Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


„им займаЇтьс€ соц≥олог≥€ економ≥ки?




—оц≥олог≥€ економ≥ки Ч це не соц≥олог≥чний анал≥з економ≥чноњ науки €к р≥зновид соц≥олог≥њ науки або економ≥чних в≥дносин, а соц≥олог≥чний анал≥з сусп≥льних в≥дносин з приводу економ≥чноњ д≥€льност≥ людей. —тосовно цього соц≥олог≥€ економ≥ки близька до пол≥тичноњ економ≥њ, €ку сл≥д в≥др≥зн€ти в≥д власне економ≥чноњ на≠уки, що вивчаЇ та описуЇ виробництво, обм≥н та розпод≥л матер≥аль≠них благ незалежно в≥д њх соц≥ально-пол≥тичного значенн€.

якщо ми погодимос€ з одним ≥з визначень предмета пол≥тичноњ економ≥њ, €ке говорить, що пол≥тична економ≥€ вивчаЇ закони, €к≥ регулюють сусп≥льне виробництво та обм≥н продуктами прац≥ на р≥зних етапах розвитку людського сусп≥льства з метою встановленн€ найзагальн≥ших закон≥в, застосовних до виробництва та обм≥ну вза≠гал≥, то повинн≥ будемо одразу обмежити сферу соц≥олог≥њ економ≥ки не т≥льки за предметом досл≥дженн€, а й за використовуваними ме≠тодами. ќчевидно, що соц≥олог≥€ економ≥ки саме €к соц≥олог≥€ не може претендувати на конкретно-економ≥чний анал≥з господарських структур, функц≥й та процес≥в. ” першу чергу њњ мають ц≥кавити т≥ класи та соц≥альн≥ групи, €к≥ безпосередньо беруть участь у виробництв≥ матер≥альних благ, њх обм≥н≥ та розпод≥л≥. ÷е передбачаЇ вив≠ченн€ того становища, €ке люди займають у систем≥ сусп≥льного виробництва, досл≥дженн€ њх ставленн€ до засоб≥в виробництва, анал≥з њхньоњ рол≥ у сусп≥льн≥й орган≥зац≥њ прац≥ та способ≥в отриман≠н€ певноњ частки сусп≥льного багатства (њњ розм≥р≥в). “ак, наприклад, урахуванн€ рол≥ людини у сусп≥льн≥й орган≥зац≥њ прац≥ допомагаЇ визначити, €кою м≥рою задоволене "почутт€ господар€", тобто €кою м≥рою, чому та €к люди зац≥кавлен≥ у виробнич≥й життЇд≥€льност≥ свого п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, галуз≥, держави загалом.

якщо це "почутт€" задоволене частково або зовс≥м не задоволене, то соц≥олог повинен знати, чим та €к людина компенсуЇ своњ нере≠ал≥зован≥ ≥нтереси та потреби у сфер≥ виробництва та побуту. ¬се це та багато ≥ншого, що стосуЇтьс€ людини €к суб'Їкта господарськоњ д≥€льност≥, належить до компетенц≥њ соц≥олог≥њ економ≥ки.

Ѕудучи в≥дносно самост≥йною дисципл≥ною у рамках соц≥олог≥ч≠ноњ науки, соц≥олог≥€ економ≥ки маЇ своЇ баченн€ ≥сторичного про≠цесу та шл€х≥в можливого розвитку соц≥ально-економ≥чних струк≠тур. ” рамках марксизму на таку роль претендуЇ матер≥ал≥стичне ро≠зум≥нн€ ≥стор≥њ, що в≥дштовхуЇтьс€ в≥д економ≥чноњ д≥€льност≥ людей та претендуЇ на "Їдино правильне вченн€". ѕо сут≥, це Ї першим та най€скрав≥шим досв≥дом ≥сторико-соц≥олог≥чноњ концепц≥њ еконо≠м≥чноњ д≥€льност≥ людей, покликаноњ обірунтувати неминуч≥сть переход≥в в≥д одних сусп≥льно-економ≥чних стан≥в до ≥нших через запеклу класову боротьбу.

≈коном≥чна ≥стор≥€ Ї важливим оперт€м сучасноњ соц≥олог≥њ еко≠ном≥ки, забезпечуючи њњ ≥сторичною самосв≥дом≥стю, а отже, й мож≠ливост€ми наукового розум≥нн€ динам≥ки та характеру соц≥ально-економ≥чних процес≥в, €к≥ зараз модно в≥дносити до розр€ду так зва≠них макроеконом≥чних досл≥джень, не привнос€чи тим самим до економ≥чноњ науки пол≥тичних упереджень або соц≥ально-ц≥нн≥сного п≥дходу. ÷е багато в чому нагадуЇ ситуац≥ю з≥ структурною л≥нгв≥сти≠кою, €ка спробувала "подолати" традиц≥йний ≥сторико-генетичний метод вивченн€ мови, вв≥вши пон€тт€ "д≥ахрон≥€" та "синхрон≥€". « уведенн€м зазначених пон€ть за бортом структурноњ л≥нгв≥стики (на перших етапах њњ становленн€) залишилис€ проблеми семантики, смислового зм≥сту мови €к засобу комун≥кац≥њ. —оц≥ально-смислово≠го зм≥сту позбавл€Їтьс€ й економ≥чна наука, €ка немовби коп≥юЇ принципи структурал≥зму ("макроеконом≥ка", "м≥кроеконом≥ка").

” зв'€зку з цим пригадуЇтьс€ перед≥стор≥€ по€ви назви "соц≥оло≠г≥€" дл€ позначенн€ певноњ предметноњ царини соц≥альних досл≥д≠жень. —початку була "соц≥альна ф≥зика", €ку спробували зам≥нити назвою "ф≥зико-пол≥тична наука", що, до реч≥, знайшло своЇ в≥доб≠раженн€ й у найменуванн≥ економ≥чноњ науки €к "пол≥тичноњ еко≠ном≥њ". "—оц≥альна ф≥зика" зрештою поступилас€ своњми правами "соц≥олог≥њ". "ѕол≥тична економ≥€" поступаЇтьс€ сьогодн≥ частиною своњх прав "соц≥олог≥њ економ≥ки". ќстаннЇ зумовлене, кр≥м усього ≥ншого, ще й тим, що слово "пол≥тика" набуло характеру наукового терм≥на у контекст≥ такоњ самост≥йноњ науковоњ дисципл≥ни, €к пол≥≠толог≥€. ” рамках нин≥шньоњ пол≥толог≥њ ц≥лком правом≥рно говорити про пол≥тичний п≥дх≥д до економ≥ки або, €кщо завгодно, до пол≥тич≠ноњ економ≥њ.

Ќедиференц≥йован≥сть соц≥олог≥чного та пол≥тичного розгл€ду проблем економ≥чного житт€ сусп≥льства веде до того, що на пан≥в≠ну роль в економ≥чн≥й науц≥ починаЇ претендувати структурал≥зм. ” структурал≥стському вивченн≥ економ≥ки немаЇ н≥чого осудного, але претенз≥њ на волод≥нн€ ≥стиною в останн≥й ≥нстанц≥њ Ї згубними дл€ будь-€коњ науки, оск≥льки перетворюють њњ на спекул€тивну дис≠ципл≥ну найг≥ршого іатунку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 333 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1518 - | 1389 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.