Її запропонував Еміль Дюркгейм, що порівняв умови традиційної сільської громади
і великих міст. Якщо люди багато пересуваються, то послаблюються соціальні
зв’язки, розвивається безліч релігій, що змагаються, які взаємно послаблюють одна
одну тощо.
Проблема використання цієї теорії полягає в пошуку надійних індикаторів такої
інтеграції: осілість населення, релігійність, благодійна діяльність. Для кожного сусп
ільства існують свої індикатори. У нас членство в комсомолі і партії були індикаторами
соціальної інтеграції в радянське суспільство. Зараз великі зміни в громадській
організації змушують соціологів знову шукати індикатори, за допомогою яких варто
прогнозувати злочинність. Поки до їх числа можна віднести ступінь рухливості, осі-
лості. Рівень релігійності як показник моральної інтеграції в українське суспільство
використовувати навряд чи варто – у країні занадто довго декларувався атеїзм.
Корисно для соціологів у зв’язку з теорією інтеграції мати поняття про імпульсивн
і і навмисні злочини. Злодійство, розбійні напади, викрадення автомобілів, –
звичайно, навмисні, заздалегідь заплановані злочини. Убивства – найчастіше, імпульсивн
і злочини. Троє з чотирьох убитих, як правило, родичі злочинця. Більшість
імпульсивних злочинів випадає з теорії інтеграції, не корелюється з показниками
інтеграції.
Труднощі ще й у тому, що немає надійної статистики злочинності. Офіційна
статистика багато чого не показує з багатьох причин. І знову виручають соціологи.
Опитування потерпілих від різних правопорушень дають картину куди більш похмуру,
ніж офіційні дані. Складніше в тих випадках, коли людей запитують про здійснення
ними правопорушень. Опитування в Нью-Йорку засвідчили, що 99 відсотків опитаних
хоч раз у житті, але здійснювали правопорушення.
У нашій країні злочинність дуже сильно виросла за останні роки. Ідеологічний
вакуум, що виник у результаті руйнування традиційної системи цінностей, заповню
ється в частини населення ідеями екстремізму, уседозволеності. У кримінально107
Розділ ІІІ. Основні соціологічні поняття
му середовищі сформувалося почуття безкарності, що пов’язане з низькою ефективні-
стю діяльності правоохоронних організацій.
Опитування показують: половина населення не сподівається на те, що правоохоронн
і органи зможуть забезпечити їм захист від злочинних зазіхань. Майже усі, хто
звертався в правоохоронні органи за допомогою, були розчаровані їх діями – до 90
відсотків опитаних. Основний вплив на ріст злочинності роблять загальна нестабільність
і розбалансованість економіки, прогресуючий ріст цін, падіння життєвого рівня, зниження
ступеня соціального захисту населення. Украй негативно впливає на стан злочинност
і ріст безробіття. Закордонні соціологи відзначають, що ріст безробіття на 10
відсотків спричиняє ріст злочинності на 3–6 відсотків. Безробіття особливо помітно
позначається на рості крадіжок, грабежів, вимагань.
Перехідний стан українського суспільства, процеси первісного нагромадження
капіталу спричинюють посилення організованої злочинності, злочинні зазіхання у
фінансовій сфері, зовнішньоекономічній діяльності, сприяють небаченому росту
корупції і хабарництва. Серед окремих соціальних груп найбільший ріст злочинності
спостерігається в приватних підприємців. Більш того, деякі ідеологи і теоретики демократично
ї влади виправдували хабарництво і корупцію чиновництва як необх
ідність підвищення їх зацікавленості в економічному реформуванні суспільства.
До того ж не можна забувати, який девіантний потенціал накопичений у нас.
