Молодіжна свідомість і основні

РІВНІ ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Серед функціональних соціологічних, філософських, науково-природничих проблем однією з головних є проблема свідомості загалом, і молодіжної свідомості, зокрема.

Сутністю свідомості є те, що це особлива, вища форма віддзеркалення дійсності. Сутність свідомості розкривається через її ознаки.

Ознаки свідомості:

1. Свідомість – це специфічно людське ідеальне віддзеркалення буття, свідомість відтворює дійсність в ідеальній формі.

2. Свідомість відтворює об’єктивний зміст у суб’єктивній формі (через поняття, судження, висновки).

3. Свідомість – це творче, активно-перетворююче віддзеркалення дійсності.

У філософії «свідомість» визначається таким чином:

свідомість – це продукт історичного розвитку матерії, вища притаманна людині функція головного мозку, яка виявляється в ідеальному, адекватному, активно-перетворюючому відображенні дійсності.

Функції свідомості:

1. Пізнавальна – виражає сутність свідомості, адекватне, активне віддзеркалення дійсності.

2. Самосвідомість – допомагає людині виокремити себе з реальної дійсності, визначити своє місце у суспільстві.

3. Оцінка – завдяки єдності пізнання, усвідомлення, самоусвідомлення виконується функція оцінки стриманої інформації.

4. Накопичення знань – свідомість накопичує знання.

5. Зв’язок – діяльність людини вимагає комунікації, спілкування з іншими людьми.

6. Управління – на основі оцінки фактів свідомість регулює, впорядковує дії людини.

Однією із провідних у соціології молоді є проблема дослідження молодіжної свідомості. Серед сучасних наукових праць з цієї проблематики, вагомим доробком є монографія Н.Й. Черниш «Суспільна свідомість молоді».

Свідомість молоді, і спільнісна, і групова – це різновиди масової свідомості, які вивчаються соціологами через аналіз і дослідження її основних форм.

Основними формами масової свідомості є: політико-правова; економічна, екологічна, моральна тощо.

Основні форми масової свідомості функціонують на таких рівнях:

· когнітивний (теоретико-пізнавальний) рівень;

· емоційно-чуттєвий рівень;

· поведінковий рівень.

1. Когнітивний рівень включає в себе систематизовані наукові погляди і знання, які є основою для формування наукового світогляду та переконань, моральних норм та принципів, що визначають рівень духовності, культури, поведінку молоді, здатність об’єктивно і адекватно оцінювати дійсність, приймати рішення.

2. Емоційно-чуттєвий рівень становить взаємодія емоцій, духовних станів, почуттів особистості в їх єдності і цілісності. Цей рівень має бути тісно взаємопов’язаним зі змістом когнітивного рівня і перебувати у певній залежності від нього, інакше головна особливість молодіжної свідомості – надмірна емоційність – може перетворитися в її ваду.

3. Поведінковий) рівень – містить у собі соціальні установки, а також волю, прагнення і вміння здійснювати свою діяльність якісно.

Свідомість молоді є цілісним діалектичним переплетінням складових усіх рівнів. Наприклад, соціальна установка включає у себе елементи когнітивного рівня і емоційно-чуттєвого, а переконання містять у собі емоційні й поведінкові компоненти. Цілісність усіх складових свідомості не виключає наявності суперечностей і всередині кожного рівня, і в їх взаємодії, що дає можливість, будучи внутрішнім джерелом духовного розвитку, для подальшого вдосконалення особистості. Однак внутрішня суперечливість повинна мати свою межу, тому що роздвоєність знань і переконань, емоцій, почуттів і соціальних установок може призвести до руйнації цілісності особистості, її дисгармонійності, духовного дискомфорту. Проявами такого порушення міри можуть бути, з одного боку, двоякість моралі і свідомості взагалі; почуття та емоції, що взаємно виключають одне одного, суперечливість поведінкових установок, а з другого – невідповідність між словами і вчинками, свідомістю і діяльністю. Такі явища у молодіжному середовищі отримали назву соціальної незрілості, інфантилізму.