Методика ТРВЗ в дошкільній освіті

У статті розглядаються питання застосування методів ТРВЗ-педагогіки.

Ключові слова: ТРВЗ-педагогіка, дидактичні принципи, організація роботи.

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який би відповідав би міжнародним стандартам.

Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв’язання освітніх завдань. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає впровадження новітніх освітніх технологій.

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні, згідно з державною національною програмою, є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я. Розв’язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості дитини. Дошкільний заклад є першою ланкою освіти, що вимагає велику відповідальність за впровадження методів і форм роботи, за знання, які надаються.

«Дитина – це хлопчик чи дівчинка у віці від немовляти до підлітка». Так тлумачиться це слово в енциклопедичному словнику. Досить короткий строк відвела природа для чудового, захоплюючого і найпам’ятнішого періоду в житті людини.

Радість – домінанта будь-якої справи. По – справжньому творчо працювати можна лише тоді, коли процес праці приносить радість. Розв’язання цього завдання пов’язане з основним змістом і наповненням дитячого життя – навчально-виховним процесом. Навчати не можна окремо, але тільки за умови, що таке навчання здійснює кожен вихователь на кожному занятті шляхом застосування відповідних підходів до навчання. Один із таких підходів – апробований, цікавий, творчий – це ТРВЗ-педагогіка. Мета ТРВЗ-педагогіки – формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання складних проблем в різних сферах діяльності. Під методами розв’язання винахідницьких завдань розуміють прийоми, які розроблені в рамках в рамках ТРВЗ, а також зарубіжні методи – такі, як «мозковий штурм», синетика, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, емпатія та ін.

ТРВЗ докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, а головне, - допомагає дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати інтерес дітей до творчості, виховує душу, здатну робити добрі і прекрасні вчинки.

Кожній людині має бути доступна творчість найвищого рівня. Творчий людині жити нелегко, але натомість вона здатна пізнавати радість відкриття й знаходити собі застосування в різних сферах діяльності. Із всіх відомих методів пошуку рішень ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань) залишилася жити й продовжує успішно розвиватися. ТРВЗ – це методологія пошуку нових розв’язань, що дає стабільні позитивні результати і не впливає шкідливо на психіку людини[1, 321].

Уперше необхідність створення винахідницької теорії була усвідомлена в 1946 році. Тоді 20-річний Генріх Альштулер вирішив створити те, чого до нього не було: теорію рішення винахідницьких завдань. Це було не просто. Вважалося, що створити таку теорію неможливо. Часто трапляється таке, що зустрічаєшся з тим, чого ніхто не знає й зробити не може. Г. Альтштулер вирішив: «Я зроблю!» - і чітко усвідомив необхідність створення ТРВЗ. Перша публікація по ТРВЗ з’явилася в журналі «Вопросы психологии» у 1956 році. Підхід Г. Альтштулера був таким: потрібно вивчати не те, що відбувається в голові винахідника, а закони розвитку техніки [1, 129].

Наслідком законів технічної еволюції є прийоми розв’язування задач. Таких прийомів, як «принцип копіювання», близько 100.

Що дає ТРВЗ? ТРВЗ дозволяє значно збільшити ймовірність розв’язку деяких класів творчих задач (за умови гарного виконавця). Усе! Ніяких мега надій, ніякого всезагального щастя! Теорія дозволяє розв’язувати задачі досить стабільно.

1946 р. – у Баку розпочалася робота над створенням наукової технології творчості, яка з часом отримала назву ТРВЗ. Її автор – Генріх Саулович Альтштулер.

1956 р. – перша публікація про ТРВЗ у журналі «Вопросы ворче ск».

1989 р. – була організована міжнародна Асоціація ТРВЗ. Уперше з’явився

програмний продукт «Изобретающая машина», який допомагав інженерам розв’язувати їх професійні проблеми.

1995 – 1997 рр. – цей програмний продукт був перекладиний англійською мовою, його придбали такі відомі фірми, як «Форд», «Проктл енд Гембл», ІВМ, «Моторола», «Самсунг» та во.

ТРВЗ-педагогіка поширилася не тільки в країнах колишнього СРСР, але й у США, Японії, Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччині та во.

ТРВЗ-педагогіка ставить за мету формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання складних проблем у різних сферах діяльності [1, 345].

Дитина, яка володіє елементами ТРВЗ, намагається розв’язати свої проблеми без залучення сили. У педагога, який використовує теорію, діти займаються із захопленням, без перевантажень освоюють нові знання, розвивають мовлення й мислення.

Сценаристам і письменникам технології розвитку творчої уяви допомагають розвинути сюжети їхніх творів, придумати неординарні фантастичні об’єкти. Бізнесмени, що володіють ТРВЗ, обходять конкурентів і підвищують свої доходи за рахунок більш ефективного використання ресурсів, які вони мають.

ТРВЗ – це педагогіка співтворчості, дорослий при цьому – своєрідний поводир, але й той же час іде позаду. Тут немає вчителів та учнів, є одна спільна справа – навчитися логіки мислення. Діти - мудреці й філософи від народження. І цю творчу зарядженість дитини нам, дорослим, необхідно розвинути, не розгубити, не розплескати, заохотити. Головне – зрозуміти, що дитина, яка думає, шукає, вирішує свої проблеми, - це нормально! А творчий розвиток навчить будь – яку людину прогнозувати наслідки кожного кроку. Досвід показує, що на базі програми, за якою працює педагог будь – якої вікової групи, можна впроваджувати методи ТРВЗ, вкладаючи відповідний зміст [6, 56].

Отже, ТРВЗ – це не готові рецепти, а робота в режимі постійного пошуку. Принципи, які лежать в основі ТРВЗ.

Ніщо принципово не заважає наповнити освіту відкритими задачами. Способи розвитку уяви та винахідницького мислення вже прийшли в освіту: В Англії, США, Росії, Білорусії. Наприклад, керівництво університету Мердок в Австралії ввело екзамен з фантастики для майбутніх вчителів. Довгий час єдиним інструментом розв’язання творчих задач – задач, які не мають ефективних механізмів розв’язання, - був метод спроб і помилок.

Г. Альтштулер поставив задачу інакше: «Як без перебирання варіантів виходити на сильне вирішення проблеми?» Розв’язати цю задачу дозволяють принципи, які лежать в основі ТРВЗ:

1. Принцип об’єктивності законів розвитку систем. Звідси: Сильне рішення – це рішення, яке співвідноситься з об’єктивними законами, явищами, ефектами.

2. Принцип суперечності. Отже: Сильне рішення – це рішення, яке долає суперечність.

3. Принцип конкретності. Отже ворче рішення – це рішення, яке долає суперечність.

ТРВЗ включає в себе:

1. Механізм планомірного перетворення проблеми в образ майбутнього рішення.

2. Механізм подолання психологічної інерції, яка перешкоджає пошуку рішень.

3. Широкий інформаційний фонд – конкретний досвід рішення проблем.

В основі ТРВЗ-педагогіки лежать:

1. Методики і технології, які дозволяють оволодіти способами зняття психологічної інерції (курс РТУ – розвиток творчої уяви).

2. Методологія вирішення проблем, в основі якої лежать закони розвитку систем, загальних принципів розв’язку суперечностей та механізмів застосування їх для розв’язання конкретних творчих задач.

3. Виховна система, яка побудована на теорії розвитку творчої особистості [2, 57].

З раннього дитинства можна навчити дитину системно думати про об’єкти навколишнього світу, розв’язувати задачі творчого характеру, придумувати казки, віршики та багато іншого. Багато річний досвід свідчить, що дитина, яка оволоділа основними розумовими операціями ТРВЗ, успішно адаптується до школи незалежно від системи навчання. Діти вміють і хочуть вчитися. Вони характеризуються високим рівнем пізнавальної активності, яскраво вираженим творчим мисленням.

Щоб використовувати у своїй роботі творчі завдання, педагогу необхідно враховувати такі дидактичні принципи:

5. Принципа свободи вибору.

Існує велика кількість цінностей у нашому житті. Деякими ми нехтуємо, деяких дотримуємося, ще якість не зважаємо… Але серед них існує одна, найцінніша для кожної людини, - це свобода вибору! Особливо це люблять діти.

6. Принцип відкритості.

ТРВЗ-педагогіка пропонує використовувати у навчанні відкриті задачі. Не тільки давати дітям знання, але й показувати їх кордони.

3.Принцип діяльності.

«Дитина, що напхана знанням, але не вміє їх використовувати, нагадує фаршировану рибу», так казав академік О. Л. Мінц.

Бернард Шоу стверджував: «Єдиний шлях, який веде до знань, - це діяльність». Навіть маленька практика варта великої теорії. Тому організовувати засвоєння дітьми знань, умінь, навичок необхідно у формі діяльності.

Будь-яка праця дитини повинна бути вмотивована: «Для чого? Для кого? Навіщо я це роблю? Яка користь?»

4.Принцип зворотного зв’язку.

Чим більш розвиненою є система (технічна, економічна, соціальна, педагогічна), тим більше у ній механізмів зворотного зв’язку. Вихователь під час занять відстежує такі параметри: настрій, ступень зацікавленості, рівень розуміння засвоєного матеріалу.

7. Принцип ідеальності.

Ідеальність – це одне з ключових понять ТРВЗ – педагогіки. Ідеальна ідея тим вища, чим більша від неї користь і менші затрати!

ТРВЗ-технологія:

1. Завжди ставити конкретні цілі.

2. Тримається на цілях, які завжди можна перевірити.

3. Має алгоритм педагогічної дії: 1 крок, 2 крок, 3 крок… - ціль!

4. При виконанні отримуємо один і той же результат незалежно від педагога, який користується цією технологією [2, 59].

Кілька порад щодо організації й стилю роботи спілкування з вихованцями.

Зазвичай, заняття проводяться невеликими групами (6 – 12 осіб).

Учасники занять розташовуються по колу або півколом, так усі можуть бачити один одного і тут неможливо сховатися, «відгородитися» традиційним столом. Іде емоційне підживлення в колі (або в міні-командах). Створюється мікроклімат високої комфортності, психологічної розкутості.

Правилами в групах є: активність, гарний настрій, доброзичливість, довіра, на першому місці – гра розуму, виховання «внутрішньої культури» - вислухай товариша, потім сам говори. Приймається будь – яка відповідь! (Дякую тобі за те, що ти так думаєш!). Забороняється давати негативні оцінки – це викликає скутість! Тільки позитивне в оцінюванні. І при цьому краще говорити не «правильно», а «цікава думка», «цікаво», «незвичайно», «оригінально», «дивна відповідь», «Чому ти так думаєш?».

В результаті заняття діти заохочуються, визначаються лідери (гра «Кому й за що?»). Робота в колі стає бажаною, і таким чином народжується колектив однодумців!Як наслідок:

самовираження, самоствердження особистості;

випередження (знання які є, дозволяють рухатись далі, розвиватися);

народження чистих емоцій, зняття затисків, вихід від доги, штампів, стереотипів, введення різних аналізаторів (органи відчуттів – «щупальця мозку») слуху, зору, дотику, пам’яті, волі, уяви, спостережливості.

Такі заняття (ігри, бесіди) з дітьми є начебто імпровізацією: ви йдете за логікою маляти, не нав’язуючись своєї думки. І нехай діти частіше заперечують вам і одне одному. Пропонуючи щось своє замість пропонованого. Аргументуючи свою відповідь. Дітлахи стають більш товариськими, розкріпаченими, будуть проявляти допитливість, посидючість, волю, радіти власним відкриттям!

Головне – ставлення дорослого до дитини стає гуманнішим, поліпшується самопочуття дітей! І дитячий садок – вже невимушена необхідність, а «садок радості», храм добра, освіченості, культури! Цікава стежина пошуку, але варта цього!

Висновок. Для того, щоб ознайомити із методикою, більш детальніше зануритися у прийоми, ігри, бесіди, тренінги, застосування роботи з батьками, педагогічним колективом треба самому ознайомитись з безліччю літератури, осмислити, зрозуміти! Це обсяг далеко не однієї статті.

Якщо впровадження теорії розв’язання винахідницьких завдань для вас є прийнятним – використовуйте! Відкривайте в душі дитини джерельце творчості!

Список використаної літератури:

1. Альтштулер Г.С. Как стать гением: Жизненная стратегия ворче ской личности / Г.С. Альтштулер, И.М. Верткин – Минск, 1994. – 497 с.
2. Гин А. А. Приемы педагогической техники / А. А. Гин. – Гомель, 1999. – 88 с.
3. Павленко А. О. Гармонійний розвиток дитини через казку / А. О. Павленко. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 112 с.
4. Яценко А. В. Джерельце творчості. ТРВЗ / А. В. Яценко. – Х.: Ранок, 2011. – 176 с.
5. Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ / О. В. Лесіна, В. П Телячук. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 112 с.
6. Чуб Н. В. Розвиваємо пам’ять / Н. В. Чуб – Х.: «Основа», 2007. – С. 45.
7. Білан О. Розповідання за ілюстраціями. Старший дошкільний вік / О. Білан. – К.: Шк. Світ, 2011. – 128 с.
8. Бутрім В. Грамоти навчатися – все одно що гратися / В. Бурім. – К.: Ред. Загальнопед. Газ., 2005. – 112 с.

Назаренко Оксана