Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥олог≥€ с≥мТњ €к наука: обТЇкт, предмет, сутн≥сть та основн≥ категор≥њ




—≥мТ €вл€Ї собою обТЇднанн€ людей, повТ€заних сп≥льн≥стю побуту та взаЇмною в≥дпов≥дальн≥стю, що ірунтуЇтьс€ на шлюб≥ та кровн≥й спор≥дненост≥.

—оц≥олог≥€ с≥мТњ Ц спец≥альна соц≥олог≥чна теор≥€, що вивчаЇ законом≥рност≥ виникненн€, функц≥онуванн€ й розвитку с≥мейно-шлюбних стосунк≥в €к соц≥ального феномена у конкретних культурних ≥ соц≥ально-економ≥чних умовах, що поЇднують у соб≥ риси соц≥ального ≥нституту ≥ малоњ соц≥альноњ групи.

ќбТЇктом соц≥олог≥њ с≥мТњ виступаЇ с≥мТ€ у двох про€вах: €к мала соц≥альна група, тобто певна форма взаЇмод≥њ людей, з одного боку, ≥ €к соц≥альний ≥нститут, що регулюЇ в≥дтворенн€ людини, Ц з ≥ншого боку.

ѕредметом соц≥олог≥њ с≥мТњ Ї законом≥рност≥ та специф≥чн≥ соц≥альн≥ в≥дносини, що виникають м≥ж с≥мТЇю ≥ сусп≥льством, а також усередин≥ с≥мТњ в процес≥ њњ становленн€, функц≥онуванн€ ≥ розвитку.

Ўлюб Ц це ≥сторично зм≥нна соц≥альна форма стосунк≥в м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою, через €к≥ сусп≥льство впор€дковуЇ ≥ санкц≥онуЇ њхнЇ статеве житт€, визначаЇ подружн≥ та батьк≥вськ≥ права й обовТ€зки.

¬ид≥л€ють так≥ соц≥альн≥ особливост≥ с≥мТњ €к форми людськоњ життЇд≥€льност≥:

1) соц≥ально-≥сторична зумовлен≥сть с≥мейних стосунк≥в ≥ с≥мейноњ орган≥зац≥њ;

2) ≥снуванн€ с≥мТњ та њњ специф≥чна функц≥€ Ї насл≥дком обТЇктивноњ потреби, повТ€заноњ з одн≥Їю ≥з найважлив≥ших соц≥альних форм Ц створенн€м ≥ в≥дтворенн€м безпосереднього сусп≥льного житт€, з одного боку, а також ≥з створенн€м самоњ людини ≥ продовженн€м њњ роду Ц з ≥ншого;

3) на€вн≥сть у с≥мТњ, пор€д ≥з загальними дл€ вс≥х соц≥альних €вищ, рис ≥ €костей, р€ду специф≥чних соц≥альних особливостей, насамперед, к≥льк≥сного складу с≥мейноњ групи, ступен€ спор≥дненост≥, сп≥льност≥ побуту, взаЇмноњ моральноњ в≥дпов≥дальност≥ тощо.

”мови житт€ с≥мТњ Ц це категор≥€, що €вл€Ї собою сукупн≥сть обТЇктивних та субТЇктивних чинник≥в макро- й м≥кросередовища проживанн€ с≥мТњ. ƒо головних чинник≥в макросередовища або загальних соц≥альних умов життЇд≥€льност≥ с≥мТњ належать так≥:

1. —оц≥ально-економ≥чн≥ умови й в≥дносини, зумовлен≥ ступенем розвитку виробничих сил.

2. —оц≥альн≥ умови й в≥дносини, зумовлен≥ соц≥альною структурою сусп≥льства (тобто розмежуванн€м населенн€ на групи, класи, верстви, а також за демограф≥чною, етн≥чною, профес≥йною ≥ територ≥альною ознаками), €ка характеризуЇтьс€ сусп≥льним розпод≥лом прац≥ ≥ станом виробничих сил на певному етап≥ його розвитку.

3. —оц≥ально-культурн≥ (духовно-моральн≥) умови та в≥дносини, що в≥дображають систему ≥снуючих у сусп≥льств≥ правових, морально-етичних норм, ц≥нностей та ≥деал≥в, зразк≥в д≥€льност≥ й повед≥нки, €к≥ нос€ть нормативний характер дл€ с≥мТњ, а також засоби збереженн€ та передач≥ соц≥альноњ ≥нформац≥њ й соц≥ального знанн€, доступн≥сть с≥мТњ до заклад≥в осв≥ти, культури, мистецтва, спорту, ≥нших духовних ц≥нностей сусп≥льства.

4. —оц≥ально-еколог≥чн≥ умови, що в≥дображають природно-географ≥чн≥ та кл≥матичн≥ особливост≥ розм≥щенн€ с≥мТњ, ступ≥нь урбан≥зац≥њ ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов њњ життЇд≥€льност≥, а також попул€ц≥йну насичен≥сть середовища ≥снуванн€ с≥мТњ.

÷≥ загальн≥ соц≥альн≥ (обТЇктивн≥) умови, або чинники макросередовища по-своЇму впливають на життЇд≥€льн≥сть с≥мТњ, €к правило, опосередковано, через њњ найближче соц≥альне оточенн€, або за допомогою чинник≥в м≥кросередовища. ƒо них належать так≥ компоненти, €к ступ≥нь урбан≥зац≥њ середовища безпосереднього поселенн€ с≥мТњ (тип населеного пункту: м≥сто, село, к≥льк≥сть жител≥в тощо), характеристика можливостей зайн€тост≥ населенн€ (к≥льк≥сть п≥дприЇмств, робочих м≥сць, р≥вень квал≥ф≥кац≥њ, осв≥ти тощо), демограф≥чна структура, етн≥чн≥ характеристики, к≥льк≥сн≥ ≥ €к≥сн≥ показники розвитку ≥нфраструктури середовища розм≥щенн€ с≥мТњ (тобто на€вн≥сть сфери обслуговуванн€, дит€чих, л≥кувальних, культурно-спортивних заклад≥в тощо).

—труктура с≥мТњ визначаЇтьс€ вс≥Їю сукупн≥стю стосунк≥в м≥ж њњ членами, включаючи, кр≥м стосунк≥в родинност≥, системи господарських та духовно-моральних стосунк≥в, у тому числ≥ владних, авторитету тощо. ¬ ≥сторичн≥й ретроспектив≥ в≥дом≥ подружж€ двох вид≥в: моногамн≥ й пол≥гамн≥.

ћоногам≥€ Ц це шлюб м≥ж одним чолов≥ком ≥ одн≥Їю ж≥нкою. ѕол≥гам≥€ Ц це шлюб одного чолов≥ка з к≥лькома ж≥нками, а р≥зновидом пол≥гам≥њ Ї пол≥андр≥€ Ц це шлюб одн≥Їњ ж≥нки з к≥лькома чолов≥ками.

«алежно в≥д сфери вибору чолов≥ка або ж≥нки шлюби под≥л€ють на ендогамн≥, тобто так≥, €к≥ укладаютьс€ в межах власноњ, але б≥льш широкоњ сп≥льноти, наприклад у межах соц≥ального класу чи касти, та на екзогамн≥, що укладаютьс€ м≥ж партнерами, €к≥ належать до р≥зних соц≥альних груп.

«а ≥Їрарх≥Їю престижу та влади у с≥мТњ вид≥л€Їтьс€ патр≥архальна с≥мТ€, де батько зд≥йснюЇ владу ≥ користуЇтьс€ найвищим авторитетом, ≥ матр≥архальна с≥мТ€, де влада належить матер≥. ≤снують також с≥мТњ егал≥тарн≥, переважно у сучасних сусп≥льствах. ќкр≥м того, с≥мТњ под≥л€ютьс€ на патр≥л≥неальн≥, в €ких успадкуванн€ пр≥звища, майна, престижу ≥ соц≥ального становища в≥дбуваЇтьс€ по л≥н≥њ батька, ≥ на матр≥л≥неальн≥, в €ких успадкуванн€ в≥дбуваЇтьс€ по л≥н≥њ матер≥. ≤, нарешт≥, розр≥зн€ютьс€ шлюби патр≥локальн≥, €к≥ характеризуютьс€ тим, що молоде подружж€ п≥сл€ шлюбу переходить у д≥м батьк≥в чолов≥ка, ≥ матр≥локальн≥, коли молоде подружж€ осел€Їтьс€ у дом≥ батьк≥в ж≥нки.

”сп≥шн≥сть функц≥онуванн€ шлюбно-с≥мейних стосунк≥в (або с≥мТњ) Ц це категор≥€, що в≥дображаЇ €к≥сть њњ д≥€льност≥. ¬она, по-перше, даЇ змогу проводити пор≥вн€нн€ њх €к≥сних характеристик у р≥зних сусп≥льних системах ≥ в р≥зн≥ пром≥жки часу. ѕо-друге, вона виступаЇ €к нормативна модель управл≥нн€ шлюбно-с≥мейними стосунками в сусп≥льств≥. «агалом критер≥Їм усп≥ху с≥мейно-шлюбних стосунк≥в вважають: 1) м≥цн≥сть шлюбу; 2) субТЇктивне в≥дчутт€ щаст€ у подружж€; 3) виконанн€ бажань б≥льш широких соц≥альних груп; 4) всеб≥чний розвиток особистостей подружж€, а саме њхн≥х зд≥бностей ≥ активност≥, вихованн€ зд≥бних та активних д≥тей; 5) дос€гненн€ ц≥лковитого взаЇморозум≥нн€, внутр≥шньоњ ≥нтеграц≥њ подружж€, в≥дсутн≥сть конфл≥кт≥в ≥ криз, викликаних антагон≥змами м≥ж членами с≥мТњ.

ѕ≥д способом житт€ с≥мТ њ розум≥ють усю сукупн≥сть тих вид≥в життЇд≥€льност≥, €к≥ виконуютьс€ ус≥ма разом або де€кими ≥з член≥в с≥мТњ чи одним ≥з них, але в≥д ≥мен≥ ≥ дл€ ус≥Їњ с≥мТњ.

≈тапи життЇвого циклу с≥мТњ Ц це категор≥€, що характеризуЇ динам≥ку розвитку с≥мТњ в≥д моменту њњ формуванн€ й до розпаду.

”мови житт€ с≥мТњ, фази њњ розвитку, структура ≥ зм≥ни у внутр≥шньому житт≥ залежать в≥д зм≥н у розвитку цив≥л≥зац≥њ, численних соц≥альних сп≥льнот ≥ сусп≥льства в ц≥лому. ѕри цьому соц≥олог≥чний п≥дх≥д досл≥дженн€ с≥мТњ маЇ два головн≥ напр€ми: у першому випадку с≥мТ€ анал≥зуЇтьс€ €к соц≥альний ≥нститут, а у другому Ц €к мала соц≥альна група.

—≥мТю €к соц≥альний ≥нститут вивчають тод≥, коли Ї потреба ви€вити, наск≥льки спос≥б житт€ с≥мТњ, њњ функц≥онуванн€ у визначених межах в≥дпов≥даЇ або не в≥дпов≥даЇ тим чи ≥ншим сучасним критер≥€м.

ѕри досл≥дженн≥ с≥мТњ €к соц≥ального ≥нституту насамперед вивчають: а) сусп≥льну св≥дом≥сть у сфер≥ шлюбно-с≥мейних стосунк≥в, узагальнен≥ характеристики с≥мейноњ повед≥нки окремих груп населенн€ в р≥зних економ≥чних та культурних умовах, вплив сусп≥льних потреб на характер в≥дносин ≥ спос≥б житт€ с≥мТњ; б) причини та насл≥дки недостатньо високоњ ефективност≥ функц≥онуванн€ ≥нституту с≥мТњ в тих чи ≥нших умовах; в) соц≥альний механ≥зм зм≥ни с≥мейних норм ≥ ц≥нностей; г) ефективн≥сть реал≥зац≥њ ≥нститутом с≥мТњ своњх основних функц≥й у р≥зних пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних ≥ культурних умовах; д) сп≥вв≥дношенн€ ≥деальних моделей с≥мейних норм ≥ ц≥нностей та реальноњ повед≥нки член≥в с≥мТњ тощо.

—≥мТю розгл€дають €к малу соц≥альну групу в тих випадках, коли досл≥джують стосунки м≥ж конкретними ≥ндив≥дами, €к≥ власне ≥ становл€ть с≥мТю. —≥мТ€ €к мала соц≥альна група €к≥сно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших груп.

ѕри анал≥з≥ с≥мТњ €к малоњ соц≥альноњ групи доц≥льно вид≥л€ти два основних типи характеристик: 1) характеристику групи, а загалом Ц мету й завданн€ с≥мейноњ групи, склад ≥ структуру с≥мТњ, њњ соц≥ально-демограф≥чний склад, групову згуртован≥сть, групову д≥€льн≥сть, структуру влади й комун≥кац≥й в с≥мТњ тощо; 2) характеристику звТ€зк≥в та стосунк≥в с≥мейноњ групи з б≥льш ширшими соц≥альними системами в межах соц≥альноњ структури сусп≥льства: функц≥њ с≥мТњ стосовно сусп≥льства, ц≥л≥, завданн€ та функц≥њ стосовно ≥ндив≥да, с≥мейн≥ ц≥нност≥, норми, зразки повед≥нки тощо.

•ендерна соц≥олог≥€

‘ем≥н≥зм Ц науковий напр€м ≥ сусп≥льний рух, метою €кого Ї повна р≥вноправн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок у вс≥х сферах житт€.

ѕершими зробили спроби обірунтувати р≥вноправн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок французьк≥ ф≥лософи ¬ольтер, ƒ. ƒ≥дро, Ў.-Ћ. ћонтескТЇ, €к≥ обстоювали право ж≥нок брати участь у сусп≥льному житт≥, стверджували, що њх природа не менш складна, н≥ж чолов≥ча.

ѕершим документом фем≥н≥зму вважають Ђƒекларац≥ю прав ж≥нки та громад€нкиї, написану француженкою ќл≥мп≥Їю де √уж у 1791 p., в €к≥й було за€влено, що ж≥нка маЇ так≥ сам≥ права на свободу, волод≥нн€ власн≥стю, €к ≥ чолов≥к.

Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. ≥дењ фем≥н≥зму за€вили про себе у ¬еликобритан≥њ передус≥м старанн€м журнал≥стки ћер≥ ¬олстонкрафт.1827 р. у м. —енека-‘оллзе (—Ўј) в≥дбувс€ перший зТњзд американських фем≥н≥сток-суфражисток, на €кому було висловлено протест проти дискрим≥нац≥њ ж≥нок, прийн€то ƒекларац≥ю прав ж≥нок. ” середин≥ XIX ст. боротьба за наданн€ ж≥нкам виборчого права стала пров≥дною ≥деЇю фем≥н≥зму.

” тогочасному фем≥н≥зм≥ ч≥тко окреслилос€ три напр€ми:

Ц суфражизм (англ. suffrage Ц виборче право) Ц рух за наданн€ ж≥нкам права обирати;

Ц гуман≥стичний, €кий зв≥льненн€ ж≥нки вбачав у розвитку њњ ≥нтелекту, п≥двищенн≥ грамотност≥;

Ц марксистський вважав, що становище ж≥нки-роб≥тниц≥ зумовлене класовими причинами, тому боротьба за њњ зв≥льненн€ зб≥гаЇтьс€ ≥з загальним завданн€м зв≥льненн€ пролетар≥ату. ” зв´€зку з цим окремого ж≥ночого питанн€ не ≥снуЇ, воно вир≥шуватиметьс€ разом з вир≥шенн€м проблем пролетар≥ату. ÷ей напр€м найпоширен≥шим був у –ос≥њ. √оловний ≥деолог його Ц ќлександра  оллонтай (1872Ц1952).

”сп≥х суфражизму (у багатьох крањнах напередодн≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни ж≥нки здобули виборче право), а також обТЇктивн≥ чинники Ц в≥йна, повоЇнне в≥дродженн€ Ц призвели до того, що фем≥н≥зм фактично не ви€вл€в себе майже до 60-х рок≥в XX ст. ѕоштовхом до його в≥дродженн€ стала книга француженки —имони де Ѕовуар Ђƒруга статьї (1949 p.), €ка Ї повним ≥сторико-ф≥лософським досл≥дженн€м становища ж≥нки в≥д створенн€ св≥ту. јвторка обстоювала тезу, що в ж≥нках закладен≥ так≥ ж потенц≥њ, €к ≥ в чолов≥ках. √оловна вимога ж≥ночого руху Ц визнати р≥вноправн≥сть ж≥нки, €ка не Ї другою статтю.

—аме ц€ прац€ засв≥дчила по€ву неофем≥н≥зму, основними ≥де€ми €кого Ї:

Ц боротьба не за отриманн€ р≥вних прав (фактично в усьому св≥т≥ вони Ї однаковими), а за р≥вн≥ можливост≥;

Ц виклик патр≥архальн≥й культур≥ з метою не т≥льки зм≥нити становище ж≥нок, а рев≥зувати вс≥ можливост≥ соц≥альноњ реальност≥, вс≥ сфери бутт€;

Ц прагненн€ до того, щоб у збалансован≥й культур≥ ж≥ноч≥ соц≥альн≥ рол≥, духовн≥ потенц≥њ набули ц≥нност≥ та значущост≥ дл€ сусп≥льства.

” 60-т≥ роки XX ст. оформилос€ три напр€ми неофем≥н≥зму:

1. Ћ≥беральний. ќсновн≥ вимоги його Ц л≥кв≥дац≥€ дискрим≥нац≥њ ж≥нок, закон≥в, що обмежують њх права. Ќер≥вн≥сть ж≥нок Ї насл≥дком упередженост≥ та неосв≥ченост≥, що можна подолати розвитком осв≥ти та спец≥ально зор≥Їнтованими ур€довими реформами. ќдна з теоретик≥в цього напр€му Ѕетт≥ ‘р≥ден у робот≥ Ђћ≥стичне ж≥ночеї акцентувала увагу на ж≥нц≥ передус≥м €к на особистост≥, а вже пот≥м €к на дружин≥ та матер≥.

2. –адикальний. ¬иходить з того, що головним злом, €ке породжуЇ нер≥вн≥сть ж≥нок, Ї чолов≥чий шов≥н≥зм. “ому необх≥дно зруйнувати все створене чолов≥ками, передус≥м державу. “еоретик цього напр€му ћер≥ ƒейл≥ закликала до Ђсв€щенноњ боротьби проти чолов≥к≥вї.

3. ћарксистський (соц≥ал≥стичний). ∆≥ночу пригн≥чен≥сть розгл€даЇ €к продукт кап≥тал≥стичних ≥ патр≥архальних сусп≥льних в≥дносин, вважаючи можливим њх зв≥льненн€ ≥з завершенн€м кап≥тал≥стичноњ фази та подоланн€м чолов≥чого контролю.

—п≥льним дл€ вс≥х напр€м≥в Ї зосередженн€ на проблем≥ пригн≥ченн€ ж≥нок, а в≥дм≥нним Ч п≥дх≥д до зТ€суванн€ причин такого становища та баченн€ шл€х≥в його подоланн€.

¬ ”крањн≥ фем≥н≥стськ≥ погл€ди стали поширюватис€ у XIX ст. ќрган≥зац≥йно украњнський ж≥ночий рух оформивс€ у 1884 р. заснуванн€м першого ж≥ночого товариства у —тан≥слав≥ (нин≥ Ц ≤вано-‘ранк≥вськ) ≥ ж≥ночого товариства ќ. ƒоброграЇвоњ ( ињв). «годом було створено Ђ луб русинокї, Ђ√урток украњнських д≥вчатї, Ђ∆≥ноча громадаї, Ђ—оюз украњнокї та ≥н. ≤деологами украњнського ж≥ночого руху вважають Ќаталю  обринську, —оф≥ю –усову, ’ристю јлчевську, ќльгу  обил€нську.

ѕом≥тно актив≥зувавс€ украњнський ж≥ночий рух на початку XX ст.: великими тиражами виходили ж≥ноч≥ газети та журнали, активно розвивалис€ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ.

—тановище ж≥нки в ”крањн≥ в≥ддзеркалюЇ процеси в ус≥х постсоц≥ал≥стичних крањнах. ≤нтегруючись у св≥тове сп≥втовариство, ”крањна ратиф≥кувала м≥жнародн≥ акти, спр€мован≥ на л≥кв≥дац≥ю вс≥х форм дискрим≥нац≥њ ж≥нок ( онвенц≥ю ќќЌ Ђѕро л≥кв≥дац≥ю ус≥х форм дискрим≥нац≥њ ж≥нокї).

ѕроблеми ж≥нок були системно проанал≥зован≥ на ¬сеукрањнськ≥й конференц≥њ Ђ—тратег≥€ четвертоњ ¬сесв≥тньоњ конференц≥њ з питань становища ж≥нок ≥ програма д≥й в ”крањн≥ї, що в≥дбулас€ у 1996 р. в  иЇв≥ й п≥дкреслила необх≥дн≥сть л≥кв≥дац≥њ нер≥вност≥ м≥ж чолов≥ками та ж≥нками у сфер≥ влади, виступила за прийн€тт€ в≥дпов≥дних державних р≥шень. —учасна іендерна пол≥тика розвиваЇтьс€ за такими напр€мами:

Ц р≥вноправн≥сть у зайн€тост≥ та навчанн≥;

Ц серв≥сний контроль за д≥тьми;

Ц контроль за народжуван≥стю, методами контрацепц≥њ та штучного перериванн€ ваг≥тност≥;

Ц юридична та ф≥нансова незалежн≥сть ж≥нок;

Ц протид≥€ сексуальному гнобленню та чолов≥чому насильству.

—оц≥об≥олог≥чна парадигма. Ќа думку њњ представник≥в (≈. ¬≥лсон, ƒ. Ѕараш), б≥олого-анатом≥чн≥ в≥дм≥нност≥ зумовлюють протилежн≥ соц≥альн≥ статуси й рол≥ чолов≥к≥в та ж≥нок, що ви€вл€Їтьс€ у в≥дпов≥дних формах повед≥нки.

—труктурний функц≥онал≥зм. •рунтуЇтьс€ на тому, що окресленн€ іендерних статус≥в на основ≥ статевов≥ковоњ спец≥ал≥зац≥њ в≥дбувалос€ одночасно з формуванн€м людськоњ цив≥л≥зац≥њ.

ћарксистська та неомарксистська концепц≥њ. ѕредставники њњ вважають, що стосунки м≥ж чолов≥ками та ж≥нками мають ≥сторичний характер, тобто не завжди були однаковими.

«г≥дно з неомарксистськими теор≥€ми нер≥вн≥сть м≥ж чолов≥ками та ж≥нками пол€гаЇ у природ≥ кап≥тал≥зму, €ка заперечуЇ свободу статевого вибору.

“еор≥€ конфл≥кту. ¬идатний њњ представник –.  олл≥нз вважаЇ, що статева нер≥вн≥сть зумовлена конфл≥ктом м≥ж чолов≥ками (пан≥вна група) та ж≥нками (залежна група). ¬ основ≥ цього пануванн€ Ц п≥дкоренн€ чолов≥ками ж≥нок заради сексуального задоволенн€.

—имвол≥чний ≥нтеракц≥он≥зм. —утн≥сть ц≥Їњ концепц≥њ пол€гаЇ в тому, що іендерн≥ рол≥ Ї продуктом цив≥л≥зац≥њ та формуютьс€ у процес≥ взаЇмод≥њ людей, а статев≥ статуси та рол≥ Ї насл≥дком пост≥йного внутр≥шнього д≥алогу людини з узагальненим представником ≥ншоњ стат≥.

•ендерна соц≥ал≥зац≥€ Ї процесом засвоЇнн€ іендерних (соц≥остатевих) ролей ≥ в≥дтворенн€ тип≥в повед≥нки, оч≥куваних сусп≥льством в≥д чолов≥к≥в та ж≥нок.

ѕервинна іендерна соц≥ал≥зац≥€ людини починаЇтьс€ з моменту народженн€, коли батьки та ≥нш≥ доросл≥ навчають дитину њњ рол≥ хлопчика або д≥вчинки. —вою статеву належн≥сть вона усв≥домлюЇ вже в 1,5 року, двор≥чна вже знаЇ свою стать, у 3Ц4 роки св≥домо розр≥зн€Ї стать, часто асоц≥юючи њњ з зовн≥шн≥ми ознаками, наприклад, з од€гом. ” 7Ц8 рок≥в поглиблюЇтьс€ статева диференц≥ац≥€ повед≥нки (р≥зн≥ ≥нтереси хлопц≥в ≥ д≥вчат, р≥зн≥ ≥гри та партнери, стил≥ повед≥нки).

•ендерна ≥дентичн≥сть формуЇтьс€ р≥зними способами: внасл≥док позасв≥домого насл≥дуванн€ дитиною повед≥нки людей своЇњ стат≥; намагань поводитис€ в≥дпов≥дно; сп≥лкуванн€ з друз€ми (д≥тьми) своЇњ та протилежноњ стат≥; п≥д впливом навчанн€ ≥ заохоченн€ певноњ повед≥нки дитини дорослими. ƒо 20 рок≥в завершуЇтьс€ первинна гіндерна соц≥ал≥зац≥€, одним з головних агент≥в €коњ Ї родина.

•ендерн≥ стереотипи Ч механ≥зми, що забезпечують закр≥пленн€ ≥ трансл€ц≥ю іендерних ролей в≥д покол≥нн€ до покол≥нн€.

¬ивченн€ њх почалос€ у середин≥ 50-х рок≥в XX ст., коли американськ≥ соц≥ологи ћак  ≥ та Ўерр≥фс визначили типово чолов≥чий та типово ж≥ночий образи. Ќа њх думку, типово чолов≥чий образ Ц це сукупн≥сть рис, повТ€зана ≥з соц≥ально необмеженою повед≥нкою, компетентн≥стю, рац≥ональними зд≥бност€ми, активн≥стю ≥ результативн≥стю. ∆≥ночий характеризують соц≥альн≥ й комун≥кативн≥ навички, теплота, емоц≥йна п≥дтримка.

ўе одним важливим питанн€м з≥ сфери наукового анал≥зу іендерноњ соц≥олог≥њ Ї насильство щодо ж≥нок. ” повс€кденному житт≥ поширен≥ так≥ форми насильства проти ж≥нок, €к домашнЇ, сексуальн≥ домаганн€ на робочому м≥сц≥, зівалтуванн€, примушенн€ до зан€тт€ проституц≥Їю, торг≥вл€ ж≥нками.

«алежно в≥д м≥сц€ зд≥йсненн€ визначають так≥ р≥вн≥ насильства:

1. ‘≥зичне, сексуальне, психолог≥чне насильство в с≥мТњ: нанесенн€ побоњв, сексуальний примус щодо д≥вчат, зівалтуванн€ ж≥нки чолов≥ком, експлуатац≥€ (примус до непосильноњ прац≥), пост≥йн≥ образи та знущанн€.

2. ‘≥зичне, сексуальне, психолог≥чне насильство в сусп≥льств≥: зівалтуванн€, сексуальн≥ домаганн€ й зал€куванн€ на робот≥, в навчальних закладах та ≥нших м≥сц€х, торг≥вл€ ж≥нками, примушенн€ до зан€тт€ проституц≥Їю.

«а ≥ншою класиф≥кац≥Їю вид≥л€ють так≥ форми насильства: сексуальне; домашнЇ, або родинне; емоц≥йне насильство (образи, лайка, докори, зневажливе ставленн€, невиправдан≥ ревнощ≥, погрози, ≥гноруванн€, ман≥пул€ц≥€, звинуваченн€, формуванн€ почутт€ провини); насильство на робот≥; ф≥зичне насильство (побитт€ ж≥нок, л€паси, викручуванн€ рук, штовханн€ тощо); економ≥чне насильство (заборона на працю поза оселею, в≥дмова в грошах або наданн€ недостатньоњ к≥лькост≥ грошей, в≥дбиранн€ грошей або приховуванн€ доход≥в); вербальне насильство (окрики, брутальн≥сть, брудна лайка, нецензурн≥ вирази); використанн€ д≥тей проти матер≥ (зал€куванн€ тим, що вона б≥льше не побачить своњх д≥тей, за€ви, що вона погана мати ≥ буде в≥дчувати себе винною щодо Ђкинутихї д≥тей, використанн€ д≥тей дл€ передач≥ погроз); л≥нгв≥стичний сексизм (дискрим≥нац≥€ з використанн€м мовних зворот≥в); обмеженн€ свободи повед≥нки (≥зол€ц≥€ в≥д навколишнього середовища, перешкоджанн€ у сп≥лкуванн≥ з друз€ми та родичами, заборона запрошувати додому своњх знайомих).

•ендерн≥ студ≥њ ув≥йшли до наукового об≥гу в зах≥дноЇвропейських крањнах, —Ўј ≥  анад≥ на початку 80-х рок≥в XX ст. ј ще в 60-т≥ роки пон€тт€ Ђіендерї в сучасному розум≥нн≥ Ц Ђсп≥вв≥дношенн€ людей р≥зноњ стат≥ї, Ђсоц≥альний конструкт стат≥ї Ц було нев≥доме ≥ вживалось лише на позначенн€ граматичноњ категор≥њ, €ка досл≥вно перекладаЇтьс€ украњнською мовою €к Ђр≥дї.

јнгл≥йським в≥дпов≥дником пон€тт€ Ђстатьї Ї Ђsexї. “радиц≥йно воно використовувалось на позначенн€ морфолог≥чних ≥ ф≥з≥олог≥чних в≥дм≥нностей ос≥б. ѕроте в 70-т≥ роки XX ст. соц≥ологи запропонували розр≥зн€ти пон€тт€ ЂsexїЂgenderї, оск≥льки, кр≥м б≥олог≥чних в≥дм≥нностей, м≥ж чолов≥ками ≥ ж≥нками ≥снуЇ под≥л на соц≥альн≥ рол≥, форми д≥€льност≥.

¬важаЇтьс€, що вперше терм≥н Ђгендерї був запроваджений у науковий об≥г американським психоанал≥тиком –обертом —толлером у прац≥ Ђ—тать ≥ іендер: про розвиток мужност≥ та ж≥ночност≥ї (1968). Ђ•ендерї в≥н розгл€дав €к пон€тт€, що виражаЇ психолог≥чн≥, соц≥альн≥, культурн≥ особливост≥, незалежн≥ в≥д тих, що тлумачать б≥олог≥чну стать.

ѕ≥д іендерним п≥дходом розум≥ють:

а) окрему іендерну теор≥ю, €ка вивчаЇ родину та соц≥альн≥ стосунки статей;

б) ун≥версальну концепц≥ю патр≥архату €к системи пануванн€ в сусп≥льств≥;

в) загальнометодолог≥чний п≥дх≥д, що розгл€даЇ стосунки статей €к в≥дношенн€ влади.

•ендерна соц≥олог≥€ Ц галузь соц≥олог≥њ, що вивчаЇ законом≥рност≥ диференц≥ац≥њ чолов≥чих ≥ ж≥ночих ролей, статев≥ в≥дм≥нност≥ на вс≥х р≥вн€х та њх вплив на людське ≥снуванн€, сп≥в≥снуванн€, на особливост≥ соц≥альноњ орган≥зац≥њ, специф≥ку чолов≥чоњ та ж≥ночоњ соц≥альних сп≥льнот.

ѕон€тт€ Ђіендерї (gender) означаЇ соц≥альне оч≥куванн€ в≥д представник≥в кожноњ стат≥. јле, на в≥дм≥ну в≥д пон€тт€ Ђстатьї, воно стосуЇтьс€ не б≥олог≥чних особливостей, за €кими р≥зн€тьс€ чолов≥ки та ж≥нки, а соц≥ально сформованих рис. ¬≥дпов≥дно пон€тт€ Ђстатьї охоплюЇ комплекс репродуктивних, повед≥нкових, т≥лесних, соц≥альних характеристик, €к≥ визначають ≥ндив≥да €к чолов≥ка чи ж≥нку. ” св≥тов≥й соц≥олог≥њ б≥олог≥чну стать визначають терм≥ном Ђsexї, a соц≥альну Ц Ђіендерї.

Ќе повТ€зан≥ з б≥олог≥чною статтю пон€тт€ Ђмаскул≥нн≥стьї (лат. masculinus Ц чолов≥чий; тут Ц мужн≥сть, сила) та Ђфем≥нн≥стьї (лат. femina Ц ж≥нка, самка; тут Ц ж≥ночн≥сть). ¬ищий р≥вень спор≥дненн€ рис маскул≥нност≥ та фем≥нност≥, дос€гнутий одн≥Їю особою, св≥дчить про њњ андрог≥нн≥сть (грец. androgynos Ц двостатевий).

“ерм≥н Ђсексизмї (лат. sexus Ц стать) був запроваджений фем≥н≥стами за аналог≥Їю з расизмом ≥ означав систему установок, що виправдовують соц≥альну нер≥вн≥сть ж≥нки посиланн€м на кор≥нн≥ вади (хиби) ж≥ночоњ природи, н≥бито нездатноњ до соц≥альноњ творчост≥. ” наш час терм≥н Ђсексизмї набув б≥льш широкого значенн€ ≥ вказуЇ на дискрим≥нац≥ю за статевими ознаками €к ж≥нок, так ≥ чолов≥к≥в. Ќа початку 90-х рок≥в XX ст. професор соц≥олог≥њ —≥льв≥€ ¬олб≥ (—Ўј) дала визначенн€ пон€тт€ Ђпатр≥архатї €к системи взаЇмоповТ€заних соц≥альних структур, за допомогою €ких чолов≥ки пригн≥чують та експлуатують ж≥нок. —учасн≥ сусп≥льства теж патр≥архальн≥, в≥др≥зн€ютьс€ лише ступенем та особливост€ми соц≥альноњ нер≥вност≥, зумовленоњ соц≥альним статусом чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, тобто гендерних нер≥вностей. Ќа в≥дм≥ну в≥д патр≥архату, б≥архат Ї формою сусп≥льного устрою, за €кого чолов≥ки та ж≥нки мають р≥вне становище в сусп≥льств≥. ¬≥н т≥сно повТ€заний з іендерною симетр≥Їю (сукупн≥стю у€влень про споконв≥чну р≥вн≥сть людей).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2576 | Ќарушение авторских прав


Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1375 - | 1226 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.04 с.