Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ун-њ,методи,категор≥њ,закони пол≥толог≥њ




‘ункц≥њ пол≥толог≥њ (в≥д лат. functio Ч виконанн€, д≥€льн≥сть) Ч це вир≥шенн€, практична реал≥зац≥€ характерних дл€ нењ завдань:

1,теоретико-п≥знавальна (формуЇ знанн€ про пол≥тику та об'Їктивн≥ тенденц≥њ соц≥ально-пол≥тичного розвитку;

2,методолог≥чна (розкриваЇ загальн≥ законом≥рност≥ пол≥тики, створюЇ базу дл€ окремих пол≥тичних теор≥й);

3,св≥тогл€дна (спри€Ї виробленню в≥дпов≥дного баченн€ пол≥тичноњ д≥йсност≥);

4,регул€тивна (передбачаЇ засвоЇнн€ пол≥тичних знань);

5,прогностична (розкриваЇ тенденц≥њ розвитку пол≥тичних €вищ, ймов≥рн≥сть под≥й, своЇчасне коригуванн€ пол≥тики);

6,≥нструментальна (технолог≥чна, управл≥нська, прикладна).

7,пол≥толог≥€ виконуЇ р€д ≥нших важливих функц≥й (описову, по€снювальну, нормативну, ≥нновац≥йну, пол≥тичну соц≥ал≥зовану та ≥нш≥, €к≥ можна визначити, виход€чи лише з характеру пол≥тичноњ д≥€льност≥).

 

 атегор≥њ пол≥толог≥њ Ч найб≥льш загальн≥ пон€тт€, що покликан≥ виражати суть предмета пол≥толог≥њ, його вузлов≥ пункти, сходинки п≥знанн€. ”мовно њх можна под≥лити на чотири основн≥ групи:

1) центральн≥ (держава, влада, управл≥нн€, авторитет, свобода, демократ≥€);

2) структурн≥ (пол≥тична система, пол≥тична орган≥зац≥€, пол≥тична парт≥€, громадсько-пол≥тичний рух, пол≥тична ≥деолог≥€, пол≥тична культура);

3) функц≥ональн≥ (пол≥тичн≥ в≥дносини, пол≥тична д≥€льн≥сть, пол≥тичний процес, пол≥тична участь, пол≥тична боротьба, пол≥тичний конфл≥кт);

4) розвитку (пол≥тичний ре€сим, пол≥тична революц≥€, контреволюц≥€, еволюц≥€) тощо.

ћетоди пол≥толог≥њ Ч конкретн≥ засоби, способи ≥ шл€хи досл≥дженн€ або набутг€ знань про пол≥тику. ” пол≥толог≥њ використовуютьс€ традиц≥йн≥, загальн≥ методи досл≥дженн€ сусп≥льних наук, тобто теоретичного п≥знанн€ (д≥алектичний, системний, формал≥зац≥њ) та емп≥ричного соц≥ального п≥знанн€ (описовий, анкетуванн€, статистики, математичн≥ методи збору ≥ обробленн€ пол≥тичноњ ≥нформац≥њ, методи сем≥отики, германевтики, б≥хев≥о-ристичний, ≥нституц≥йний, нормативно-ц≥нн≥сний, антрополог≥чний, структурно-функц≥ональний, моделюванн€ та ≥н.).

«акони

ќсновоположними дл€ пол≥толог≥њ виступають закони, €к≥ визначають сутн≥сть форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ пол≥тичних систем, њхню внутр≥шню спр€мован≥сть ≥ взаЇмозумовлен≥сть.

¬ажливими Ї закони функц≥онуванн€ пол≥тики, що визначають њњ життЇд≥€льн≥сть €к особливого орган≥зму. ƒ≥€ цих закон≥в в≥дтворюЇ пол≥тичне житт€ на дос€гнутому ступен≥ розвитку, використовуЇ чинник часу, розкриваЇ характер €вищ пол≥тичного житт€.

«агальн≥ закони Ч це т≥ закони, що характерн≥ дл€ пол≥тичного житт€ вс≥х народ≥в (встановленн€ пол≥тичноњ влади Ч необх≥дна умова функц≥онуванн€ ≥ розвитку будь-€кого орган≥зованого сусп≥льства; взаЇмозв´€зок пол≥тичноњ культури з пол≥тичними в≥дносинами; пол≥тична св≥дом≥сть €к форма пол≥тичного бутт€ ≥ т. ≥н.).

ќдиничн≥ закони Ч це закони, €к≥ регулюють взаЇмов≥дносини влади й особи у певн≥й держав≥.

 

“ема 2

—утн≥сть пол≥тики.

–озм≥рковуючи про пол≥тику, найчаст≥ше ведуть мову про владу одного класу над ≥ншим, одн≥Їњ соц≥альноњ групи над ≥ншими, одн≥Їњ особистост≥ над масою тощо. ядром пол≥тики Ї боротьба за завоюванн€, утриманн€ ≥ використанн€ влади, водночас пол≥тична влада €вл€Ї собою реальну здатн≥сть соц≥альних сил реал≥зувати своњ специф≥чн≥ об'Їктивн≥ ≥нтереси, проводити свою волю в пол≥тиц≥ й правових нормах. “аким чином, пол≥тика Ч сфера владних в≥дносин:Ђѕол≥тика в будь-€кому сусп≥льств≥, на будь-€ких ≥сторичних етапах його розвитку стаЇ засобом забезпеченн€ насамперед власних ≥нтерес≥в ≥ндив≥да чи великих груп людей: стан≥в, територ≥альних одиниць, клас≥в ≥ нац≥й. ћетою пол≥тики €к усв≥домленоњ д≥€льност≥ Ї нац≥лен≥сть на забезпеченн€ оптимально можливого в даному сусп≥льств≥ й конкретних умовах зд≥йсненн€ сусп≥льних процес≥в, вивченн€ њх та регулюванн€ ≥ розвиток у тому напр€м≥, €кого бажаЇ дом≥нуюча чи опозиц≥йна група. ѕол≥тика Ч це реал≥зац≥€ певноњ мети переважно через в≥дносини протиборства (не обов'€зково революц≥йност≥, адже пол≥тичний компром≥с, наприклад, Ч також подоланн€, подоланн€ власних амб≥ц≥й одн≥Їю з сил, подоланн€ нетерпимост≥ до њнших).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 583 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1293 - | 1278 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.