VI. Психологія особиаості підлітка

сказані, уявляти досить нереальні способи свого тріумфу або помсти образнику. А ті, які мають проблеми, ідентифікують себе в уяві з персо­нажами фантастичних книг чи кінофільмів. Здатність в уявленнях «вхо­дити» в образ ідеалізованого героя допомагає їм вирішувати проблемні ситуації, усувати перешкоди, що заважають у спілкуванні чи взаємосто­сунках з оточуючими.

Для підлітків соціальний світ, в якому вони живуть існує апріорі (від лат. аргіогі - знання, незалежне від досвіду). Це природа, предмети, соціум, в яких підліток не почуває себе діячем, здатним змінювати довкілля. І його перестає влаштовувати світ таких відносин. Він починає шукати в цьому світі своє місце. Між тим життя підлітка залишається переважно шкільним і реально він виключений із суспільної діяльності як такої. Це станови­ще примушує підлітка до реалізації почуття діяльнішої сили переважно в уяві. На основі самооцінки він установлює своєрідність такого положення, яке психологи визначають як «феномен включеної невключеності». Спе­цифіка цього положення полягає в тому, що більшість бажань, ціннісних орієнтацій та ідеалів підлітка реалізуються тільки у мріях і не можуть бути дійово включені в реальне буття. Суперечливість такого положення у дея­ких підлітків може виражатися в акціях підліткового вандалізму в природі, у громадських місцях загального вжитку (ліфти, зупинки, пам'ятні місця), в асоціальних витівках, в необмеженому потворстві тощо.

В окремих випадках підлітки, захопившись задоволенням «вільного літання» в уяві, можуть потрапити в пастку. З'являється «витіснення» всього того, що не влаштовує їх, яке поєднується з прагненням відокре­митися, сховатися за «уявний екран» від зовнішнього світу. На такому рівні оперування уявою може причаїтися психогенна основа підліткового аутизму — занурення в світ уявних переживань з послабленням контакту з реальністю, з відсутністю прагнень до спілкування з рідними, дорослими і однолітками.

Отже, уява може збагачувати життя підлітка, поєднуючись з творчим мисленням, і ставати істинною креативною силою його особистості, але може і відчужувати його від реального на користь уявного світу, значно обмежуючи розвиток пізнавальної діяльності.

Визначені перетворення пізнавальної сфери стають суттєвими пере­думовами емоційних змін. В житті підлітків емоції і почуття займають значне місце, про що свідчать особливості їх поведінки. Взагалі, в цьому віці дані психічні функції стають набагато глибшими і змістовнішими.

У більшості підлітків відзначаються емоційна нестабільність і амбі­валентність почуттів. Нестійкість емоцій зумовлюється значною невпев­неністю підлітка відносно правильності виборів форм поведінки. Хоча нові почуття вже виникли, але вони не набули ще адекватних способів вираження чи точок прикладання. Мотивація підлітків характеризується,

з одного боку, прагненням до самостійності і самоповаги, а з іншої - во­ни стикаються з регламентаціями, контролем, заборонами і вимогами до­рослих. Такий конфлікт часто викликає імпульсивні, нестабільні, інколи важкопередбачувані емоції.

На амбівалентність (суперечливість) почуттів підлітків вказують ба­гато дослідників цього віку. Це явище позначається на поведінці, торкаю­чись морального змісту вчинків. У залежності від зовнішніх умов функці­онування прояв таких почуттів у підлітків може викликати неоднозначне або негативне ставлення до них з боку дорослих. Так, можна спостері­гати, як підліток, спираючись на почуття чоловічої гідності і обов'язку, один захищає дівчину і виступає без страху перед фізично сильнішою групою юнаків. Через певний час цей же підліток може безжалісно за­бирати гроші, шапку чи годинник у слабшого за себе однолітка, радіючи при цьому своєму успіху. Такі факти свідчать про те, що ні одна з потреб не превалює ще достатньо стійко в особистості підлітка, що й викликає амбівалентний прояв почуттів.

Зміни в почуттях підлітків зумовлюються новим їх становищем у со­ціальному середовищі. Прагнення зайняти це становище, а саме: швид­ше стати дорослим, породжує нову гаму переживань. Підліток переживає задоволення, коли до нього ставляться як до дорослого, і незадоволен­ня, коли вбачають у ньому маленьку дитину. У зв'язку з цим особливим прагненням, він може боляче сприймати різні форми прояву неуважності до нього, що зачіпають його гідність і самостійність.

Підлітки особливо чутливі до того, як ставляться до них однолітки. У взаєминах з однолітками вони найчастіше керуються саме почуттям гід­ності. Проте інколи таке почуття виявляється у нерозсудливій, надмірній формі, яка може перетворюватися у свою протилежність. На цьому грун­ті можуть виникати конфлікти. В той же час, можна бачити, як підлітки виявляють емоційну прихильність і ніжність почуттів до тих однолітків, яких вважають своїми друзями.

Інтенсивно розвиваються естетичні почуття. Основним джерелом їх розвитку стають музика, живопис, поезія, художня література. Від цьо­го виникають нові переживання, які підлітки пов'язують з життєвими планами на майбутнє, з вибором професії. У цей період може яскраво проявитися перше кохання. Зміцнюється, глибшає і стає стійким почуття дружби. Естетичні почуття спонукають підлітків до сприйняття музики і спроб писати вірші. Між тим дані почуття можуть викликати і різного роду епатажі (від франц. ераіез - вражати незвичною поведінкою).

Особливий вплив на розвиток всіх видів почуттів здійснюють сучасні засоби масової комунікації: преса, радіо і телебачення. Останнє в силу незначного контролю за відбором програм для підліткової аудиторії ви­значає формування полярних почуттів, як позитивних, так і негативних.