємо нову казочку про левенятко.
Діти складають казку (кожен окремо або "ланцюжком").
— Ви склали гарну казку, її обов'язково треба надрукувати. Для цього у нас є наступна сторінка.
Сторінка 10 — "Веселі літери". (На ній зображено контур левеняти, навколо якого "розсипано" літери).
— Де наша "друкарська машинка?" Друкуємо заголовок — "Казка".
Проводиться дидактична гра "Друкарська машинка".
Дітям роздають предметні картинки. Пропонують визначити перший звук у слові-назві зображення й запам'ятати його. Вихователь почергово називає звуки: [к], [а], [з], [к], [а]. Коли дитина чує "свій" звук, вона підбігає до педагога і показує всім свою картинку. Якщо звук визначено правильно, діти плескають у долоні—літеру "надруковано". Наприкінці хтось із малят "читає" "надруковане" слово.
Сторінка 11 — "Ланцюжок". (Зображено ланцюжок).
Дітям пропонують поєднати предметні картинки в "ланцюжок", визначаючи, що є спільного між "сусідніми" зображеннями. Наприклад: банан + сир (їх можна їсти) + курча (жовтого кольору, як і сир) + пшениця (курча їсть пшеницю) + хліб (йогот печуть із зерна пшениці) і т. д.
— Діти, чи сподобалося вам у королівстві його величності Слова? Що ми робили зі словами? (— Ділили їх на склади, об'єднували, придумували слова "навпаки", зі слів складали казку, друкували їх тощо).
Павлішина Діана
