Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒл€ жир≥в найб≥льш характерними Ї реакц≥њ: √≥дрол≥зу




ƒл€ визначенн€ вм≥сту ацетону в сеч≥ при цукровому д≥абет≥ використовують: …одоформну пробу

ƒл€ ви€вленн€ пептидного звТ€зку можна використати реакц≥ю:а) б≥уретову;

ƒл€ дезам≥нуванн€ ам≥нокислот можна скористатись реакц≥Їю з:а) н≥тритною кислотою;

ƒл€ жир≥в найб≥льш характерними Ї реакц≥њ: √≥дрол≥зу

ƒл€ карбонових кислот характерн≥ реакц≥њ:б) S N ≥ S в ќЌ груп≥;

ƒл€ котроњ ≥з наведених нижче сполук характерна оптична ≥зомер≥€:б) алан≥н;

ƒл€ молодшоњ функц≥ональноњ групи молочноњ кислоти характерн≥ реакц≥њ з:в) —Ќ3—ќќЌ;.

ƒл€ молодшоњ функц≥ональноњ групи сал≥циловоњ кислоти характерн≥ реакц≥њ з:в) —Ќ3—ќќЌ

ƒл€ наймолодшоњ функц≥ональноњ групи 2-ам≥но-3-г≥дрокс≥бутанова кислоти характерна реакц≥€ з:а) HCl;

ƒл€ найстаршоњ функ.ноњ групи 2,6-диам≥ногексановоњ кислоти харак. тип звТ€зку: в) σ- ≥ 1 π-звТ€зок

ƒл€ найстаршоњ функц≥ональноњ групи 3-ам≥нобутен-2-ова кислоти:в) σ- ≥ 1 π-звТ€зок

ƒл€ найстаршоњ функц≥ональноњ групи 2-ам≥но-3,4-диметилпентановоњ кислоти характерна реакц≥€ з:б) NaOH;.

ƒл€ найстаршоњ функц≥ональноњ групи 2-ам≥но-3-г≥дрокс≥бутановоњ кислоти. характерний тип звТ€зку: в) σ- ≥ 1 π-звТ€зок ƒл€ наймолодшоњ функ.ноњ групи 2-ам≥но-3-г≥дрокс≥бутановоњ кислоти характерний тип звТ€зку:а) т≥льки σ-звТ€зок;

ƒл€ насичених вуглеводн≥в характерн≥ реакц≥њ:а) S i E в≥дщепленн€;

ƒл€ перев≥рки ступен€ очищенн€ ф≥льтрату в≥д б≥лкових дом≥шок провели б≥уретову реакц≥ю. ‘≥олетове

ƒл€ складних еф≥р≥в (естер≥в) характерн≥ реакц≥њ:б) г≥дрол≥з;

ƒл€ старшоњ функ.ноњ групи 2-ам≥но-2-г≥дрокс≥пентаналю характерний тип звТ€зку:в) σ- ≥ 1 π-звТ€зок;.

ƒл€ старшоњ функц≥ональноњ групи 2-ам≥но-3,3-диметилпентад≥олу-1,4 характерний тип звТ€зку:а) т≥льки σ-звТ€зок;

ƒл€ старшоњ функц≥ональноњ групи сал≥циловоњ кислоти характерн≥ реакц≥њ з:б) NaOH;

ƒл€ старшоњ функц≥ональноњ групи сал≥циловоњ кислоти характерн≥ реакц≥њ з:

ƒл€ тваринних орган≥зм≥в переважним типом дезам≥нуванн€ ам≥нокислот Ї:г) Ђм≥кробне гнитт€ б≥лк≥вї.

ƒл€ €ких ам≥нокислот ≥зоелектрична точка лежить при рЌ<7:б) аспараг≥нова кислота, глутам≥нова кислота;

ƒл€ €к≥сного визначенн€ альдег≥ду в розчин≥ використовують реакц≥ю зг) ам≥ачним розчином аргентум (≤) оксиду.

ƒо €коњ групи речовин в≥днос€тьс€ нуклењнов≥ кислоти? ѕол≥нуклеотид≥в

ƒо антиоксидант≥в належать в≥там≥ни: а) ј,—,≈;.

ƒо г≥дрокс≥кислот належить:а) лимонна кислота;

ƒо групи нев≥дновних дисахарид≥в в≥дноситьс€: —ахароза

ƒо дисахарид≥в належать:б) сахароза, лактоза;

ƒо л≥карських речовин-ам≥н≥в належать:в)адренал≥н;

ƒо л≥карських речовин-ам≥н≥в належать: новокањн

ƒо л≥карських речовин-г≥дрокс≥ам≥н≥в належать: адренал≥н

ƒо насичених двохосновних кислот можна в≥днести:в) малонову;

ƒо ненасичених карбонових кислот можна в≥днести б) малењнову;

ƒо нуклеоф≥л≥в належать так≥ частинки:б) HЦ, ClЦ, ЌOH, R-NH2, R-ќH, карб-ан≥он;

ƒо рослинних пол≥сахарид≥в в≥дноситьс€: ÷елюлоза

ƒо складних б≥лк≥в належать:г) нуклео-, фосфо-, гл≥копротењди.

ƒо складу ј“‘ вход€ть залишки:в) аден≥ну, рибози, трьох молекул фосфатноњ кислоти.

ƒо складу жир≥в вход€ть вищ≥ жирн≥ кислоти, що мають 18 атом≥в — ≥ 3 звТ€зки —=—: л≥ноленова

ƒо складу жир≥в вход€ть вищ≥ жирн≥ кислоти, що мають 18 атом≥в — ≥ жодного —=— звТ€зку: стеаринова

ƒо складу нуклеозид≥в –Ќ  входить моносахарид:в) рибоза.

ƒо складу –Ќ  вход€ть залишки таких азотистих основ:а) ј, √, ÷, ”;

ƒо €кого класу в≥дноситьс€ продукт нагр≥ванн€ α-ам≥нопропановоњ кислоти:в) цикл≥чний д≥ам≥д;

ƒо €кого класу в≥дноситьс€ продукт нагр≥ванн€ α-г≥дрокс≥бутановоњ кислоти:б) лактид;

ƒо €кого класу в≥дноситьс€ продукт нагр≥ванн€ β-г≥дрокс≥пропановоњ кислоти:а) ненасичена кислота

ƒо €кого класу в≥дноситьс€ продукт нагр≥ванн€ γ-г≥дрокс≥бутановоњ кислоти:г) лактон.

ƒо €кого класу в≥дноситьс€ продукт нагр≥ванн€ винноњ кислоти:а) п≥ровинна кислота

ƒо €кого класу в≥дноситьс€ продукт нагр≥ванн€ гама-г≥дрокс≥бутановоњ кислоти: лактон

ƒо €кого класу в≥дноситьс€ продукт нагр≥ванн€ молочноњ кислоти: б) лактид;

ƒо €кого класу сполук в≥дноситьс€ гл≥церин? спирти

ƒобро€к≥сний препарат ацетилсал≥циловоњ кислоти:а) даЇ ф≥олетове забавленн€ ≥з FeCl3;

ƒовести на€вн≥сть карбоксильноњ групи в етанов≥й кислот≥ можна реакц≥Їю з:а) Na2CO3;

≈лектроф≥ли Ц це частинки ≥з:в) нестачею електронноњ густини;

≈лектроф≥льний реагент маЇ: б) недостаток електронноњ густини;

≈нант≥омери Ц цеЕ.а) х≥ральн≥ молекули, €к≥ в≥днос€тьс€ м≥ж собою €к предмет до свого дзеркального в≥дображенн€;

≈танову кислоту можна одержати окисленн€м:в) оцтового альдег≥ду

∆ири Ц це естери:а) триатомного спирту гл≥церину та вищих жирних кислот;

« етановою кислотою будуть взаЇмод≥€ти вс≥ речовини групи:б) Cl2, C2H5OH, NaOH;

« купрум (≤≤) гидроксидом буде реагувати:б) пропаналь;

« наведеного перел≥ку вибер≥ть групу сполук, €к≥ не вход€ть до складу нуклеотидних фрагмент≥в –Ќ .а) тим≥н, пурин;.

« перел≥чених вуглевод≥в в орган≥зм≥ тварин ≥ людини не утворюЇтьс€:

« €кими реагентами не реагуЇ оцтовий альдег≥д:б) Na

«а будовою б≥лки под≥л€ють на прост≥ ≥ складн≥. ƒо складних б≥лк≥в належать.Ќуклеопротењди

«а допомогою €коњ реакц≥њ можна в≥др≥знити лактозу в≥д сахарози?б) реакц≥њ Ђср≥бного дзеркалаї;

«авд€ки своњм кислотним властивост€м фенол використовуЇтьс€ €к:а) антисептик;

«агальна формула альдег≥д≥в в) CnЌ2nќ

«агальну формулу альдег≥д≥в можна представити:б) R Ц COH;

«агальну формулу кетон≥в можна представити:а) R Ц COR;

«азначте п?€тичленн≥ гетероцикли з двома гетероатомами Ќ≥трогену, пох≥дна одного з них ам≥нокислота г≥стидин, а другого Ц анальг≥н: ѕ≥разол, ≥м≥дазол

«акриту систему спр€женн€ мають речовини:б) бензен;

«ам≥сник ЦNO2. б) 3; 5;

«ам≥сник ЦNЌ2 г) 2-; 4-; 6-.

«ам≥сник ЦSO3Ќ:б) 3; 5;

«ам≥сник Ц—2Ќ5 г) 2-; 4-; 6-.

«ам≥сник Ц—Ќ3: г) 2-; 4-; 6-.

«ам≥сник Ц—ќќЌ б) 3; 5;

«в`€зокм≥ж мононуклеотидами в молекул≥ ƒЌ  в≥дбуваЇтьс€ по м≥сц€х:а) 3' Ц 5';

«г≥дно механ≥зму реакц≥њ електроф≥льного зам≥щенн€ утворенн€ продукту реакц≥њ прот≥каЇ через стад≥њ: в) π-комплексу, σ-комплексу, ∙ стаб≥л≥зац≥њ σ-комплексу;

«г≥дно номенклатури ≤ёѕј  суф≥ксом Цаль наз.:г) альдег≥д≥в.

«г≥дно номенклатури ≤ёѕј  суф≥ксом Цам≥н наз:а) ам≥н≥в;

«г≥дно номенклатури ≤ёѕј  суф≥ксом Цд≥Їн наз:б) алкад≥Їн≥в;

«г≥дно номенклатури ≤ёѕј  суф≥ксом Цова кислоти наз:г) карбонових кислот.

«г≥дно номенклатури ≤ёѕј  суф≥ксом Цол наз:в) спирт≥в;

…одне число Ц це:а) к≥льк≥сть грам≥в ≥оду, що приЇднуЇтьс€ до 100г жиру;

…одоформ CHJ3 використовуЇтьс€ в медицин≥: ƒл€ виготовленн€ антисептичних мазей, присипок

≤з ам≥нокислоти серин в результат≥ ланцюга перетворень в орган≥зм≥ людини утворюЇтьс€:б) ацетилхол≥н

≤з декстран≥в одержують кровозам≥нник п≥д назвою:б) пол≥глюк≥н;

≤зоелектрична точка б≥лк≥в Ц це значенн€ рЌ, при €кому:г) б≥лок Ї електронейтральним.

≤зоелектрична точка б≥лк≥в Ц це:б) рЌ розчину, в €кому б≥лки перебувають у ≥зоелектричному стан≥;

≤зоелектричний стан ам≥нокислоти Ц це ≥снуванн€ њњ у вигл€д≥:б) б≥пол€рного ≥ону;

≥зомером ацетону. г) пропаналь.

 арбон найстаршоњ функц≥ональноњ групи 3-ам≥нобутен-2-ова кислоти м≥стить: с≥гма- ≥ 1 п≥-звТ€зок

 арбон б≥л€ старшоњ функ.ноњ групи 2-ам≥но-3,3-диметилпентад≥олу-1,4маЇ г≥бридизац≥ю: в) sp3

 арбон б≥л€ старшоњ функц≥ональноњ групи 2-ам≥но-2-г≥дрокс≥пентаналю маЇ г≥бридизац≥ю:б) sp2

 арбон найстаршоњ функц≥ональноњ групи 3-ам≥нобутен-2-ова кислоти м≥стить:

 арбон≥льна група входить до складу:в) альдег≥д≥в;

 арбонов≥ кислоти у своњй сполуц≥ м≥ст€ть функц≥ональну групу:в)cooH

 ислоти за Ѕренстедом Ц це:в) донори протон≥в;

 ислоти за Ћью≥сом Ц це:а) акцептори електронноњ пари;

 ислотн≥сть п≥двищують групи, €к≥ про€вл€ють ефект: -≤; -ћ- акцепторний

 ≥льк≥сть обТЇд. антрацену:г) 14.

 ≥льк≥сть обТЇд. бензолу:б) 6;

 ≥льк≥сть обТЇд. бутад≥Їну-1,3:а) 4;

 ≥льк≥сть обТЇд. нафтал≥н в) 10∙;

 ≥льк≥сть обТЇд. пентад≥Їну-1,3:а) 4

 ≥льк≥сть обТЇд. п≥р≥дину: б) 6.

 ≥льк≥сть обТЇд. фенантрену:г) 14.

 ≥нцевим продуктом г≥дрол≥зу б≥лк≥в Ї молекули: альфа Цам≥нокислот

 л≥тковина Ї рослинним пол≥сахаридом, мономерною ланкою €кого Ї: в). β-глюкоза;

 л≥тковина, €ка м≥ститьс€ в хл≥б≥, крупах, фруктах, овочах називаЇтьс€:б) харчовими волокнами;

 омплементарними основами в молекул≥ ƒЌ  Ї так≥ пари основ:в) ј Ц “;

 рохмаль Ц це гомопол≥сахарид, €кий складаЇтьс€ ≥з залишк≥в: б) α Ц глюкози

 сантопротењнову реакц≥ю можна використати дл€ ви€вленн€ ам≥нокислот, зокрема:в) тирозину

 упрум (≤≤) гидроксид буде реагувати з:б) метаналем

Ћактоза Ц це дисахарид, €кий складаЇтьс€ ≥з залишк≥в:б) β Ц галактози та α Ц глюкози;

Ћактоза Ц це:а) в≥дновлюючий цукор;

Ћактоза може в≥дновлювати:б) Fe+3 та Al+3; Cu+2 та Ag+1

Ћимонна кислота це: в) спиртокислота;

Ћ≥кар призначив пац≥Їнту анал≥з б≥лкових фракц≥й кров≥. Ќа€вн≥сть електричного зар€ду

Ћ≥карський зас≥б з анальгетичною та жарознижуючою д≥Їю Ц ам≥доп≥рин Ї пох≥дною сполукою в≥д: п≥разолу

Ћ≥карський препарат ДѕарацетамолФ Ї пох≥дним: n-јм≥нофенолу

Ћ≥карськ≥ препарати жир≥в:а) л≥нетол, арах≥ден;;

Ћ≥н≥йний пол≥сахарид, в €кому мономери сполучен≥ β-1,4-гл≥козидним звТ€зком це:а) целюлоза;

Ћ€нна ол≥€ м≥стить приблизно 60% л≥ноленовоњ кислоти. —еред наведених сполук вкаж≥ть формулу ц≥Їњ кислоти: —17Ќ29 Ц —ќќЌ

ћальтоза це в≥дновлюючий цукор, тому що присутн≥й:в) нап≥вацетальний г≥дроксил;

ћальтоза Ї пром≥жною сполукою п≥д час г≥дрол≥зу:в) крохмалю

ћальтоза:в)) утворюЇ т≥льки ќ Ц гл≥козиди;

ћолекула глюкози маЇ х≥ральних атом≥в —:в) чотири

ћолекула глюкози м≥стить у своЇму склад≥ функц≥ональн≥ групи: јльдег≥дну ≥ пТ€ть г≥дроксильних

ћолочна кислота це:в) спиртокислота;.

ћономерною ланкою нуклењнових кислот Ї: Ќуклеотиди

ћононуклеотиди Ц це:в) фосфати нуклеозид≥в;

ћоносахариди Ц це багатоатомн≥:а) альдег≥до─ або кетоноспирти;

ћурашину кислоту можна в≥др≥знити в≥д оцтовоњ за допомогою розчин≥в реагент≥в:б) Ag2O (ам≥ачний);

Ќазв≥ть групу, що сполучаЇ залишки ам≥нокислот у пол≥пептидних ланцюгах: ѕептидна

Ќазв≥ть л≥карськ≥ препарати пох≥дн≥ н≥котиновоњ кислоти: б) в≥там≥н PP

Ќазв≥ть сполуку склад €коњ виражаЇтьс€ формулою CH3 -—Ќ(ќЌ)- CќOH: ћолочна кислота

Ќайб≥льш сильною кислотою, наведених нижче, Ї:б) моно хлороцтова

Ќайпрост≥шою реакц≥Їю дл€ ви€вленн€ ацетону в сеч≥ хворих на цукровий д≥абет Ї:а) йодоформна проба;

Ќайстаршою функц≥ональною групою 2-ам≥но-2-г≥дрокс≥пентановоњ кислоти:в) COOH

Ќайстаршою функц≥ональною групою 2-ам≥нобутанд≥овоњ кислоти Ї:в) COOH;

Ќакопиченн€ карбоксильних груп в молекулах ам≥нокислот призводить до: ѕ≥двищенн€ кислотност≥

Ќап≥вацетал≥ в орган≥зм≥ людини Ц це: а) моносахариди;

Ќап≥вацетал≥ це сполуки що:

Ќенасичен≥ вищ≥ жирн≥ кислоти в склад≥ жир≥в мають:а) транс Ц конф≥гурац≥ю

Ќ≥нг≥др≥нову реакц≥ю використовують дл€ €к≥сного визначенн€ присутност≥ в розчин≥:б) α-ам≥нокислот;

Ќ≥труючим реагентом в реакц≥€х зам≥щенн€ в аренах Ї:б) Nќ2+;

Ќуклењновими кислотами називаютьс€ б≥опол≥мери, структурними одиниц€ми €ких Ї:а) мононуклеотиди, з`Їднаних м≥ж собою фосфорнодиеф≥рними зв`€зками;

Ќуклеозиди Ц це двохкомпонентн≥ сполуки в €ких п≥рим≥динова азотиста основа зТЇднана ≥з вуглевод.рад. N-гл≥козидним звТ€з.в положенн€х: в) 9-1/;

Ќуклеозиди Ц це двохкомпонентн≥ сполуки в €ких п≥рим≥динова азотиста основа зТЇднана ≥з вуглеводним радикалом N-гл≥козидним звТ€зком в положенн€х:1-1/;

Ќуклеозиди Ц це:б) N Ц гл≥козиди, агл≥коном €ких Ї азотист≥ основи;

Ќуклеотиди складаютьс€ ≥з: јльдопентози, гетероцикл≥чноњ (азотистоњ) основи та фосфатноњ кислоти

Ќуклеотиди, що м≥ст€ть рибозу ≥ дезоксирибозу в≥др≥зн€ютьс€ м≥ж собою зам≥сниками б≥л€ атома карбону;б) другого;

Ќуклеоф≥льний реагент маЇ:а) надлишок електронноњ густини

ќдноатомн≥ спирти м≥ст€ть у своЇму склад≥: ќдну г≥дроксильну групу

ќлењнову кислоту можна перетворити в стеаринову за допомогою:г) водню.

ќлењнову кислоту можна перетворити в стеаринову шл€хом:в) г≥друванн€;.

ќснови за Ѕренстедом Ц це: акцептори протон≥в

ќснови за Ћью≥сом Ц це; б) донори електронноњ пари;

ќсновн≥сть понижують групи, €к≥ про€вл€ють ефект: -≤; -ћ- акцепторний

ѕервинна структура б≥лка п≥дтримуЇтьс€:б) пептидними зв`€зками;

ѕервинна структура целюлози Ц це:б) л≥н≥йний пол≥гл≥козидний ланцюг;

ѕервинною структурою б≥лка називають:а) посл≥довн≥сть чергуванн€ пептидних звТ€зк≥в;

ѕереважно €кими звТ€зками формуютьс€ дипептиди ≥з ам≥нокислот:в) пептидними

ѕеретворенн€ р≥дкого жиру в твердий за консистенц≥Їю проходить за рахунок реакц≥њ: б) г≥дроген≥зац≥њ;

ѕерший б≥лок, структура €кого була розшифрована Ц це:а) ≥нсул≥н;

ѕерш≥ синтезован≥ гормони пептидноњ природи:а) окситоцин, вазопресин;

ѕ≥д д≥Їю сол€ноњ кислоти на б≥лки в≥дбуваЇтьс€ порушенн€ його третинноњ структури. ”каж≥ть зв'€зок, що стаб≥л≥зують цю структуру б≥лка. ≤онн≥

ѕ≥д час г≥дрол≥зу сахароза даЇ:б) α-глюкозу та β-фруктозу;

ѕ≥дсиленн€ реакц≥њ нуклеоф≥льного приЇднанн€ у альдег≥д≥в ≥ кетон≥в залежить в≥д: величини зар€ду на атом≥  арбону

ѕ≥ранозний цикл глюкози маЇ конф≥гурац≥ю: а) кр≥сла

ѕозначте сполуки, залишки €ких м≥ст€тьс€ в склад≥ нуклеозид≥в: Ќ≥трогеновм≥сна основа та ортофосфатна кислота

ѕо €к≥й €к≥сн≥й реакц≥њ можна знайти на€вн≥сть ацетону в розчин≥? б) Ћ≥бена;

ѕол≥ненасичен≥ жирн≥ кислоти вход€ть до складу л≥п≥д≥в. —еред наведених нижче сполук вкаж≥ть таку кислоту: —17Ќ29—ќќЌ

ѕол≥пептидн≥ сполуки з молекул€рною масою б≥льше 10 000 вважають: Ѕ≥лками

ѕол≥сахарид, в €кому мономерн≥ ланки сполучен≥ α-1,6 ≥ α-1,4-гл≥козидним звТ€зком це:в) ам≥лопектин

ѕол≥сахарид-гл≥коген в орган≥зм≥ людини в≥д≥граЇ роль продукту:а) резервного;

ѕор€док розм≥щенн€ ам≥нокислот у молекул≥ б≥лка називають: ѕервинною структурою

ѕох≥дним €коњ гетероцикл≥чноњ сполуки Ї барб≥турова кислота: г) п≥рим≥дину.

ѕравило ароматичност≥ ’юкел€ в≥дпов≥даЇ формул≥:в) 4n+2;

ѕри синтез≥ пептид≥в дл€ захисту ам≥ногрупи. реакц≥ю ацилюванн€ в результат≥ €коњ утворюютьс€ N-ацильн≥ пох≥дн≥. √алогенангидриди карбонових кислот

ѕри важких формах цукрового д≥абету в орган≥зм≥ хворого утворюЇтьс€ орган≥чна сполука (напиш≥ть). ацетон

ѕри взаЇмод≥њ алан≥ну ≥ тирозину утворену сполуку можна назвати:б) дипептидом;

ѕри взаЇмод≥њ вуглевод≥в в пентозному цикл≥ утворюютьс€ фосфати р≥зних моносахарид≥в. –ибоза- 5-фосфат

ѕри взаЇмод≥њ карбонових кислот з≥ спиртами утвор€тьс€:в) естери;

ѕри взаЇмод≥њ орган≥чноњ речовини з розчином ферум (≤≤≤) хлориду з?€вилос€ ф≥олетове забарвленн€. ѕро на€вн≥сть €коњ речовини це св≥дчить: ‘енол

ѕри в≥дновленн≥ мурашиного альдег≥ду утворитьс€:г) метанол.

ѕри в≥дновленн≥ оцтового альдег≥ду утворюЇтс€: етанова кислота

ѕри в≥дновленн≥ оцтового альдег≥ду утворюЇтс€:б) етанол;

ѕри в≥дновленн≥ пропаналю можна одержати:б) спирт

ѕри г≥дрол≥з≥ ј“‘ до јћ‘ утворюЇтьс€:г) нуклеозид-5-фосфати

ѕри г≥дрол≥з≥ простих л≥п≥д≥в утворюютьс€;а) гл≥церин ≥ вищ≥ жирн≥ кислоти;

ѕри г≥дрол≥з≥ €ких б≥опол≥мер≥в утворюютьс€ т≥льки α-ам≥нокислоти? г) протењн≥в.

ѕри г≥дрол≥з≥ €кого ол≥госахариду утворюЇтьс€ т≥льки α-D-глюк.в) мальтоза

ѕри д≥њ €кого ферменту слини йде розщепленн€ пол≥сахариду крохмалю? б) ам≥лози;

ѕри досл≥дженн≥. (негативно зар€джену). √лутам≥нова кислота

ѕри нагр≥ванн≥ етаналю з гидроксидом купруму (≤≤) випадаЇ осад кольору:б) червоного

ѕри окисненн≥ глюкози реактивом ‘ел≥нга утворитьс€:а) глюконова кислота;

ѕри окисненн≥ проп≥онового альдег≥ду можна одержати:г) кислоту.

ѕри перетворенн≥ глюкози в пентозному цикл≥ утворюютьс€ фосфати р≥зних моносахарид≥в. а/–ибоза- 5-фосфат

ѕрикладом г≥дратац≥њ алкен≥в в орган≥зм≥ людини Ї перетворенн€:а) кротонова кислота → β Ц оксимасл€на кислота;

ѕрикладом г≥друванн€ алкен≥в в орган≥зм≥ людини Ї перетворенн€:в) кротонова кислота → масл€на кислота.

ѕрикладом окисненн€ альдег≥д≥в в орган≥зм≥ людини Ї: ј.окисненн€ €нтарного ал.до €нтарноњ кслти

ѕрикладом структурних ≥зомер≥в акм≥нокислот Ї:б) α Цалан≥н Ц β Ц алан≥н;

ѕриродн≥ ам≥нокислоти мають т≥льки: а) L Ц конф≥гурац≥ю;

ѕрогорганн€ жир≥в Ц це результат:а) пероксидного окисненн€ жир≥в;

ѕродукт ацилуванн€ глюкози маЇ так≥ зв`€зки:б) ќ Ц гл≥козидний та прост≥ еф≥рн≥;

ѕродукт реакц≥њ при нагр≥ванн≥ β-ам≥номасл€ноњ кислоти в≥дноситьс€ до:г) ненасичених кислот.

ѕродукт реакц≥њ при нагр≥ванн≥ γ-ам≥нобутановоњ кислоти в≥дноситьс€ до:а) лактон≥в;

ѕродукт реакц≥њ при нагр≥ванн≥ цистењну в≥дноситьс€ до б) дикетоп≥пераз≥н≥в;

ѕродуктами г≥дрол≥зу жир≥в в орган≥зм≥ людини Ї:в) гл≥церин та ¬∆ 

ѕродуктами г≥дрол≥зу складних б≥лк≥в можуть бути:б) α Ц ам≥нокислоти та моносахариди;

ѕродуктами кислотного г≥дрол≥зу естер≥в Ї:в) кислота та спирт;

ѕродуктами лужного г≥дрол≥зу жир≥в Їв) гл≥церин та сол≥ вищих жирних кислот;

ѕродуктом взаЇмод≥њ альдег≥д≥в ≥з ам≥нами Ї:в) ≥м≥ни

–адикальний реагент маЇ:в) в≥льний електрон;

–еакц≥њ в альдег≥дах ≥дуть за механ≥змом: нуклеоф≥льного приЇднанн€

–еакц≥њ в карбонових кислотах та њх пох≥дних ≥дуть за механ≥змом:в; нуклеоф≥льного зам≥щенн€

–еакц≥ю взаЇмод≥њ м≥ж ам≥нокислотами можна в≥днести до типу м≥жмолекул€рноњ:а) дег≥дратац≥њ;

–еакц≥ю дезам≥нуванн€.:в) HNO2

–еакц≥ю з Cu(OH)2 при нагр≥ванн≥ можна використати дл€ ви€вленн€:б) багатоатомних спирт≥в;

–еакц≥ю з ацетатом свинцю можна використати дл€ ви€вленн€: г) цистину.

–еакц≥ю з ацетатом свинцю можна використати дл€ ви€вленн€:г) мет≥он≥ну.

–еакц≥ю —ел≥ванова можна використати дл€ ви€вленн€:г) фруктози.

–еакц≥ю “роммера з Cu(OH)2 можна використати дл€ ви€вленн€:б) глюкози;

–еакц≥€ алк≥луванн€ бензолу проходить за наступним механ≥змом: ≈лектроф≥льного зам≥щенн€

–еакц≥€ алк≥луванн€ бензолу проходить за наступним механ≥змом: -≤; -ћ- акцепторний

–еакц≥€ вал≥ну з н≥тритною кислотою в≥дноситьс€ до типу: б) дезам≥нуванн€;

–еакц≥€ зам≥щенн€ в бензольному к≥льц≥ прот≥каЇ за механ≥змом: б) SE;.

–еакц≥€ зворотн€ естериф≥кац≥њ називаЇтьс€:а) г≥дрол≥з;

–еакц≥€ л≥зину з карбонатом м≥д≥ при нагр≥ванн≥ в≥дноситьс€ до типу г) утворенн€ комплекс≥в.

–еакц≥€ серину з формальдег≥дом в≥дноситьс€ до типу:б) дезам≥нуванн€;

–еакц≥€ тирозину з концентрованою н≥тратною кислотою в≥дноситьс€ до типу: г) ксантопротењновоњ.

–еакц≥€ формольного титруванн€ дозвол€Ї ви€вити:а) к≥льк≥сть ам≥ногруп;

–еакц≥€ хлоруванн€ пропану проходить за механ≥змом: –адикального зам≥щен€ SR

–едокс Ц системою в орган≥зм≥ людини Ї ам≥нокислотиюв) цистењн Ццист≥н

–езервний енергетичний вуглевод дл€ тварин Ц це:в) гл≥коген;

–ечовина ј в подан≥й схем≥ перетворень Ї: б) гл≥цин;

–ечовини, €к≥ зв`€зують в≥льн≥ радикали називаютьс€:б) антиоксиданти;

–≥дкий жир Ц три олеат гл≥церину, можна отримати синтезом з гл≥церину та вищоњ жирноњ кислоти. ¬изначте тип х≥м≥чноњ реакц≥њ, €ка використовуЇтьс€ дл€ отриманн€ такого жиру: ≈стериф≥кац≥€

–одоначальною структурою сечовоњ кислоти Ї:б) пурин;

—ал≥цилова кислота це: г) фенолокислота.

—ахароза Ц це:б) нев≥дновлюючий цукор;

—еред л≥п≥д≥в найб≥льшу групу становл€ть: жири

—еред наведених нижче насичених монокарбонових кислот найб≥льш сильною буде: в) мурашина;

—еред перел≥чених нижче ам≥нокислот вибер≥ть ароматичн≥:в) тирозин;

—еред перел≥чених нижче ам≥нокислот вибер≥ть негативно зар€джен≥ (кисл≥) ам≥нокислоти:в) глютам≥нова кислота;

—еред приведених ќЌ кислот найсильн≥шою Ї: n-н≥трофенол

—еред приведених ќЌ кислот найсильн≥шою Ї: мурашина кислота

—еред приведених основ найсильн≥шою Ї: метилам≥н

—к≥льки водневих звТ€зк≥в утворюЇтьс€ м≥ж аден≥ном ≥ тим≥ном при комплементарн≥й взаЇмод≥њ:в. ((2

—к≥льки водневих звТ€зк≥в утворюЇтьс€ м≥ж цитозином ≥ гуан≥ном при формуванн≥ комплементарноњ пари?в) 3;

—к≥льки обТЇднаних р-електрон≥в (4n+2) м≥ститьс€ в молекул≥ п≥ролу:в) 6;

—кладн≥ л≥п≥ди за своЇю х≥м≥чноюњ природою складають з трьох та б≥льше компонент≥в. —еред наведених сполук вкаж≥ть такий л≥п≥д: √л≥кол≥п≥д

—орб≥т можна ви€вити за допомогою реакц≥њ з:г) Cu(OH)2

—пециф≥чною особлив≥стю метановоњ кислоти Ї њњ взаЇмод≥€ з:г) ам≥ачним розчином аргентум (≤) оксиду.

—полуки, що м≥ст€ть функц≥ональн≥ групи -NH2 та ЦќЌ належать до: јм≥носпирт≥в

—полуки, що м≥ст€ть функц≥ональну групу в≥днос€тьс€ до клас г) карбонових кислот.

—полуки, що м≥ст€ть функц≥ональну групу в≥днос€тьс€ до класу г) альдег≥д≥в.

—полуки, що м≥ст€ть функц≥ональну групу ќЌ в) спирт≥в;

—полуки, що м≥ст€ть функц≥ональну групу —=— в≥днос€тьс€ до класу: б) алкен≥в;

—таршою функц≥ональною групою 2-ам≥но-3,3-диметилпентад≥олу-1,4Ї в) г≥дроксильна

—ульфуючим реагентом в реакц≥€х зам≥щенн€ в аренах Ї: в) Sќ3+;

—умарний негативний зар€д мають б≥лки, в склад≥ макромолекул €ких переважаЇ наступна пара:в) глютам≥нова ≥ аспараг≥нова кислоти;

—ум≥ш б≥лк≥в розд≥л€ють за допомогою:б) електрофорезу;.

—ф≥нгол≥п≥ди - це складн≥ л≥п≥ди, що Ї естерами багатоатомного спирту сф≥нгозину та ¬∆ . “акож в њх склад≥ Ї залишки хол≥ну ≥ фосфатноњ кислоти. —ф≥нгол≥п≥ди присутн≥ в орган≥зм≥ людини переважно у склад≥:

“вердий(тваринний) жир м≥стить у своЇму склад≥ переважно залишки кислот: ¬ищих насичених монокарбонових

“ип зв`€зку в жирах:б) гл≥козидний

“ип зв`€зку в мальтоз≥ м≥ж моносахаридними залишками: 1,4Цгл≥козидо-гл≥козний

“ип зв`€зку в мальтоз≥ м≥ж моносахаридними залишками:б) α Ц 1,4Цглюкозидний;

“ип зв`€зку м≥ж моносахаридними залишками в ам≥лоз≥:б) α Ц 1,4Цгл≥козидний;

“ип зв`€зку м≥ж моносахаридними залишками в ам≥лопектин≥:в) α Ц 1,4 Ц в основному ланцюгу та α Ц 1,6 Ц глюкозидний зв`€зок в точках розгалуженн€;

“ипи звТ€зку у лактоз≥ м≥ж моносахаридними залишкамив) β-1,4-галактозидно-глюкозний

“ипи звТ€зку у сахароз≥ м≥ж моносахаридними залишкамиа) α-1,2-глюкозидно-глюкозний;

“ипи звТ€зку у целоб≥оз≥ м≥ж моносахаридними залишкамив) β-1,4-гл≥козидо-гл≥кодний

” реакц≥ю г≥дроген≥зац≥њ вступаЇ кислота:в) олењнова

” склад≥ молекули глюкози м≥ст€тьс€ функц≥ональн≥ групи:в) ЦќЌ ≥ ;

” €к≥й з наведених сполук в≥дсутн≥й атом  арбону у стан≥ sp в) бензен;

” €к≥й з наведених сполук в≥дсутн≥й атом  арбону у стан≥ sp2.в) етанол

” €к≥й з наведених сполук в≥дсутн≥й атом  арбону у стан≥ sp2 г≥бридизац≥њ. етанол

” €к≥й з наведених сполук в≥дсутн≥й атом  арбону у стан≥ sp3.а) етен;

”каж≥ть азотисту основу, €ка входить до складу ƒЌ , але не входить до складу –Ќ :

”каж≥ть гетероцикл, пох≥дними €кого Ї “им≥н, ÷итозин та ”рацил: ѕ≥рим≥дин

”каж≥ть назву гетероциклу, що Ї основою бактерицидних препарат≥в фурацил≥ну та фуразол≥дону: ‘уран

”каж≥ть ознаку €к≥сноњ реакц≥њ на багатоатомн≥ спирти: ѕо€ва темно-синього забарвленн€ розчину

”каж≥ть ознаку €к≥сноњ реакц≥њ на ненасичен≥ орган≥чн≥ сполуки: «небарвленн€ розчину

”каж≥ть препарат б≥лковоњ природи, €кий використовують в акушерств≥ та г≥неколог≥њ дл€ скороченн€ м?€з≥в матки: ќкситоцин

”каж≥ть процес розкладанн€ б≥лк≥в на ам≥нокислоти: √≥дрол≥з

”каж≥ть процес руйнуванн€ просторовоњ будови б≥лк≥в за збереженн€м первинноњ: ƒенатурац≥€

”каж≥ть р≥вн€нн€ реакц≥њ фотосинтезу: nCO2 + mH2O? Cn(H2O)m + nO2

”каж≥ть, до €кого класу гетерофункц≥ональних сполук належить п≥ровиноградна кислота, одна з центральних сполук у цикл≥ трикарбонових кислот:  етокислота

”насл≥док г≥дрол≥зу сахарози утворитьс€: ћолекула глюкози ≥ молекула фруктози

”творенн€ ам≥д≥в в орган≥зм≥ Ц це шл€х виведенн€:

”творенн€ ам≥д≥в в орган≥зм≥ Ц це шл€х виведенн€:б) ам≥аку;

”творенн€ б≥пол€рних ≥он≥в характерне дл€:б) ам≥нокислот;

”творенн€ галогенанг≥дрид≥в ам≥нокислот використовуЇтьс€ п≥д час синтезу пептид≥в та б≥лк≥в б) захисту карбокси Ц групи;

”творенн€ хелат≥в Ц це €к≥сна реакц≥€ на:б) багатоатомн≥ спирти;

‘енол використовують €к: ƒез≥нфекц≥йний зас≥б

‘ормал≥н Ц це водний розчин: в) метаналю

‘ормал≥н Ц це водний розчин:г) формальдег≥ду.

‘ормула €кого б≥огенного ам≥ну м≥стить ≥м≥дазольний цикл? г) г≥стам≥н.

‘осфатидна кислота складаЇтьс€ ≥з залишк≥в:а) ¬∆ , гл≥церину, фосфатноњ кислоти;

‘осфогл≥цериди в б≥олог≥чних мембранах утворюють:а) л≥п≥дний б≥шар;

‘осфол≥п≥ди в≥днос€тьс€ до складних омилюваних л≥п≥д≥в. ¬каж≥ть х≥м≥чну природу даних сполук: —кладн≥ еф≥ри гл≥церину, Ќ3–ќ4 та ¬∆ 

‘руктозу в≥др≥зн€ють в≥д глюкози за допомогою реакц≥њ: б) —ел≥ванова;.

‘ункц≥ональн≥ групи в молекул≥ глюкози Ц це:а) альдег≥дна та спиртов≥ г≥дрокс≥групи;

‘ункц≥ональн≥ групи в молекул≥ фруктози:в) оксо- та окси Ц групи.

’арчов≥ волокна фрукт≥в та овоч≥в адсорбують:а) токсичн≥ речовини

’арчов≥ волокна фрукт≥в та овоч≥в стимулюють роботу: в) кишечника.

’вор≥ на цукровий д≥абет зам≥сть цукру вживають:в) сорб≥т

’лоруючим реагентом в реакц≥€х зам≥щенн€ в аренах Ї:б) —l+;

’ол≥н в≥дноситьс€ до класу:а) ам≥носпирт≥в;

÷елоб≥оза Ї пром≥жною сполукою п≥д час г≥дрол≥зу:б) целюлози;

÷елюлоза (кл≥тковина) Ц це гомополисахарид, €кий складаЇтьс€ ≥з залишк≥в:в) β Ц глюкози.

÷икл≥чна форма глюкози називаЇтьс€: в) п≥ранозною;

„им б≥льший ступ≥нь ненасиченост≥ жиру, тим:.в) б≥льша б≥олог≥чна ц≥нн≥сть жиру;

яблучна кислота це:ј) дикарбонова моног≥дрокс≥кислота

ядро ≥ндолу входить до складу природноњ ам≥нокислоти:в) триптофан

яка група азотистих основ зустр≥чаЇтьс€ у склад≥ мононуклеотид≥в ƒЌ :б) цитозин, тим≥н, гуан≥н, аден≥н;

яка з загальних формул, наведених нижче, Ї загальною формулою насичених одноосновних карбонових кислот:а) —nЌ2n+1COOH

яка з названих ам≥нокислот Ї незам≥нною? б) ≥золейцин;

яка з названих ам≥нокислот Ї незам≥нною? ≥золейцин

яка з приведених назв в≥дпов≥даЇ груп≥ -NH2? ам≥ногрупа

яка ≥з зазначених сполук Ї ам≥нокислотою? јлан≥н

яка ≥з зазначених сполук Ї ам≥нокислотою? ‘ен≥лалан≥н

яка ≥з наведенних вищих карбонових кислот не буде реагувати з бромною водою? ѕальм≥тинова кислота —Ќ3(—Ќ2)14—ќќЌ

яка ≥з названих ам≥нокислот в≥дноситьс€ до диам≥номонокарбонових?г) л≥зин.

яка речовина даЇ реакц≥ю Ђср≥бного дзеркалаї?б) етаналь;

яка речовина утворюЇтьс€ при нагр≥ванн≥ лимонноњ кислоти а:в) ацетон

яка сполука Ї структурною основою б≥лого стрептоциду? —ульфан≥лова кислота

яка сполука Ї структурною основою б≥лого стрептоциду? —ульфан≥лова кислота

яка сполука утворитьс€ при нагр≥ванн≥ β-ам≥номасл€ноњ кислоти:а) кротонова кислота

яка сполука утворитьс€ при нагр≥ванн≥ γ-ам≥номасл€ноњ кислоти:в) лактон

яка сполука утворюЇтьс€ при окисненн≥ метаналю?в) мурашина кислота

яка функц≥€ ƒЌ  у живих орган≥змах?г) збер≥ганн€ генетичноњ ≥нформац≥њ.

яке з речовин вступаЇ в реакц≥ю Ђср≥бного дзеркалаї?г) бутаналь.

який з реагент≥в використовують при ≥дентиф≥кац≥њ алкен≥в? Br2(H2O)

який альдег≥д при реакц≥њ з ам≥аком утворить важливий л≥кувальний препарат Ц уротроп≥н? в) формальдег≥д;.

який вид таутометр≥њ маЇ м≥сце у п≥рим≥динових основ Ц тим≥н≥, урацил≥, цитозин≥?а) лактим-лактамна;

який гетероатом м≥стить молекула п≥ридину? Ќ≥троген

який гетероцикл Ї основою ам≥нокислоти триптофану?а) ≥ндол;

який дисахарид при г≥дрол≥з≥ утворюЇ β-глюкоза б) целоб≥оза;

який елемент будови б≥лковоњ макромолекули ви€вл€ють за допомогою б≥уретовоњ реакц≥њ:г) пептидний звТ€зок.

який з альдег≥д≥в використовуЇтьс€ €к дез≥нф≥куючий та консервуючий зас≥б дл€ анатом≥чних препарат≥в у вигл€д≥ 37-40% водного розчину: Ќ-—ќЌ

який з вуглевод≥в, наведених нижче, входить до складу ƒЌ ?в) β-D-дезоксирибофураноза;

який з наведених вуглевод≥в належить до гетеропол≥сахарид≥в? √епарин

який ≥з наведених гетероцикл≥в Ї пТ€тичленним оксигенвм≥сним? фуран

який ≥з наведених гетероцикл≥в Ї пТ€тичленним оксигенвм≥сним? фуран

який ≥з наведених гетероцикл≥в Ї пТ€тичленним сульфурвм≥сним? г) т≥офен.

який ≥з наведених гетероцикл≥в Ї шестичленним кисневм≥сним? а) п≥ран;

який ≥з наведених нижче нуклеозид≥в –Ќ  м≥стить азотисту основу пуринового р€ду:г) дезокс≥аденозин.

який ≥з наведених нижче нуклеозид≥в –Ќ  м≥стить гетероцикл≥чну (азотисту) основу п≥рим≥динового р€ду:б) цитидин;

який ≥з наведених нижче пТ€тичленних гетероцикл≥в маЇ один гетероатом Ќ≥трогену? в) п≥рол

який ≥з наведених пТ€тичленних гетероцикл≥в м≥стить Ќ≥троген ≥ ќксиген? в) оксазол

який ≥з наведених пТ€тичленних гетероцикл≥в м≥стить Ќ≥троген ≥ —ульфур? г) т≥азол.

який ≥з наведених шестичленних гетероцикл≥в м≥стить оксиген. в) оксазол;

який ≥з названих нижче альдег≥д≥в буде вступати в реакц≥ю диспропорц≥онуванн€ (дисмутац≥њ)?а) метаналь;

який ≥з названих нижче гетероцикл≥в Ї шестичленним азотовм≥сним? Ќаписати його формулу.в) п≥р≥дин;

який ≥з пТ€тичленних гетероцикл≥в з двома р≥зними гетератомами Ї компонентом в≥там≥ну ¬1 (т≥ам≥ну)? т≥азол

який ≥з пТ€тичленних гетероцикл≥в з двома р≥зними гетератомами Ї компонентом в≥там≥ну ¬1 (т≥ам≥ну)?

який ≥з перел≥чених гетероцикл≥в Ї основою гема-кров≥:в) п≥рол

який ≥з представлених нуклеозид≥в м≥стить азотисту основу п≥р≥м≥динового р€ду:в) цитидин.

який моносахарид Ї к≥нцевим продуктом г≥дрол≥зу крохмалю: √люкоза

який принцип поЇднанн€ азотистих основ лежить в основ≥ репл≥кац≥њ ƒЌ ?  омплементарн≥сть

який продукт обм≥ну в орган≥зм≥ з'€вл€Їтьс€ в сеч≥ при захворюванн≥ цукровим д≥абетом? б) ацетон.

який тип г≥бридизац≥њ електронних орбиталей атома  арбону маЇ м≥сце в молекул≥ формальдег≥ду.в) sp2

як≥ з нижченаведених кислот Ї незам≥нними дл€ орган≥зму людини ≥ повинн≥ надходити з њжею/ л≥нолева та л≥ноленова

як≥ з цих вуглевод≥в належать до гомопол≥сахарид≥в?  рохмаль

як≥ ≥з перера, гетерофунк. сполук про€вл€ють батер≥остатичну д≥ю:г) сульфан≥лам≥д.

як≥ ≥з перера,гетерофунк,сполук Ї антибактер≥альними, що використовуютьс€ €к зовн≥шн≥ засоби засоби:а) сал≥цилова кислота;

як≥ ≥з перера. √етерофунк. сполук про€вл€ють властивост≥ нейромед≥атора:б) ацетилхол≥н.

як≥ ≥з перера. √етерофунк.сполук беруть участь у регул€ц≥њ р≥зних вид≥в обм≥ну:в) адренал≥н

як≥ ≥з перера. гетерофунк.сполук використовуютьс€ €к жарознижувальн≥ засоби:б) ацетилсал≥цилова кислота;

як≥ ≥з перера. √етерофунк.сполук про€вл€ють батеор≥остатичну д≥ю:г) норсульфазол.

як≥ ≥з перера.гетерофунк,сполук беруть участь у регул€ц≥њ р≥зних вид≥в обм≥ну:в) норадренал≥н

як≥сна реакц≥€ на альдег≥ди Ц це:в) реакц≥€ “роммера;

як≥сна реакц≥€ “олленса на альдег≥ди називаЇтьс€ реакц≥Їю:б) ср≥бного дзеркала

як≥сною реакц≥Їю на альфа-ам≥нокислоти Ї: Ќ≥нг≥дринова

яку реакц≥ю можна застосувати дл€ дезам≥нуванн€ ам≥нокислот Уin vitroФ:а) з н≥тритною кислотою;

ўо €вл€Ї собою триплет ƒЌ ? ѕосл≥довн≥сть трьох нуклеотид≥в





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4064 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1276 - | 1226 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.153 с.