Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альний сенс секул€ризац≥њ




 ризу сучасноњ богословськоњ св≥домост≥ христи€нина можна.розгл€дати у контекст≥ процесу секул€ризац≥њ (сер.-лат. saecularis Ч св≥тський, мирський; перетворенн€ церковноњ та монастирськоњ влас≠ност≥ на власн≥сть св≥тську; вилученн€ чого-небудь з церковного, ду≠ховного в≥данн€ й переданн€ св≥тському, цив≥льному, наприклад, систем≥ шк≥льноњ осв≥ти; зв≥льненн€ в≥д церковного впливу, наприк≠лад, у громадськ≥й та розумов≥й д≥€льност≥, у художн≥й творчост≥ то≠що), тобто у контекст≥ процесу зв≥льненн€ людини та сусп≥льства в≥д влади церкви та орган≥зованоњ ≥нституц≥йноњ рел≥г≥њ.

ѕроцес секул€ризац≥њ маЇ тривалу й непросту ≥стор≥ю. —початку пон€тт€м "секул€ризац≥€" позначали вилученн€ з-п≥д юрисдикц≥њ церковноњ влади земельних волод≥нь. ѕ≥зн≥ше антиклерикальн≥ кола почали оц≥нювати €вища секул€ризац≥њ €к позитивний процес, що призводить до зв≥льненн€ сучасноњ людини з-п≥д влади рел≥г≥йних структур. ” цьому раз≥ мають на уваз≥ в≥дд≥ленн€ церкви в≥д держа≠ви, зв≥льненн€ сфери осв≥ти в≥д церковного нагл€ду тощо.

Ќа думку –. ћертона, процес секул€ризац≥њ спр€мовано не ст≥ль≠ки на розмежуванн€ з рел≥г≥Їю, ск≥льки на розмежуванн€ з бого≠слов'€м. –ел≥г≥ю, писав в≥н, розум≥ють у цьому раз≥ €к Їдн≥сть мо≠ральних в≥рувань та в≥дпов≥дноњ практики, що у сукупност≥ утворюЇ систему в≥ри та благочест€. –ел≥г≥йна етика здатна поб≥чно стимулю≠вати науку, хоча окрем≥ науков≥ в≥дкритт€ можуть спричинити за≠пекл≥ нападки богослов≥в. “ому сл≥д розмежовувати св≥дом≥ нам≥ри, ч≥тко сформульован≥ ц≥л≥ рел≥г≥йних л≥дер≥в та насл≥дки богословсь≠ких вчень, часто-густо непередбачуван≥. якщо це зрозум≥ло, то не таким уже й дивним та непо€снюваним видастьс€ той факт, що Ћютер та його сподвижник ‘. ћеланхтон (1497Ч1560) проклинали космолог≥ю  оперника. "÷ей йолоп, Ч ла€вс€ ¬еликий –еформатор на адресу  оперника, Ч хоче перевернути все астроном≥чне мисте≠цтво. јле, €к сказано у —в€тому ѕисьм≥, ≤сус Ќав≥н зупинив —онце, а не «емлю".  альв≥н теж чинив оп≥р визнанню багатьох наукових в≥дкритт≥в свого часу, натом≥сть рел≥г≥йна етика, що походила в≥д нього, надихала бажаючих на вивченн€ природничих наук.

÷≥каво, що такий в≥домий протестантський теолог, €к ƒ. Ѕонхьоффер (1906Ч1945), страчений г≥тлер≥вц€ми за участь у рус≥ ќпору, припускав можлив≥сть посиленн€ рел≥г≥йних устоњв людини завд€ки секул€ризац≥њ, €ка зв≥льнюЇ де€к≥ сфери житт€ сусп≥льства та куль≠тури в≥д зайвоњ оп≥ки з боку рел≥г≥йних ≥нституц≥й. Ќа думку Ѕонхьоффера, у сучасному св≥т≥ "Ѕога €к моральну, пол≥тичну, природничо-наукову г≥потезу в≥дкинуто", а заразом в≥дкинуто й "душпастирську м≥с≥ю" церкви. Ќин≥шн≥й св≥т не потребуЇ ≥дењ Ѕога, €ка розко≠люЇ св≥т на дв≥ непоЇднуван≥ частини. —утн≥сть же христи€нства пол€гаЇ, зг≥дно з Ѕонхьоффером, у любов≥ до ближнього. ’ристи≠€нське вченн€ про любов до ближнього маЇ бути зреал≥зоване не на словах, а практично, тобто у "робленн≥ справедливого дл€ людей", що передбачаЇ активний оп≥р силам соц≥ального зла.

јнтирел≥г≥йна пропаганда, €к в≥дзначаЇ н≥мецький соц≥олог ѕ. Ѕергер, посилюЇ ефект секул€ризац≥њ, але т≥льки до певноњ меж≥, про що св≥дчить досв≥д атењстичноњ пропаганди та репресивних за≠ход≥в у колишн≥х соц≥ал≥стичних крањнах. ¬одночас прорел≥г≥йна пол≥тика також не може стримати темп≥в секул€ризац≥њ. Ќа думку н≥мецького вченого, протестантизм значно б≥льшою м≥рою несе "в≥д≠пов≥дальн≥сть" за секул€ризац≥ю, н≥ж католицизм, оск≥льки саме протестантизм "розчаклував" Ївропейський св≥т (ћ. ¬ебер) та спри≠€в перетворенню церкви на сп≥льноту в≥руючих, а не на всеохопну соц≥альну ≥нституц≥ю.

—падкоЇмц€ми секул€ристських ≥дей у сучасному зах≥дному сус≠п≥льств≥ Ї групи ≥нтел≥генц≥њ, репрезентован≥ двома великими м≥жна≠родними орган≥зац≥€ми Ч ¬сесв≥тн≥м союзом в≥льномисл€чих ≥ ћ≥жнародним гуман≥стичним та етичним союзом.

” р≥чищ≥ руху сучасних в≥льномисл€чих оформивс€ так званий еволюц≥йний гуман≥зм, представники €кого напол€гають на радикаль≠ному перегл€д≥ ≥дей христи€нського гуман≥зму, що стосуютьс€ м≥сц€ та рол≥ людини у св≥т≥, а також ратують за в≥докремленн€ сфери мо≠рал≥ в≥д рел≥г≥йних ц≥нностей. ” позитивн≥й площин≥ вони ставл€ть завданн€ за спри€нн€ науки допомогти людин≥ усв≥домити ц≥л≥ ево≠люц≥њ й д≥€ти в≥дпов≥дно до них. “акий погл€д на духовний св≥т людини передбачаЇ нове розум≥нн€ взаЇмов≥дносин етики та ево≠люц≥йноњ науки. √оловне завданн€ еволюц≥йноњ етики в≥льномисл€ч≥ вбачають у тому, щоб узгоджувати вс≥ насл≥дки людських д≥й з п≥зна≠ною еволюц≥йною тенденц≥Їю розвитку людського виду.

ƒе€к≥ прихильники еволюц≥йного гуман≥зму апелюють до рел≥г≥њ, розум≥ючи п≥д рел≥г≥Їю певну сферу духовного, в €к≥й може бути в≥дкрита таЇмниц€ сенсу житт€. Ќа њхню думку, €кщо сенс житт€ не можна знайти у власне б≥олог≥чн≥й науц≥, то його необх≥дно знайти десь "посередин≥" м≥ж рел≥г≥Їю та еволюц≥йною теор≥Їю.

Ѕергер вважаЇ, що сучасний стан теолог≥њ можна назвати з пев≠ними застереженн€ми "неол≥берал≥змом", €кий допускаЇ радикал≥стськ≥ вар≥анти, наприклад, ц≥лковите запереченн€ рел≥г≥њ у вигл€д≥ "атењстичного христи€нства", але при цьому вимагаЇ збереженн€ в≥ри. ÷ей "неол≥берал≥зм" допускаЇ граничну суб'Їктив≥зац≥ю рел≥г≥йного житт€, пов'€зану з перем≥щенн€м його центру з космогон≥њ (створен≠н€ св≥ту Ѕогом) до психолог≥њ (сп≥впереживанн€ рел≥г≥йних ц≥ннос≠тей), з ≥стор≥њ (≥стор≥€ в≥д јдама та ™ви до наших дн≥в) до б≥ограф≥њ (життЇпис ≤суса ’риста).

–ел≥г≥€ дедал≥ б≥льшою м≥рою перетворюЇтьс€ або на наб≥р вар≥ант≥в психотерапевтичних програм, або на сукупн≥сть екзистенц≥ал≥стських символ≥в, або на комб≥нац≥ю першого та другого. ÷е особливо характерно дл€ сучасного протестантизму, але под≥бн≥ про≠цеси мають м≥сце ≥ в ≥нших конфес≥€х.

“аким чином, констатуЇ Ѕергер, структури сучасних ≥ндустр≥аль≠них сусп≥льств руйнують традиц≥йн≥ рел≥г≥йн≥ ≥нституц≥њ, породжую≠чи секул€ризац≥ю, плюрал≥зм та суб'Їктив≥зац≥ю в≥ри.

ƒуже гостро проблема секул€ризац≥њ стоњть у сучасн≥й ≤нд≥њ у зв'€зку ≥з загостренн€м рел≥г≥йно-громад€нських конфл≥кт≥в. ѕ≥сл€ здобутт€ незалежност≥ крањни њњ  онституц≥€ проголосила р≥вно≠правн≥сть каст. ”с≥ питанн€, пов'€зан≥ з≥ шлюбом та розлученн€м, було ≥стотно реформовано та ун≥ф≥ковано, ≥нод≥ ц≥лком протилеж≠ним чином пор≥вн€но з традиц≥йним ≥ндуським правом, €ке стави≠ло ж≥нку у залежне становище. ÷е було справжньою революц≥Їю, але значенн€ њњ не сл≥д переб≥льшувати, оск≥льки новий закон зали≠шавс€ законом саме ≥ндуського права, хоча й реформованого, оск≥льки його застосовують виключно до ≥ндус≥в (за вин€тком де€≠ких в≥дсталих громад), а не до вс≥х громад€н ≤нд≥њ.

ѕринципи секул€ризац≥њ, закр≥плен≥ в  онституц≥њ ≤нд≥њ 1950 р., стали ≥деолог≥чним та правовим базисом дл€ наступноњ модерн≥зац≥њ та кодиф≥кац≥њ традиц≥йного права ≥ндус≥в. ¬ јкт≥ про 42-гу поправ≠ку до  онституц≥њ, прийн€тому 1976 р., ≤нд≥ю почали називати суве≠ренною, соц≥ал≥стичною, св≥тською демократичною республ≥кою.

” св≥тов≥й л≥тератур≥ ≥снують р≥зн≥ точки зору на феномен ≥нд≥й≠ського секул€ризму в правов≥й сфер≥. ƒе€к≥ автори шукають його кор≥нн€ в самому ≥ндуњзм≥. њхн€ точка зору стала ≥дейною зброЇю ≥нд≥йських пом≥ркованих реформатор≥в, €к≥ довод€ть ц≥лковиту сум≥сн≥сть ≥ндуњзму ≥з зах≥дним пон€тт€м секул€ризму. «а словами цих автор≥в, в ≥ндуњзм≥ завжди була в≥дсутн€ рел≥г≥йна орган≥зац≥€, €ка могла б конфронтувати з державою, а безл≥ч гуру, пандит≥в, садху тощо, €к≥ виконували у т≥й чи т≥й форм≥ клерикальн≥ функц≥њ, не здатн≥ до ефективноњ пол≥тичноњ рол≥. “ак≥ аргументи ви€вл€ютьс€ дуже вразливими, €кщо враховувати реальний стан справ у пол≥тич≠ному житт≥ сучасноњ ≤нд≥њ, де рел≥г≥йно-громад€нськ≥ чвари, ворож≠неча та розбрат не затухають, а нац≥онал≥стичн≥ настроњ крайн≥х ра≠дикал≥в, €к≥ використовують у своњй боротьб≥ рел≥г≥йний чинник, часто виплескуютьс€ на пол≥тичну арену ≤нд≥њ у вигл€д≥ антидержав≠них демарш≥в.

Ўирока в≥ротерпим≥сть €к п≥дстава ≥нд≥йського державно-право≠вого секул€ризму, а не в≥дмова в≥д рел≥г≥њ €к такоњ, стала програмною вимогою парт≥њ ≤нд≥йський Ќац≥ональний  онгрес перед прийн€т≠т€м  онституц≥њ ≤нд≥њ 1950 р.

ƒо 1976 р. в ≥нд≥йськ≥й  онституц≥њ не було пр€мих вказ≥вок на св≥тський характер держави. Ќе згадуютьс€ слова "секул€рний" та "св≥тський" у тих статт€х  онституц≥њ, €к≥ дають п≥дставу говорити про особливу форму пол≥тичного секул€ризму, закр≥пленого  он≠ституц≥Їю. √оловн≥ положенн€ ≥нд≥йського секул€ризму закр≥плено у частин≥ III  онституц≥њ ≤нд≥њ про головн≥ права ≥нд≥йських грома≠д€н: про р≥вн≥сть ≥нд≥йських громад€н перед законом (статт€ 14), про р≥вн≥ можливост≥ при найманн≥ на роботу (статт€ 16), про захист де€ких прав, ≥до стосуютьс€ свободи слова (статт€ 19). ÷≥ права повинн≥ д≥€ти без врахуванн€ рел≥г≥йноњ приналежност≥ ≥нд≥йських громад€н.

Ќин≥ ≥ндуське право залишаЇтьс€ дл€ переважноњ б≥льшост≥ ≥нду≠с≥в Їдиним важливим корпусом права, що регламентуЇ њхн≥й особис≠тий статус, €кий включаЇ майнов≥ та немайнов≥ права, п≥дприЇм≠ницьке право. ѕроте не забуватимемо, що понад половина ≥ндус≥в, €к≥ живуть у селах, не посп≥шають скористатис€ новими прогресив≠ними законами ≥ продовжують керуватис€ тими, €кими керувалис€ њхн≥ предки. “ому усп≥ху законодавчих реформ не може бути дос€г≠нуто одним розчерком пера, потр≥бн≥ тривала, коп≥тка робота та в≥дпов≥дн≥ темпи розвитку економ≥ки ≤нд≥њ.

—оц≥альна напружен≥сть у сучасн≥й ≤нд≥њ зазвичай набуваЇ фор≠му м≥жкастових з≥ткнень, €ку ≥нд≥йськ≥ журнал≥сти характеризують €к "кастову в≥йну". «а 1974Ч1976 рр. к≥льк≥сть заф≥ксованих ви≠падк≥в жорстокого поводженн€ з недоторканними (хариджанами) зб≥льшилас€ на 41 %. ўе швидше цей показник почав зростати у пер≥од правл≥нн€ "ƒжаната парт≥". “ак, наприклад, €кщо у 1976 р. за≠реЇстровано 7262 таких випадки, то у 1977 вже ф≥гурували 12 017, у 1978 - 16 685, у 1979 - 13 793, у 1980 - 13 748.

Ќеефективн≥сть розв'€занн€ сучасних соц≥альних проблем ≥нд≥й≠ського сусп≥льства у рамках м≥жкастових протир≥ч штовхаЇ маси знев≥рених на пошук нових способ≥в подоланн€ життЇвих негараз≠д≥в. ѕроте ц≥ нов≥ способи, €к правило, не в≥др≥зн€ютьс€ новизною й ц≥лком вписуютьс€ в рел≥г≥йну традиц≥ю. ѕ≥д рел≥г≥йними прапо≠рами згуртовуютьс€ касти, утворюютьс€ м≥жкастов≥ союзи та спала≠хують рел≥г≥йн≥ конфл≥кти, часто жорсток≥, нещадн≥ та кривав≥.

ѕриклад ≤нд≥њ дл€ нас Ї вельми повчальним через те, що в≥н пе≠реконливо демонструЇ таке: проблема секул€ризму Ч це аж н≥€к не прив≥д дл€ суто академ≥чних диспут≥в, а животрепетна дл€ сучасно≠го сусп≥льства проблема, €ка вимагаЇ дл€ свого розв'€занн€ ретель≠ного економ≥чного, соц≥олог≥чного та правознавчого анал≥зу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 376 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

1344 - | 1368 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.