Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська д≥аспора  анади ≥ —Ўј




Ќайчисельн≥ша украњнська д≥аспора проживаЇ у —Ўј та  анад≥. ¬она нал≥чуЇ приблизно 3 млн. чолов≥к. ” —Ўј проживаЇ 2 млн. украњнц≥в, ¾ з них народилис€ вже в јмериц≥. —Ўј належить до тих зах≥дних держав, де асим≥л€ц≥йн≥ процеси в≥дбуваютьс€ найб≥льш ≥нтенсивно. «а даними демограф≥чних досл≥джень 66 % громад€н украњнського походженн€ не волод≥ють мовою предк≥в. “≥льки 123,5 тис. ос≥б сп≥лкуютьс€ украњнською мовою в с≥м'€х. Ќайб≥льша к≥льк≥сть украњнц≥в, €к≥ волод≥ють украњнською мовою живе у штат≥ Ќью-…орк - понад 52 тис. чолов≥к. ” перш≥ повоЇнн≥ роки ур€д —Ўј в≥дмовивс€ приймати украњнських б≥женц≥в з ™вропи ≥ лише п≥д тиском «лученого украњнсько-американського допомогового ком≥тету, що виник у 1944 р. погодивс€ це зробити. «а 1948-1952 рр. ≥з ™вропи у —Ўј вињхало понад 90 тис. украњнц≥в. ѕереважно це були високоосв≥чен≥ люди. Ќаприк≥нц≥ 80-х рок≥в ’’ ст. украњнц≥ серед ≥нших нац≥ональностей —Ўј пос≥ли одне з ч≥льних м≥сць щодо вищоњ осв≥ти. ”крањнська д≥аспора —Ўј маЇ добре орган≥зоване громадсько-пол≥тичне, церковне, культурне та осв≥тнЇ житт€. ” 1964 р. при √арвардському ун≥верситет≥ в≥дкрито ≥нститут украњнських студ≥й, саме у Ќью-…орку в≥дбувс€ перший св≥товий конгрес в≥льних украњнц≥в, що вз€в на себе ф≥нансуванн€ та координац≥ю украњнських орган≥зац≥й в д≥аспор≥. «начним авторитетом серед американських украњнц≥в завжди користувалас€ церква, особливо греко-католицька ≥ православна. ”св≥домлюючи роль мови у збереженн≥ нац≥ональноњ ≥дентичност≥, украњнц≥ —Ўј завжди надавали особливоњ ваги орган≥зац≥њ шк≥льництва. ” 1990 р. працювало к≥лька дес€тк≥в початкових украњномовних шк≥л, 5 вищих шк≥л, у €ких викладалис€ украњнська мова та л≥тература, ≥стор≥€ та географ≥€ ”крањни, при украњнських церквах д≥€ли суботн≥ та нед≥льн≥ школи. —еред ун≥верситет≥в, в €ких Ї украњнознавч≥ студ≥њ найб≥льшою попул€рн≥стю користуЇтьс€ ”крањнський ≥нститут при √арвардському ун≥верситет≥, на чол≥ з в≥домим ученим в галуз≥ украњнськоњ л≥тератури √.√рабовичем. ¬≥н видаЇ зб≥рники наукових праць, журнали, у тому числ≥ Д”крањнський ≥сторикФ. ” п≥сл€воЇнний пер≥од украњнц≥ —Ўј створили чимало наукових центр≥в. —еред них Ц в 1947 р. в≥дновлено “овариство ≥м. “.Ўевченка, 1950 р. в≥дкрито ф≥л≥ал ”крањнськоњ ¬≥льноњ јкадем≥њ Ќаук, ”крањнська академ≥€ мистецтв, ”крањнський соц≥олог≥чний ≥нститут, ”крањнська наукова фундац≥€, ”крањнський публ≥цистично-науковий центр, ”крањнський документац≥йний центр, ”крањнське ≥сторичне товариство та р€д ≥нших. Ѕагатогранним Ї культурне житт€ украњнськоњ д≥аспори. ” 1954 р. у —Ўј виникло ќбТЇднанн€ украњнських письменник≥в в екзил≥ Д—ловоФ, секретарем €кого став письменник, критик ≥ перекладач ќ.“арнавський. ”крањнськ≥ митц≥ молодшого покол≥нн€ утворили у 1954 р. обТЇднанн€, до €кого належали художники √.«арицький, ј.‘ар≥он, я.÷≥гаш та ≥нш≥. ѓхн≥м друкованим органом став журнал ДЌотатки з мистецтваФ. ” 60-х рр. ’’ ст. зТ€вивс€ часопис ќбТЇднанн€ д≥€ч≥в украњнськоњ культури Д“еремФ. «годом, у „икаго засновано ”крањнський ≥нститут модерного мистецтва, у Ќью-…орку ”крањнський ≥нститут јмерики, ”крањнський л≥тературно-мистецький клуб. «начн≥ здобутки дос€гла украњнська д≥аспора —Ўј в галуз≥ музики й театрального оперного й драматичного мистецтва. ÷е було повТ€зано з тим, що у повоЇнн≥ роки до —Ўј переселилос€ з ™вропи чимало в≥домих украњнських д≥€ч≥в музичноњ культури. ” 1950 р. було створено консерватор≥ю, ”крањнський музичний ≥нститут в Ќью-…орку. Ѕурхливо розвивалос€ й видавництво украњнськоњ пер≥одики та книг. ÷е можна про≥люструвати такими даними: у 1945 р. у —Ўј виходило 29 украњнських газет ≥ журнал≥в, 1958 р.- 79, 1963 р. Ц 300. ” наступн≥ дес€тил≥тт€, у звТ€зку з поступовою асим≥л€ц≥Їю украњнц≥в, њх к≥льк≥сть та тираж≥ зменшилис€. ¬ 1950-1960 рр. половина книг ус≥Їњ украњнськоњ д≥аспори «аходу вийшла у —Ўј.

√ромадсько-пол≥тичне житт€ украњнськоњ д≥аспори —Ўј дуже строкате. « 1940 по 1980 р. координац≥йним центром ус≥х ем≥грант≥в —Ўј був ”крањнський конгресовий ком≥тет јмерики (”  ј). ѕ≥сл€ його розколу у 1980 р. утворилас€ ”крањнсько-американська координац≥йна рада (”ј –). ƒв≥ вище згадан≥ орган≥зац≥њ Ї репрезентативними установами украњнц≥в јмерики. —еред громадських украњнських установ јмерики найдавн≥шою Ї ”крањнський народний союз (”Ќ—). ≤снують ветеранськ≥ орган≥зац≥њ, молод≥жн≥ сп≥лки. ”крањнська д≥аспора —Ўј завжди жваво ц≥кавилас€ под≥€ми в ”крањн≥. ¬ часи ≥снуванн€ —–—– вона намагалас€ допомогти дисидентам, своњми протестац≥й ними акц≥€ми привертала увагу св≥товоњ громадськост≥ до украњнського питанн€, а в часи незалежност≥ активно включилас€ у розбудову ”крањнськоњ держави, передус≥м в≥д≥грала важливу роль у прорив≥ ≥нформац≥йноњ блокади, що стало немаловажним фактором у њњ виход≥ на м≥жнародну арену.

—таном на 1991 р. ”  анад≥ проживало понад 1 млн. украњнц≥в. ѕереважно вони були вих≥дц€ми ≥з зах≥дних областей ”крањни. Ќа в≥дм≥ну в≥д своњх попередник≥в соц≥альне становище повоЇнних украњнських ем≥грант≥в було набагато кращим. ÷е по€снювалос€ з одного боку тим, що сюди вињхали осв≥чен≥ люди, €к≥ могли оволод≥ти ≥нтелектуальними профес≥€ми, з ≥ншого Ц спри€тлива дл€ ем≥грант≥в пол≥тика канадського ур€ду. ”крањнц≥ пос≥ли висок≥ державн≥ посади. —еред них ≥ –.√натишин, €кий у 1990 р. став генерал-губернатором  анади.  анадськ≥ украњнц≥ завжди дуже ретельно ставилис€ до збереженн€ та плеканн€ нац≥ональноњ культури. ÷ьому спри€в ≥ федеральний ур€д  анади. ќсоблива увага надавалас€ шк≥льництву. « 1946 р. координац≥йним центром православних украњнських шк≥л був ћогил€нський ≥нститут у —аскатун≥, згодом, з 1967 р. контроль за осв≥т€нською справою перебрав на себе новостворений  райовий центр украњнських шк≥льних рад. ”крањнську мову в  анад≥ вивчають у веч≥рн≥х школах, а також €к окремий предмет у школах де€ких пров≥нц≥й. ѕрограмн≥ курси украњнознавства у вищих школах запроваджено у 60-х-70-х рр. ’’ ст. у ћан≥тобському, —аскатунському, “оронтському та ќттавському ун≥верситетах. «агалом у 80-х роках ’’ ст. украњнознавство викладалос€ у 20 канадських ун≥верситетах. ”  анад≥ ≥снують потужн≥ науков≥ центри украњнознавчих студ≥й -  анадський ≥нститут украњнознавчих студ≥й при јльбертському ун≥верситет≥ та кафедра украњнознавства “оронтського ун≥верситету. ”крањнську мову, л≥тературу ≥ культуру вивчають у широк≥й мереж≥ громадських шк≥л, в≥домих п≥д назвою Ур≥дн≥ школиФ. ÷е суботн≥ або веч≥рн≥ школи, утримуван≥ р≥зними украњнськими церквами та орган≥зац≥€ми. ƒл€ учн≥в середньоњ школи т≥ ж сам≥ установи у великих м≥стах пропонують програми, €к≥ називаютьс€ Укурси украњнознавстваФ. ÷≥ курси здеб≥льшого визнаютьс€ пров≥нц≥йними м≥н≥стерствами осв≥ти, а тому њх випускники отримують диплом з украњнськоњ мови, €кий можна використати дл€ зак≥нченн€ середньоњ школи ≥ дл€ вступу до вищих навчальних заклад≥в. ”сього в  анад≥ приблизно 6 тис. д≥тей вивчають украњнську мову в початкових та середн≥х школах. ¬ б≥льшост≥ м≥ст ≥з значним украњнським населенн€м працюють факультативн≥ веч≥рн≥ класи дл€ дорослих, €к≥ бажають вивчити украњнську мову. ≤снуЇ ц≥лий р€д асоц≥ац≥й украњнських вчител≥в.

”  анад≥, €к ≥ у —Ўј, украњнц≥ мають пер≥одичн≥ виданн€. ” повоЇнний пер≥од њх нал≥чувалос€ понад п≥втора дес€тки. “аким же багатобарвним Ї громадсько-пол≥тичне житт€ украњнц≥в  анади. ќсновними орган≥зац≥€ми, що д≥€ли у повоЇнний пер≥од були ”крањнське нац≥ональне обТЇднанн€ (”Ќќ), що належало до јнтиб≥льшовицького блоку народ≥в, ќрган≥зац≥€ чотирьох свобод ”крањни ≥  анадськ≥ друз≥ за свободу ”крањни, —оюз гетьманц≥в-державник≥в. ” ц≥лому громадсько-пол≥тичне житт€ украњнц≥в  анади мало церковне (католицьке ≥ православне), л≥берально-нац≥онал≥стичне ≥ прокомун≥стичне спр€муванн€. « 1980 р. почали прињжджати в  анаду представники четвертоњ хвил≥ украњнських ≥мм≥грант≥в. —початку прибули майже 10 тис€ч украњнц≥в ≥з ѕольщ≥. ј п≥д час горбачовськоњ в≥длиги чимало украњнц≥в скористалис€ можлив≥стю в≥дв≥дати родич≥в у  анад≥. Ѕагато хто з них задекларував себе б≥женцем ≥ залишивс€ за океаном. ѕ≥сл€ того €к ”крањна стала незалежною,  анада не надаЇ украњнським ≥мм≥грантам статусу б≥женц≥в оск≥льки тепер украњнц≥ можуть легально вињжджати за океан, €кщо задовольн€ть вимоги канадськоњ ≥мм≥грац≥йноњ служби. «а даними канадського посольства у  иЇв≥ ≥з 1985-го по 2000 р. за океан прибуло з ”крањни майже 30 тис. ≥мм≥грант≥в. „етверта хвил€ ем≥грац≥њ дуже в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д трьох попередн≥х. Ѕ≥льш≥сть людей подалис€ в дорогу через скрутн≥ економ≥чн≥ умови, що настали п≥сл€ розвалу –ад€нського —оюзу. ќсновна њх маса маЇ вищу осв≥ту, або техн≥чну спец≥альн≥сть, волод≥Ї англ≥йською мовою, що даЇ змогу знайти роботу в  анад≥. Ќезважаючи на розвиток украњнського шк≥льництва, к≥льк≥сть людей, €к≥ назвали украњнську мову своЇю материнською мовою зменшилась. Ћише 35% процент≥в канадц≥в украњнського походженн€ подали п≥д час перепису украњнську мову, €к мову батьк≥в. « проголошенн€м незалежност≥ ”крањни контакти м≥ж украњнською д≥аспорою  анади ≥ своЇю Ѕатьк≥вщиною актив≥зувалис€, що обТЇктивно спри€тиме у майбутньому збереженню њњ нац≥ональноњ ≥дентичност≥.

 

«апитанн€ та завданн€:

1. Ќазв≥ть найб≥льш характерн≥ риси географ≥чного положенн€ рег≥ону.

2.«аповн≥ть таблицю

 рањна ѕлоща Ќаселенн€ ‘орма правл≥нн€ ‘орма адм≥н. устрою –≥вень економ. розвитку
—Ўј          
 анада          

3.як в≥дбувалось формуванн€ територ≥й —Ўј ≥  анади?

4.„ому Ївропейц€м вдалос€ колон≥зувати јнгло-јмерику,незважаючи на протид≥ю кор≥нних жител≥в?

5.„им була обумовлена масова м≥грац≥€ ≥з зах≥дноукрањнських земель до јмерики?

6.Ќавед≥ть приклад≥в звТ€зк≥в украњнськоњ д≥аспори з ”крањною?

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3081 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1406 - | 1363 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.