Вивчення теми традиційно розпочніть з повторення матеріалу лекції, аналізу відповідних розділів у підручниках та посібниках. Сподіваємося, що їх осмисленню допоможе запропонований нами план (логіка) засвоєння матеріалу:
1. Становлення соціології економіки як науки.
2. Об'єкт, предмет, категорії соціології економіки.
3. Економіка як соціальний інститут, соціально-економічна поведінка особистості.
Вивчення сутності соціальної поведінки людини у сфері економічної діяльності, насамперед, слід розпочати із з'ясування основних теоретичних положень і понять соціології економіки як галузевої соціальної теорії
Слід наголосити, що соціологія економіки — одна із наймолодших гілок соціологічної науки.
Виникнення її зумовлено потребами у створенні спеціального знання щодо соціальної сутності економічних явищ і процесів, шляхів ефективного управління людським фактором в умовах науково-технічного прогресу, а також розширенням масштабів виробництва, ускладненням економічних зв'язків і загостренням соціальних суперечностей.
Важливим чинником становлення економічної соціології став процес соціалізації економічної науки та економіки, який охопив мотивацію економічної поведінки, співвідношення свободи в економіці, відносин людини і держави, бізнес і менеджмент, соціальні інститути.
Особливий вплив на становлення соціології економіки склали емпіричні дослідження, зокрема дослідження промислової соціології, теорії соціальної стратифікації і мобільності, організації тощо.
Всі ці проблеми ми зустрічаємо в працях теоретиків соціології економіки, таких як: Г. Тард, Е. Дюркгейм, К. Маркс, М. Вебер, Т. Парсонс, Н. Смелзер, О. Вудворт, Ч. Арджірис, Ф. Уриберн, Т. Беккер, українські вчені Ю.О. Чернецький, І.М. Попова та ін.
Значущість нової гілки соціологічного знання (соціології економіки) полягає у методологічно обґрунтованому посиленні соціалізації економічного життя суспільства, наданні сфері виробництва людського обличчя.
З'ясувавши об'єкт і предмет соціології економіки, зверніть увагу на групи проблем, які вона досліджує, зокрема: розробка економіко-соціальної моделі певного стану суспільства; соціально-економічне вивчення структури населення як суб'єкта економічної діяльності, обґрунтування стратегії і практики діяльності держави із урахуванням інтересів різних соціальних груп; системне дослідження соціальних регуляторів економіки, конкретних механізмів впливу на неї соціальних відносин.
Слід відмітити, що економіка як соціальний інститут суспільства тісно пов'язана з його структурою. Економічні відносини визначають положення соціальних груп, закріплюють їх соціальні зв'язки, визначають характер їх взаємодії.
Економіка як соціальний інститут має складну структуру. її слід розглядати як сукупність елементів: економічної свідомості, економічних нормативних установок та організацій, установ та економічних відносин.
Економічна свідомість — це погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення, переконання щодо економічних процесів та явищ, власного соціально-економічного становища, про види трудової діяльності, її винагороди, про можливості соціального переміщення, про ставлення до власності та ін. Масова практична реальна свідомість складна і суперечлива.
Реальна поведінка визначається складною взаємодією глибинних особливостей свідомості (цінностей, потреб) з поверхневими шарами. Під час неї фіксується протиріччя між ціннісними орієнтаціями та соціальними установками, останніми та реальною діяльністю.
Постійно відбувається процес інституціоналізації економічних поглядів. Це виявляється в утвердженні певних якостей, цінностей працівників, їх економічних ролей та норм поведінки. У процесі розвитку з'являється багато професійних і посадових ролей та норм поведінки.
Соціальні ролі в кінцевому результаті залежать від місця соціальних груп у системі економічних відносин. Поведінка соціальних груп залежить від того, в системі відносин приватної власно-
сті, або в системі, заснованій на державній власності, в умовах панування адміністративних чи економічних методів управління вони виконують свої ролі.
Взаємодія економічної свідомості, яка виступає у вигляді внутрішнього чинника економічної діяльності з зовнішніми чинниками, інституціоналізованими та іншими формами, складає соціальний механізм економічної діяльності та поведінки.
Економіка як соціальний інститут виконує цілий ряд функцій. Головними за впливом на соціальні процеси є:
1. Функція підтримки та розвитку суспільного поділу праці (відновлення трудових ресурсів, розподіл робочих місць і перерозподіл кадрів).
2. Функція стимуляції (підсилення стимулів до праці, економічна зацікавленість).
3. Функція інтеграції (забезпечення єдності інтересів працюючих).
4. Інноваційна функція (оновлення форм та організації виробництва, систем стимулювання).
Всі ці функції здійснюються через численні соціальні механізми. Це механізми підбору та розстановки кадрів, розподілу відносин, планування, забезпечення тощо. Ефективність реалізації функцій економіки в значній мірі залежить від рівня економічної культури суспільства, його членів.
Тому економіка і є такою сферою, де кожен індивід може якнайкраще самореалізувати себе як особистість.
