Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥кова ≥ педагог≥чна психолог≥њ





VI. ѕсихолог≥€ особистост≥ п≥дл≥тка


1 59


 


” судженн€х ∆. ѕ≥аже можна знайти думки про те, що мисленн€ виходить за меж≥ обмеженоњ д≥йсност≥ ≥ оперуЇ дов≥льним числом €ких завгодно комб≥нац≥й.  омб≥наторика зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ пропоз≥ц≥-ональних операц≥й. ÷е розумов≥ д≥њ, €к≥, на в≥дм≥ну в≥д конкретних опе≠рац≥й, зд≥йснюютьс€ не з предметними у€вленн€ми, а з абстрактними по≠н€тт€ми. «датн≥сть п≥дл≥тка ор≥Їнтуватис€ на абстрактне Ї пр€мим про≠€вом формального мисленн€. ‘ормальне мисленн€ - це мисленн€ про думки.  онструкц≥€ теор≥й п≥дл≥тка завжди висв≥тлюЇ те, що в≥н оволод≥в здатн≥стю до дискурсивного (розм≥рковуючого) мисленн€. ¬ той же час, це мисленн€ дозвол€Ї йому в≥д≥йти в≥д реального ≥ Ђпроникнутиї у сферу абстрактного ≥ можливого.

–озвиток ≥нтелектуального потенц≥алу п≥дл≥тка та його дос€гненн€ в навчальн≥й д≥€льност≥ вказують на те, наск≥льки в≥н здатний оволод≥ти р≥внем теоретичного мисленн€.

ѕри визначенн≥ у п≥дл≥тк≥в особливостей розвитку мисленн€, було враховано вищий р≥вень його розвитку - прагненн€ в≥дкрити реальне в можливому, вм≥нн€ формувати г≥потезу, здатн≥сть оперувати символами, можлив≥сть абстрагуватис€ в≥д конкретного, засвоЇнн€ комб≥наторного анал≥зу ≥ зворотност≥ суджень, здатн≥сть до ≥нтелектуальноњ та особис-т≥сноњ рефлекс≥њ, вм≥нн€ п≥дпор€дковувати судженн€ формальн≥й лог≥ц≥, в≥дкритт€ ≥деальноњ форми. јле в д≥йсност≥ багато п≥дл≥тк≥в ще продовжу≠ють залишатис€ на р≥вн≥ розвитку конкретних мислительних операц≥й. ÷е може бути зумовлено ≥ндив≥дуально-типолог≥чними особливост€ми розвитку, що через певний час все ж призведе до в≥кового сп≥вв≥дношен≠н€ показник≥в мисленн€. ≤нших чинник≥в, €к≥ зумовлюють в≥дставанн€ в розвитку мисленн€, ≥снуЇ дуже багато. ÷е ≥ р≥зн≥ соц≥альн≥ умови, ≥ гене≠тичн≥ особливост≥, ≥ особист≥сна позиц≥€ самого п≥дл≥тка. ѕри незац≥кав-лен≥й позиц≥њ до розумовоњ активност≥ знижуЇтьс€ њњ значущ≥сть ≥ праг≠ненн€ до навчальноњ д≥€льност≥. ѕ≥дл≥ток може зайн€ти пасивну позиц≥ю, що викличе байдуж≥сть (зовн≥шню ≥ внутр≥шню) до мисленн€ €к форми ≥нтелектуальноњ активност≥. “≥льки усуненн€ чинник≥в, €к≥ затримують мислительний розвиток п≥дл≥тк≥в, обумовл€ть у подальшому њх прагнен≠н€ до розвитку ≥нтелектуальноњ сфери, до зд≥йсненн€ рефлекс≥њ своњх та чужих розумових д≥й. јдже у цьому в≥ц≥ престижно бути усп≥шним в ≥н≠телектуальн≥й д≥€льност≥.

‘ормальна лог≥ка мисленн€ п≥дл≥тк≥в спри€Ї ≥нтелектуал≥зац≥њ пер-цептивноњ (в≥дчутт€ ≥ сприйманн€) ≥ мнем≥чноњ (пам'€ть) сфер. ѕроцес ≥нтелектуал≥зац≥њ вищих псих≥чних функц≥й залежить в≥д системи отри≠муваних знань в середн≥х класах навчанн€, €к≥ мають поступовий харак≠тер ускладненн€.

ѕерцептивний розвиток пов'€заний з тим, що п≥дл≥ток в≥д опану≠ванн€ граф≥чних образ≥в, €к≥ були представлен≥ на уроках малюванн€,


переходить до засвоЇнн€ граф≥чних схем, €к≥ пор€дують на уроках крес≠ленн€ та географ≥њ. ¬иникаЇ нова можлив≥сть - читанн€ граф≥чних схем: план≥в, креслень, географ≥чних карт. √раф≥чний образ включаЇ зоров≥ образи предмета, у€вленн€ про те, €к предмет повинен бути зображе≠ний, а також рухов≥ у€вленн€ про зм≥ни в предмет≥ у зв'€зку з розташу≠ванн€м, св≥тлот≥нню та ≥н.

”складненн€ сприйн€тт€ граф≥чного образу предмета пов'€зане з в≥зу≠альним та ≥нтелектуальним реал≥змом. ѕерший надаЇ можливост≥ створю≠вати граф≥чний образ, що виникаЇ при безпосередн≥х, в≥зуальних вражен≠н€х в≥д предмета, другий - при узагальнених знанн€х про цей предмет.

ѕор€д ≥з засвоЇнн€м сенсорних еталон≥в (форми, кольору), п≥дл≥ток оволод≥ваЇ вм≥нн€м бачити оточуючий св≥т у в≥дпов≥дност≥ з власними почутт€ми, €к≥ зв≥льн€ють його в≥д кольорових та ≥нших штамп≥в (трава - зелена, небо - синЇ, сн≥г - б≥лий).

«авд€ки таким дос€гненн€м у розвитку перцепц≥њ у п≥дл≥тк≥в погли≠блюЇтьс€ сприйманн€ форми поетичноњ мови. ƒл€ них стають зрозум≥ли≠ми призначенн€ кожного елементу даноњ форми, кожний њњ акцент. ќднак розвиток сприйманн€ в≥дбуваЇтьс€ не за л≥н≥Їю к≥льк≥сного зб≥льшенн€ числа ознак поетичноњ форми, а за €к≥сною зм≥ною - смисловою будо≠вою ≥ спр€мован≥стю сприйманн€. ¬нутр≥шньо в останньому виникаЇ все б≥льше зв'€зк≥в ≥ воно стаЇ б≥льш ц≥л≥сним. «'€вл€Їтьс€ здатн≥сть сприй≠мати емоц≥йну значущ≥сть поетичноњ форми. Ќаприклад, п≥дл≥ткам почи≠нають бути доступн≥ нестандартн≥ поетичн≥ форми Ћ.  остенко: Ђсутен≥≠юча траваї, Ђп≥щана тишаї, Ђмельх≥орове л≥тої, Ђскошена тугаї, Ђб≥лий см≥хї, Ђчорн≥ сльозиї.

‘ормуЇтьс€ у€вленн€ про поетичний стиль.  ритер≥њ оц≥нки текст≥в набувають ц≥л≥сного характеру. “ексти оц≥нюютьс€ з точки зору €к фор≠ми, так ≥ зм≥сту. ƒосл≥дженн€ми установлено, що пор€д з диференц≥а≠ц≥Їю когн≥тивних структур сприйманн€ в цьому в≥ц≥ йде процес його смисловоњ ≥нтеграц≥њ, €кий обумовлюЇ розум≥нн€ зв'€зку форми ≥ зм≥сту (√.ј. ™мель€нов). “ак≥ особливост≥ розвитку перцептивноњ сфери дають можлив≥сть п≥дл≥ткам бачити поетичн≥ тексти в багатств≥ њх смислових нюанс≥в ≥ тонкощ≥в. ¬ €кост≥ ≥люстрац≥њ доступноњ дл€ них художньоњ форми можна звернутис€ до поетичного слова ќ. ќлес€: Ђƒуша ридаЇ, €к дитина. ƒуша роз≥рвана, €к рана...ї, Ђ«емл€ тремтить в палких об≥ймах ноч≥ї, Ђћ≥с€ць озеро ц≥луЇї, Ђ’вил€ оч≥ розкриваЇ...’вил€ коси розпус≠каЇї, Ђ—м≥ютьс€, плачуть солов'њї, або до €скравого поетичного стилю Ћ.  остенко: ЂЅл€шаний звук водиї; Ђ¬еселих крапель крокиї, ЂЅлакит≠н≥ в≥њ хата п≥дн≥маї, Ђћедузами цв≥ли твоњ альп≥йськ≥ лукиї, Ђя нагодую оч≥ твоњ степомї тощо. ѕ≥дл≥тки здатн≥ опановувати не т≥льки смисловий б≥к елемент≥в таких твор≥в, але й отримувати в≥д цього естетичну насоло≠ду, у них формуЇтьс€ почутт€ естетичного сприйманн€ прекрасного.


16ќ






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 392 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

1266 - | 1294 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.