Весь спектр соціологічних питань політики в сучасній теорії настільки важливий,
що з’явився термін політична соціологія. Це великий розділ науки, що поєднує теорії
середнього рівня з приводу всього комплексу проблем політичного життя, політичних
відносин, адже політика – це особливий вид регулювання соціального життя.
На певному етапі розвитку суспільства в результаті його диференціації виникає
необхідність виділення політики в особливий вид соціального регулювання. Її зміст
полягає, головним чином, в узгодженні інтересів різних соціальних груп, виробленні
визначених правил гри, обов’язкових для всіх громадян, контролі за їх виконанням.
Особливість політики як способу регулювання соціальних відносин виражається
в тому, що з моменту зародження вона ґрунтується на основі владних відносин:
панування-підпорядкування, управління-виконання. Політична влада, на відміну від
владних відносин у сім’ї, релігійній громаді, неформальному об’єднанні, складається
як право пануючої групи на здійснення загального керівництва і управління сусп
ільством. Саме владні відносини додають політиці форму соціальної взаємодії людей,
що знаходяться в нерівному становищі і включених у політику навіть поза їх волею.
Влада чи близькість до влади є предметом особливих прагнень, джерелом
протистояння, боротьби. Адже вона надає величезні переваги тим, хто нею володіє.
Вебер дав таке визначення влади: «Можливість для одного політичного діяча в даних
умовах проводити власну волю, навіть всупереч опору».
Таким чином, сутність політичної соціології – питання про владу. З цих позицій
розглядаються політична свідомість, політична діяльність, політична культура, пол
ітична система суспільства, проблеми політичних партій, політичних лідерів, легі-
тимність влади, політичні системи.
У нашій країні інтерес до політичної соціології з’явився лише з початком перебудови.
На Заході існують численні соціологічні центри, що вивчають ці проблеми.
Дослідження політичного життя, соціологічні рейтинги, прогнози й публікація результат
ів так само звичні, як традиційні метеозведення погоди. У цій сфері спеціалі-
зується велика кількість учених. У Мадридському університеті «Комплутенція» на факультет
і політології і соціології займаються 12,5 тис. студентів.
Головним предметом дослідження для соціології політики є людина, громадянин
як суб’єкт політичного життя, його різні соціально-політичні ролі: виборець,
політичний лідер, парламентарій, лобіст, учасник мітингу, політичного руху тощо.
Хочемо ми цього чи ні, але політика в умовах демократизації суспільства стає
долею багатьох людей. Саме слово «демократія» у перекладі з грецького означає «владу
народу». Без участі більшості населення в політичному житті не можуть бути реалізован
і демократичні принципи в організації суспільства, адже якщо більшість людей
підтримує політичний курс, політичних лідерів, то політичне життя розвивається
нормально. Усунення від політичного життя, спроби вирішувати політичні пробле125
Розділ ІІІ. Основні соціологічні поняття
ми за спиною ні до чого гарного не призведуть, і наслідки можуть позначатися на житті
суспільства десятиліттями. Наприклад, у сучасній Україні становлення демократичних
інститутів відбувається дуже важко тому, що значна частина населення не має необхідних
навичок, та й не відчуває особливого бажання брати участь у процесах демократизац
ії суспільства.
У західній соціології іноді намагаються представити політичне життя як своєрідні
ринкові відносини. Політична партія, політичний лідер пропонують населенню свою
програму, теж свого роду товар, організують його рекламу і нерідко обманюють виборц
ів порожніми обіцянками. А вони або купують цей товар, або ні, віддаючи свої
голоси на виборах.
Слід ураховувати суперечливість розвитку політичного життя, його діалектику.
Якщо політичні домагання класу, партії, лідера збігаються з настроєм мас, реальностями
історичного процесу, то політичні відносини розвиваються без значних сусп
ільних потрясінь. І чим менше узгоджуються політичні програми, економічна і пол
ітична діяльність владних структур з об’єктивними закономірностями розвитку, з
очікуванням більшості населення, тим більша імовірність колізій, політичних
конфліктів і конфронтації.
За даними опитувань суспільної думки, українці не довіряють жодному з діючих
у країні інститутів влади. П’ятидесятипроцентний рубіж недовіри населення перейшли:
міліція, політичні партії, уряд, президент. Відбувається відчуження влади від
народу, що провокує правовий нігілізм і призводить до соціальної конфронтації.
Дослідження засвідчують зростаючу політичну напруженість в українському
суспільстві. Можна використовувати висновки теорії управління, згідно з якими при
30 відсотках незадоволених, критично налаштованих членів відповідної організації
починається дезорганізація системи, при 50 відсотках настає криза і потім розвал.
Зараз, як свідчать опитування, число незадоволених у нашому суспільстві наблизилося
до цього рівня. Не задоволені своїм здоров’ям – 51 відсоток опитаних, матер
іальними доходами – 75 відсотків, розвитком подій в Україні – 77 відсотків. Турбують
українців, насамперед, дві проблеми: дорожнеча життя – 58 відсотків і ріст злочинност
і – 50 відсотків.
Найважливіший напрям політичної соціології – вивчення політичної свідомості.
Це дуже складний феномен, який не зводиться до суми індивідуальних свідомостей,
позицій людей. Настрій людей змінюється, як погода. Ось чому хибні позиції людей,
що мітингують. У цьому середовищі діють особливі психологічні механізми, легко і
швидко збуджуються емоції, створюється ситуація масового психозу. Деякі люди
навіть усупереч своїм переконанням можуть стати пластиліном у руках умілих мані-
пуляторів.
Процес політизації суспільства і мас, досягши піка, не може довго знаходитися в
такому стані. Наша країна вже пройшла пік, і спостерігається різке зниження пол
ітичної активності. Це не так уже погано. У піковий період панують мітингова демократ
ія, дух юрби.
Ще одна особливість політики – її інституалізований характер. Інституалізація є
у всіх сферах життя, але тут вона розвинута і регламентована стосовно особистості
найбільше. Найбільш яскраво це виявляється в державній машині – основному пол
ітичному інституті.
Юрій М.Ф. Соціологія
