Програми підготовки населення до дій у НС

 

Підготовка населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і господарювання, а також за місцем проживання за спеціально розробленою системою заходів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Громадяни України на випадок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру зобов’язані:

- дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;

- знати основні способи захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

- дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Підготовка сил цивільного захисту і навчання населення повинні бути націлені на те, щоб у мирний час зберігати постійну готовність формувань до дій в осередках ураження, до виконання раптово виникаючих задач по ліквідації наслідків стихійних лих і значних виробничих аварій.

Враховуючи перелічене важливими завданнями є:

- практичне навчання населення будівництву в короткий час найпростіших протирадіаційних укриттів типу щілина, прищеплення навичок у виробленні простіших засобів індивідуального захисту;

- практичне відпрацювання всім населенням прийомів і способів надання само- і взаємодопомоги, а також швидких дій за сигналами цивільної оборони, стійкого перенесення тривалих морально-психологічних навантажень.

Організація навчання працівників на підприємствах покладається на його керівництво незалежно від форми власності. Решта населення готується під керівництвом територіальних органів (місцевих, районних, обласних тощо) у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Підготовка у сфері захисту від надзвичайних ситуацій здійснюються за шістьома основними напрямками.

Перший напрямок. Підготовка керівного складу центральних і обласних органів виконавчої влади.

Другий напрямок. Підготовка керівників і спеціалістів органів місцевого самоврядування, командно-начальницького складу формувань цивільного захисту.

Третій напрямок. Підготовка керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності.

Четвертий напрямок. Підготовка працівників підприємств, установ і організацій, які входять до складу аварійно-рятувальних формувань і спеціалізованих формувань постійної готовності.

П’ятий напрямок. Підготовка населення, зайнятого у сферах виробництва та обслуговування.

Шостий напрямок. Підготовка населення, не зайнятого у сферах виробництва і обслуговування.

Підготовка керівного складу цивільного захисту на всіх рівнях здійснюється також шляхом участі у навчально-методичних зборах, штабних і об’єктових тренуваннях, командно-штабних і комплексних навчаннях з цивільного захисту, в інших оперативних заходах та заходах самостійної підготовки. Основними формами цієї підготовки є командно-штабні, тактико-спеціальні і комплексні навчання та тренування.

Під час комплексних навчань (тренувань) відпрацьовуються:

- на територіях, де виникають надзвичайні ситуації природного характеру – питання оповіщення, екстреної евакуації і життєзабезпечення людей;

- на атомних електростанціях та об’єктах, розташованих в 30-км зоні АЕС – питання оповіщення, ведення розвідки, дозиметричного контролю, введення режимів радіаційного захисту від радіоактивних випадінь, аерозолів, йодної профілактики та евакуації населення, дезактивації місцевості, будівель, техніки, санітарної обробки;

- на хімічно небезпечних об’єктах – питання оповіщення, захисту від небезпечних хімічних речовин виробничого персоналу і населення прилеглих житлових кварталів, ліквідації наслідків хімічного зараження.

Вони проводяться один раз на три роки на всіх підприємствах, що використовують або виробляють радіаційно-, пожежно- вибухонебезпечні речовини та сильнодіючі отруйні речовини. Тривають ці навчання біля двох діб. Керівником навчання є начальник цивільної оборони підприємства.

Тактико-спеціальні навчання невоєнізованих пошуково-рятувальних формувань проводяться один раз на три роки під час об’єктових навчань, тренувань і тривають від 4 до 8 годин. Керівник – відповідальний начальник штабу цивільного захисту або командир цього формування.

Комплексні об’єктові тренування проводяться один раз на три роки на підприємствах з чисельністю працюючих до 300 осіб незалежно від форм власності. Тривають до однієї доби. У закладах професійно-технічної, середньої та дошкільної освіти вони проводяться щороку під час Дня цивільної оборони і Тижня безпеки дитини.

Штабні об’єктові тренування є формою практичної підготовки персоналу підприємств, установ і організацій, які за планами локалізації аварій (катастроф) входять до штабів з ліквідації надзвичайних ситуацій та очолюють об’єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби. При підготовці формувань ЦО застосовуються: для командно-начальницького складу формувань – семінари, класно-групові і практичні заняття, штабні тренування; для рядового складу – практичні заняття; для формувань ЦО в цілому – тактико-спеціальні заняття і тактико-спеціальні навчання; для всіх категорій населення – практичні заняття.

Фінансування заходів з підготовки населення до дій при виникненні НС (видання спеціальної літератури, наочних матеріалів, відео  та програмної продукції, витрати на утримання курсів ЦЗ) здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів. Підприємства, установи та організації несуть матеріальні та фінансові витрати, пов’язані з практичною підготовкою виробничого персоналу до дій при виникненні НС, згідно з законодавством.

Підготовка студентів вищих навчальних закладів освіти І-IV рівнів акредитації здійснюється згідно з спеціальними програмами нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Цивільний захист». Кількість годин, передбачених для вивчення нормативних навчальних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Цивільний захист», не може зменшуватися при розробці освітньо-професійних програм без погодження з ДСНС. Дипломні проекти і роботи випускників вищих закладів освіти повинні містити розділи з питань БЖД та ЦЗ.

 

 

Рекомендована література