Місто можна розглядати як матеріальну основу всієї життєдіяльності людини.
Воно забезпечує все життя людини: від пологового будинку до цвинтаря. Місто – самодостатня
система.
Перші міста виникли на зорі цивілізації 5-6 тис. років тому в долинах рік Тигру,
Євфрату, Нілу як фортеці, військово-адміністративні центри. Їх розміри і місце розташування
визначалися можливостями доставки продуктів харчування. Саме тому
міста в стародавні і середньовічні часи розвивалися майже завжди на берегах великих
рік, на морських узбережжях. Фактично і життя сучасних міст багато в чому залежить
від можливостей сільськогосподарського виробництва прилягаючого регіону.
Велике місто для нас завжди пов’язане з великою рікою: транспорт, джерело водопостачання,
відтік каналізаційної води. До речі, є версія, що слово «русь» пов’язане
зі словом «русло». Слов’яни селилися по руслах рік.
Іншим фактором, що значною мірою визначає розміри і схеми розміщення
міських поселень, є розвиток транспорту. З виникненням залізниць стала реалізуватися
лінійна схема розміщення міст, вони змогли відірватися від великих водоймищ,
а з появою автомобілів містобудування отримує сучасний вигляд, реалізуючи концентричну
схему забудови, поділ на центральне місто і приміську зону.
Наступним обмежувальним фактором є відходи і сміття. У США ще наприкінці
ХІХ ст. мерія Чикаго утримувала спеціальну череду свиней, яку випускали на вулиці
перед світанком, і вони підбирали всі їстівні побутові відходи.
Якщо сучасних жителів міста попросити назвати найбільш важливі для життя
міста машини і пристрої, то вони, без сумніву, вкажуть на автомобіль, комп’ютер,
телефон. Але міста не можуть існувати і без тракторів, комбайнів, залізниць, сміттєзбиральних
машин.
Розділ ІІІ. Основні соціологічні поняття
Міста – при всіх негативних проблемах їх розвитку – візитна картка сучасної
цивілізації. У 1700 р. на планеті існувало всього 31 місто з населенням більш 100 тис.,
у 1800 – 65, у 1850 – 114, у 1900 – 326, у 1950 – 670. Нині таких міст нараховується
більше 2 тисяч. Стрімке зростання міст спостерігається із середини ХІХ ст., а в нашій
країні – з початком індустріалізації. Це знаходить своє відображення в динаміці міського
і сільського населення. У 1926 р. у містах УРСР проживало всього 18 відсотків
населення, до 1970 р. – 62 відсотка, до 1990 р. – 66 відсотків.
В Україні зараз міське населення складає майже 70 відсотків. У країнах Західної
Європи число міського населення – 85-90 відсотків.
Доведено, що велика концентрація міського населення – це прорахунок у містобуд
івній політиці. Мільйонне місто ніяких особливих переваг у порівнянні з містом у
250-500 тисяч жителів не дає, а ось проблем екологічних, демографічних, транспортних,
соціально-психологічних породжує досить. Чим більше місто, тим старіше населення,
нижча народжуваність, вища захворюваність, більше розлучень і неповних
сімей. Метро, музеї і театри не можуть компенсувати ці негативні наслідки зайвої
концентрації населення.
Наразі росте стурбованість фахівців із приводу некерованого росту надвеликих
міст, агломерацій. У соціологічній літературі їх іноді називають раковими пухлинами
планети. У США створено спеціальне міністерство житлового будівництва і міського
розвитку, комітет із проблем міст при президенті США. Але в країнах з розвинутими
ринковими відносинами є такий могутній регулятор міського розвитку, як висока
ціна на землю у великих містах.
У сучасну епоху основним фактором виникнення і розвитку міст є промисловість.
Але можуть бути й інші потреби суспільства. З’являються міста науки, наукововиробнич
і, науково-експериментальні центри, оздоровчо-курортні центри, містапорти.
Сьогодні головним обмежувальним фактором розвитку міст є екологія. Вона ж
лежить в основі переходу від великих і надвеликих міст до агломерацій, урбанізованих
районів. Якість природного середовища всі частіше стає пріоритетом при виборі
місця проживання, визначає міграційні процеси.
Типологія міст
У соціології міста при організації практично будь-якого дослідження важливо
мати уявлення про типологію міст, яка заснована на деяких ознаках.
Кожне місто виконує певні обов’язки в народногосподарському поділі праці, у
кожного міста є своя спеціалізація. Місто може виконувати одну чи кілька функцій,
тобто бути монофункціональним чи поліфункціональним. Залежно від набору функцій
формується відповідне соціальне і демографічне середовище. Серед монофункціональних
міст зустрічаються міста з переважно чоловічим або жіночим населенням, чи, як
пишуть соціологи, з незбалансованим демографічним складом населення.
Залежно від виконуваних функцій можна виділити міста: індустріальні центри;
транспортні центри (порти, великі залізничні вузли); наукові міста; курортні міста;
адміністративні центри; міста, пов’язані з обслуговуванням сільськогосподарського
виробництва.
За часом виникнення виділяють сформовані і нові міські поселення. У нових
містах часто зустрічаються серйозні диспропорції, перекоси в соціальному, демогра120
Юрій М.Ф. Соціологія
фічному розвитку. Нові міста найчастіше формуються в районах нового промислового
освоєння.
За чисельністю населення виділяють міста: малі, середні, великі, великі і надвелик
і.
За складом міста України мають такі риси:
• Поширені монофункціональні міста, зайняті тільки однією справою. Особливо
численні вузькоспеціалізовані промислові центри. Велика їх кількість створена в роки
індустріалізації. Це часто такі міста, які можна назвати поселеннями чи малими містами,
чисельністю до 100 тис. чоловік.
• Численні «сільські міста», що мають сільське походження і сільську сутність.
Розвиваючи міські функції, вони зберігають і попередні сільські. Зберігаються сільські
риси в забудові, плануванні, способі життя жителів.
• На початок 2002 р. 14,2% від загальної кількості міст нараховували менше 12 тис.
жителів. На цей період 1/5 частина малих міст «недотягувала» до встановленого законодавством
міського критерію людності, хоча вони вважалися за статусом містами.
