Методичні рекомендації до вивчення теми. Вивчення теми традиційно розпочніть з повторення матеріалу лекції, аналізу відповідних розділів у підручниках та посібниках

Вивчення теми традиційно розпочніть з повторення матеріалу лекції, аналізу відповідних розділів у підручниках та посібниках. Сподіваємося, що їх осмисленню допоможе запропонований на­ми план (логіка) засвоєння матеріалу:

1. Становлення соціології економіки як науки.

2. Об'єкт, предмет, категорії соціології економіки.

3. Економіка як соціальний інститут, соціально-економічна поведінка особистості.

Вивчення сутності соціальної поведінки людини у сфері еко­номічної діяльності, насамперед, слід розпочати із з'ясування ос­новних теоретичних положень і понять соціології економіки як галузевої соціальної теорії

Слід наголосити, що соціологія економіки — одна із наймоло­дших гілок соціологічної науки.

Виникнення її зумовлено потребами у створенні спеціального знання щодо соціальної сутності економічних явищ і процесів, шляхів ефективного управління людським фактором в умовах науково-технічного прогресу, а також розширенням масштабів виробництва, ускладненням економічних зв'язків і загостренням соціальних суперечностей.

Важливим чинником становлення економічної соціології став про­цес соціалізації економічної науки та економіки, який охопив мотива­цію економічної поведінки, співвідношення свободи в економіці, від­носин людини і держави, бізнес і менеджмент, соціальні інститути.

Особливий вплив на становлення соціології економіки склали емпіричні дослідження, зокрема дослідження промислової соціоло­гії, теорії соціальної стратифікації і мобільності, організації тощо.

Всі ці проблеми ми зустрічаємо в працях теоретиків соціології економіки, таких як: Г. Тард, Е. Дюркгейм, К. Маркс, М. Вебер, Т. Парсонс, Н. Смелзер, О. Вудворт, Ч. Арджірис, Ф. Уриберн, Т. Беккер, українські вчені Ю.О. Чернецький, І.М. Попова та ін.

Значущість нової гілки соціологічного знання (соціології еко­номіки) полягає у методологічно обґрунтованому посиленні соціалізації економічного життя суспільства, наданні сфері виробни­цтва людського обличчя.

З'ясувавши об'єкт і предмет соціології економіки, зверніть увагу на групи проблем, які вона досліджує, зокрема: розробка економіко-соціальної моделі певного стану суспільства; соціаль­но-економічне вивчення структури населення як суб'єкта економічної діяльності, обґрунтування стратегії і практики діяльності держави із урахуванням інтересів різних соціальних груп; систе­мне дослідження соціальних регуляторів економіки, конкретних механізмів впливу на неї соціальних відносин.

Слід відмітити, що економіка як соціальний інститут суспіль­ства тісно пов'язана з його структурою. Економічні відносини визначають положення соціальних груп, закріплюють їх соціаль­ні зв'язки, визначають характер їх взаємодії.

Економіка як соціальний інститут має складну структуру. її слід розглядати як сукупність елементів: економічної свідомості, економічних нормативних установок та організацій, установ та економічних відносин.

Економічна свідомість — це погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення, переконання щодо економічних процесів та явищ, вла­сного соціально-економічного становища, про види трудової дія­льності, її винагороди, про можливості соціального переміщення, про ставлення до власності та ін. Масова практична реальна сві­домість складна і суперечлива.

Реальна поведінка визначається складною взаємодією глибинних особливостей свідомості (цінностей, потреб) з поверхневими шара­ми. Під час неї фіксується протиріччя між ціннісними орієнтаціями та соціальними установками, останніми та реальною діяльністю.

Постійно відбувається процес інституціоналізації економічних поглядів. Це виявляється в утвердженні певних якостей, ціннос­тей працівників, їх економічних ролей та норм поведінки. У про­цесі розвитку з'являється багато професійних і посадових ролей та норм поведінки.

Соціальні ролі в кінцевому результаті залежать від місця соці­альних груп у системі економічних відносин. Поведінка соціаль­них груп залежить від того, в системі відносин приватної власно-

сті, або в системі, заснованій на державній власності, в умовах панування адміністративних чи економічних методів управління вони виконують свої ролі.

Взаємодія економічної свідомості, яка виступає у вигляді вну­трішнього чинника економічної діяльності з зовнішніми чинни­ками, інституціоналізованими та іншими формами, складає соці­альний механізм економічної діяльності та поведінки.

Економіка як соціальний інститут виконує цілий ряд функцій. Головними за впливом на соціальні процеси є:

1. Функція підтримки та розвитку суспільного поділу праці (відновлення трудових ресурсів, розподіл робочих місць і пере­розподіл кадрів).

2. Функція стимуляції (підсилення стимулів до праці, еконо­мічна зацікавленість).

3. Функція інтеграції (забезпечення єдності інтересів працю­ючих).

4. Інноваційна функція (оновлення форм та організації вироб­ництва, систем стимулювання).

Всі ці функції здійснюються через численні соціальні механі­зми. Це механізми підбору та розстановки кадрів, розподілу від­носин, планування, забезпечення тощо. Ефективність реалізації функцій економіки в значній мірі залежить від рівня економічної культури суспільства, його членів.

Тому економіка і є такою сферою, де кожен індивід може як­найкраще самореалізувати себе як особистість.