Не 1. 7. Політичні еліти та політичне лідерство

(2 год)

1. Сутність, типологія та функції політичних еліт.
2. Теорії еліт.
3. Сучасна політична еліта України: відмінні риси й особливості формування.
4. Сутність, функції та типи політичного лідерства.

Тематика ІНДЗ:

1. Політичні еліти в історії України.
2. Політичне лідерство в сучасній Україні: основні проблеми оновлення.
3. Проблеми правового обмеження негативного впливу бюрократії на суспільне життя.
4. Політична еліта і демократія.

Питання для дискусії:

1. Чи правильно стверджувати: „Система політичної еліти в сучасній Україні ще не сформувалася”?
2. Яку роль відіграє в політиці окрема особа? Як пояснюють різні дослідники поняття «політична еліта»?
3. Яку людину можна вважати політичним лідером?

Завдання для самостійної роботи:

1. Здійсніть політологічну та соціологічну інтерпретацію понять: «еліта», «елітизм», «політична еліта».
2. Проаналізуйте історико-соціальну ретроспективу української еліти, її становлення і руйнування.
3. Д. Донцов, В. Липинський, М. Драгоманов про роль еліти в українському державотворенні.

Література:

1. Абашкина К., Косолапова Ю. О теориях лидерства в современной политической психологии // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – № 4. – С. 35-46.
2. Алифанов С. Основные направления анализа лидеров // Вопросы психологии. – 1991. – № 3. – С. 15-23.
3. Ашин Г.К. Формы рекрутирования политических элит // Общественные науки и современность. – 1998. – № 3. – С. 23-30.
4. Ашин Г.К. Элитизм и демократия // Общественные науки и современность. – 1996. – № 5. – С. 21-29.
5. Ашин Г.К. Политическое лидерство: оптимальный стиль // Общественные науки и современность. – 1993. – № 2. – С. 24-30.
6. Ашин Г.К., Охотский Е.В. Курс элитологии / Российская академия гос. службы при Президенте РФ; Московский гос. ин-т международных отношений (ун-т) МИД РФ. – М.: ЗАО «Спортакадемпресс», 1999. – 368 с.
7. Войтоловский Ф.Г. Единство и разобщенность Запада: идеологическое отражение в сознании элит США и Западной Европы трансформаций политического миропорядка 1940-2000-е годы / Институт мировой экономики и международных отношений РАН. – М.: Крафт+, 2007. – 464с.
8. Головатий М.Ф. Професія – політик. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 18-28.
9. Грабовська І., Кобелянська Л.Ladies first: Феномен жіночого політичного лідерства в Україні. – К.: К.І.С., 2007. – 144 c.
10. Дубов И., Пантелеев С. Восприятие личности политического лидера // Психологический журнал. – 1992. – № 6. – С. 30-41.
11. Еліти і цивілізаційні процеси формування націй: Зб. ст. / НАН України; Інститут політичних досліджень ім. І.Ф.Кураса; Українська академія політичних наук; Інститут політичних наук / О.О. Рафальський (голов.ред.) – К.: ТОВ УВКП «Екс об», 2006. – Т. 1. – 492 с.; Т. 2 – К.: ТОВ УВКП «Екс об», 2006. – 580 c.
12. Журавський В.С. та ін. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. – К.: Логос, 1999. – 456 с.
13. Кресіна І.О., Коваленко А.А., Молибога Р.М., Перегуда Є.В. Демократія і регіональна еліта: політико-правові проблеми влади в столиці України – місті Києві / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – К.: Логос, 2005. – 216 с.
14. Кузнєцова С. Механізм формування політичного лідерства в Україні. // Нова політика. – 2001. – №2. – С. 54-61.
15. Кухта Б., Теплоух Н. Політичні еліти і політичне лідерство. – Львів: Кальварія, 1995. – 187 с.
16. Лысюк Анатолий Иванович. Социокультурная детерминация политического лидерства: содержание, способы, эволюция: монография. – Черновцы: Букрек, 2008. – 383 с.
17. Пахарев А.Д. Политическое лидерство и лидеры: Монография / Институт политических и этнонациональных исследований НАН Украины. – К.: Знание Украины, 2001. – 270 с.
18. Політологія: Наука про політику / За заг. ред. проф. В.Г. Кремень, проф. М.І. Горлача. – Київ-Харків, 2001. – С.275-290.
19. Ротар Н.Ю. Політична участь громадян України у системних трансформаціях перехідного періоду: [монограф.] / Н.Ю. Ротар. – Чернівці: Рута, 2007. – 472 с.
20. Ротар Наталія Юріївна. Політичні еліти та лідерство: навч. посібник / Чернівецький національний ун- т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці: Рута, 2006. – Ч. 1. –.Чернівці: Рута, 2006. – 76 с.
21. Рудич Ф.М., Балабан Р.В., Дергачов О.П., Зеленько Г.І., Кононенко Н.В. Політика в особах: політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний контексти / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса. – К.: Парламентське видавництво, 2008. – 352 с.
22. Сенченко М. Національна еліта в умовах глобалізації // Персонал. – 2003. – № 10. – С. 42-46.
23. Сучасна українська політика. Аналітичні доповіді Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2009. – 448 с.
24. Україна: лідерство, еліта, влада // Політична думка. – 1994. – № 1. – С. 45-54.
25. Україна у XXI столітті: виклики для політичної еліти // Дзеркало тижня. – 2003. – 15 листопада. – С. 8-15.
26. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 430-476.

НЕ 1.8. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ (2 год)

1. Поняття, виникнення та функції політичних партій.
2. Типологія політичних партій та партійних систем.
3. Проблеми становлення партійної системи України.

Тематика ІНДЗ:

1. Соціал-демократія в Україні та досвід Західної Європи.
2. Профспілки та політичні партії: проблеми взаємодії.
3. Громадські організації та рухи, їх роль у політичному житті.
4. Сучасний молодіжний і студентський рух в Україні.

Питання для дискусії:

1. Чи закономірне явище виникнення партій у суспільстві? Якщо так, то які фактори, об’єктивні чи суб’єктивні, є першопричиною їх виникнення?

2. Скільки партій потрібно в Україні? Чи пов’язано їх виникнення в такій великій кількості з перехідним періодом? Аргументуйте відповідь.

3. Які з партій в Україні, на Ваш погляд, наближені до реалізації належних їм функцій?

Завдання для самостійної роботи:

1. Які етапи в історії виникнення політичної партії виділяє Макс Вебер? Назвіть ці етапи і коротко охарактеризуйте їх.
2. Визначте правові основи створення та діяльності політичних партій в Україні (Закон України «Про політичні партії в Україні»).
3. У чому полягає відмінність суспільно-політичного руху від політичної партії.
4. Складіть схему: типологія партійних систем.

1. Складіть теоретичну модель політичної партії.

Література:

1. Барановський Ф. Партійна система України: необхідність оптимальності. // Віче. – 2004. – №7. – С.10-12.

2. Гарань О.В.Убити дракона (З історії Руху та нових партій України). – К.: Либідь, 1993. – 345с

3. Голишев В. Коаліції партій у парламентах // Політика і час. – 2003. – № 5. – С. 24-36.

4. Гонюкова Л. Політичні партії як чинник демократизації суспільства // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. – №4. – С.103-111.

5. Дюверже М. Политические партии / Пер. с франц. – М.: Академический Проект, 2000. – 538 с.

6. Карасевич А., Лисенко Л. Виборча і партійна система України в контексті конституційної реформи України // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. – №4. – С.83-89.

7. Кривошея В. Сучасні політичні партії в Україні та їх класифікація за участю у виборах / В. Кривошея // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – 2010. – № 4 (48). – С. 125 – 155.

8. Пефлер Е. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації // Нова політика. – 1997. – № 1. – С. 34-40.

9. Примуш М. Демократія і багатопартійність // Політика і час. – 2001. – №2. – С. 25-34.

10. Примуш М.В. Демократія і політичні партії Центральної та Східної Європи [Текст]: монография / М.В. Примуш. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 175 с.

11. Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика. – Львів: ЦПД - „Астролябія”, 2005. – 348 с.

12. Україна в 2005-2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: [монограф.] / за заг. ред. Ю.Г.Рубана. – К.: НІСД, 2009. – 655 с.

13. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем. Навчальний посібник. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 378 с.

14. Шведа Ю. Політичні партії. — К.: Кондор, 2005. – 456 с.

15. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник – К.: МНЦВО, 2001. – С. 112-119.

16. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 325-358.

НЕ 2.1. ДЕМОКРАТІЯ (2 год)

1. Демократія та її роль у політичному процесі.
2. Основні критерії та принципи демократичної організації суспільства.
3. Проблеми становлення демократії в Україні.

Тематика ІНДЗ:

1. Етапи перехолу до демократії в країнах Центрально-Східної Європи.
2. Загрози демократичному розвитку на межі тисячоліть.
3. Тоталітаризм у дослідженнях З.Бжезінського, Х.Арендт, К.Фрідріха.

Питання для дискусії:

1. Чому демократія як режим більш приваблива, аніж тоталітаризм чи авторитаризм?

2. Чи поділяєте ви думку, що в нинішніх умовах Україні потрібна «сильна рука»? Чому?

3. Наскільки відрізняється нинішній політичний режим в Україні від режиму за президентства Л.Кучми? Чим саме?

4. Назвіть відомі Вам приклади існування авторитарних режимів у сучасних державах. Охарактеризуйте їх.

Завдання для самостійної роботи:

1. Перелічіть фактори та передумови, які впливають на тип політичного режиму.
2. Порівняйте сталінізм і фашизм як різновиди тоталітаризму.
3. Проаналізуйте різновиди демократичних політичних режимів.

Література:

1. Аг А. «Порівняльна революція» і перехід до демократії у Центральній та Південній Європі // Політологічні читання. – 1992. – №3. – С.12-23.
2. Даймонд Л. Прошла ли «третья волна» демократизации? / Л.Даймонд // ПОЛИС. – 1999. – № 5. – С. 6-12.
3. Карл Т. Демократизация: концепты, постулаты, гипотезы (размышления по поводу применимости транзитологической парадигмы при изучении посткоммунистических трансформаций) / Т.Карл, Ф.Шмиттер // ПОЛИС. – 2004. – №4. – С. 6-27.
4. Катаєв С. Трансформація сучасного українського суспільства: постмодерніський контекст / С.Катаєв // Людина і політика. – 1999. – № 3. – С. 29-32.
5. Клазаров В. От авторитаризма к демократии: две модели [Електронний ресурс] / В.Клазаров. – Режим доступу: http//www.pubs.carnegie.ru
6. Кульчицький С. Еволюція державного устрою в Україні: від тоталітаризму до демократії / С.Кульчицький // Віче. – 1997. – № 1. – С.21-31.
7. Ковлер А.И. Исторические форми демократии. – М.: Наука, 1990. – 457 с.
8. Кельман М. Десять засад демократії // Право України. – 1996. – №8. – С. 15-24.
9. Лейпхарт A. Конституционные альтернативы для новых демократий / А.Лейпхарт // Политические исследования. – 1995. – № 2 – С. 135-147.
10. Лебедева Т. Либеральная демократия как ориентир для посттоталитарных преобразований / Т. Лебедева // ПОЛИС. – 2004. – № 2. – С. 76-84.
11. Лобер В. Демократия: от зарождения идеи до современности. – М.: Наука, 1990. – 653 с.
12. Мельвиль А. О траекториях посткоммунистических трансформаций / А.Мельвиль // ПОЛИС. – 2004. – № 2. – С. 64-75.
13. Невичерпність демократії. Видатні діячі минулого й сучасності про вільне демократичне суспільство і права людини. – К.: Вища школа, 1994. – 342 с.
14. Растоу Д. Переходы к демократии: попытка динамической модели / Д.Растоу // Полис. – 1996. – № 5. – С. 5-15
15. Романюк О. Транзитивні демократії (про визначення характеру політичних режимів перехідних суспільств) / О.Романюк // Людина і політика. – 2004. – № 2. – С. 23-30.
16. Соловьев А. Политология. Политическая теория. Политические технологии: Учебник для студ. Вузов / А. Соловйов. – М.: АСПЕКТ–Пресс, 2003.– 559 с.

НЕ 2.6. ПОЛІТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ (2 год)

1. Поняття, функції та види політичного маркетингу.
2. Дослідження політичного ринку.
3. Імідж. Політичне рекламування.

Тематика ІНДЗ:

1. Політична реклама та її різновиди в сучасних маркетингових технологіях.
2. Формування іміджу кандидата в президенти України.
3. Теоретична та прикладна політологія: проблеми ідентифікації.
4. Формування громадської думки в Україні.
5. Формування іміджу кандидата в народні депутати України.

Питання для дискусії:

1. Які способи формування іміджу політичного лідера, на Ваш погляд, конструктивні?

2. Які критерії сегментування електорального простору, на Вашу думку, найбільше використовуються у дослідженнях політичного ринку?

3. Які політичні сили в Україні, на Вашу думку, найчастіше вдаються до маркетингових технологій?

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте межі допустимих дій у створенні негативного іміджу суперника під час виборчої компанії.
2. Які Ви назвете чинники політичного впливу, що обумовлюють позицію виборця в період виборчої кампанії?
3. Яка роль символіки, на Ваш погляд, у політичному житті України?
4. Визначте, якими рисами Ви охарактеризували б сучасного політика.

Література:

1. Аронсон Э., Пратканис Э. Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. – Перераб. изд. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 384 с.
2. Балинський І.О. Маркетингові способи організації політичних комунікацій / І.О.Балинський // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. – 2008. – №4. – С. 66-70.
3. Бебик В. Основи теоретичної і прикладної політології / В. Бебик. – К.: Либідь, 1994. – 235 с.
4. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент: Монографія / В. Бебик. – К.: МАУП, 1996. – 144 с.
5. Баликіна С.О. Імідж влади: моніторингове дослідження змін рівня довіри українців до соціальних інститутів суспільства // Наукові студії Львівського Соціологічного Форуму "Багатовимірні простори сучасних соціальних змін", збірник наукових праць. – Львів, 2008 - С. 422-424.
6. Бестужев-Лада И.В. Социальное прогнозирование. Курс лекций. – М.: Педагогическое общество России 2002. – 392 с.
7. Варій М. Політико-психологічні передвиборчі технології: Навч. метод. посібн. / М. Варій – К.: Ельга Ніка-Центр, 2003. – 400 с.

8. Ворона П. Партійні передвиборчі програми як маркетинговий метод популяризації політичних партій / П. Ворона //Демократичне врядування. – 2008 – Вип.1.

1. Гаврилишин Б. До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє: доп. Римському Клубові / Б. Гаврилишин; упоряд. В. Рубцов. – Вид. 3-тє, допов. – К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009. – 248 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nauka.in.ua/spaw2/uploads/files/HawrylyshynMaps.pdf
2. Горбатенко В.П. Політичне прогнозування: Теорія, методологія, практика. – К.: Генеза, 2006. – 400 с.

11. Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития: Монография. – М.: Прометей, 2004. – 328 с.

12. Гринберг Т.Э. Политические технологии: ПР и реклама / Т.Э. Гринберг. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 317 с.

13. Дейан А. Реклама / А.Дейан [пер.с фр. В.А. Петров]. – СПб.: Издательский Дом „Нева”, 2003. – 127 с.

14. Егорова-Гантман Е.В. Политическая реклама / Е.В.Егорова-Гантман, К.В.Плешаков, В.Б. Байбачова. – М.: Николло-М, 1999. – 240 с.

15. Корнієнко В.О. Політичні технології у політичній практиці // Прикладна політологія: навч. посіб. /За ред.. В.П. Горбатенка.– К.:ВЦ «Академія», 2008.– С. 170-180.

16. Кошелюк М. Е. Технологии политических выборов / М. Е. Кошелюк. – СПб.: Питер, 2004. – 239 с. (2-е изд., перераб. и дополн.). – 215 с.

17. Краснокутська Ю.С. Політична реклама як комунікативний процес та її роль у виборчій кампанії / Ю.С.Краснокутська // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2006. – №737: Сер.: Питання політології. – Вип.8. – С. 146-151.

18. Климанська Л. Д. Соціально-комунікативні технології в політиці: таємниці політичної кухні / Л. Климанська.- Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2007. – 332 с.

19. Липпман У. Общественное мнение / Пер. с англ. Т.В. Барчуновой; Редак­торы перевода К.А. Левинсон, К.В. Петренко. – М.: Институт Фонда “Общественное мнение”, 2004. – 384 с.

20. Лисовский С.Ф. Политическая реклама / С.Ф. Лисовский. – М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2000. – 256с.

21. Луценко К.В. Політична реклама в світлі маркетингового підходу / К.В.Луценко // Грані. – 2011. – №1. – С. 168-172.

22. Ляпина Т.В. Политическая pеклама. – К.: Альтеpпpес: ВИРА-Р, 2000. – 143 с.

23. Ляпина Т.В. Политические коммуникации: PR и pеклама. – 2-е изд., пеpеpаб. и доп. – К.: Ассоц. „Укppеклама”, 2001. – 220 с.

24. Матвієнко В.Я. Прогностика: прогнозування соціальних та економічних процесів: теорія, методика, практика: навч. посіб. / В.Я. Матвієнко. – К.: Укр. пропілеї, 2000. – 480 с.

25. Назаров М.М. Знаковая структура телевизионной политической рекламы / М.М.Назаров, М.А. Папантиму // Полис. – 2001. – № 2. – С. 147-158.

1. Недякт И. Л. Политический маркетинг. Основы теории. Серия: Политология. Геополитика / И. Недякт. – К.: Весь мир, 2008. – 352 с.

27. Нежданов, Денис Викторович. Политический маркетинг в России: вчера, сегодня, завтра / Д. В. Нежданов.– СПб.: Питер, 2004.– 157 с.

28. Ніколаєнко Н.О. Теоретико-методологічні проблеми визначення поняття «політичної реклами» / Н.О.Ніколаєнко // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць / гол. ред. В.М. Вашкевич. – К., 2008. – Вип. 16. – С. 175-180.

29. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания: Пер. с нем. / Общ. ред. и предисл. Мансурова Н.С. – М.: Прогресс-Академия, Весь Мир, 1996. – 456 с.

30. Полторак В. А. Избирательные кампании: научный подход к организации / В. А. Полторак, О. В. Петров. – К.: Знання України, 2004. – 248 с.

1. Полторак В.А. Маркетинговий підхід до аналізу та проектуванню соціальних змін в українському суспільстві // Наукові студії Львівського Соціологічного Форуму "Багатовимірні простори сучасних соціальних змін", збірник наукових праць. – Львів, 2008 – С. 90-93.
2. Ольшанский Д.В. Политический PR / Д.В.Ольшанский. – СП-б: Питер, 2003. – 544 с.
3. Ротар Н.Ю. Політична реклама: [навч. посіб.]. – Чернівці: Рута, 2008. – 80 с.
4. Спасский А.Е. Искусство "звезд" политического маркетинга: Выпуск 2: Научно-методическое издание / Спасский А.Е. Русакова О.Ф. – М.: Дискурс-Пи, 2004. – 382 с.
5. Спасский А.Е. Что такое политический маркетинг?: Выпуск 1: Научно-методическое издание / Спасский А.Е.,Русакова О.Ф. – М.: Дискурс-Пи, 2004. – 421 с.
6. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки. Монографія / В. П. Горбулін, А. Б. Качинський. – К.: НІСД, 2010. – 288 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://niss.gov.ua/content/articles/files/Gorbulin_Kachynsky-e2dd0.pdf
7. Український центр політичного менеджменту // Генезис політичного маркетингу як галузі політичного знання. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=73&c=1716
8. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. – 4-е международное издание. – СПб: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, НЕВА, – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. – 487 с.
9. Україна в 2005-2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: [монограф.] / за заг. ред. Ю.Г.Рубана. – К.: НІСД, 2009. – 655 с.
10. Шевченко О.В. Телевізійна політична реклама як засіб ПР під час виборів // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К., 2000. – Вип. 17, ч. 2. – С. 212–221
11. Шейнов В.П. Пиар «белый» и «черный»: Технологии скрытого управления людьми. – М.: АСТ; Минск: Харвест, 2005. – 671 с.
12. Шейнов В. Скрытое управление человеком: психология манипулирования / В. П. Шейнов. – М.: АСТ; Минск: Харвест, 2006. – 814 с.
13. Шовкун І.В. Про специфіку політичної реклами / І.В.Шовкун // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. – 2004. – Вип. 67. – С. 116-119.

 

НЕ 2.7. ПОЛІТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (2 год)

1. Поняття та функції політичного менеджменту.
2. Функціонування команди та менеджмент виборчої кампанії.
3. Менеджмент правлячої команди.

Тематика ІНДЗ:

1. Основні напрями роботи з пресою групи підтримки кандидата в президенти України.
2. Інформаційні технології у виборчій боротьбі.
3. Лобізм як політична технологія.
4. Технологія політичного менеджменту в суспільствах перехідного типу.

Питання для дискусії:

1. Які Ви можете назвати політичні технології під час виборі?. Спробуйте диференціювати їх на коректні та брудні.

2. Чим викликана значна кількість „брудних технологій” у виборчих кампаніях в Україні?

3. Що таке маніпулювання суспільною свідомістю і як воно виявляється у політичній сфері?

Завдання для самостійної роботи:

1. Дайте порівняльну характеристику виборчих технологій, використаних у 90-х рр. XX ст. і під час парламентських виборів 2006-2007 років в Україні. Чим, на ваш погляд, зумовлені особливості та загальні риси цих технологій?
2. Розкрийте технології проведення електоральних компаній.
3. Розробіть стратегію виборчої кмпанії для Вашого кандидата.

 

Література:

1. Абизов, В. Є. Політичне рішення: механізм прийняття [Електронний ресурс] / В. Є. Абизов, В. Г. Кремень. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/Abizob/index.htm

2. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент: Монографія / В. Бебик. – К.: МАУП, 1996. – 144 с.

3. Варій М. Політико-психологічні передвиборчі технології: Навч. метод. посібн. / М. Варій – К.: Ельга Ніка-Центр, 2003. – 400 с.

4. Ващенко К.О. Передумови становлення політичної аналітики і прогнозування // “Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць. – К., 2011. Випуск 43 (1). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_43/Gileya43/P2_doc.pdf

5. Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития: Монография. – М.: Прометей, 2004. – 328 с.

6. Гринберг Т.Э. Политические технологии: ПР и реклама / Т.Э. Гринберг. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 317 с.

7. Гуйтор М. Особливості застосування виборчих технологій у президентських та парламентських кампаніях 1991–1999 рр. / М. Гуйтор // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Вип. 9. – Ужгород: Вид-во УжНУ „Говерла", 2008. – С. 111–115.

8. Дерега В.В. Сутність та особливості політичного прогнозування // Наукові праці: науковий журнал. Т. 79. Вип. 66. Політологія. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. – С.14-17. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Politology/2008_66/66-2.pdf

9. Дзоз В.О. Екстраполяція, експертна оцінка та моделювання в системі прогнозування розвитку гуманітарної політики України в трансформаційний період 2005 р. // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут": Філософія. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць. – 2005. – № 2. – С.125-133. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2005-2/01_Dzoz.pdf

10. Дзоз В.О. Класифікація прогнозів та їх реалізація в гуманітарній політиці держави // Вісник національного технічного університету "Київський політехнічний інститут": Збірник наукових праць – 2005. – №3 (15). – С. 7-15. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2005-3-1/01_Dzoz.pdf

11. Ільчишин Л. Політичні рішення: особливості прийняття та імплементації / Ільчишин Л., Поліщук М. // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 2002. - №4, Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка». – С. 21-28.

12. Климанська Л. Д. Соціально-комунікативні технології в політиці: таємниці політичної кухні / Л. Климанська.- Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2007. – 332 с.

13. Конфлікт у політичному житті сучасної України: теорія і технологія розв’язання. Навчальний посібник / Пойченко А., Ребкало В., Хворостяний О. – К.: УАДУ, 1997. - 96 с

14. Корнієнко В.О. Політичні технології у політичній практиці // Прикладна політологія: навч. посіб. /За ред.. В.П. Горбатенка.– К.:ВЦ «Академія», 2008.– С. 170-180.

15. Кошелюк М. Е. Технологии политических выборов / М. Е. Кошелюк. – СПб.: Питер, 2004. – 239 с. (2-е изд., перераб. и дополн.). – 215 с.

16. Крупко С. М. Теоретичні засади політичного прогнозування в контексті забезпечення державного управління // Наукові праці МАУП. – 2010. – Випуск 3(26). С. 129-137. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npmaup/2010_3/pdf_files/129-137.pdf

17. Лепський М. Прогнозування як діяльність та соціальна технологія // Соціальна перспектива і регіональний розвиток: філософія, політика, соціологія: Збірник наукових праць. Вип. 4.– Запоріжжя: КСЕ-Альянс, 2010.– С.5- 21. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Sprr/2010_4/lepskiy.pdf

18. Липпман У. Общественное мнение / Пер. с англ. Т.В. Барчуновой; Редак­торы перевода К.А. Левинсон, К.В. Петренко. – М.: Институт Фонда “Общественное мнение”, 2004. – 384 с.

19. Малкин Е. Политические технологии. 2-е изд. / Е. Малкин, Е. Сучков. – М., 2008. – 680 с.

20. Мейтус В. Политическая партия: менеджмент избирательной кампании / Владимир Мейтус, Виктор Мейтус. – К.: Ника-Центр, 2005. – 120 с. – 345 с.

21. Менеджмент: Понятійно-термінологічний словник / Г.В. Щокін та ін. (ред.). – К.: МАУП, 2007. – 744 с.

22. Немчинов І. Лобіювання як форма діалогу з владою / І. Немчинов // "Контекст" № 2(14), лютий 2002.

23. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания: Пер. с нем. / Общ. ред. и предисл. Мансурова Н.С. – М.: Прогресс-Академия, Весь Мир, 1996. – 456 с.

24. Політичний менеджмент. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН Укрраїни). - 2-е вид / Головатий М.Ф. – К.: МАУП, 2010. – 296с.

25. Полторак В. А. Избирательные кампании: научный подход к организации / В. А. Полторак, О. В. Петров. – К.: Знання України, 2004. – 248 с.

26. Польовий М.А. Типологія підходів до моделювання політичних процесів // “Гілея: науковий вісник": Збірник наукових праць. – К., 2011. Випуск 48. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_48/Gileya48/P5_doc.pdf

27. Пушкарева, Галина Викторовна. Политический менеджмент: / Г. В. Пушкарева; Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова, Факультет государственного управления. – М.: Дело, 2002. – 399 с.

28. Ржевська Н.Ф. Системність стратегічного прогнозування в американській моделі політичного аналізу // Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. Серія: економіка, право, політологія, туризм. – 2011. – Випуск 1. – С.74-78. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvimvnau/2011_1/74_78.pdf

29. Управление общественными отношениями: Учебник / Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации; Под общ. ред. В. С. Комаровского. – М.: Издательство Российской академии государственной службы, 2003. – 399 с.

30. Шейнов В. Скрытое управление человеком: психология манипулирования / В. П. Шейнов. – М.: АСТ; Минск: Харвест, 2006. – 814 с.

31. Шейнов В.П. Пиар «белый» и «черный»: Технологии скрытого управления людьми. – М.: АСТ; Минск: Харвест, 2005. – 671 с.

32. Філософія управління: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Кремень В.Г., Пазиніч С.М., Пономарьов О.С. – К.: Знання України, 2007. – 360 с.

НЕ 2.8. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС (2 год)

1. Міжнародні відносини та зовнішньополітична роль держави.
2. Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу.
3. Україна у світовому співтоваристві.

Тематика ІНДЗ:

1. Конфлікт і консенсус у сучасних міжнародних відносинах.
2. Міжнародні організації та їх роль у розв’язанні конфліктних і кризових ситуацій.
3. Політичний тероризм і його різновиди
4. Безпека України: чинники нестабільності
5. Кризи цивілізації та проблеми глобалістики.

Питання для дискусії:

1. Як співвідносяться поняття «мораль» і «міжнародна політика»? Наведіть приклади аморальності в міжнародній політиці однієї-двох держав світу.

2. Чи ідентичні поняття «зовнішня політика» і «міжнародна політика»?

3. Тривалий час аж до початку 90-х років існував двополюсний світ, який очолювали й уособлювали відповідно дві «наддержави» – США і СРСР. Куди перемістився полюсний центр після розпаду СРСР? УРосію? Чи інші країни? Аргументуйте свою відповідь.

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему: традиційне мислення і нове політичне мислення.
2. Назвіть головні принципи сучасної міжнародної політики.
3. Які основні компоненти включають національні інтереси України.

 

Література:

1. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире: Пер. с англ. – СПб., 2001. – 345с.

2. Гайдуков Л. Ф., Кремень В. Г., Губерський Л. В. Міжнародні відносини і зовнішня політика. – К.: Либідь, 2001. – 456 с.

3. Геополітика: Підручник / А. Кудряченко, Ф. Рудич, В. Храмов. – К.: МАУП, 2004. – 296 с.

4. Глобалізація і безпека розвитку / О. Білорус, Д. Лук’яненко та ін. – К.: Либідь, 2001. – 675 с.

5. Глобалистика, информатизация, системные исследования. Том 1. Глобалистика: В. М. Лейбин – Санкт-Петербург, ЛКИ, 2007. – 280 с.

6. Глобалистика. Энциклопедия. – М.: Радуга, 2003. – 1328 с.

7. Глобальные трансформации / Хелд Д., Гольдблатт Д., Перратон Дж. – М., 2004. – 576 с.

8. Дергачев В. А. Геополитика. – К.: ВИРА-Р, 2000. – 448 с.

9. Камінський А. Основи міжнародних відносин. – Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 344 с.

10. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник). – К.: Школяр, 2005. – 360 с.

11. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи та глобальний розвиток: Навчальний посібник 2-ге видання К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. – 314 с.

12. Лещенко Л. Національні інтереси України та її зовнішньополітична стратегія // Політика і час. – 1993. – № 7. – С. 15-25.

13. Мадіссон В., Шахов В. Сучасна українська геополітика: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2003. – 176 с.

14. Мадіссон В. В., Шахов В. Л. Політологія міжнародних відносин: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1997. – 176с.

15. Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин. – Львів: ЛНУ, 2002. – 392 с.

16. Маркусь В. Атрибут самостійної держави. Зовнішня політика сучасної України // Політика і час. – 1993. – № 2. – С. 26-34.

17. Циганков А. П., Циганков П. А. Социология международных отношений. – М.: Аспект Пресс, 2006. – 562 с.

18. Шиман М. Развивающаяся международная политическая система // Международная жизнь. — 1995. – № 3. – С. 23-45.

ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ПОЛІТОЛОГІЯ»

НЕ 1.2. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ (4 год)

Перше заняття

1. Політичні концепції в країнах Стародавнього Сходу.
2. Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель).
3. Політична думка Стародавнього Риму (Цицерон).
4. Середньовічна політична концепція (Августин Блаженний, Фома Аквінський).
5. «Володар» Н. Макіавеллі. Макіавелізм як політична доктрина.

Друге заняття

1. Т. Гоббс і Дж. Локк про державу та політику.
2. Раціоналістичне трактування політики у працях французьких просвітників.
3. Політична доктрина марксизму.
4. Раціональна ідеологія М. Вебера.
5. Політичні концепції ХХ ст.

Тематика ІНДЗ:

1. Міфологічні уявлення про політику.
2. Значення концепцій природного права та суспільного договору для розвитку політичної теорії та практики.
3. Римське право і політика.
4. Політичні ідеї Стародавнього Єгипту.
5. Значення політико-теологічних дискусій середньовіччя для сучасного стану відносин між церквою та державою у західному світі.
6. Політичні погляди на державу Й.Г. Фіхте.
7. Доктрина державного суверенітету Ж. Бодена.
8. Основні тенденції розвитку політичної науки кінця ХХ – поч. ХХІ ст.
9. Соціальні цінності та ідеї соціального захисту населення в дослідженнях сучасних західних політологів.
10. Політичні ідеї середньовічних єресей.
11. Специфіка розвитку британської політичної науки (К. Поппер).
12. Становлення інституційного підходу до дослідження політики у міжвоєнний період (Л. Дюгі, М. Оріу, Ж. Бюрдо).
13. Розробка французькими політологами теорій політичних режимів і політичних партій після Другої світової війни (М. Дюверже, Р. Арон).
14. Розвиток політичної науки в міжвоєнній Німеччині (консервативна політична теорія К. Шмітта).
15. «Франкфуртська школа» та розгляд її представниками питання про соціально-політичну владу (Г. Маркузе, Т. Адорно, Ю. Габермас).

Питання для дискусії:

1. У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?

2. Чим відрізняються погляди Платона та Аристотеля на функції держави?

3. Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу та Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?

4. Н. Макіавеллі висунув тезу про несумісність політичної діяльності з вимогами норм християнської моралі. Спробуйте спростувати чи підтвердити цю тезу.

5. Хто з мислителів Нового часу зробив найвагоміший внесок у розроблення концепції розподілу влади?

6. Ранні соціалісти-утопісти (Т. Мор, Т. Кампанелла) дотримувалися принципу рівного розподілу матеріальних благ. Чим це можна пояснити?

Завдання для самостійної роботи:

1. Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.
2. Зіставте ідеї філософських шкіл стародавнього Китаю із сучасними політичними доктринами.
3. Проаналізуйте політичну думку у Стародавній Індії та Єгипті.
4. Складіть схему: вчення Аристотеля про «правильні» і «неправильні» форми держави, дайте характеристику кожної з них.
5. Опишіть соціально-політичну доктрину католицької церкви у період середньовіччя.
6. Опишіть особливості розвитку політичних ідей у США у 18-19 ст.
7. Проаналізуйте сутність політичних поглядів на державу у Фіхте та Гегеля.

Методичні рекомендації:

Готуючись до першого питання семінару, студенту треба звернути увагу на те, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля зясуйте сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну.

Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

Готуючись до п’ятого питання студенту необхідно усвідомити, що ідеї Відродження, які набули широкого розповсюдження в країнах Західної Європи у ХІV – XVI ст., сприяли руйнуванню феодально-релігійних уявлень і об’єктивно відповідали потребам буржуазного суспільства, що зароджувалося. Студент повинен пам’ятати, що Н. Макіавеллі запроваджує світський погляд на політику, державу, розуміючи їх як творіння рук людини, результат боротьби соціальних сил.

Необхідно пам’ятати, що Дж. Локк розвинув і об’єднав ідеї у єдине політичне вчення – доктрину ранньобуржуазного лібералізму. Рекомендуємо звернути увагу на суть теорії «географічного детермінізму» Ш. Монтеск’є, на його розуміння свободи як упевненості громадянина у недоторканості свого життя, житла, майна.

Література:

1. Азаркин Н., Левченко В., Мартышин О. История политических учений: Учеб. пособие / Под общ. ред. О. Мартышина.– М.: Юрист, 1994.– Вып.1.– 139 с.
2. Алексеева Т. Современные политические теории / Т. Алексеева. – М.: «Российская политиче­ская энциклопедия» (РОССПЭН), 2000. – 479 с.
3. Андрусяк Т. Історія політичних і правових вчень / Т. Андрусяк, Ф. Шульженко. – Київ, Юрінком Інтер, 1999. – 304 с.
4. Антология мировой политической мысли: В 5 т. / Нац. обществ.–науч. фонд, Акад. полит. науки.– М.: Мысль, 1997.– Т. 3: Политическая мысль в России, Х – первая половина XIX в. / Отв. ред.: В. Шевченко; Ред.–сост.: В. Пустарнаков, А. Фалина.– 799 с.
5. Гаджиев К. Политическая наука / К. Гаджиев. – М.: Международные отношения, 1994. – 398с.
6. Ганнел Дж. Политическая теория: эволюция отрасли / Дж. Ганнел // Вестник Московского университетата. Сер.12. Социально-политические исследования. – 1993. – №1. – С. 66 – 83.
7. История политический и правових учений / Под ред. Нерсесянца. – 4-е изд. перероб. и доп. – М.: Норма, 2004. – 944 с.

8. Історична і політична наука та суспільна практика в Україні. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 632 с.

1. Клингеманн Х.-Д. Сравнительный анализ развития политической науки в Западной Европе // Полис. – 2008. - № 3. – С. 97 – 117.
2. Лейст О. История политических и правовых учений / О. Лейст. – М.: Юридическая література, 1997. – 576с.
3. Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.
4. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К.: Вища школа, 1995. – С. 25-40.
5. Политическая мысль второй половины ХХ века: Хрестоматия для студентов вузов / Сост. В. Мальцев.– Пермь, 1999.– 586 с.
6. Политическая мысль Европы конца XIX – начала XX века: Хрестоматия / Сост. В. Штинов.– Екатеринбург: Изд–во Урал. ун–та, 1991.– 243 с.
7. Соловьев А. Политология. Политическая теория. Политические технологии: Учебник для студ. Вузов / А. Соловйов. – М.: АСПЕКТ–Пресс, 2003.– 559 с.
8. Україна в 2005-2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: [монограф.] / за заг. ред. Ю.Г.Рубана. – К.: НІСД, 2009. – 655 с.
9. Федущак-Паславська Г. Історія політичних та правових вчень / Г. Федущак-Паславська. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2008. – 288 с.
10. Цыбульская М. История политических и правових учений / М. Цыбульская. – М.: ММИЭИФП, 2003. – 111 с.

НЕ 1.3. РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ В УКРАЇНІ (4 год)

 

Перше заняття

1. Пам’ятки політичної думки Київської Русі («Повість минулих літ», «Руська Правда», «Про закон і благодать», «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім»).
2. Політичні ідеї на території України в литовсько-польську добу (Литовські статути, С. Оріховський, Х. Філалет, І. Вишенський, Києво-Могилянська академія).
3. Суспільно-політичні засади козацько-гетьманської держави. Конституція П.Орлика.
4. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства. М. Костомаров.

Друге заняття

1. Автономно-федералістична концепція М. Драгоманова.
2. Історіософська концепція М. Грушевського.
3. Самостійницькі ідеї М. Міхновського. Український інтегральний націоналізм Д. Донцова.
4. Державницька ідеологія В. Липинського.
5. Українська політико-правова думка в умовах тоталітаризму. Політичні ідеали української діаспори.
6. Розвиток політології в Україні в пострадянський період.

Тематика ІНДЗ:

1. Політичні ідеї руських князів.
2. Проблема держави в творах С. Оріховського
3. Суспільний ідеал І. Вишенського.
4. Державотворчі концепції українських гетьманів.
5. Образ ідеального володаря в творах П. Могили.
6. Ідеї просвітництва в Україні (Я. Козельський, В. Каразін, П. Лодій, С. Десницький)
7. Політичні ідеали П. Куліша.
8. Роль С. Подолинського у розвитку політичних вчень в Україні.
9. Політичні ідеї Ю. Бачинського.
10. Погляди В. Винниченка щодо національного відродження України в праці «Заповіт борцям за визволення.
11. Концепція української державності у творах В. Липинського: праця «Листи до братів-хліборобів».
12. Політична концепція С. Томашівського.
13. Політичні ідеї В. Кучабського.
14. Концепція розбудови української державності В. Старосольського.
15. Розвиток політичних ідей на Буковині наприкінці ХІХ-поч. ХХ ст.
16. Роль українських шістдесятників у формуванні сучасної політичної науки в Україні.

Питання для дискусії:

1. Період Київської Русі припадає на епоху Середньовіччя у Європі. Які елементи середньовіччя містилися в ідеях мислителів Київської Русі?
2. Охарактеризуйте особливості поглядів українських мислителів XIХ –початку ХХ ст. на українську державність і соціальну ієрархію у цій державі.
3. У чому полягає принципова відмінність в поглядах на майбутнє України М. Драгоманова і М. Міхновського?

Завдання для самостійної роботи:

1. Складіть періодизацію розвитку політичних ідей в Україні.
2. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку політичної науки в Україні.
3. Порівняйте ідеї консервативного та національно-державницького напряму в українській політичній думці.

Методичні рекомендації:

При підготовці до першого питання зясуйте основний зміст таких пам’яток політичної думки, як «Слово про закон і благодать» Ілларіона, «Повчання В. Мономаха», «Руська правда» Ярослава Мудрого, «Слово о полку Ігоревім».

Готуючись до другого питання, зясуйте зміст полемічних творів Ю. Дрогобича, С. Оріховського, І. Вишенського, які сприяли бурхливому розвитку української полемічної та освітньої літератури братств.

Вивчаючи третє питання, визначте чому Запорізька Січ була демократичною республікою, на яких соціально-економічних, політичних, духовних засадах вона базувалася.

При вивченні четвертого питання, визначте основні напрямки розвитку революційно-демократичних ідей, осмислити місце і роль Кирило-Мефодіївського товариства як виразника ідеології антикріпосницького, національно-визвольного руху народних мас України.

Готуючись до опрацювання матеріалу, винесеного на друге заняття, ознайомтеся із політичними ідеями українських інтелектуалів рубежу ХІХ-ХХ ст., українських мислителів у діаспорі, проаналізуйте сучасний стан української політичної науки.

Література:

1. Бегей І. Юліан Бачинський: соціал-демократ і державник. – К.: Основні цінності, 2001. – 256с.

2. Брайчевський М. Ю. Походження слов'янської писемності [Текст] / М. Ю. Брайчевський. – К.: Вид. Дім “КМ Academia”, 1998. – 234 с.

3. Брайчевський М. Ю. Суспільно-політичні рухи в Київській Русі; Історична думка в Київській Русі. Т. 1; Ю. В. Кухарчук (упоряд.) / М. Ю. Брайчевський // Брайчевський М. Ю. Твори [Текст] / М. Ю. Брайчевський. – К.: Вид-во імені Олени Теліги, 2004. – 720 с.

4. Вступ до політології: Екскурс в історію правничо-політичної думки / Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. – К.: Основи, 1998. – 718 с.

5. Гелей С. Консервативна течія в суспільно - політичній думці України ХIX ст. [Текст]: історична література / С.Д. Гелей. – Л.: Ін-т українозн. ім. І. Крип'якевича, 1996. – 124 с.

6. Голобуцький Олексій, Кулик Віталій. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця XIX – початку XX століття: Дослідження. – К.: Наукова думка, 1996. – 124 с.

7. Горбань Т.Ю. Еволюція ідеї національного самовизначення в українській суспільно-політичній думці кінця ХІХ – першої чверті ХХ століть – К.: ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2010. – 381 с.

8. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К.: Генеза, 1995. – 607 с.

9. Грушевський М. С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – Київ: Знання України, 1991. – 240с.

10. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX-початку XX ст. – Чернівці: Золоті литаври, 1999. – 574 с.

11. Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї – К.: Знання, 1991. – 254 с.

12. Драгоманов М. П. Вибране. – К.: Либідь, 1991. – 688 с.

13. Жулинський М.Г. Вірю в силу духа: Іван Франко, Леся Українка і Михайло Грушевський у боротьбі за піднесення політичної і національної свідомості української людини. – Луцьк: АСД, 1999.– 103 с.

14. Іванова Л.Г., Іванченко Р.П. Громадівський рух 60-х рр. XIX ст. в Україні: проблеми, ідеологія. – К.: Наукова думка, 1999. – 126 с.

15. Іванченко Р.П. Київська Русь: початки української держави. – К.: Наукова думка, 1995. – 96 с.

16. Історія Русів / Пер. І.Драча; вступ, ст. В.Шевчука. – К.: Наукова думка, 1991. – 318 с.

17. Кармазіна М.С. Ідея державності в українській політичній думці (кінець XIX-початок XX століття). – К.: Наукова думка 1998. – 351 с.

18. Круглашов А. М. Драма інтелектуала: Політичні ідеї Михайла Драгоманова. – Чернівці: Прут, 2000. – 488 с.

19. Кухта Б. З історії української політичної думки. – К.: Вища школа, 1994. – 346 с.

20. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). – К.: Стилос, 2001. – 585 с.

21. Липинський В. Листи до братів-хліборобів: про ідею і організацію українського монархізму // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 10. – С. 63-83.

22. Міхновський М. Самостійна Україна // Політологічні читання. – 1992. – № 2. – С. 280-286.

23. Пам’ятки суспільної думки України (XVIII — перша половина XIX ст.): Хрестоматія / А.Г.Болербух та ін. – Дніпропетровськ, 1995. – 488 с.

24. Пашук А.І. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів: Світ, 1990. – 176 с.

25. Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В.В. Яременка – К.: Наукова думка, 1990. – 558 с.

26. Потульницький В. Історія української політології. – К.: Вища школа, 1994. – 432 с.

27. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII-XVIII столітть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К.: Наукова думка, 1997. – 367 с

28. Солдатенко В. Ф., Кульчицький С. В. Володимир Винниченко / HАH України. Ін-т політ. і етнонац. досліджень. – К.: Альтернативи, 2005. – 376 с.

29. Трощинський В. П., Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально - політичне явище – К.: " Інтел ", 1994. – 260 с.

30. Українська ідея. Історичний нарис / Солдатенко В.Ф., Крижанівський В.П., Левенець Ю.А. та ін. – К.: Наукова думка, 1995. – 131 с.

31. Федущак-Паславська Г. Історія політичних та правових вчень / Г. Федущак-Паславська. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2008. – 288 с.

 

НЕ 1.4. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ (2 год)