Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕензен €к представник ароматичних вуглеводн≥в




 

Ѕудова молекули. ћолекул€рна формула бензену - —6Ќ6.

ѕершим структурну формулу бензену запропонував у 1865 роц≥ н≥мецький х≥м≥к ј. екуле:

„ерез к≥лька рок≥в  екуле висунув ≥дею, що подв≥йн≥ звТ€зки не закр≥плен≥ в молекул≥, а пост≥йно перем≥щуютьс€ в≥д одного атома  арбону до ≥ншого:

 

ѕроте ≥ ц€ формула не повн≥стю в≥дпов≥даЇ реальн≥й структур≥ молекули бензену. в молекул≥ бензену немаЇ простих ≥ подв≥йних звТ€зк≥в. ≈лектронна густина розпод≥лена р≥вном≥рно, а тому вс≥ звТ€зки м≥ж атомами  арбону в молекул≥ бензену р≥вноц≥нн≥. Ќайточн≥ше це в≥дображаЇ структурна формула у вигл€д≥ правильного шестикутника з колом усередин≥:

 

‘≥зичн≥ властивост≥ бензену: –≥дина, безбарвна, маЇ специф≥чний запах, t кип≥нн€ = 80∞—, не розчин€Їтьс€ у вод≥, добре розчин€Їтьс€ у спиртах, ацетон≥, етерах та ≥нших орган≥чних розчинниках. “акож сам бензен Ї чудовим розчинником дл€ багатьох речовин.

’≥м≥чн≥ властивост≥ бензену.

1) ѕовне окисненн€ (гор≥нн€). Ѕензен горить к≥пт€вим полумТ€м:

 

6Ќ6 + 7,5 ќ2 → 6 —ќ2 + 3 Ќ2ќ

 

2 —6Ќ6 + 15 ќ2 → 12 —ќ2 + 6 Ќ2ќ

 

2) –еакц≥њ зам≥щенн€ атом≥в √≥дрогену в бензольному к≥льц≥ на галоген (прот≥каЇ легше, н≥ж в алкан≥в):

 

 

C6H6 + Br2 → C6H5Br + HBr

 

3) –еакц≥њ приЇднанн€ (прот≥кають значно важче, н≥ж зам≥щенн€).

а) приЇднанн€ водню (г≥друванн€):

 

C6H6 + 3 H2 → C6H12

 

б) приЇднанн€ хлору (хлоруванн€):

 

 

C6H6 + 3 Cl2 → C6H6Cl6

 

«астосуванн€ бензену:

1) ¬иробництво отрутох≥м≥кат≥в дл€ захисту рослин;

2) як розчинник;

3) ¬иробництво вибухових речовин;

4) як добавка до моторного палива;

5) ќрган≥чний синтез, наприклад, одержанн€ ан≥л≥ну, фенолу, стирену й пол≥стирену, л≥карських препарат≥в.

 

 

ќксигеновм≥сн≥ орган≥чн≥ сполуки.

 

—пирти.

 

 

Ѕагато орган≥чних сполук м≥ст€ть у своњх молекулах, кр≥м атом≥в  арбону ≥ √≥дрогену, ще й атоми ќксигену. “ак≥ сполуки називаютьс€ оксигеновм≥сними. ќксигеновм≥сн≥ сполуки под≥л€ютьс€ на класи Ц клас спирт≥в, клас карбонових кислот, клас естер≥в, клас жир≥в тощо.

 

 

—пирти Ц це орган≥чн≥ сполуки, €к≥ м≥ст€ть одну або б≥льше г≥дроксильних груп, безпосередньо звТ€заних з насиченим атомом  арбону. «агальна формула спирт≥в R(OH)n, де R Ц вуглеводневий радикал.

«а природою вуглеводневого радикалу спирти под≥л€ють на насичен≥, ненасичен≥ та ароматичн≥.

«а к≥льк≥стю гдроксидних груп спирти под≥л€ють на одноатомн≥ та багатоатомн≥.

 

«агальна формула одноатомних насичених спирт≥в Ц CnH2n+1OЌ.

“иповими представниками насичених одноатомних спирт≥в Ї метанол CH3OH ≥ етанол C2H5OH. ќск≥льки до складу молекул наведених спирт≥в входить одна г≥дроксильна група OH, так≥ спирти належать до одноатомних.

√≥дроксильна група OH Ї функц≥ональною групою, тобто такою, що зумовлюЇ х≥м≥чн≥ властивост≥ спирт≥в.

«а систематичною номенклатурою, назву спирту утворюють в≥д назви в≥дпов≥дного насиченого вуглеводню, додаючи до нењ суф≥кс - ол.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1310 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1226 - | 1178 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.