Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тад≥њ пол≥тичного конфл≥кту. - актуал≥зац≥€ пол≥тичних ≥нтерес≥в;




 
 

 


ѕеред конфл≥ктна:

- актуал≥зац≥€ пол≥тичних ≥нтерес≥в;

- вид≥ленн€ пр≥оритетних ц≥лей;

- розробка стратег≥њ та тактики боротьби;

- пошук союзник≥в.

 

 

—тад≥€ розвитку пол≥тичного конфл≥кту:

- демонстрац≥€ сили та загроза њњ застосуванн€;

- застосуванн€ сили та ≥нших засоб≥в боротьби;

- повномасштабне застосуванн€ насильства.

 


—тад≥€ розвТ€занн€ пол≥тичного конфл≥кту:

- тимчасове розвТ€занн€ конфл≥кту (компром≥с);

- повне розвТ€занн€ конфл≥кту ≥ знищенн€ або консенсус.

ѕол≥тична криза Ц стан пол≥тичноњ системи при €кому через р≥зке загостренн€ протир≥ч порушуЇтьс€ њњ стаб≥льн≥сть, нормальне функц≥онуванн€ та розвиток.

“ипи пол≥тичних криз:

1.«овн≥шньопол≥тичн≥ (викликанн≥ м≥жнародними конфл≥ктами).

2.¬нутр≥шньопол≥тичн≥ (виникають в нутр≥ держави).

 ризов≥ модел≥ розвитку конфл≥кту:

1. ¬≥йна Ц форма розвТ€занн€ пол≥тичного конфл≥кту, шл€хом застосуванн€ насильства

“ипи в≥йни:

- зовн≥шн≥ (м≥ж р≥зними державами, —в≥това в≥йна)

≤ св≥това в≥йна 1914-1918рр.(јвстро-Ќ≥мецький блок) јнтанта, 34 держави, загинуло 9.5 млн.людей.

≤≤ св≥това в≥йна 1939-945рр.(‘ашистка Ќ≥меччина, антиг≥тлер≥вська коал≥ц≥€) 72 держава, загинуло 62 млн.людей.

≤≤≤ св≥това в≥йна 1946-1989рр. нетиповий р≥зновид в≥йни Ђ’олодна ¬≥йнаї - ≥деолог≥чне ≥ в≥йськово-пол≥тичне протисто€нн€ м≥ж кап≥тал≥стичними державами ≥ державами з соц≥ал≥стичною економ≥кою.

‘орми холодноњ в≥йни:

- гонка озброЇнь;

- введенн€ економ≥чних санкц≥й;

- ≥деолог≥чна агрес≥€.

≤V св≥това в≥йна новий глобальний цив≥л≥зац≥йний конфл≥кт ’’≤ ст..

11 вересн€ 2201р. Ц терористичн≥ акти на —Ўј 40 крањн ≤сламського св≥ту = 1млрд. 200млн. людей населенн€. ¬с≥ крањни пост≥ндустр≥ального христи€нського св≥ту з населенн€м 700млн. людей.

2. –еволюц≥€ Ц вид пол≥тичного процесу, що характеризуЇтьс€ радикальними пол≥тичними зм≥нами повною зм≥ною пол≥тичноњ системи або вит≥сненн€ з њњ структури окремих елемент≥в.

јльтернативою революц≥њ, €к форми розвитку пол≥тичноњ кризи Ї реформуванн€ Ц перетворенн€, зм≥на, перебудова пол≥тичноњ системи або окремих њњ елемент≥в.

ћетоди розвТ€занн€ в≥йськових конфл≥кт≥в:

1. ћетод власних ≥нтерес≥в.

2. јвторитарний метод.

3. ћетод силового примусу.

4.  онсультативний метод (м≥жнародн≥ посередники знаход€ть переконати сторони у припинен≥ в≥йни).

—пособи розвТ€занн€ пол≥тичного конфл≥кту:

1. Ћокал≥зац≥€ конфл≥кту Ц безпосереднЇ збалансуванн€ ≥нтерес≥в через вплив владних структур чи громадськост≥, л≥кв≥дац≥€ бази ≥н≥ц≥ац≥њ правопорушень.

2. ƒеескалац≥€ конфл≥кту Ц зменшенн€ його гостроти ≥ руйн≥вних насл≥дк≥в, може завершитись затуханн€м конфл≥кту, його розвТ€занн€м або переходом у новий виток ескалац≥њ.

3.  омпром≥с Ц спос≥б розвТ€занн€ конфл≥кту, шл€хом взаЇмних поступок.  онсенсус Ц спос≥б розвТ€занн€ пол≥тичного конфл≥кту, €кий заснований на дос€гненн≥ принциповоњ згоди м≥ж основними сусп≥льно-пол≥тичними силами щодо принцип≥в пол≥тичноњ орган≥зац≥њ, розпод≥лу влади та пол≥тичних ресурс≥в у сусп≥льств≥.

3. ¬ибори до орган≥в влади Ц серцевина демократичного пол≥тичного процессу.

 ласиф≥кац≥€ вибор≥в:

1.¬≥дпов≥дно до територ≥ального представництва:

- вибори до державних орган≥в влади;

- вибори до рег≥ональних орган≥в влади;

- вибори до м≥сцевих орган≥в влади;

- вибори до м≥жнародних орган≥в.

2.« огл€ду на причини проведенн€ вибор≥в:

- чергов≥;

- позачергов≥;

- додатков≥ вибори.

¬иборче право:

1. јктивне Ц право громад€нина брати участь у виборах до орган≥в державноњ влади.

2. ѕасивне Ц право громад€нина балотуватис€ та право бути обраним.

ѕринципи виборчого права:

1. «агальн≥сть (незалежн≥сть в≥д осв≥ти, стат≥, нац≥ональност≥, профес≥њ, мови, доход≥в та в≥роспов≥дань).

2. –≥вност≥ (один виборець, один голос).

3. Ѕезпосередн≥сть вибор≥в (пр€ме голосуванн€).

4. Ќепр€ме виборче право.

5. ѕр€ме голосуванн€.

ќбмеженн€ виборчого права:

1. ¬≥ковий ценз.

2. ÷енз не д≥Ї здатност≥ (обмеженн€ виборчого права псих≥чнохворих людей).

3. ћоральний ценз (€к≥ перебувають в м≥сц€х обмеженн€ вол≥).

4. ÷енз ос≥лост≥ (терм≥н проживанн€ в дан≥й м≥сцевост≥).

5. —татевий ценз.

6. ћайновий ценз (б≥дн≥ прошарки населенн€ не допускались до вибор≥в).

ѕринципи демократичноњ орган≥зац≥њ вибор≥в:

1. —вобода вибор≥в ≥ добров≥льна участь громад€н.

2. Ќа€вн≥сть вибору альтернативних кандидат≥в.

3.  онкурентн≥сть вибор≥в.

4. ѕер≥одичн≥сть та регул€рн≥сть.

5. –≥вн≥сть можливостей у передвиборн≥й боротьб≥.

6. ћожлив≥сть громадського контролю за виборами.

¬иборча система Ц сукупн≥сть правил ≥ прийом≥в, €к≥ забезпечують певний тип участ≥ сусп≥льства у формуванн≥ держави, представницьких, законодавчих, судових, виконавчих орган≥в влади, а також вт≥ленн€ вол≥ т≥Їњ частини сусп≥льства, котроњ зг≥дно ≥з законодавством достатньо дл€ визначенн€ вибор≥в д≥йсним.

“ипи виборчоњ системи:

1. ћажоритарна виборча система Ц депутатськ≥ м≥сц€ в конному окруз≥ д≥стаютьс€ кандидатов≥, €кий з≥брав встановлену б≥льш≥сть голос≥в; види:

- абсолютноњ б≥льшост≥ 50%+1 голос;

- в≥дносноњ б≥льшост≥;

- система квал≥ф≥кованоњ б≥льшост≥.

ѕереваги:

- пор≥вн€льна легк≥сть формуванн€ ур€ду ≥ його стаб≥льност≥;

- формуванн€ ст≥йких звТ€зк≥в м≥ж виборц€ми ≥ депутатами

Ќедол≥ки: не в≥дображаЇ реальноњ розстановки соц≥ально-пол≥тичних сил в ”крањн≥, уможливлюЇ ситуац≥ю коли значне число виборц≥в залишаЇтьс€ без свого представника в парламент≥.

2. ѕропорц≥йна виборча система Ц вибори в≥дбуваютьс€ за парт≥йними списками ≥ розпод≥л мандат≥в м≥ж парт≥€ми пропорц≥йно до к≥лькост≥ голос≥в набраних в межах виборчого округу.

¬иди списк≥в дл€ голосуванн€:

- тверд≥ списки;

- нап≥втверд≥ списки;

- в≥льн≥ списки.

ѕереваги: представництво парт≥й у виборних органах в≥дбуваЇтьс€ в≥дпов≥дно до њх реальноњ попул€рност≥ серед виборц≥в.

Ќедол≥ки: в≥дносна менша стаб≥льн≥сть ур€ду д≥њ €кого часто непосл≥довн≥ ≥ суперечлив≥, можлив≥сть включенн€ до парт≥йних списк≥в непопул€рних людей.

ѕроблема виборчого барТЇру Ц дл€ того щоб побороти недол≥ки парт≥йне дробленн€ парламенту встановлюЇтьс€ виборчий барТЇр.

≤зрањль Ц 1%, ƒан≥€ Ц 2%, Ўвец≥€ Ц 4%, –ос≥€, Ќ≥меччина Ц 5%, “уреччина Ц 10%, ”крањна Ц 5%

3. «м≥шана Ц коли застосовують р≥зн≥ модиф≥кац≥њ мажоритарноњ ≥ пропорц≥йноњ.

4.  онсенсусна (використовують ќќЌ) Ц кожен виборець отримуЇ бюлетень з кандидатами, напроти виборц€ ставл€ть бали (в≥д 5 до 1) визначаютьс€ переможц≥ за сумою бал≥в.

5.  ур≥альна Ц використовують дл€ держав з програмою забезпеченн€ представництва в парламент≥, нечисленних етн≥чних, соц≥альних та демограф≥чних груп. ƒл€ кожноњ кур≥њ встановлюЇтьс€ норми представництва (Ќова «еланд≥€, «≥мбабве, ‘≥дж≥)

 

 

10.1. ѕол≥тична культура Ц €вище,зумовлене ≥сторичним досв≥дом,система в≥дносно ст≥йких ц≥нностей, настанов або переконань,що визначають повед≥нку субТЇкт≥в пол≥тичних в≥дносин.

‘ункц≥њ пол≥тичноњ культури:

1) ≤дентиф≥кац≥йна

2) ѕол≥т. соц≥ал≥зац≥њ та адаптац≥њ

3) ≤нтегративна

4)  омун≥кативна

5) –егул€тивна

6) ѕол≥т. ор≥Їнтац≥њ

—труктура пол≥тичноњ культури:

1)Ќормативний елемент (накопи чений пол≥т. досв≥д,напр.,пол≥т. м≥ф,пол. стереотип,пол..символи)

2)÷≥нн≥сний елемент(пол≥т. св≥дом≥сть, напр.. знанн€, переко нанн€,настановЕ)

3)ѕовед≥нковий елемент(модел≥ пол≥т. повед≥нки,напр. пол≥т. участь та пол≥т. неучасть).

ѕол≥тичний досв≥д - накопичений прот€гом ≥стори чного розвитку сусп≥льства досв≥д,€кий маЇ в соб≥ соц≥альн≥ норми Ц звичањ, традиц≥њ, рел≥г≥йн≥, моральн≥ та правов≥ норми.

ѕол≥тичн≥ символи Ц знаки,€к≥ виконують комун≥кативну функц≥ю м≥ж субТЇктами пол≥тичних в≥дносин,напр.. дер жавна символ≥ка(герб,г≥мн) наочно Ц аг≥тац≥йн≥ символи (лист≥вки,б≥гборди), умовно Ц граф≥чн≥ символи(медал≥,грамоти ѕол≥тична св≥дом≥сть Ц система пол≥тичних знань,переконань людей, на п≥дстав≥ €ких формуютьс€ певн≥ пол≥тичн≥ ор≥Їнтац≥њ по в≥дношенню до пол≥тичних систем та формуванн€ модел≥ пол≥тичноњ повед≥нки.

ѕол≥тичний стереотип Ц спрощене схематичне у€вленн€ про пол≥тичний обТЇкт.

ѕол≥тичний м≥ф Ц ст≥йкий, помилковий, некритичний, емоц≥йно Ц забарвлене у€вленн€ про пол≥тичн≥ €вища,под≥њ та процеси.

—труктура пол≥тичноњ св≥домост≥:

1) ѕол≥тичн≥ знанн€

2) ѕол..ц≥нност≥

3) ѕол..переконанн€

4) ѕол. ор≥Їнтац≥њ

≤деолог≥€ Ц система пол≥тичних, правових,рел≥г≥йних,ф≥лософських, у€вних погл€д≥в та ≥дей, €к≥ показують св≥тогл€д, ≥нтереси,≥деали людей,соц..груп, пол..парт≥й,громад. орган≥зац≥й та сусп≥льства в ц≥лому.

ѕол≥тична повед≥нка Ц взаЇмод≥€ соц. субТЇкт≥в ≥ пол≥т. системи.

‘орми пол. повед≥нки:

1)пол≥т. участь

2)пол..неучасть(абсентењзм)

 ласиф≥кац≥€ пол≥т. повед≥нки:

1)ортодоксальна участь(д≥њ,що забезпечують установлене функц≥онуванн€ пол≥т. системи (голосуванн€,лоб≥зм,м≥тинги..)

2)неортодоксальна(не функц≥онован≥ законом д≥њ спр€мован≥ проти пол≥т системи(байкоти,страйки)

3)пол≥т. злочини(пол≥т д-сть з використанн€м нелег≥тимноњ сили(тероризм,в≥йни,революц≥њ..)

ѕол≥тична участь(ћ≥лбрайт):

1)конвенц≥йна(легальна) Ц робота в пол≥т. парт≥њ

2) не конвенц≥йна Ц страйк, бунт..

ѕротесн≥ форми: демонстрац≥њ, страйк,бунт,абстракц≥€, бойкот, тероризм, пол≥т. хепп≥н≥нг, анекдот,абсентењзм.

10.2. “ипи пол≥т. культури:

1)модел≥,що визнач. роль громад€н у пол≥т. процесах (јлмант):

- параф≥€ни(громад€ни мають не€сн≥ у€вленн€ про ур€дову пол≥тику, тобто в≥дсутн≥ пол≥т. знанн€). ”твор. ѕатр≥архальний тип культури(ор≥Їнтац≥€ на традиц≥йн≥ ц≥нност≥, п≥дкоренн€ пол≥т. л≥дерам.

- п≥ддан≥(громад€ни пасивно п≥дкорюютьс€ законам, не голосують, не беруть активноњ участ≥ у пол≥тичному житт≥). ‘орм. ѕ≥дданський тип культури(пасивне ставленн€ громад€н до пол≥т. системи)

-учасники(громад€ни активно залучен≥ до пол≥т. процес≥в, висувають вимоги до пол≥т. системи). ‘орм. актив≥ський тип культури(ор≥Їнтац≥€ громад€н на активну взаЇмод≥ю з пол≥т. системою).

¬ св≥т≥ ≥снуЇ зм≥шаний тип пол≥т. культури Ђгромад€нська культураї(в њњ межах б≥льш≥сть громад€н можуть бути активними в пол≥тиц≥, а ≥нш≥ викон. б≥льш пасивну роль(роль п≥дданих).

2) за типами пол≥т. режиму(¬€тр):

- тотал≥тарна

- авторитарна

- демократична

3) комун≥кативний п≥дх≥д (ѕоппер):

- в≥дкрита

- закрита

4)пор≥вн€льний(цив≥л≥зац≥йний)п≥дх≥д:

- зах≥дн≥ пол≥т. культури

- сх≥дн≥ пол≥т. культури

ƒл€ зах≥дних характерна: пол≥т. активн≥сть, свобода особистост≥, л≥берально Ц демократичн≥ ц≥нност≥, ≥нновац≥йний п≥дх≥д, христи€нство.

—х≥дний тип культури х-с€: закритий характер, традиц≥йн≥сть, харизматичний тип л≥дерства, пр≥оритет духовно Ц рел≥г≥йних норм, ≥сламська рел≥г≥€.

5)структурний пдх≥д(јлмант):

- консенсусний тип культури

- конфл≥ктний.

ѕол≥тична субкультура Ц сукупн≥сть пол≥т. ор≥Їнтац≥й ≥ моделей повед≥нки, що суттЇво в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д дом≥нуючих у сусп≥льств≥.

 ультурн≥ розломи Ц субкультурн≥ розходженн€, що систематично впливають на пол≥т. переваги та пол≥т. курси.

“ипи культ. розлом≥в(ј лмант):

- поперечн≥

- кумул€тивн≥

ѕоперечн≥ культ. розломи визначають протисто€нн€ груп т≥льки з одного питанн€.

 умул€тивн≥ розломи Ц з≥ткненн€ людей, або соц.. груп одночасно з ц≥лоњ низки питань, напр. питанн€ мови, приналежн≥сть рел≥г≥њ, ≥стор≥њ.

≈кстрем≥зм Ц схильн≥сть пол≥т. сил до крайн≥х погл€д≥в, викор. нелегальних форм пол≥т. участ≥(бунт, погроми, тероризмЕ)

‘ундаментал≥зм Ц сусп≥льна, пол≥тична теч≥€, ≥деолог≥€, що х-с€ радикальним неприйн€тт€ зм≥н, модерн≥зац≥њ соц.. та пол≥т. систем, прихильн≥сть до традиц≥й, в≥дстоюванн€ рел≥г≥й них принцип≥в.

–ел≥г≥йний фундаментал≥зм Ц в≥дкидаЇ спробу критики Ѕ≥бл≥њ ≥ спр€мований на захист фундамент. принцип≥в рел≥г≥йних догм.Ќапр.≥сламський фундамен.

10.3. ѕол≥тична ≥деолог≥€.

Ћ≥берал≥зм Ц пол≥тична та ≥деолог≥чна теч≥€, що обТЇднуЇ прихильник≥в парламентського ладу, в≥льного п≥дприЇмництва та демократичних свобод ≥ обмежуЇ сфери д-ст≥ держави.

Ќеол≥берал≥зм( теч≥€, €ка х-рна дл€ к≥нц€ 19 Ц початку 20 ст..) Ц сучасна пол≥т. теч≥€, р≥зновид традиц≥йноњ л≥беральноњ ≥деолог≥њ та пол≥тики, що сформ. €к в≥дображенн€ трансформац≥њ буржуазного сусп≥льства в≥д в≥льного п≥дприЇмництва до державно Ц монопол≥стичного регулюванн€ економ≥ки, ≥нституц≥йних форм державного втручанн€ в сусп≥льне житт€(концепц≥€ Ђдержави добробутуї).

 онсерватизм Ц пол≥тична ≥деолог≥€ ≥ практика сусп≥льно Ц пол≥тичного житт€, зор≥Їнтована на збереженн€ ≥ п≥дтриманн€ ≥снуючих форм соц. структури традиц≥йних ц≥нностей ≥ морально Ц правових засад.

Ќеоконсерватизм Ц сучасна пол≥т. теч≥€, що пристосовуЇ традиц≥йноњ ц≥нност≥ консерватизму до реал≥й пост≥ндустр≥ального сусп≥льства (концепц≥€ Ђобмеженоњї демократ≥њ)

—оц≥ал≥зм Ц вченн€ ≥ теор≥њ, €к≥ ствердж. ≥деал сусп≥льного устрою заснованого на сусп≥льн≥й власност≥, в≥дсутност≥ експлуатац≥њ, справедливому розпод≥л≥ матер. благ ≥ духовних ц≥нностей залежно в≥д затраченоњ прац≥ на основ≥ соц. Ц забезпеченоњ свободи особистост≥.

—оц≥ал Ц демократ≥€ Ц ≥деолог≥чна ≥ пол≥тична теч≥€, €ка використ. концепц≥ю соц≥ал≥зму, що дос€гаЇтьс€ не революц≥Їю, а реформуванн€м кап≥тал≥зму з≥ збереженн€м приватноњ власност≥ забезп. зростанн€м середнього класу соц. партнерства, дос€гненн€ значно вищого р≥вн€, соц.. р≥вност≥ ≥ справедливост≥(соц≥ал≥зац≥€ кап≥тал≥зму, концепц≥€ Ђдемокр. соц≥ал≥змї, Ђ€кост≥ житт€ї, самовр€дного соц≥ал≥змуї).

 

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 494 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1687 - | 1541 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.048 с.