Тема 3. Країни Європи. Словаччина. Угорщина. Румунія

План

1. Економіко-географічне положення.

2. Природні умови та ресурси.

3. Населення.

4. Господарство.

Література:

Основна:

1. Економічна і соціальна географія світу. Підручник за ред. Б.П. Яценка – К «Форум», 2004.

2. С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. Географія. Соціально-економічна географія світу. – Харків: Оберіг, 2010.

Додаткова:

3. Географія світу. Довідник школяра і студента. Донецьк; 2007.

4. О.О. Бейдик, М.М. Падун. Географія для вступників до вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 1995.

5. П.О. Масляк. Я. Б. Олійник, А.В. Степаненко. П.Г. Шищенко. Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. К. – Знання, 1998.

Студенти повинні знати:

- особливості географічного положення, розміщення та формування населення, урбанізаційні процеси;

- економіко-географічну характеристику країн.

Студенти повинні вміти:

- оцінювати значення зв’язків України з державами сусідами.

 

Економіко-географічне положення.

Словаччина, Угорщина та Румунія – країни Центральної Європи, середньо розвинені держави постсоціалістичної економіки. Перевагами в географічному положенні є вихід до Дунаю, близькість до економічно розвинених країн Європи та розташування на перетині транспортних шляхів. Недоліками географічного положення Словаччини та Угорщини слід вважати відсутність безпосереднього виходу до морів та океанів. На відміну від цих країн, широку берегову лінію виходу до Чорного моря має Угорщина. Однак для ЕГП Румунії характерні й деякі негативні риси. Так, вона по­сідає периферійне положення щодо «головної осі розвитку Європи». Жодна з країн, з якою Румунія має суходільний кордон, не належить до розвине­них.

Усі три країни є республіками за формою правління, унітарними державами за адміністративним устроєм. Словаччина, Угорщина та Румунія є членами ООН, ЄС та НАТО.

Природні умови та ресурси

Якщо ЕГП двох країн досить подібне, то поверхня дуже відрізняється. Угорщина — переважно рівнинна країна. Більша частина її території роз­ташована в межах Середньодунайської низовини, яка в рельєфі відповідає великій між гірській западині. Лише в окремих місцях на території Угорщи­ни є невисокі гори (до 1 км).

 

У Словаччину також заходить частина Середньодунайської низовини. Але значно більшу її частину (понад 2/3) займають середньовисотні гори Карпати.

Рельєф помітно впливає на клімат країн. На Середньодунайській низовині дуже тепле, зима — помірно прохолодна. Опадів випадає небагато, тому трапляються посухи. У Карпатах і літо, і зима прохолодніша, а опадів значно більше.

У зв'язку з розташуванням у зоні альпійського горотворення обидві кра­їни недостатньо забезпечені мінеральними ресурсами. Головним багатством Є великі родовища бокситів в Угорщині.

Словаччина має густу річкову мережу. В Угорщині вона рідша, але тут г, великі річки (Дунай, Тиса тощо). До того ж країна має велике прісне озеро Балатон, багате на рибу.

Клімат Румунії помірно континентальний із теплим літом і помірно прохолодною зимою. Найбільші масиви лісів у Румунії — у Карпатах, де по­ряд із рекреаційним вони мають промисловий характер. В цій країні також є нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізні й марганцем руди, родовища золота й срібла.

Населення

В етнічному відношенні населення Угорщини й Словаччини є досить од­норідним. Більшість становлять угорці (мадяри) і словаки. У той самий час в Угорщині проживає кілька сотень тисяч німців, румунів, сербів і циганів, а в Словаччині кожен десятий житель є угорцем. У релігійному складі пере, вважають католики. В обох країнах досить складна демографічна ситуація, але в Словаччині народжуваність перевищує смертність.

Рівень урбанізації в Угорщині вищий, причому кожен п'ятий городянин живе в Будапешті (1,7 млн. осіб). Значно поступається Будапешту друге за ве­личиною місто країни — Дебрецен (216 тис. осіб).

Найбільше місто Словаччини — її столиця Братислава (425 тис. осіб). Ве­ликим промисловим центром є друге за розміром місто — Кошице (200 тис. осіб).

У Румунії складна демографічна ситуація. Через від'ємний природний приріст і перевищення еміграції над імміграцією кількість населення зменшується.

Румуни становлять 90% населення, найбільшими національними меншинами є угорці — 7%, цигани становлять 2,5%, по 0,3% населення українців і німців.

Більшість румунів належать до Румунської православної церкви, угорців сповідують католицтво, є в країні й протестанти.

Міське населення країни становить 54,5%, кожен сьомий городянин — житель Бухареста.

Господарство

Основою економіки Угорщини й Словаччини є промисловість, яка дає більш ніж третину національного доходу. Найважливіші галузі: машинобудування, металургія, хімічна (у тому числі фармацевтична), легка й харчова промисловість.

Видобувна промисловість краще розвинена в Угорщині. Тут розробляють­ся родовища бокситів, залізної руди, вугілля та природного газу. Однак обом країнам не вистачає власних енергоносіїв, тому вони залежать від поставок із-за кордону, насамперед із Росії. На російській нафті працює найбільший у Словаччині нафтохімічний комбінат, розташований поблизу Братислави.

В Угорщині вищий, ніж у Словаччині, рівень машинобудування. Тут розташовані заводи з виробництва автобусів (Будапешт, Секешфехервар), верстатів (Будапешт, Мішкольц), сільськогосподарських машин, обладнання для легкої та харчової промисловості. Останнім часом розвивається точне машинобудування, виробляють комп'ютери, промислову електроніку, медичне обладнання. Найбільші підприємства розташовані у великих містах, зокрема в Будапешті, Дебрецен, Мішкольц, Середі. Зберігає своє значення харчова промисловість. В Угорщині виробляють різноманітні консервовані овочі, фрукти, соки, джеми.

Сучасна промисловість розвивається і в Словаччині, цьому сприяють іноземні інвестиції. У країні виробляють телевізори «Сокі» з плазменним екраном, працюють заводи, що випускають продукцію з товарним знаком «Самсунг». Але особливо швидкими темпами розвивається автомобілебуду­вання. Так, неподалік від словацької столиці побудований сучасний завод «Фольксваген», частина його продукції йде на експорт, зокрема в Японію та Америку.

Провідні галузі — машинобудування (загальне, транспортне, сільсько­господарське, електротехнічне), ви­добувна промисловість, металургія (традиційно велику роль відіграє виплавка сталі, алюмінію, цинку, свинцю, міді), легка, хімічна й на­фтохімічна промисловість. Розвинені деревообробна, меблева, легка й хар­чова промисловість. Головний район видобутку на­фти — у передгір'ях Карпат, а також у Трансільванії добувається природ­ний газ.

Найбільші нафтопереробні заводи Румунії розташовані в містах Плоєшть, Брашов, Онешта. Металургійні під­приємства зосереджені на заході й на південному сході країни. Більшість найважливіших підпри­ємств розташовані в зоні Бухарест — Плоєшть. Найбільше значення тут мають підприємства машинобудуван­ня, нафтової, хімічної галузей і будівельної індустрії.

Традиційно велике значення має сільське господарство. Але якщо в Угорщині частки рослинництва й тваринництва приблизно однакові, то в Словаччині переважає рослинництво. В обох країнах вирощуються зер­нові культури (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза), цукровий буряк, соняшник, виноград, фрукти. В Угорщині, у межиріччі Дунаю і Тиси, а також по узбережжю озера Балатон розвиваються овочівництво (особливу популяр­ність мають різні види перцю), садівництво, виноградарство. У тваринництві обох країн найбільш розвинені скотарство, Свинарство м птахівництво. У Карпатах (Словаччина) переважає вівчарство. Угорщина відома як великий експортер м'яса курей, гусей, качок, індичок.

У сільському господарстві обох країн переважає рослинництво. Найбільші площі зайняті зерновими культурами — кукурудзою та пшеницею, із технічних переважають цукровий буряк і соняшник. Вирощують картоплю, велике значення має овочівництво й плодівництво. Виноградна лоза зростає в передгір'ях Карпат, у Трансільванії та Добруджі. У південних передгір'ях Карпат, на плато Добруджа і в дельті Дунаю багато фруктових садів.

У тваринництві Румунії найбільше значення має розведення великої рогатої худоби, свиней, свійської птиці. Головними районами тваринництва Румунії є Трансільванія, південні передгір'я Карпат і північна частина Кар­патських гір.

Країни мають досить густу транспортну систему, основу якої становлять автомобільні й залізничні магістралі. Багато з них з'єднують Угорщину і Словаччину із сусідніми державами, у тому числі з Україною. Найважливіші транспортні магістралі — транзитні й мають напрямок і;і Росії в Західну Європу. Територією Словаччини проходить нафтопровід «Дружби». У Румунії розвинені всі види тран­спорту, у тому числі морський. Через територію країни пролягають магістра­лі, що з'єднують Росію та Україну з Балканськими країнами. Велике значен­ня має трубопровідний транспорт — загальна довжина газо - і нафтопроводів становить близько 6 тис. км.

1.Заповніть таблицю

Країна	Столиця	Форма правління	Форма устрою	Рівень економічного розвитку
Словаччина
Угорщина
Румунія

2. Які особливості демографічної ситуації у цих державах?

3. Які фактори сприяють економічному розвитку цих країн?

4. Які фактори гальмують економічний розвиток?