Вікова і педагогічна психології

VI. Психологія особистості підлітка

1 59

У судженнях Ж. Піаже можна знайти думки про те, що мислення виходить за межі обмеженої дійсності і оперує довільним числом яких завгодно комбінацій. Комбінаторика здійснюється на основі пропозіці-ональних операцій. Це розумові дії, які, на відміну від конкретних опе­рацій, здійснюються не з предметними уявленнями, а з абстрактними по­няттями. Здатність підлітка орієнтуватися на абстрактне є прямим про­явом формального мислення. Формальне мислення - це мислення про думки. Конструкція теорій підлітка завжди висвітлює те, що він оволодів здатністю до дискурсивного (розмірковуючого) мислення. В той же час, це мислення дозволяє йому відійти від реального і «проникнути» у сферу абстрактного і можливого.

Розвиток інтелектуального потенціалу підлітка та його досягнення в навчальній діяльності вказують на те, наскільки він здатний оволодіти рівнем теоретичного мислення.

При визначенні у підлітків особливостей розвитку мислення, було враховано вищий рівень його розвитку - прагнення відкрити реальне в можливому, вміння формувати гіпотезу, здатність оперувати символами, можливість абстрагуватися від конкретного, засвоєння комбінаторного аналізу і зворотності суджень, здатність до інтелектуальної та особис-тісної рефлексії, вміння підпорядковувати судження формальній логіці, відкриття ідеальної форми. Але в дійсності багато підлітків ще продовжу­ють залишатися на рівні розвитку конкретних мислительних операцій. Це може бути зумовлено індивідуально-типологічними особливостями розвитку, що через певний час все ж призведе до вікового співвідношен­ня показників мислення. Інших чинників, які зумовлюють відставання в розвитку мислення, існує дуже багато. Це і різні соціальні умови, і гене­тичні особливості, і особистісна позиція самого підлітка. При незацікав-леній позиції до розумової активності знижується її значущість і праг­нення до навчальної діяльності. Підліток може зайняти пасивну позицію, що викличе байдужість (зовнішню і внутрішню) до мислення як форми інтелектуальної активності. Тільки усунення чинників, які затримують мислительний розвиток підлітків, обумовлять у подальшому їх прагнен­ня до розвитку інтелектуальної сфери, до здійснення рефлексії своїх та чужих розумових дій. Адже у цьому віці престижно бути успішним в ін­телектуальній діяльності.

Формальна логіка мислення підлітків сприяє інтелектуалізації пер-цептивної (відчуття і сприймання) і мнемічної (пам'ять) сфер. Процес інтелектуалізації вищих психічних функцій залежить від системи отри­муваних знань в середніх класах навчання, які мають поступовий харак­тер ускладнення.

Перцептивний розвиток пов'язаний з тим, що підліток від опану­вання графічних образів, які були представлені на уроках малювання,

переходить до засвоєння графічних схем, які порядують на уроках крес­лення та географії. Виникає нова можливість - читання графічних схем: планів, креслень, географічних карт. Графічний образ включає зорові образи предмета, уявлення про те, як предмет повинен бути зображе­ний, а також рухові уявлення про зміни в предметі у зв'язку з розташу­ванням, світлотінню та ін.

Ускладнення сприйняття графічного образу предмета пов'язане з візу­альним та інтелектуальним реалізмом. Перший надає можливості створю­вати графічний образ, що виникає при безпосередніх, візуальних вражен­нях від предмета, другий - при узагальнених знаннях про цей предмет.

Поряд із засвоєнням сенсорних еталонів (форми, кольору), підліток оволодіває вмінням бачити оточуючий світ у відповідності з власними почуттями, які звільняють його від кольорових та інших штампів (трава - зелена, небо - синє, сніг - білий).

Завдяки таким досягненням у розвитку перцепції у підлітків погли­блюється сприймання форми поетичної мови. Для них стають зрозуміли­ми призначення кожного елементу даної форми, кожний її акцент. Однак розвиток сприймання відбувається не за лінією кількісного збільшення числа ознак поетичної форми, а за якісною зміною - смисловою будо­вою і спрямованістю сприймання. Внутрішньо в останньому виникає все більше зв'язків і воно стає більш цілісним. З'являється здатність сприй­мати емоційну значущість поетичної форми. Наприклад, підліткам почи­нають бути доступні нестандартні поетичні форми Л. Костенко: «сутені­юча трава», «піщана тиша», «мельхіорове літо», «скошена туга», «білий сміх», «чорні сльози».

Формується уявлення про поетичний стиль. Критерії оцінки текстів набувають цілісного характеру. Тексти оцінюються з точки зору як фор­ми, так і змісту. Дослідженнями установлено, що поряд з диференціа­цією когнітивних структур сприймання в цьому віці йде процес його смислової інтеграції, який обумовлює розуміння зв'язку форми і змісту (Г.А. Ємельянов). Такі особливості розвитку перцептивної сфери дають можливість підліткам бачити поетичні тексти в багатстві їх смислових нюансів і тонкощів. В якості ілюстрації доступної для них художньої форми можна звернутися до поетичного слова О. Олеся: «Душа ридає, як дитина. Душа розірвана, як рана...», «Земля тремтить в палких обіймах ночі», «Місяць озеро цілує», «Хвиля очі розкриває...Хвиля коси розпус­кає», «Сміються, плачуть солов'ї», або до яскравого поетичного стилю Л. Костенко: «Бляшаний звук води»; «Веселих крапель кроки», «Блакит­ні вії хата підніма», «Медузами цвіли твої альпійські луки», «Я нагодую очі твої степом» тощо. Підлітки здатні опановувати не тільки смисловий бік елементів таких творів, але й отримувати від цього естетичну насоло­ду, у них формується почуття естетичного сприймання прекрасного.

16О