Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура сучасноњ соц≥олог≥њ




Ќа початку XX≤ ст. соц≥олог≥€ перетворилас€ в складно структуровану науку. як

основн≥ структури в н≥й вид≥л€ють:

Х макроц≥олог≥ю ≥ м≥кросоц≥олог≥ю (њх в≥дм≥нност≥ ≥ взаЇмод≥њ охарактеризован≥ в

п. 2.2);

Х загальну ≥ прикладну соц≥олог≥ю (перша займаЇтьс€ розробкою фундаментальних

основ соц≥олог≥њ, друга Ц досл≥дженн€м конкретних актуальних соц≥альних проблем);

Х теоретичну й емп≥ричну соц≥олог≥ю, €к≥ вир≥шують питанн€ або теоретичн≥ властивост

≥, або комплекс методолог≥чних ≥ методичних проблем орган≥зац≥њ ≥ проведенн€

конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень;

Х галуз≥ соц≥олог≥њ (соц≥олог≥€ особистост≥, фем≥носоц≥олог≥€, соц≥олог≥€ осв≥ти,

пол≥тична соц≥олог≥€, економ≥чна соц≥олог≥€ тощо.  ≥льк≥сть галузей соц≥олог≥њ велика

≥ пост≥йно зростаЇ);

Х напр€ми ≥ школи соц≥олог≥њ, тобто союзи соц≥олог≥в-однодумц≥в, що спов≥дають

однаков≥ парадигми, близьк≥ теор≥њ, Їдин≥ методолог≥чн≥ ≥ методичн≥ ор≥Їнтуванн€.

якщо такий союз маЇ ч≥тк≥ просторово-тимчасов≥ меж≥, визнаного л≥дера (або

к≥лькох л≥дер≥в), б≥льш-менш виражену формал≥зован≥сть, то його називають школою.

Ќапр€м соц≥олог≥њ Ц б≥льш аморфний, €к правило, ≥нтернац≥ональне обТЇднанн€

однодумц≥в.

ƒл€ розум≥нн€ подальшого зм≥сту даноњ книги потр≥бно розгл€нути сп≥вв≥дношенн€

м≥ж теоретичною й емп≥ричною соц≥олог≥Їю, а також галуз€ми соц≥олог≥њ.

“еоретична соц≥олог≥€ маЇ чотирир≥вневий характер. –озр≥зн€ють: а) парадигмальний

р≥вень теоретизуванн€; б) Ђвелик≥ї, тобто загальсоц≥олог≥чн≥ теор≥њ; в) теор≥њ

так званого середнього р≥вн€; г) спец≥альн≥ (або окрем≥) концепц≥њ.

«агальносоц≥олог≥чн≥ (Ђвелик≥ї) теор≥њ покликан≥ дати ц≥льне по€сненн€ соц≥альноњ

форми матер≥ального св≥ту, розкрити основн≥ законом≥рност≥ соц≥альноњ життЇд≥€льност≥

людей ≥ њх груп, тенденц≥њ розвитку соц≥альних в≥дносин €к ц≥л≥сноњ системи. Ќа це претендують

теоретичн≥ конструкц≥њ, створен≥ √. —пенсером, ≈. ƒюркгеймом, √. «≥ммелем,

 . ћарксом, ћ. ¬ебером, ѕ. —орок≥ним, “. ѕарсонсом, ј. Ўюцем, ƒж. ћ≥дом,

ƒж. ’омансом, ѕ. ЅурдьЇ й ≥ншими класиками соц≥олог≥њ. ќднак жодна з коли-небудь

запропонованих Ђвеликихї соц≥олог≥чних теор≥й не може бути визнана повною м≥рою

в≥дпов≥дною до њњ претенз≥й. ”с≥м притаманна (одним Ц б≥льшою, ≥ншим Ц меншою

м≥рою) одноб≥чн≥сть тлумаченн€ соц≥ального житт€, недооц≥нка тих чи ≥нших њњ граней

≥ законом≥рностей. —оц≥альна матер≥€ до такоњ м≥ри складна, що не п≥ддаЇтьс€ всеос€жному

осмисленню нав≥ть ген≥њв. јле про нењ можна отримати досить повне у€вленн€,

€кщо вивчити вс≥ на€вн≥ загальносоц≥олог≥чн≥ теор≥њ, кожна з €ких витлумачуЇ соц≥альне

житт€ в €кому-небудь одному аспект≥ (чи њх визначен≥й сукупност≥).

ƒо теор≥й Ђсереднього р≥вн€ї в≥днос€ть т≥, котр≥ претендують на осмисленн€

не всього соц≥ального житт€ €к ц≥л≥сноњ системи, а лише де€ких њњ структур (страт, клас≥в,

ёр≥й ћ.‘. —оц≥олог≥€

етнос≥в, трудових колектив≥в тощо) ≥ процес≥в (конфл≥кт≥в, соц≥ал≥зац≥њ й адаптац≥њ особистост

≥, аномальноњ повед≥нки людей тощо).

«агальносоц≥олог≥чну теор≥ю можна пор≥вн€ти з глобусом Ц моделлю нашоњ планети,

а середньор≥вневу Ц з географ≥чною картою певного материка чи крањни.

ќсновн≥ параметри географ≥чних карт, €к в≥домо, визначен≥ м≥сцем розташуванн€

картограф≥чного обТЇкта на глобус≥. ѕод≥бно до цього зм≥ст середньор≥вневоњ теор≥њ

залежить в≥д зм≥сту т≥Їњ загальсоц≥олог≥чноњ теор≥њ, €ку вона конкретизуЇ.

ѕродовжуючи географ≥чну аналог≥ю, в≥дзначимо, що коли люди подорожують

певною незнайомою крањною, то вол≥ють користуватис€ не глобусом, а картами в≥дпов

≥дноњ м≥сцевост≥. ÷им ми хочемо сказати, що середньор≥внев≥ теор≥њ ви€вл€ютьс€ у

певних випадках потр≥бн≥шими в≥д загальсоц≥олог≥чних. ћова йде про ситуац≥њ розробки

програм емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень, формулюванн€ г≥потез, визначенн€

метод≥в ≥ методик њх перев≥рки, ≥нтерпретац≥њ отриманоњ ≥нформац≥њ. ѕ≥двищена

теоретико-методолог≥чна роль концепц≥й середнього р≥вн€ в емп≥ричних досл

≥дженн€х по€снюЇ достаток останн≥х в умовах в≥дсутност≥ задовольн€ючоњ вс≥х

соц≥олог≥в загальносоц≥олог≥чноњ теор≥њ.

—ередньор≥вневих соц≥олог≥чних теор≥й набагато б≥льше, н≥ж Ђвеликихї. ѓх чисельн

≥сть пост≥йно росте й у цьому ви€вл€Їтьс€ один з вектор≥в розвитку соц≥олог

≥њ. Ќа основ≥ саме цих теор≥й формуютьс€ ≥ розвиваютьс€ численн≥ галуз≥ соц

≥олог≥њ.

Ќе менше, а дл€ практики проведенн€ емп≥ричних досл≥джень б≥льш значим≥ спец

≥альн≥ (окрем≥) теор≥њ, що конкретизують середньор≥внев≥. Ќаприклад, одн≥Їю њх теор

≥Їю середнього р≥вн€ Ї концепц≥€ колективу. ƒосл≥дженн€, проведен≥ на њњ основ≥,

встановили, що законом≥рност≥ колективу по-р≥зному ви€вл€ютьс€ у виробничих,

навчальних, в≥йськових, управл≥нських ≥ ≥нших њх типах. Ѕ≥льше того, ви€влен≥ законом

≥рност≥, специф≥чно властив≥ кожному типу колективу. “ому склалис€ спец≥альн≥

теор≥њ вказаних тип≥в колективу, маюч≥ окремий характер щодо даноњ середньор≥внево

њ концепц≥њ. ѕриродно, що досл≥днику, €кий вз€вс€ за вивченн€ певноњ проблематики

колективу, скаж≥мо, цеху €когось п≥дприЇмства, у першу чергу, знадобитьс€

спец≥альна теор≥€ виробничого колективу.

√алуз≥ соц≥олог≥њ. Ќин≥ њх так багато, що виникла потреба в њх класиф≥кац≥њ. Ќайчаст

≥ше галузев≥ соц≥олог≥њ типолог≥зують за трьома напр€мами: а) досл≥джуваних

субТЇкт≥в соц≥ального житт€; б) сфер соц≥ального житт€, в €ких д≥ють досл≥джуван≥

субТЇкти; в) м≥ждисципл≥нарного характеру галузей соц≥олог≥њ, њх звТ€зку з ≥ншими науками.

“ретю типолог≥ю розгл€немо в наступному параграф≥, а зараз висв≥тлимо дв≥ перш≥.

«а субТЇктами соц≥альних д≥й розр≥зн€ють галузев≥ соц≥олог≥њ:

1. особистост≥,

2. с≥мТњ,

3. малоњ групи,

4. колективу,

5. профес≥йних груп,

6. страт ≥ клас≥в,

7. молод≥ (ювиносоц≥олог≥€),

8. ос≥б зр≥лого в≥ку (акмесоц≥олог≥€),

9. людей похилого в≥ку (геронтосоц≥олог≥€),

10. ж≥нок (фем≥носоц≥олог≥€),

–озд≥л ≤≤. Ќауковий статус соц≥олог≥њ на початку ’’≤ ст.

11. гендерну соц≥олог≥ю, що вивчаЇ особливост≥ соц≥альноњ повед≥нки людей р≥зноњ

стат≥,

12. нац≥ональних утворень (етносоц≥олог≥€),

13. орган≥зац≥й (соц≥олог≥€ арм≥њ, вищоњ школи тощо),

14. пол≥тичних парт≥й,

15. електорату,

16. «ћ≤ (засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ),

17. тип≥в поселень (соц≥олог≥€ м≥ста, соц≥олог≥€ села тощо),

18. рег≥он≥в крањни,

19. ел≥ти сусп≥льства,

20. орган≥в влади тощо.

ѕо€ва нових субТЇкт≥в соц≥альних в≥дносин (безроб≥тних, п≥дприЇмц≥в, страйкар

≥в, вимушених переселенц≥в, б≥женц≥в, масових рух≥в, рел≥г≥йних теч≥й тощо) ≥ необх

≥дн≥сть њх соц≥олог≥чного анал≥зу визначають виникненн€ або нових галузей соц

≥олог≥њ, або розчленовуванн€ названих галузей на п≥дгалуз≥.

«а другою типолог≥Їю вид≥л€ють так≥ галузев≥ соц≥олог≥њ:

1. прац≥,

2. в≥льного часу,

3. побуту,

4. управл≥нн€,

5. ≥ндустр≥альну,

6. с≥льськогосподарську (соц≥олог≥ю с≥льського господарства),

7. в≥йськову,

8. науки,

9. осв≥ти,

10. вихованн€ (зокрема педагог≥чну соц≥олог≥ю),

11. морал≥,

12. права,

13. рел≥г≥њ,

14. моди,

15. спорту,

16. мистецтва,

17. л≥тератури,

18. медицини й охорони здоровТ€,

19. реклами,

20. к≥но,

21. дев≥антноњ повед≥нки (зокрема соц≥олог≥ю злочинност≥),

22. способу житт€,

23. сусп≥льноњ думки,

24. соц≥альноњ роботи.

 рапка наприк≥нц≥ приведеного перел≥ку, звичайно, не остаточна.  ≥льк≥сть галузей

соц≥олог≥њ, виокремлюваних за сферами соц≥альних в≥дносин, теж систематично

зростаЇ. Ќин≥ не т≥льки на «аход≥, але й в ”крањн≥ розпочате докладне соц≥олог≥чне досл

≥дженн€ проблем м≥жнародних в≥дносин, б≥знесу, конкуренц≥њ, культосв≥тньоњ д≥€льност

≥, що дозвол€Ї говорити про формуванн€ нових галузей ≥ п≥дгалузей соц≥олог≥њ.

«авершимо сказане про р≥вн≥ ≥ галуз≥ соц≥олог≥њ таким чином. ”€в≥ть дерево, в €кого

Ї корен≥, стовбур, товст≥ суки, в≥д €ких в≥дход€ть г≥лки, лист€ ≥ €к≥сь плоди. ÷е дерево Ц

ёр≥й ћ.‘. —оц≥олог≥€

модель нашоњ науки. ѓњ корен≥ Ц соц≥олог≥чн≥ парадигми, методолог≥чн≥ принципи соц≥олог

≥њ ≥ загальнонауков≥ методи п≥знанн€. —товбур дерева соц≥олог≥њ складають загальсоц

≥олог≥чн≥ (Ђвелик≥ї) теор≥њ. “овст≥ суки Ц теор≥њ середнього р≥вн€, а г≥лки Ц спец≥альн≥

(окрем≥) теор≥њ. ”се, що росте на одному товстому суц≥ Ц галузь соц≥олог≥њ. Ћист€, кв≥ти ≥

плоди символ≥зують емп≥ричну соц≥олог≥ю, конкретн≥ со-ц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€, њх

методики ≥ результати.

ўоб намальований образ адекватн≥ше в≥дбивав р≥вн≥ ≥ структуру соц≥олог≥њ,

в≥дм≥тимо, що древо соц≥олог≥њ схоже не на стрункий кипарис чи €лину, а на сиб≥рську

(що стелетьс€) €блуню. ” нењ могутн€ коренева система, невисокий стовбур, багато

товстих сук≥в ≥ г≥лок, розвинута крона. јналог≥чна картина спостер≥гаЇтьс€ при

розгл€д≥ дерева соц≥олог≥њ Ц численн≥сть парадигм ≥ методолог≥й, гарна розвинен≥сть

середньор≥вневих концепц≥й, галузей ≥ емп≥ричних досл≥джень при в≥дносн≥й недорозвиненост

≥ загальсоц≥олог≥чних теор≥й.

Ѕудь-€ка модель спрощуЇ й огрублюЇ д≥йсн≥сть. ÷е твердженн€ належить ≥ до запропонованого

нами образу дерева соц≥олог≥њ. јле кожна модель, нав≥ть прим≥тивна,

ви€вл€Їтьс€ корисною дл€ розум≥нн€ того €вища, €ке вона в≥дбиваЇ. ”€вленн€ соц

≥олог≥њ €к дерева полегшуЇ усв≥домленн€ орган≥чност≥ звТ€зк≥в ≥ взаЇмозумовленост≥

њњ р≥зних структур ≥ р≥вн≥в. ≈мп≥ричн≥ досл≥дженн€ ЂзавТ€нутьї ≥ Ђв≥дпадутьї в≥д соц≥олог

≥њ, €кщо не будуть харчуватис€ живлючим соком, що надходить з методолог≥њ ≥ теор≥њ.

јле все дерево соц≥олог≥њ загине без наукового Ђхлороф≥луї, вироблюваного на њњ емп

≥ричному р≥вн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 623 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

1168 - | 1209 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.033 с.