Засвоєння морально-етичних цінностей, норм і правил поведінки молодших школярів

Морально-етичні цінності формуються протягом всього життя особистості, але їх основна частина закладається ще у дошкільному та молодшому шкільному віці. Цілком зрозуміло, що на рівні понять згадані цінності ще не формуються у молодших школярів, але діти цього віку вже мають деякі уявлення, зв'язані з вічними цінностями та їх антиподами (доброта-жорстокість, чесність-нечесність тощо). Для деяких молодших школярів притаманні уявлення про національ­ні цінності (національна гідність любов до рідної мови, національних свят і традицій тощо). В тих школах, де надається необхідна увага національним цінностям, у молодших школярів виникає пошана до державних та національних символів, до державного Гімну України. При сприятливих умовах молодші школярі одержують деякі уявлен­ня про громадські і сімейні цінності (пошана до Закону, піклування про батьків і старших у сім'ї, гостинність тощо). Молодшим школя­рам притаманні і деякі цінності особистого життя (почуття гумору,

Вікова і педагогічна психологія

V. Молодший шкільним вік

життєрадісність, працьовитість, увага до власного здоров'я тощо). Проте ці цінності не виникають стихійно, їх необхідно формувати. Важливим тут є моральність батьків та вчителів, зміст підручників та дитячої літератури, рекомендованих для молодших школярів (Г. Ва-щенко, О. Вишневський та ін.).

Результати аналізу "читанок" для молодших школярів показує, що їх зміст в основному дає можливість для формування різноманітних моральних цінностей. Так, зміст цих підручників дозволяє формувати в учнів уявлення про гуманне ставлення до людей, любов до рідного краю, рідної землі - України, а також уявлення про вірність, сміливість, героїзм тощо. Наприклад, кількість текстів, що дозволяють формувати згадані уявлення у другому класі становить 18%, а у третьому - 21%. В останні роки, кількість текстів, що дозволяють формувати у молодших школярів уявлення про моральні вартості має тенденції до збільшен­ня. Рівень моральної вихованості молодших школярів багато залежить від рівня усвідомлення ними мотивів вчинків літературних персонажів (О.М. Ковальчук, О.М. Мильникова, Л.Є. Яценко).

Вивчаючи оцінювання школярами здатності до самовиховання мо­ральних якостей, що їм імпонують, Г.О. Карпова виділила дві групи третьокласників: перша - з адекватним чи близьким до них і друга - із різко завищеними або заниженими самооцінками та оцінками взірців учні першої групи досить високо розуміють важливість наслідування ідеалу. Вони переживають свою невідповідність із взірцем. Для тре­тьокласників другої групи значимість ідеалу не викликає прагнення до самовдосконалення: обраний моральний взірець стає лише об'єктом захоплення. Молодші школярі вживають терміни, зв'язані з моральни­ми якостями але далеко не всі учні розуміють їх зміст, далеко не всі ці терміни входять у механізм регуляції поведінки. Так, 77% молодших школярів вживає термін чесність, 75% - доброта, 60% - сміливість і боягузтво, 50% - нечесність тощо. Молодші школярі схоплюють і за­пам'ятовують ці та інші терміни у типових ситуаціях. Але рівень розу­міння цих термінів у них ще низький (О.М. Мильникова, Л.І. Пилипен-ко, В.М. Пискун, С.М. Хорунжий).

Моральні норми правил поведінки успішно засвоюється молодши­ми школярами, коли учитель не тільки розкриває їх зміст, на конкрет­них прикладах показує, як їх треба виконувати (як вітатися з товариша­ми, старшими і т.п.), а й ретельно стежить за неухильним виконанням, залучає колектив до участі в контролі за додержанням правил його чле­нами. Успіх засвоєння учнями цього віку моральних норм і правил по­ведінки залежить від того, як ставиться вчитель до випадків їх невико­нання і якою мірою його підтримують колектив і батьки (Л.С. Славіна, О.В. Гудима та ін).