Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток в≥тчизн€ноњ соц≥олог≥њ у XX ст




≤стор≥€ св≥товоњ соц≥олог≥њ загалом, €к ≥ ≥стор≥€ соц≥олог≥чноњ думки в ”крањн≥, св≥дчить, що дл€ њњ гармон≥йного розвитку необх≥дн≥ певн≥ внутр≥шн≥ та зовн≥шн≥ умови. Ѕездержавн≥сть украњнськоњ нац≥њ, тривале перебуванн€ украњнських земель у склад≥ р≥зних ≥мпер≥й, а в XX ст. Ч у склад≥ колишнього —–—–, значно деформували процес розвитку науковоњ позиц≥њ в≥тчизн€ноњ соц≥олог≥њ. “ривалий час вона структурно ≥снувала лише в систем≥ рад€нськоњ соц≥олог≥њ.

” перш≥ дес€тил≥тт€ XX ст. на украњнських теренах в≥дбувавс€ активний процес ≥нституц≥ал≥зац≥њ соц≥олог≥чноњ науки: створювалис€ соц≥олог≥чн≥ навчальн≥ та науков≥ заклади, зд≥йснювалис€ теоретичн≥ й прикладн≥ досл≥дженн€, видавалис€ науков≥ прац≥. —воЇр≥дним центром ц≥Їњ роботи у 20-т≥ роки була кафедра соц≥олог≥њ, створена в соц≥ально-економ≥чному в≥дд≥л≥ ¬сеукрањнськоњ јкадем≥њ Ќаук (¬”јЌ). ќчолював њњ у 1918-1920 pp. Ѕ.  ≥ст€к≥вський, п≥зн≥ше Ч марксист —. —емк≥вський.

≤ншими п≥дрозд≥лами цього в≥дд≥лу, зокрема ком≥с≥Їю з вивченн€ соц≥ального руху, було з≥брано значний емп≥ричний матер≥ал про вплив р≥зних чинник≥в на зароб≥тну плату. ¬ивчались ≥нш≥ процеси в господарськ≥й, гуман≥тарн≥й сферах. —еред них вид≥л€лис€ прац≥ академ≥ка ќ. √≥л€рова, €кий досл≥джував психолог≥ю натовпу, сп≥вв≥дношенн€ культури ≥ цив≥л≥зац≥њ, застосуванн€ принцип≥в природознавства щодо соц≥ального житт€. ” Ђ«аписках соц≥ально-економ≥чного в≥дд≥луї окремих соц≥олог≥чних питань торкалис€ у своњх статт€х ћ. “уган-Ѕарановський, —. ƒн≥стр€нський.

«начних зусиль до розвитку в≥тчизн€ноњ соц≥олог≥њ у цей пер≥од доклав ћ. √рушевський, €кий повернувс€ у 1924 р. в ”крањну з нам≥ром створити тут систему соц≥олог≥чних ≥нституц≥й. ѕеред цим в≥н заснував у Ўвейцар≥њ ”крањнський соц≥олог≥чний ≥нститут (1919 p.), €кий згодом перењхав до ѕраги, а в 1921 р. Ч до ¬≥дн€. јле його нам≥р не був п≥дтриманий, ≥ ћ. √рушевський очолив науково-досл≥дну кафедру з ≥стор≥њ ”крањни, при €к≥й ≥ було в≥дкрито секц≥ю соц≥олог≥њ.

ћ. √рушевський ≥ його соратники видали низку соц≥олог≥чних праць: Ђ—проба соц≥олог≥чного по€сненн€ украњнськоњ казкиї ( . √рушевська), Ђѕрим≥тивна культураї, Ђ—оц≥олог≥€ в концепц≥њ новоњ французькоњ демократ≥њї (‘. —авченко) та ≥н.

Ѕ≥осоц≥альним процесам були присв€чен≥ студ≥њ ”крањнського демограф≥чного ≥нституту, очолюваного ћ. ѕтухою.

ƒосл≥дженн€, що пр€мо чи опосередковано стосувалис€ проблем соц≥олог≥њ, були проведен≥ ”крањнським науково-досл≥дним ≥нститутом педагог≥ки (’арк≥в), ”крањнським психоневролог≥чним ≥нститутом,  ињвським державним психоневролог≥чним ≥нститутом. —оц≥олог≥чна проблематика пронизувала науков≥ пошуки вчених, об'Їднаних в ≈тнограф≥чному, √еограф≥чному, јнтрополог≥чному товариствах.

÷е був пер≥од поширенн€ б≥льшовицькоњ ≥деолог≥њ в науц≥ й практиц≥, що зумовило придушенн€, а згодом ≥ л≥кв≥дац≥ю немарксистськоњ соц≥олог≥њ. ѕевний час ще видавалис€ прац≥ ћ.  овалевського, ѕ. —орок≥на та ≥нших, але згодом дом≥нуюче м≥сце пос≥ли теоретичн≥ розробки марксистського напр€му: Ђ“еор≥€ ≥сторичного матер≥ал≥зму: ѕопул€рний п≥дручник марксистськоњ соц≥олог≥њї ћ. Ѕухар≥на (1921), Ђ—оц≥альне житт€ людей: ¬ступ у марксистську соц≥олог≥юї Ћ. —адинського (1923), Ђћарксизм ≥ соц≥олог≥€ї —.  аценбогена (1926), Ђ—оц≥олог≥€ шлюбу ≥ с≥м'њ: досв≥д вступу у марксистську генеоном≥юї —. ¬ольфсона (1929), Ђќсновн≥ питанн€ марксистськоњ соц≥олог≥њї —. ќранського (1929) та ≥н.

Ќауковий плюрал≥зм довше збер≥гавс€ у прикладн≥й соц≥олог≥њ. “ак, у 20-т≥ роки в ”крањн≥ певн≥ позиц≥њ займало фрейдистське вченн€.

¬≥домий ф≥з≥олог, професор ј. «елений, досл≥джуючи б≥олог≥чн≥, ф≥з≥олог≥чн≥, рефлексолог≥чн≥ аспекти сусп≥льного житт€, твердив про майбутню Ђсоц≥оф≥з≥олог≥юї.

—оц≥альн≥ проблеми управл≥нн€ розробл€в ¬сеукрањнський ≥нститут прац≥ (’арк≥в). “ут були започаткован≥ досл≥дженн€ орган≥зац≥њ виробництва, п≥дготовки кадр≥в, стимулюванн€ ≥ нормуванн€ прац≥.

÷≥ досл≥дженн€ засв≥дчили, наприклад, що одним ≥з способ≥в ухиленн€ адм≥н≥страц≥њ в≥д виконанн€ р≥шень Ї перекладанн€ своњх обов'€зк≥в на Ђтворчу активн≥сть масї, що др≥б'€зкова оп≥ка, надм≥рно детал≥зован≥ розпор€дженн€ завдають шкоди, оск≥льки р€довий прац≥вник, бо€чись помилитис€, пост≥йно загл€даЇ в ≥нструкц≥ю, що подовжуЇ терм≥н виконанн€ завданн€. ” цьому ≥нститут≥ ≥снував психолог≥чний в≥дд≥л, де застосовували тести профес≥йного в≥дбору та профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ.

”чен≥ ц≥Їњ установи займалис€ соц≥альною ≥нженер≥Їю, п≥д €кою розум≥ли насамперед д≥€льн≥сть щодо вдосконаленн€ орган≥зац≥њ виробництва з урахуванн€м соц≥альних чинник≥в, спр€мовану на забезпеченн€ робочого м≥сц€, пол≥пшенн€ умов прац≥ роб≥тник≥в. «окрема, застосовувалис€ так зван≥ оперограми Ч кресленн€ робочого процесу з нанесенн€м маршрут≥в ≥ посл≥довност≥ етап≥в обробки, з урахуванн€м обс€гу роботи ≥ необх≥дного дл€ нього часу. ќперограма становила собою модель, сконструйовану на основ≥ ≥нженерного розрахунку. ¬≥дпов≥дно визначали штат прац≥вник≥в, складали ≥нструкц≥њ виконавц€м, замовленн€ на обладнанн€, визначали мету ≥ завданн€ д≥€льност≥ людей.

« к≥нц€ 20-х рок≥в на теор≥ю та практику соц≥олог≥чноњ (практично Ђмарксистсько-лен≥нськоњї) науки починають впливати стал≥нськ≥ Ђтеоретичн≥ї положенн€. ƒо Ђвторгненн€ї —тал≥на у ф≥лософ≥ю та соц≥олог≥ю вчен≥ ≥нколи дозвол€ли соб≥ р≥зн≥ трактуванн€ предмета, теор≥њ, структури, методолог≥њ соц≥олог≥њ, хоча виходити за меж≥ марксистського напр€му не ризикували. ” цей час, правда, ≥нколи висловлювалис€ сумн≥ви щодо ≥снуванн€ соц≥олог≥њ €к науки. «годом —тал≥н вольовим р≥шенн€м Ђскасувавї њњ, €к ≥ ≥нш≥ неугодн≥ йому науки Ч генетику, психолог≥ю, к≥бернетику та ≥н. “еоретичне обірунтуванн€ цього м≥стить розд≥л Ђѕро д≥алектичний та ≥сторичний матер≥ал≥змї короткого курсу Ђ≤стор≥€ ¬сесоюзноњ  омун≥стичноњ парт≥њ (б≥льшовик≥в)ї (1938). « того часу найважлив≥ш≥ складов≥ марксистськоњ соц≥олог≥њ (теор≥€ формац≥й, клас≥в тощо), основний пон€т≥йний апарат ≥ категор≥њ стали розгл€дати т≥льки на ф≥лософському та абстрактно-теоретичному р≥вн€х.

—оц≥олог≥чн≥ методи конкретного досл≥дженн€ сусп≥льства були не т≥льки вилучен≥ з ужитку, а й протиставлен≥ соц≥олог≥чному знанню €к знанню ф≥лософському. Ќа конкретне вивченн€ процес≥в, €вищ соц≥ального житт€ було накладено сувору заборону. —оц≥олог≥ю було оголошено псевдонаукою, несум≥сною з марксизмом, ворожою йому. ‘ундаментальн≥ та прикладн≥ досл≥дженн€ в ц≥й галуз≥ були фактично припинен≥.

—касуванн€ї соц≥олог≥њ €к науки було зумовлено тим, що њњ принципи, теор≥€ ≥ методи п≥знанн€ та освоЇнн€ соц≥альноњ д≥йсност≥ не вписувалис€ у стал≥нське волюнтаристське управл≥нн€ сусп≥льством.

ќф≥ц≥йн≥, здеб≥льшого Ђвалов≥ї економ≥чн≥ показники з року в р≥к демонстрували Ђзростанн€ї добробуту людей, а соц≥альн≥, €к≥ в≥дображали реальне задоволенн€ потреб людей, демонстрували протилежне Ч зниженн€ њх достатку, зростанн€ соц≥альноњ напруженост≥. “ому соц≥альна м≥фолог≥€ була возведена в ранг науки, а реальна наука оголошена Ђбуржуазною лженаукоюї.

—оц≥олог≥чна думка в —–—– (у тому числ≥ й в ”крањн≥) приглушувалас€ до початку 60-х рок≥в. ј прац≥ з ≥сторичного матер≥ал≥зму анал≥зували соц≥альн≥ €вища, процеси на загальному, абстрактно-теоретичному р≥вн≥, в≥д≥рвано в≥д реального житт€. ‘≥лософський детерм≥н≥зм, запереченн€ соц≥олог≥чного мисленн€ в≥дкривали дорогу безмежному пануванню консерватизму в науц≥ про сусп≥льство.

¬≥дродженн€ соц≥олог≥чних досл≥джень почалос€ з настанн€м Ђхрущовськоњ в≥длигиї. јле €кщо ц≥ досл≥дженн€ визнавалис€, то соц≥олог≥€ €к наука Ч н≥. ” науковому об≥гу побутувало визначенн€ соц≥олог≥њ €к науки, що займаЇтьс€ т≥льки конкретними досл≥дженн€ми.

—тановленн€ ≥ розвиток соц≥олог≥чних досл≥джень наштовхувалис€ на оп≥р де€ких ф≥лософ≥в, €к≥ вз€ли на озброЇнн€ концепц≥ю 30-х рок≥в, ототожнювали соц≥олог≥ю з ≥сторичним матер≥ал≥змом, розгл€дали њњ €к орган≥чну частину системи ф≥лософського знанн€. ¬≥дпов≥дно соц≥олог≥€ була оголошена ф≥лософською наукою (складовою ф≥лософ≥њ), а конкретн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ виводилис€ за меж≥ соц≥олог≥чного знанн€ €к не сум≥сн≥ з≥ специф≥кою ф≥лософського п≥знанн€ св≥ту. ѓх трактували €к спробу привнести у ф≥лософ≥ю елементи позитив≥зму (Ђбуржуазноњ наукиї). ≤н≥ц≥атор≥в конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень пост≥йно п≥ддавали критиц≥, њм в≥дводили роль Ђзбирач≥в факт≥вї. Ќер≥дко соц≥олог≥чним досл≥дженн€м в≥дводилась обслуговуюча роль, зг≥дно з €кою вони повинн≥ були Ђ≥люструватиї дос€гненн€ соц≥ального розвитку крањни, приховуючи в≥домост≥ щодо потворних його рис. —аме тому прац≥ Ђзаст≥йнихї рок≥в були здеб≥льшого тенденц≥йними, однобокими.

«начний масив соц≥альноњ ≥нформац≥њ, €кий становив неаби€ку наукову ц≥нн≥сть ≥ м≥г бути використаний дл€ вир≥шенн€ багатьох соц≥альних проблем, був ≥гнорованим. ¬ладн≥ структури не брали до уваги тривожних сигнал≥в соц≥олог≥в щодо пог≥ршенн€ еколог≥чного стану, наростанн€ в≥дчуженн€ влади в≥д народу, негативних тенденц≥й у м≥жнац≥ональних в≥дносинах тощо. Ќер≥дко ≥н≥ц≥атор≥в досл≥джень п≥ддавали парт≥йним, адм≥н≥стративним покаранн€м. Ѕагато наукових пон€ть (Ђеколог≥€ї, Ђв≥дчуженн€ї, Ђсоц≥альна статистикаї, Ђсоц≥альна динам≥каї, Ђсоц≥олог≥€ рел≥г≥њї та ≥н.) нав≥ть у пер≥од Ђв≥длигиї було заборонено, њх використанн€ могло стати приводом до €рликуванн€ вченого €к посл≥довника та пропагандиста Ђреакц≥йноњ буржуазноњ соц≥олог≥њї. јле, незважаючи на вс≥ ц≥ обставини, соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ розвивалис€, поступово розширюючи сферу теоретичного соц≥олог≥чного знанн€.

” 1958 р. виникла –ад€нська —оц≥олог≥чна јсоц≥ац≥€. „ерез два роки в ≤нститут≥ ф≥лософ≥њ AH CPCP був створений перший соц≥олог≥чний п≥дрозд≥л Ч сектор досл≥дженн€ нових форм прац≥ й побуту, п≥зн≥ше перетворений на в≥дд≥л конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень.

” 1968 р. почав працювати ≤нститут конкретних соц≥альних досл≥джень. ” 1974 р. побачив св≥т перший ≥ до середини 80-х рок≥в Їдиний у —–—– фаховий журнал Ђ—оциологические исследовани€ї.

¬ ”крањн≥ перший науковий п≥дрозд≥л соц≥олог≥чного проф≥лю Ч в≥дд≥л конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень ≤нституту ф≥лософ≥њ јЌ ”крањни Ч почав функц≥онувати у 1969 р. ¬плив хрущовських л≥беральних реформ на розвиток соц≥олог≥њ було посилено ≥мпортом соц≥олог≥чноњ фразеолог≥њ.

« 1957 по 1961 р≥к т≥льки ≤нститут ф≥лософ≥њ у ћоскв≥ в≥дв≥дали 217 заруб≥жних ф≥лософ≥в ≥ соц≥олог≥в.

” 60-т≥ роки започатковуютьс€ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ р≥зноњ тематичноњ спр€мованост≥. «окрема на металург≥йних, текстильних, машинобуд≥вних п≥дприЇмствах ƒн≥пропетровська, «апор≥жж€, ќдеси соц≥ологи вивчали умови житт€, залежн≥сть способу житт€ в≥д соц≥ально-побутових ≥ соц≥ально-демограф≥чних чинник≥в. ƒосв≥д соц≥олог≥чноњ служби ƒн≥пропетровського металург≥йного заводу ≥м. ѕетровського в 70-х роках поширювавс€ через пер≥одичн≥ виданн€, знайшов своЇ в≥дображенн€ у пов≥ст≥ письменника ќлександра Ѕил≥нова Ђ¬иб≥рї (ƒн≥пропетровськ: ѕром≥нь, 1980).

—оц≥олог≥чний п≥дрозд≥л Ћьв≥вського в≥дд≥ленн€ ≤нституту економ≥ки јЌ ”–—– розробив методики соц≥ального плануванн€ на промислових п≥дприЇмствах республ≥ки. ÷≥ методики ≥ пов'€зан≥ з ними концепц≥њ, €к ≥ розробки ƒонецького в≥дд≥ленн€ ≤нституту економ≥ки јЌ ”крањни, пом≥тно збагатили промислову соц≥олог≥ю та соц≥олог≥ю прац≥ в ”крањн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 374 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1579 - | 1388 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.