Державна молодіжна політика –це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення необхідних умов і гарантій для її соціального становлення, розвитку, реалізації творчого потенціалу, як у власних інтересах, так і в інтересах держави.
Дитина – це кожна особа віком до 18 років, якщо згідно із законом вона не набуває прав повноліття раніше.
Малолітні – це особи від народження до 14 років (термін уведено 1.01.2004 р.).
Молодь – це велика специфічна соціально-демографічна група населення, яка є об’єктом і суб’єктом суспільних процесів та виділяється на основі вікових характеристик, особливостей соціального положення та соціально-психологічних властивостей.
Молодь – це населення віком від 14 до 28 років (з 5.02.1993 р. до 23.03.2004 р.); населення від 14 до 35 років (з 23.03.2004 р.).
Молодіжна політика –це комплексне явище, що є результатом науково-теоретичної, ідеологічної, практичної та іншої діяльності усіх соціальних інституцій стосовно молоді.
Неповнолітні – це особи віком від 14 до18 років.
Свідомість – це продукт історичного розвитку матерії, вища притаманна людині функція головного мозку, яка виявляється в ідеальному, адекватному, активно-перетворюючому відображенні дійсності.
Соціологія молоді – це галузь соціології, що досліджує специфічну соціально-демографічну групу населення, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, адаптації, інтеріоризації норм, цінностей, творення соціальних та професійних очікувань, ролей, статусу.
ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА
ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи // А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола. За заг. ред. А.Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2002. – 164 с.
2. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К.: УДЦССМ, 2001. – 344 с.
3. Анциферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. – М.: Наука, 1981. – 365 с.
4. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Вид. Центр «Академія», 2001. – 576 с.
5. Гіденс Ентоні. Соціологія // Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; наук. кер. О. Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
6. Дюркгейм Е. Самогубство: соціологічне дослідження // Пер. з фр. Л. Кононович. – К.: Основи, 1998. – 519 с.
7. Эриксон Э. Идентичность, юность и кризис. – М., 1996. – С.100 – 152.
8. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.
9. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К.: Наукова думка, 1995. – 304 с.
10. Краткий психологический словарь // Под ред. А.В. Петровского,
М.Г. Ярошевского. – Рн/Д.: Феникс, 1998. – 505 с.
11. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание, Личность. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с.
12. Лукашевич М.П. Соціалізація: виховні механізми і технології. –
К.: ІЗМН, 1998. – 78 с.
13. Лукашевич Н. П. Социология воспитания. – К.: МАУП, 1996. – 180 с.
14. Лукашевич Н. П., Солодков В.Т. Социология образования. – К.: МАУП, 1997. – 192 с.
15. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности. Тезисы. – М.: Высшая школа, 1982.
16. Методичні рекомендації до Комплексної програми «Профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі» / Павленко А.М., Пінчук І.М., Шнеренко Л.П. – К.: УДЦССМ, 2001. – 72с.
17. Москаленко В. В. Социализация личности. – К.: Вища школа, 1986. –198 с.
18. Ольшанский Д.В. Политическая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 146 с.
19. Основи політичної науки // За заг. ред. Б. Кухти. Ч.3.: Політична свідомість і культура. – Львів: Кальварія, 1998. – 556 с.
20. Психологический словар / Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. – М., 1996. – С. 364.
21. Смелзер Н. Социология // Пер. с англ. – М.: Феникс, 1998. – 688 с.
22. Соціальна робота // Соціальна робота. Книга ІІ. – К.: ДЦССМ, 2002. – 440 с.
23. Соціологія / За редакцією В.М. Пічі. – Львів: «Магнолія – Плюс», «Новий світ – 2000», 2004. – 277 с.
24. Социальная психология личности в вопросах и ответах // Под ред. проф. В.А. Лабунской. – М.: Гардерики, 1999. – 397 с.
25. Соціологія / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 560 с.
26. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник // Соціальна робота. Книга IV. – К.: ДЦССМ, 2002. – 536 с.
27. Соціологія: короткий соціологічний словник // Під заг.ред.
В.І. Воловича. – К.: Укр. центр дух. культури, 1998. – С.43.
28. Філософія // І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В.Бойченко та ін. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1999. – 624 с.
29. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Вид.центр «Академія», 2000. – 544 с.
30. Фрейд З. Вступ до психоаналізу // Пер. з нім. П. Таращук. – К.: Основи, 1998. – 709 с.
31. Хьелл Л., Зиглер Д. Теория личности: основные положения, исследования и применение. – Спб.: Питер, 2000. – 608 с.
32. Циба В.Г. Соціологія особистості: системний підхід (соціально-психологічний аналіз). – К.: МАУП, 2000. – 152 с.
33. Черниш Н.Й. Соціологія. – Львів: Кальварія, 2003. – 544 с.
34. Якуба О.О. Соціологія. – Харків: Константа, 1996. – 192 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
