Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолог≥чн≥ механ≥зми вихованн€




ќдне з найважлив≥ших завдань психолог≥њ - вихованн€, пол€гаЇ у вивченн≥ психолог≥чних механ≥зм≥в формуванн€ особистост≥, €к≥ Ї не≠обх≥дною умовою усп≥ху перетворенн€ виховних вимог сусп≥льства у вн)ор≥шн≥ регул€тори повед≥нки ≥ д≥€льност≥ п≥дростаючоњ особистост≥. ћ.…. Ѕоришевський (1986), ѕ.–. ≤гнатенко, ¬.Ћ. ѕоплужний, Ќ.≤.  осарЇ-ва, Ћ.¬.  рицька (1997), ј.ћ. Ѕойко (1996), ≤.ј. «имн€ (1997) та ≥н. зазна≠чають, що реальна ситуац≥€ у вихованн≥ характеризуЇтьс€ деструктивним середовищем. ¬иховна система покликана ор≥Їнтуватис€ на формуванн€ в учн≥в здатност≥ протисто€ти негативним впливам середовища. ¬читель повинен вчити учн≥в одночасно опору й адаптац≥њ до оточуючоњ д≥йснос≠т≥. ƒосл≥дженн€ми доведено, що взаЇмини учн≥в у дит€чому колектив≥, њх ставленн€ до оточуючоњ д≥йсност≥ ≥ њх стосунки детерм≥нуютьс€ вза≠Їминами Ђвчитель-ученьї. ÷е ще раз п≥дкреслюЇ вир≥шальну роль у на≠вчально-виховному процес≥ особистост≥ вчител€.

¬плив вчител€ на учн≥в ц≥леспр€мовано та регульовано зд≥йснюЇтьс€ шл€хом використанн€ таких механ≥зм≥в: переконуванн€, нав≥юванн€, на≠сл≥дуванн€ (¬.≤. Ћозова (1997); ѕ.–. ≤гнатенко (1998).

ѕереконуванн€, €к механ≥зм ≥ метод впливу, сл≥д в≥др≥зн€ти в≥д пере≠конанн€ €к властивост≥, компонента псих≥ки, що включаЇ в себе знанн€, поЇднан≥ з щирою впевнен≥стю в њх ≥стинност≥. —труктурне переконуван≠н€ включаЇ в себе теоретично обгрунтован≥ (лог≥чн≥) прийоми, за допомо≠гою €ких певна ≥нформац≥€, що пов≥домл€Їтьс€, орган≥чно впл≥таЇтьс€ у сферу ≥нтерес≥в школ€р≥в. ѕри цьому доводитьс€ ≥стинн≥сть чи хибн≥сть певних ≥нформац≥йних пов≥домлень, њх значущ≥сть.

ћета переконуванн€ пол€гаЇ в тому, щоб п≥двести д≥тей не т≥льки до розум≥нн€ певних положень, а й до внутр≥шнього њх прийн€тт€.

Ќав≥юванн€ (сугест≥€) - в≥дбуваЇтьс€ вплив передус≥м на почутт€, а через них Ч на розум ≥ волю особистост≥, внасл≥док чого сприйманн€ ≥нформац≥њ з певного джерела досить некритичне й малоусв≥домлене. Ќав≥юванн€ грунтуЇтьс€ на властивост≥ слова оживл€ти, актив≥зувати на€вн≥ й формувати нов≥ асоц≥ац≥њ м≥ж подразниками першоњ та другоњ сигнальних систем. ј це означаЇ, що через слово учень зможе засвоњти не т≥льки в≥дпов≥дн≥ пон€тт€, а й образ повед≥нки. Ќав≥юванн€ маЇ дав≠нЇ ≥ широке використанн€, оск≥льки воно пов'€зане €к з ф≥з≥олог≥чни≠ми, так ≥ з псих≥чними властивост€ми д≥тей. Ќав≥юван≥сть притаманна школ€рам будь-€кого в≥ку, але чим молодша дитина, тим легше вона п≥ддаЇтьс€ њй.



¬≥кова ≥ педагог≥чна психолог≥€


XI. ѕсихолог≥€ вихованн€



 


—прийманн€ нав≥юваних ≥дей належить до пасивних, нав≥ть дещо ав≠томатизованих процес≥в. ѕевна частина ≥нформац≥њ може засвоюватись несв≥домо, без втручанн€ активного мисленн€. Ќекритичне сприйманн€ ≥нформац≥њ не можна у€вл€ти соб≥ у вигл€д≥ чогось нереального, а вс≥ за≠своЇн≥ думки, пон€тт€ - ≥ррац≥ональними, що суперечать здоровому глуз≠ду. Ќекритичне сприйманн€ - ц≥лком реальне €вище людськоњ псих≥ки, призначенн€ €кого, насамперед, пол€гаЇ в економ≥њ розумовоњ енерг≥њ. “иповим прикладом нав≥юванн€ Ї зверненн€ вчител€ до певного авто≠ритетного ≥сторичного джерела, юридичного документа, посиланн€ на попул€рну особу тощо, коли учн≥ сприймають ту чи ≥ншу ≥нформац≥ю €к ц≥лком над≥йну. ќск≥льки трансл€тором ц≥Їњ ≥нформац≥њ Ї вчитель, €кому дов≥р€ють, ефект нав≥юваност≥ дедал≥ б≥льше зростаЇ.

” психолог≥њ вихованн€ використовують р≥зн≥ види нав≥юванн€: пр€≠ме, опосередковане, дов≥льне, мимов≥льне. ќсобливо важливо враховува≠ти мотивац≥йну спр€мован≥сть нав≥юванн€. « ц≥Їю ознакою його можна под≥лити на спонукальне й гальм≥вне. ѕерше характеризуЇтьс€ тим, що вчитель, враховуючи безпосередн≥ потреби, звички, ≥нтереси учн≥в, про≠понуЇ њм прийн€ти певний вар≥ант повед≥нки. √альм≥вне пол€гаЇ в тому, що школ€рам подаЇтьс€ така ≥нформац≥€, €ка стримуЇ њх в≥д аморальних й антигромад€нських вчинк≥в.

Ќасл≥дуванн€ - може в≥дбуватис€ €к мимовол≥, так ≥ дов≥льно. ћимо≠вол≥ д≥ти дошк≥льного ≥ молодшого шк≥льного в≥ку коп≥юють вербальн≥ та повед≥нков≥ реакц≥њ спр€мованост≥ дорослих - батьк≥в, родич≥в, учител≥в.

ѕон€тт€ Ђнасл≥дуванн€ї т≥сно пов'€зане з ≥ншим соц≥ально-психоло≠г≥чним пон€тт€м - Ђмодаї, €ка ви€вл€Їтьс€ в багатьох аспектах: смаках, уподобанн€х, захопленн€х тощо. «важаючи на те, що вчитель дл€ бага≠тьох учн≥в - об'Їкт насл≥дуванн€, в≥н маЇ пропагувати моду на прогре≠сивно-украњнське: п≥сн≥, музику, дизайн, культуру сп≥лкуванн€ тощо.

«араженн€. ¬ ход≥ зараженн€ в≥д ≥ндив≥да до ≥ндив≥да переход€ть р≥з≠н≥ емоц≥йн≥ стани - захопленн€, тривога, рад≥сть, ентуз≥азм, см≥лив≥сть тощо, €к≥ безконтрольно сприймаютьс€ й в≥дтворюютьс€ людьми в ситу≠ац≥њ њх безпосереднього сп≥лкуванн€.

–ефлекс≥€ означаЇ самосприйманн€ себе з позиц≥њ партнера по сп≥лку≠ванню.  оли педагог впливаЇ на громад€нську сферу учн€, в останнього виникають думки типу: Ђј що думаЇ про громадськ≥сть сам вчитель?ї, Ђяка вона в мене насправд≥?ї Ђякою в≥н хоче, щоб вона була?ї. “а про≠читати ц≥ думки неможливо ≥ суд€ть про них лише за повед≥нковими ре≠акц≥€ми (ѕ.–. ≤гнатенко ≥ ≥н., 1997).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 784 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

1665 - | 1487 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.