Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
У системі суспільних, гуманітарних наук соціологія посідає важливе місце. Це зумовлено тим, що: вона є наукою про суспільство, його процеси та явища; охоплює загальну соціологічну теорію (теорію суспільства), яка виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; усі науки, які вивчають різноманітні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект, тобто закони та закономірності, які досліджуються в певній сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людей; техніка й методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального вимірювання та ін., які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками.
На межі соціології з іншими науками склалася ціла система досліджень — «соціальні дослідження» (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін.). Те, що соціологія посідає загальне, а не окреме місце серед суспільних і гуманітарних наук, не означає, що вона є філософською наукою, її значення для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур.
У системі суспільних наук соціологія найбільше пов'язана з історією. Об'єктом і предметом досліджень історії та соціології є суспільство та його закономірності в їх конкретних виявах. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність в єдності необхідного й випадкового. Відмінність між ними полягає в тому, що історія вивчає не сьогоднішній день, а минуле суспільства, відображає процес в хронологічній послідовності, причому часто іншими засобами, ніж соціологія. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються лише частково.
Багато спільного між соціологією та філософією. Але, на відміну від філософії, соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності, її висновки та узагальнення мають частковий характер.
Соціологія, психологія та соціальна філософія: спільності та відмінності.
У своiй теоретичнiй частинi соцiологiя переплiтається з фiлософiсю. Мова, зокрема, йде про такий роздiл фiлософii, як соцiальна флософiя, яка має чимале соцiологiчне забарвлення. Водночас теоретична соцiологiя має елементи соцiальної фiлософii. Деякi сПецiалiсти цiлком слушно вважають соцiальну фiлософію вищим теоретичним рiвнем соцiологiчного знання. Соцiальна фiлософiя конструює загальнi принципи соцiального буття, закони його функцiонування i розвитку, якi становлять логiчну основу соцiологii. Крiм того, через соцiальну фiлософiю в соцiологiю переходять i загальнi принципи буття (онтологiя) і загальнi принципи пiзнання (гносеологiя, логiка, методологiя). Отже, кордони мiж фiлософiсю i соціологiєю є нечiткими. Фiлософія через соцiальну фiлософiю глибоко проникас в соцiодогiю i стає, по сутi, частиною її теоретичної системи. В той же час соцiологiя, здiйснюючи конкретний аналiз суспiльного життя у всiй його багатоманiтностi, сприяс эбагаченню понятiйного апарату i предметного змiсту соцiальної фiлософiї, а також конкретизації її положень i висновкiв на основi розширення i поглиблення їх зв’язку з реальним життям, практикою.
Соціологія розглядає особистість не крізь призму індивідуально-неповторних властивостей та якостей (це предмет психології), а з позицій соціально-типових рис як суб’єкта розвитку суспільства. Багато спільного між соціологією та філософією. Але соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності. Її висновки та узагальнення здебільшого мають частковий, а не універсальний характер. В філософії поняттям соціальне визначають суть суспільного життя людей, специфіку соціальної форми руху матерії. Соціальне в такому аспекті однопорядкове з суспільним, а не з тим його значенням, що виражає розшарування суспільства та відносини між ними. Отже, соціальне - не чисто природне, а те, що характерне і значиме для людей і взаємодії між ними. Соціальна ж філософія вивчає суспільство як цілісну систему через призму людини і само-цінність гуманістичних пріоритетів. її цікавлять рушійні сили і спрямування суспільного розвитку, взаємодія індивіда та суспільства, специфіка зв'язків і стосунків між індивідами у єдине ціле суспільство, типи зв'язків в історії людства. Соціальна філософія як теоретичний світогляд розглядає суспільство у взаємозв'язку з людиною та природою; тут суспільство виступає як система зв'язків та відносин, в якій і за допомогою якої люди здійснюють життєдіяльність. Із психології як науки соціологія запозичує теорію мотивів поведінки, особистих та масових реакцій, методи дослідження соціальних орієнтацій особистості, які є необхідними компонентами при дослідженні поведінки особистості в колективі та суспільстві. Різноманітні галузі педагогіки, як і соціальної психології, мають велике значення при вивченні соціологічних проблем освіти.
