Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—короченн€ попул€ц≥њ б≥зон≥в на територ≥њ ѕ≥вн≥чноњ јмерики з 1500 до 1906 р. 4 страница




ќптимальною вважаЇтьс€ така к≥льк≥сть населенн€ «емл≥, €ку можна без шкоди дл€ б≥осфери забезпечити енерг≥Їю, достатньою хт€ подальшого прогресу й нормального сп≥в≥снуванн€ з ѕриродою.

¬ажливими факторами дл€ сусп≥льства майбутнього мають ггати: зм≥цненн€ демократичних основ, самоуправл≥нн€; залучен≠н€ широких мас населенн€ дл€ прийн€тт€ р≥шень; загальна глибока еколог≥чна осв≥та сусп≥льства. Ќова Ч еколог≥чна Ч гпософ≥€ маЇ згуртувати, об'Їднати не лише Ђзеленихї у р≥зних куточках планети, а й ус≥х людей «емл≥ дл€ подоланн€ нашого сп≥льного лиха Ч глобальноњ еколог≥чноњ кризи. ÷€ ф≥лософ≥€ маЇ допомогти формуванню нового планетарного братства, здатного jo самообмежень, самодисципл≥ни, сп≥вроб≥тництва, взаЇморо≠зум≥нн€ та взаЇмодопомоги.

39


–озд≥л ≤ —учасн≥ п≥дходи в науц≥ про довк≥лл€


√лава 1


Ћюдство в навколишньому середовищ≥


 



—трижнем програми д≥й людства може стати програма, €ка ви≠кладена в документах м≥жнародноњ еколог≥чноњ конференц≥њ, що в≥дбулас€ 1992 р. в –≥о-де-∆анейро (Ѕразил≥€), в≥дкоригована й доповнена останн≥ми роками. –еал≥зовувати њњ доведетьс€ в епоху, коли перед людським сусп≥льством виникла ц≥ла низка б≥льш складних ≥ масштабних, н≥ж ран≥ше, проблем, здатних поставити його на межу загибел≥, €кщо ц≥ проблеми вир≥шуватимутьс€ не≠достатньо оперативно й ефективно. —клалас€ ситуац≥€, за €коњ лише об'Їднанн€ вс≥х нац≥й ≥ народ≥в на гранично демократичн≥й основ≥ дасть змогу дос€гти глобальноњ еколог≥чноњ безпеки.

ѕ≥сл€ м≥жнародного еколог≥чного форуму в –≥о-де-∆анейро широкого розголосу набув терм≥н Ђст≥йкий розвиток сусп≥льстваї. ќчевидно, його варто уточнити Ч Ђекост≥йкий розвитокї, тобто така еволюц≥€ €коњ-небудь екосистеми (або системи взагал≥), коли вона може розвиватис€ й функц≥онувати тривалий час за рахунок внутр≥шн≥х ресурс≥в, не деградуючи (самоочищуватис€, еамороз-виватис€, самов≥дновлюватис€). ≈кост≥йкий розвиток сусп≥ль≠стваЧ розвиток на основ≥ рац≥онального природокористуванн€ та однакових можливостей дл€ кожного мешканц€ планети (нац≥њ, держави), коли збер≥гаютьс€ в≥дновлювальн≥ можливост≥ б≥осфери та нормальн≥ еколог≥чн≥ умови дл€ житт€ й д≥€льност≥ багатьох покол≥нь людей.

√лобальна програма соц≥ально-еколог≥чних зм≥н, €ку було започатковано в –≥о-де-∆анейро, отримала потужний ≥мпульс на ¬сесв≥тньому сам≥т≥ з питань еколого-збалансованого розвитку, що в≥дбувс€ в 2002 р. у …оганнесбурз≥ (ѕ≥вденно-јфриканська –еспубл≥ка). як з'€сувалось, ≥ через 10 рок≥в п≥сл€ –≥о новий стра≠тег≥чний п≥дх≥д до розв'€занн€ життЇво важливих проблем людст≠ва ще не знайшов широкого розум≥нн€ у св≥т≥, не д≥став адекват≠ного в≥дображенн€ в нац≥ональн≥й пол≥тиц≥ переважноњ б≥льшост≥ крањн. Ћюдство продовжуЇ нещадно експлуатувати природу ≥ њњ ресурси, водночас дедал≥ сильн≥ше забруднюючи й руйнуючи довк≥лл€.  рањни, що розвиваютьс€, в гонитв≥ за економ≥чними прибутками повторюють той самий шл€х, €кий свого часу про≠йшли розвинен≥ держави Ч шл€х руйнуванн€ ѕрироди, дисба≠лансу й дисгармон≥њ. “риваЇ послуговуванн€ старою методолог≥Їю життЇд≥€льност≥, що зводитьс€ до спроб суто техн≥чного й ф≥нан≠сового вир≥шенн€ соц≥ально-еколог≥чних проблем. «алишаютьс€


неподоланими п'€ть основних суперечностей, усунути €к≥ перед≠бачалос€ за допомогою глобального ѕлану д≥й на XXI стол≥тт€, прийн€того в 1992 р. у –≥о-де-∆анейро:

Х м≥ж реальним житт€м та ≥снуванн€м у гармон≥њ з природою;

Х м≥ж реальним розвитком ≥ навколишн≥м середовищем;

Х м≥ж ≥нтересами сучасного й майбутнього покол≥нь;

Х м≥ж багатими ≥ б≥дними крањнами та людьми;

Х внутр≥шньоеконом≥чн≥.

ќдними з головних причин ≥снуванн€ зазначених суперечнос≠тей залишаютьс€ невм≥нн€ чи небажанн€ поЇднати духовн≥сть, саме житт€ людства й ≥снуванн€ ѕрироди у визначенн≥ майбут≠ньоњ дол≥ цив≥л≥зац≥њ, а також низьк≥ еколог≥чна культура й еко≠лог≥чна св≥дом≥сть людей.

¬сесв≥тн≥й сам≥т у …оганнесбурз≥ був покликаний знайти в≥дпов≥д≥ на виклики гармон≥йному розвитков≥, розробити ме≠хан≥зми й плани д≥й, граф≥к њх реал≥зац≥њ на вс≥х р≥вн€х земного соц≥уму. ¬ивченн€ й анал≥з р≥шень —ам≥ту необх≥дн≥ дл€ створен≠н€ й коригуванн€ нац≥ональних стратег≥й збалансованого розвит≠ку з урахуванн€м таких нових процес≥в, €к глобал≥зац≥€, транс≠формац≥€ економ≥к, ≥нформац≥йна ≥нтервенц≥€, тероризм та ≥н.

ќб'Їднанню народ≥в дл€ вир≥шенн€ основноњ проблеми Ч еколог≥чноњ Ч мають допомогти й ус≥ рел≥г≥њ св≥ту за умови њхньоњ коректноњ трансформац≥њ в≥дпов≥дно до зм≥н житт€ на «емл≥. як зазначаЇ видатний еколог XX ст. ћ. ‘. –еймерс, дес€ть б≥бл≥йних запов≥дей у сучасн≥й ≥нтерпретац≥њ мусить знати кожен, ≥ кожен зобов'€заний дотримуватис€ њх. ” випадку ≥гноруванн€ цих запов≥дей сл≥д уводити жорстк≥ санкц≥њ. –озбещеност≥, свав≥ллю, егоцентризму, волюнтаризму й консерватизму треба негайно покласти край, бо св≥т надто слабкий, аби висто€ти за таких про€в≥в у сусп≥льств≥.

Ќа лиц≥ природи не буваЇ написана ниц≥сть... ” присутност≥ природи людиною оволод≥ваЇ одв≥чна насолода, хоч би €к≥ прикрощ≥ випадали њй у повс€кденному житт≥.

–. ≈мерсон,

американський ф≥лософ, поет, публ≥цист

Ќова Ч еколог≥чна Ч ф≥лософ≥€, на в≥дм≥ну в≥д староњ Ч анти-еколог≥чноњ, маЇ навчити нас поважати ѕрироду, «емлю, все живе


–озд≥л ≤ —учасн≥ п≥дходи в науц≥ про довк≥лл€


√ л а в a 1


Ћюдство в навколишньому середовищ≥


 


       
 
   

на н≥й, навчити так сп≥в≥снувати в б≥осфер≥, щоб житт€ на планет≥ тривало й розкв≥тало.

—тара Ч антиеколог≥чна Ч ф≥лософ≥€

Ћюдина Ч особливий вид у царств≥ б≥ор≥зноман≥тност≥ на «емл≥, вона в≥докремилас€ в≥д ѕрироди, вона п≥днеслас€ над ѕриродою, вона може панувати над ѕриродою й управл€ти њњ процесами. ѕрироду треба перемогти.

ѕрирода багата, њњ ресурси без≠межн≥, тому, вичерпавши потр≥б≠не нам в одному м≥сц≥, можемо перем≥ститис€ в ≥нше й продовжу≠вати брати ст≥льки, ск≥льки хо≠чеш (чи можеш), при цьому з≥ 100 % природноњ речовини, що ви≠добуваЇтьс€, споживаючи близько 2 %, а викидаючи Ч 98 %.

∆итт€ людей можна пол≥пшити, пост≥йно накопичуючи матер≥аль≠н≥ блага й нарощуючи прибутки завд€ки техн≥чному прогресов≥.


Ќова Ч еколог≥чна Ч ф≥лософ≥€

ѕрирода була й завжди буде силь≠н≥шою за людину, бо вона њњ поро≠дила. Ћюдина Ч нев≥д'Їмна части≠на, Ђдетальї ѕрироди, ¬сесв≥ту, й у своЇму житт≥ вона повинна керуватись њхн≥ми «аконами, зва≠жати на вс≥ елементи довк≥лл€. ¬с≥ жив≥ ≥стоти б≥осфери Ч р≥вно≠правн≥ мешканц≥ нашоњ сп≥льноњ дом≥вки Ч «емл≥. ћи маЇмо розум≠но сп≥впрацювати з ѕриродою, поважати њњ «акони.

ѕриродн≥ ресурси обмежен≥ й ви≠черпн≥. ѕотр≥бно провести њх ≥нвентаризац≥ю в усьому св≥т≥ й перейти до глобальноњ пол≥тики збереженн€ та оптимального ви≠користанн€. —л≥д увести компен≠сац≥ю витрат на в≥дтворенн€ або в≥дшкодуванн€ природних ресурс≥в, розробити наддовгочасну стра≠тег≥ю природокористуванн€, за≠провадити квоти використанн€ ресурс≥в дл€ кожноњ держави, рег≥ону й св≥ту в ц≥лому, а також: в≥дпов≥дний м≥жнародний конт≠роль за цим. ћи живемо на «емл≥, маленькому косм≥чному т≥л≥, й н≥що в ньому не може бути не≠ск≥нченним.

∆иттЇва ц≥нн≥сть Ч не в сум≥ на≠ших сп≥льних банк≥вських рахунк≥в. ћ≥льйон магн≥тофон≥в не зам≥н€ть шматка хл≥ба голодному, м≥ль€рд телев≥зор≥в не вр€тують в≥д спра-


” жорстк≥й конкуренц≥њ й жор≠сток≥й боротьб≥ за життЇв≥ блага виживаЇ найсильн≥ший. ” боротьб≥ вс≥ засоби прийн€тн≥. ≤ люди, ≥ крањни под≥л€ютьс€ на б≥дних ≥ багатих, а м≥ж ними Ч пр≥рва в≥д≠чуженост≥.  онфронтац≥€ Ч ос≠новний метод вир≥шенн€ пол≥тич≠них проблем ≥ спос≥б збагаченн€ одних за рахунок ≥нших.

ƒотримуватис€ в нашому житт≥ правил повед≥нки й найкращих традиц≥й, що њх виробило людство, йти за б≥бл≥йними запов≥д€ми Ч не обов '€зково. ¬исока мораль Ч не головне, мета виправдовуЇ за≠соби.

Ќов≥ технолог≥њ допоможуть нам вир≥шити вс≥ проблеми. ≈ко-лог≥зац≥€ техн≥ки допоможе подо≠лати еколог≥чн≥ проблеми.


ги, тис€ча автомоб≥л≥в не дадуть ковтка пов≥тр€ тому, хто зади≠хаЇтьс€; померти п≥д купою дос€г≠нень техн≥чного прогресу Ч дол€ убогих духом, жад≥бних ≥ дурних.

Ќе протиборство, а взаЇмодопо≠мога Ч основа ≥снуванн€ житт€ на «емл≥. “≥льки сп≥льними зусил≠л€ми можна дос€гти благополучч€. √олодний св≥т Ч небезпечний ≥ нест≥йкий. Ћише задоволенн€ основних потреб кожноњ людини може бути гарант≥Їю благополуч≠ч€ вс≥х людей на планет≥.

Ќорма житт€ кожноњ людини Ч дотриманн€ дес€ти б≥бл≥йних за≠пов≥дей у сучасн≥й ≥нтерпретац≥њ; норма повед≥нки Ч доброзич≠лив≥сть, сп≥вчутлив≥сть, сп≥впере≠живанн€; достойност≥, до €ких сл≥д прагнути, Ч душевна краса, гармон≥€, чесн≥сть, честь, висока моральн≥сть. —оц≥альний розвиток маЇ базуватис€ на свобод≥ й гу≠ман≥зм≥.

“≥льки розумно поЇднуючи нов≥ технолог≥њ ≥з зусилл€ми кожноњ лю≠дини у вир≥шенн≥ природоохоронних проблем можна вийти з кризи. «а≠стосовуван≥ нин≥ основн≥ способи еколог≥зац≥њ техн≥ки (спорудженн€ очисних об'Їкт≥в, €к≥ нейтрал≥зу≠ють забрудненн€, тощо) Ч еко≠лог≥чно неефективн≥ й економ≥чно недоц≥льн≥. ¬иробництва мають будуватис€ зг≥дно ≥з законами са≠морегульованих систем та ≥з зако≠нами системноњ ц≥л≥сност≥ за ана≠лог≥Їю з природними б≥огеоцено-зами й б≥осферою (р≥зноман≥тн≥сть


 


42


 



:


–озд≥л ≤ —учасн≥ п≥дходи в науц≥ про довк≥лл€


пав а 1


Ћюдство в навколишньому середовищ≥


 



вид≥в Ч важлива передумова за≠безпеченн€ замкненост≥ техноло≠г≥чних процес≥в використанн€ ре≠човини; сусп≥льне виробництво маЇ п≥дпор€дковуватис€ принципов≥ кругооб≥гу речовини). ¬иробнич≥ процеси мають розвива≠тис€ за б≥олог≥чними принципами; сл≥д переходити до промислового фотосинтезу.

¬≥дходи Ч неприЇмний продукт будь-€коњ людськоњ д≥€льност≥, але вони неминуч≥. њх можна накопи≠чувати й повол≥ утил≥зовувати.

¬≥дход≥в, €к≥ не можна утил≥зува≠ти, не повинно бути взагал≥, €к у ѕрирод≥, де в≥дходи одних орган≥з≠м≥в слугують ресурсами дл€ ≥нших. —л≥д розвивати безмашинне вироб≠ництво, що не даЇ шк≥дливих в≥дход≥в. Ќеобх≥дно переходити до використанн€ нових вид≥в енерг≥њ, безпечних дл€ довк≥лл€.

.

—учасна еколог≥€

ѕеред людством на весь зр≥ст постаЇ проблема виживанн€ Ч центральна проблема сучасноњ науки. ƒисципл≥на, €ка њњ вивчаЇ, ≥ маЇ назву Ђеколог≥€ людиниї.

ћ. ћ. ћоисеев

о;

ьтже, можемо зробити висновок, що вс≥м нам, 'мешканц€м невеликоњ, прекрасноњ, але вкрай переобт€женоњ Ђплодамиї людськоњ д≥€льност≥ планети, б≥осфера €коњ вже опинилас€ на останн≥й меж≥, необх≥дно почати д≥€ти. ћусимо активно р€тувати природне середовище, збер≥гати й Ђремонтуватиї св≥й д≥м, що колись був чудовий, а нин≥ почав роз≠валюватис€ з нашоњ вини. јле це Ч надзвичайно складне, важке й важливе завданн€. ≤ ефект може бути дос€гнутий лише в тому раз≥, €кщо п≥дходити до його вир≥шенн€ старанно, з душею й сер≠цем, а головне Ч профес≥йно, грамотно, з урахуванн€м правил ≥ закон≥в, зг≥дно з €кими живе й розвиваЇтьс€ ѕрирода: народ-

44


жуЇтьс€, набираЇ сили, кв≥тне, стар≥Ї й умираЇ, передаючи прот€≠гом тис€чол≥ть гени в≥д покол≥нн€ до покол≥нн€, в≥д виду до виду у в≥чному кругооб≥з≥ речовин, енерг≥њ та ≥нформац≥њ, в т≥сному взаЇмозв'€зку всього живого й неживого, земного й косм≥чного.

Ћюдина своЇю д≥€льн≥стю порушила еволюц≥йно встановле≠ний ритм ≥ в≥дпрацьован≥ напр€ми процес≥в б≥осфери Ч над≠складноњ природноњ системи. ќзброњвшис€ новою Ч еколог≥ч≠ною Ч ф≥лософ≥Їю, ми повинн≥ в XXI ст. спр€мувати всю силу свого ≥нтелекту на глибоке, всеб≥чне вивченн€ б≥осфери, вс≥х складових природного середовища, обстежити завдан≥ њй рани й в≥днайти засоби њњ л≥куванн€ та в≥дновленн€.

ѕоставлене завданн€ може бути вир≥шене лише за одн≥Їњ умови Ч вс≥ люди зобов'€зан≥ глибоко оволод≥ти комплексною ≥нтегральною наукою про довк≥лл€ Ч новою ф≥лософ≥Їю нашого виживанн€ й подальшого збалансованого розвитку цив≥л≥зац≥њ.

XXI стол≥тт€ Ч доба перетворенн€ Homo technocraticus на Homo ecologicus.

Ў —труктура, предмет, завданн€ й методи сучасноњ еколог≥њ.

¬перше терм≥н Ђеколог≥€ї (в≥д грец. ойкос Ч житло, м≥сцеперебу≠ванн€ та логос Ч наука) запропонував у 1866 р. н≥мецький досл≥дник природи ≈. √еккель, однак формуванн€ еколог≥њ €к науки почалос€ в XX ст. й триваЇ дос≥. —учасна еколог≥€ Ч це системна наука, що маЇ багато€русну конструкц≥ю, в €к≥й кожен ≥з поверх≥в спираЇтьс€ на безл≥ч традиц≥йних дисципл≥н (ћ. ћ. ћоисеев). —пециф≥ка сучасноњ еколог≥њ пол€гаЇ в тому, що вона ≥з суто б≥олог≥чноњ науки перетворилас€ на ц≥лий цикл знань, ув≥бравши в себе розд≥ли географ≥њ, геолог≥њ, х≥м≥њ, ф≥зи≠ки, соц≥олог≥њ, теор≥њ культури, економ≥ки й нав≥ть теолог≥њ (ћ. ‘. –еймерс). Ќа думку ≥нших учених, еколог≥€ Ч це соц≥ально-природнича наука; њњ однаково можна в≥днести ≥ до б≥олог≥чноњ, ≥ до географ≥чноњ галузей знань ≥ њњ сл≥д розгл€дати €к ц≥лком самост≥йну науку, що набула фундаментальност≥ й глобальност≥.

≈колог≥€ в широкому розум≥нн≥ об'ЇднуЇ в соб≥ дес€тки наукових напр€м≥в, хоча, на жаль, у наш час ≥ще немаЇ таких необх≥дних еколог≥в-профес≥онал≥в широкого проф≥лю. ÷€ ситуац≥€ вкрай небезпечна: вона веде до серйозних економ≥чних втрат ≥ соц≥альних збитк≥в. ≈кологи найвищоњ квал≥ф≥кац≥њ все ще роз'Їднан≥.

ќ. ¬. яблоков,

рос≥йський зоолог, еколог

45


–озд≥л ≤ —учасн≥ п≥дходи в науц≥ про довк≥лл€


√ л а в а 1


Ћюдство в навколишньому середовищ≥


 


—учасна еколог≥€ з традиц≥йноњ б≥оеколог≥њ виросла в ком≠плексну, складну, багатогранну ≥нтегральну науку-л≥дера, стала ф≥лософ≥Їю виживанн€ людства Ч еколог≥чною ф≥лософ≥Їю. ¬она, €к ≥ ран≥ше, базуЇтьс€ на б≥огеограф≥чних знанн€х, але дл€ вивченн€ й осмисленн€ вс≥х складових сучасних еколог≥чних про≠блем, установленн€ пр€мих ≥ зворотних зв'€зк≥в м≥ж процесами, €к≥ формують еколог≥чн≥ умови, визначенн€ шл€х≥в виходу з еко≠лог≥чноњ кризи, розробленн€ дл€ цього конкретних локальних, рег≥ональних ≥ глобальних план≥в та програм сучасна наука про довк≥лл€ залучаЇ знанн€ практично з ус≥х ≥нших наук.

—учасна еколог≥€ Ч це одна з головних фундаментальних наук про взаЇмов≥дносини живоњ й неживоњ природи, нова ф≥лософ≥€ людства, що перебуваЇ в стад≥њ формуванн€. ÷е наука про середови≠ще нашого проживанн€, його жив≥ й нежив≥ компоненти, њхн≥й взаЇмозв '€зок, що формуЇ умови житт€ та розвитку вс≥х екосис≠тем. ÷е наука про узгодженн€ —тратег≥њ ѕрироди й —тратег≥њ Ћюдини, що маЇ базуватис€ на ≥де€х самообмеженн€ й самозбере≠женн€, розумноњ коеволюц≥њ техносфери й б≥осфери.

 оротше можна сформулювати так: сучасна еколог≥€ Ч це нова комплексна наука про виживанн€ в довк≥лл≥, завданн€ €коњ Ч п≥знан≠н€ закон≥в розвитку й функц≥онуванн€ б≥осфери €к ц≥л≥сноњ системи п≥д впливом природних ≥, головне, антропогенних фактор≥в, а також визначенн€ шл€х≥в ефективного сп≥в≥снуванн€ техносфери й б≥о≠сфери.

≈колог≥чна д≥€льн≥сть нин≥ Ч обов'€зкова, а здеб≥льшого Ч одна з основних складових будь-€коњ сфери людськоњ д≥€льност≥: промислового виробництва, енергетики, с≥льського й л≥сового господарства, транспорту, наукових досл≥джень, в≥йськовоњ спра≠ви, культури, рел≥г≥њ та ≥н. ”с≥ р≥шенн€, пов'€зан≥ з використан≠н€м природних чи людських ресурс≥в, ≥з втручанн€м у процеси життЇд≥€льност≥ б≥осфери, сл≥д приймати з урахуванн€м най≠ближчих ≥ в≥ддалених насл≥дк≥в.

ќб'Їкти досл≥джень науки про довк≥лл€ або њњ галу≠зевих п≥дрозд≥л≥в Ч це екосистеми планети та њхн≥ елементи (залежно в≥д р≥вн€ досл≥джень).

√оловний предмет досл≥джень новоњ еколог≥њ Ч взаЇмозв'€зки (њхн≥ особливост≥ й розвиток) живих орган≥зм≥в, њхн≥х груп р≥зних ранг≥в, живих ≥ неживих компонент≥в екосистем,


а також характер впливу природних ≥ антропогенних фактор≥в на функц≥онуванн€ екосистем ≥ б≥осфери в ц≥лому.

ќсновн≥ завданн€ еколог≥њ XXI стол≥тт€:

Х вивченн€ загального стану сучасноњ б≥осфери, умов його
формуванн€ та причин зм≥н п≥д впливом природних ≥ антропо≠
генних фактор≥в;

Х прогнозуванн€ динам≥ки стану б≥осфери в час≥ й простор≥;

Х розробка з урахуванн€м основних еколог≥чних закон≥в шл€х≥в
гармон≥зац≥њ взаЇмов≥дносин людського сусп≥льства й ѕрироди,
збереженн€ здатност≥ б≥осфери до самоочищенн€, саморегулю≠
ванн€ й самов≥дновленн€.

—учасн≥ еколог≥чн≥ досл≥дженн€ мають стати науковою базою дл€ розробки стратег≥њ й тактики повед≥нки людства у XXI ст.

ќск≥льки дл€ ефективного вир≥шенн€ сучасних еколог≥чних проблем необх≥дно мати фактичний ≥ науковий матер≥ал гео≠х≥м≥чного, геоф≥зичного, б≥ох≥м≥чного, б≥олог≥чного, медичного, ф≥зичного, х≥м≥чного, геолог≥чного, соц≥ального, економ≥чного та ≥ншого характеру, а також можлив≥сть статистичноњ обробки, про≠грамуванн€, моделюванн€ р≥зних процес≥в, синтезуванн€ й про≠гнозуванн€, сучасна еколог≥€ використовуЇ вс≥ ефективн≥, в тому числ≥ найнов≥ш≥, методи й апаратуру цих наук Ч ≥ природничих, ≥ техн≥чних, ≥ соц≥альних.

ќстанн≥ми дес€тил≥тт€ми в усьому св≥т≥ почали розвиватис€ найр≥зноман≥тн≥ш≥ напр€ми еколог≥чних досл≥джень, мета €ких Ч забезпечити спец≥ал≥ст≥в необх≥дною дл€ прийн€тт€ р≥шень еко≠лог≥чною ≥нформац≥Їю в ус≥х сферах людськоњ д≥€льност≥. Ќа сьо≠годн≥ вже сформувалос€ близько 90 напр€м≥в еколог≥чних досл≥джень, €к≥ можна умовно об'Їднати за принципом галузевоњ належност≥ (з подальшим под≥лом у кожн≥й галуз≥), пр≥оритет≠ност≥, належност≥ до геосфер та њхн≥х компонент≥в, взаЇмоп≥дпо-р€дкованост≥, соц≥ально-економ≥чноњ значущост≥ з урахуванн€м пр€мих ≥ зворотних зв'€зк≥в (рис. 1.3).

ƒе€к≥ фах≥вц≥ (“. јкимова, ¬. ’аск≥н та ≥нш≥) серед розд≥л≥в сучасноњ еколог≥њ виокремлюють загальну еколог≥ю (б≥льш≥сть б≥олог≥в ототожнюють њњ з б≥оеколог≥Їю) €к таку, що об'ЇднуЇ р≥зн≥ еколог≥чн≥ знанн€ на ще й дос≥ Їдиному науковому фунда≠мент≥. √оловною складовою загальноњ еколог≥њ вважають теоре≠тичну еколог≥ю, €ка визначаЇ загальн≥ закони функц≥онуванн€ екосистем. ÷ьому допомагають експериментальна та математич-

47


       
   
 
 


≈ ќЋќ√≤я XXI —“ќЋ≤““я


Ў√ћ№Ќј ≈ ќЋќ√≤я


—ќ÷≤јЋ№Ќј … ѕ–» ЋјƒЌј ≈ ќЋќ√≤я


 


Ѕ≤ќ≈ ќЋќ√≤я


√≈ќ≈ ќЋќ√≤я


“≈’Ќќ≈ ќЋќ√≤я


—ќ÷≤ќ≈ ќЋќ√≤я


 


≈колог≥€ систематичних груп орган≥зм≥в

јутеколог≥€, демеколог≥€, синеколог≥€


 


 


людини

(б≥олого-медичн≥ аспекти)


≈ ќЋќ√≤„Ќ≤ ј—ѕ≈ “»


≈ ќЋќ√≤„Ќ≤ ј—ѕ≈ “»


 


тварин


атмосфери (4 галузевих п≥дрозд≥ли)


в≥йськово; д≥€льност≥


«а типами

ƒ≥€льност≥

√алузевих

п≥дрозд≥л≥в)


≈колог≥чна осв≥та


 


рослин


г≥дросфери (5 галузевих п≥дрозд≥л≥в)


енергетики


«а типами джерел енергетики (7 галузевих п≥дрозд≥л≥в)


≈колог≥чна культура


 


гриб≥в


л≥тосфери (5 галузевих п≥дрозд≥л≥в)


транспорту


«а видами транспорту (б галузевих п≥дрозд≥л≥в)


≈колог≥чне право


                   
       
   


 

L м≥кроорган≥зм≥в   L геоаномальних зон     Ч*■ промисловост≥   «а типами виробництва Ч близько 20 еколо≠г≥чних напр€м≥в п≥дрозд≥л≥в)     ≈тн≥чна еколог≥€    
   
                     
  ≈колог≥€ закритих техноекосистем   Ћандшафтна еколог≥€     с≥льського господарства (агроеколог≥€)   8 галузевих напр€м≥в (п≥дрозд≥л≥в)     ≈колог≥€ ≥ демограф≥€
                         
  ѕалеоеколог≥€   √ео≥нформац≥йн≥ системи й еколог≥€     косм≥чноњ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤   4 галузевих напр€ми (п≥дрозд≥ли)     ≈колог≥€ ≥ рел≥г≥€  
                         
  ќснови б≥о≥ндикац≥њ   ≈колог≥€ й видобуванн€ корисних копалин   - ≈колог≥чна техн≥ка     ≈колог≥чна психолог≥€ -
                     
  ≈колог≥€ кл≥тин ≥ тканин   ≈колог≥чна картограф≥€     ≈колог≥чна стандартизац≥€     ≈колог≥чний менеджмент -
                       
  ≈волюц≥йна еколог≥€   ”рбоеколог≥€     ≈колог≥чний б≥знес  
                 
  –екреац≥йна еколог≥€ та запов≥дна справа  
         
≈ ќЌќћ≤ ј ѕ–»–ќƒќ ќ–»—“”¬јЌЌя Ч Ќј” ќ¬ј “≈ќ–≤я ѕ–»–ќƒќ ќ–»—“”¬јЌЌ  
     
  Ѕ≥осферолог≥€      
  HUUCiPtFUr'UI  
                                       
–ис. 1.3 —труктура сучасноњ еколог≥њ

Ќац≥ональна й глобальна екопол≥тика (пол≥тика еколого-безпечного розвитку)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 310 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1598 - | 1413 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.244 с.