Конституція та Закон “Про охорону навколишнього природного середовища” окреслюють головні екологічні права та обов”язки громадян. Так, у статті 50 Конституції стверджується, що кожен громадянин має право на безпечне для життя і здоров”я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Кожен громадянин має право на участь в обговоренні, розробці та здійсненні проектів та заходів щодо охорони навколишнього середовища та раціонального використання ПР. Громадяни мають право об”єднуватися у громадські природоохоронні формування та брати участь у проведенні громадської екологічної експертизи, одержувати екологічну освіту, а також подавати позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров”ю та майну внаслідок негативного впливу на НПС.
Діяльність, що перешкоджає здійсненню екологічних прав громадян, підлягає припиненню, а порушені права захищаються у судовому порядку згідно з законодавством України. Цей Закон окреслює також обов”язки громадян у галузі навколишнього природного середовища. Громадяни України зобов”язані берегти природу, раціонально використовувати її багатства, додержуватися вимог екологічної безпеки та екологічних нормативів, не порушувати екологічні права інших суб”єктів, вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та компенсувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.
Цілий ряд найважливіших завдань знаходиться у компетенції Верховної Ради України. Це - визначення основних напрямів державної політики, затвердження державних екологічних програм, прийняття рішень про обмеження, зупинення або припинення діяльності підприємств, що порушують екологічне законодавство, визначення повноважень Рад народних депутатів та органів управління у галузі охорони НПС, встановлення правового режиму зон надзвичайної екологічної ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на території України.
Кабінет Міністрів України відповідно до законодавства здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики, забепечує розробку найголовніших екологічних програм, координує діяльність міністерств та інших провідних організацій і установ у питаннях охорони довкілля, встановлює порядок утворення та використання державного позабюджетного фонду охорони НПС, встановлює полрядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання ПР, викидів і скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, встановлює полрядок визначення та розміри плати за користування ПР, забруднення навколишнього середовища, розміщення відходів, приймає рішення про організаці. об”єктів та територій природно-заповідного фонду державного значення, організує екологічне виховання і екологічну освіту громадян, приймає рішення про зупинення або припинення діяльності підприємств, організацій, установ у разі порушення ними законодавства, керує зовнішніми зв”язками України у галузі охорони НПС.
Міністерство екологічної безпеки України здійснює комплексне управління та проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони НПС та використання ПР, координує та контролює діяльність у цій галузі, забезпечує роботу державної екологічної інформаційної системи, приймає участь у розробці та затверджує відповідні нормативи, правила і стандарти, здійснює державну екологічну експертизу, видає дозволи на захоронення відходів, викиди, спеціальне використання ПР, обмежує чи зупиняє діяльність підприємств, організацій, установ при порушенні ними екологічного законодавства, подає позови про відшкодування збитків у разі його порушення, розглядає адміністративні правопорушення, керує заповідною справою, здійснює міжнародне співробітництво у галузі охорони НПС.
