1. Помилка, яка полягає в навмисній заміні того положення, яке оратор обґрунтовує у промові – це:
а) підміна тези;
б) втрата тези;
в) хибний аргумент.
2. Якщо оратор не може довести висловлену тезу, а пропонує положення, які ніби схожі з початком, але мають інший смисл, – це:
а) втрата тези;
б) підміна тези:
в) хибний аргумент.
3. Намагання оратора обґрунтувати помилкове твердження – це:
а) розширення тези;
б) звуження тези.
4. Доведення лише частини положення, що потребує обґрунтування, – це:
а) розширення тези;
б) звуження тези,
5. Намагання оратора звузити тему, щоб краще аргументувати її, – це:
а) аргументація;
б) критика.
6. Намагання оратора розширити тезу, щоб краще аргументувати її, – це:
а) аргументація;
б) критика.
7. Помилка, яка полягає в ненавмисній заміні того положення, яке обґрунтовують у промові, – це:
а) втрата тези;
б) підміна тези;
в) хибний аргумент.
8. Помилка, коли оратор не усвідомлює, що обґрунтовує не заявлене у промові положення, а подібне до нього, – це:
а) хибний аргумент;
б) підміна тези;
в) втрата тези.
9. «Втрата тези», «підміна тези» – помилки, які виникають при:
а) критиці;
б) аргументації.
10. «Хибний аргумент», «випередження основи», «коло в обґрунтуванні» –помилки, які виникають при:
а) критиці;
б) аргументації.
11. Помилка, коли як аргумент використовують хибне твердження, – це:
а) хибний аргумент;
б) випередження основи;
в) коло в обґрунтуванні.
12. Помилка, коли як аргумент використовують твердження, яке наперед є хибним, але саме потребує обґрунтування, – це:
а) хибний аргумент;
б) випередження основи;
в) коло в обґрунтуванні.
13. Помилка, коли для обґрунтування тези використовують аргумент, який, у свою чергу, випливає з цієї тези, – це:
а) хибний аргумент;
б) випередження основи;
в) коло в обґрунтуванні.
14. Вислів «Цього не може бути, тому що не може бути ніколи» – це приклад:
а) хибного аргументу;
б) випередження основи;
в) кола в обґрунтуванні.
15. Помилка, коли людина, намагаючись навести якомога більше аргументів на користь своєї тези, непомітно для себе починає використовувати необґрунтовані, суперечливі аргументи, – це:
а) надмірне обґрунтування;
б) безпідставний аргумент.
16. Помилка, коли людина на підтримку своєї тези наводить довільні, непідтверджені твердження, – це:
а) надмірне обґрунтування;
б) безпідставний аргумент.
17. Помилка, коли аргументами, прийнятими або за певних умов, або в певний час, або в певному місці, обґрунтовують тезу безумовного характеру, – це:
а) від сказаного умовно до сказаного безумовно;
б) після того, отже, з цієї причини;
в) хибна аналогія.
18. Помилка, коли послідовність у часі сприймають як таку, що містить причинний зв'язок, – це:
а) від сказаного умовно до сказаного безумовно;
б) після того, отже, з цієї причини;
в) хибна аналогія.
19. Помилка, коли наявні обставини, що роблять порівняння недійсними, – це:
а) від сказаного умовно до сказаного безумовно;
б) після того, отже, з цієї причини;
в) хибна аналогія.
Література:
1. Колотілова Н. А. Риторика. – К., 2007. – С. 30-53, С. 64-71.
2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С. 110-133.
ДЕМОНСТРАЦІЯ
1. Процес виведення тез із аргументів у риториці – це:
а) демонстрація;
б) аргументація;
в) диспозиція.
2. Назвіть розділ риторики, у якому показано, наскільки вдало побудована вся аргументація:
а) аргументація;
б) демонстрація;
в) диспозиція
3. У якому розділі риторики важливою є мовна практика, вміння вибудовувати мовні конструкції та їх лексико-граматичне наповнення?
а) демонстрація;
б) аргументація;
в) диспозиція.
4. Демонстрація буває:
а) фізична і метафізична;
б) пряма і опосередкована;
в) логічна і паралогічна.
5. Аналогійна аргументація буває:
а) фізична і метафізична;
б) пряма і опосередкована;
в) логічна і паралогічна.
6. Аргументи бувають:
а) фізичні і метафізичні;
б) прямі і опосередковані;
в) логічні і паралогічні.
7. Демонстрація, яка потребує від промовця дотримання правил виведення умовисновків, – це:
а) паралогічна;
б) логічна;
в) фізична.
8. Демонстрація, яка допускає неврахування правил і навіть використання їх від супротивного, – це:
а) паралогічна;
б) логічна;
в) фізична.
9. Некоректна демонстрація в риториці – це:
а) логічні помилки;
б) аналогійна аргументація;
в) типові висновки.
10. Помилки, які навмисне використовували, щоб збити з пантелику адресата, заплутати його, – це:
а) логічні;
б) типологічні;
в) апелювальні.
11. Назвіть риторичний прийом, який часто використовували софісти, щоб заплутати адресата:
а) типологічні висновки;
б) логічні помилки;
в) підсумкові висновки.
12. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:
| 1) | помилки, що містять висновки про поняття з протилежними ознаками | а | заперечення замість визначення |
| 2) | помилка, коли оратор не знає можливостей слухачів | б | суперечності в самому визначенні |
| 3) | помилка, коли, не знаючи точної дефініції, йдуть від протилежного | в | визначення невідомого через невідоме |
13. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:
| 1) | помилка, при якій поняття визначається само через себе | а | плеоназм |
| 2) | помилка, при якій зміст одного поняття є частиною іншого, ширшого поняття | б | полісемія |
| 2) | помилка, при якій з двох чи більше значень слова вибирають не те, що треба | в | тавтологія |
14. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:
| 1) | помилка, яка виникає внаслідок того, що позначене певним словом поняття на наступному етапі позначається іншим словом | а | номінативна підміна |
| 2) | помилка при аналогійній аргументації, коли предмет порівнюється з дією | б | порівняння замість визначення |
| 3) | помилка, коли мовець, не знаючи точного визначення, намагається приблизно пояснити через порівняння з тим, чого точно не знає | в | непорівнювані поняття |
15. Установіть відповідність між назвами та змістом логічних помилок:
| 1) | помилка, коли промовець не знає категоріальних, обов’язкових ознак та факультативних, додаткових і ці додаткові протиставляє як основні | а | порівняння замість визначення |
| 2) | помилки, коли промовець не володіє таксономією предмета розмови | б | змішування суттєвого з випадковим |
| 3) | помилка, коли мовець, не знаючи точного визначення, намагається приблизно пояснити через порівняння з тим, чого точно не знає | в | називання роду замість виду і виду замість роду |
16.Вислови про поняття, що містять протилежні ознаки, які не можуть бути в ньому, – це:
а) суперечності в самому визначенні;
б) визначення невідомого через невідоме;
в) номінативна підміна.
17. Промовець не вивчив освітнього рівня, пізнавальних можливостей слухачів і цитує те, чого вони не знають, – це:
а) заперечення замість визначення;
б) визначення невідомого через невідоме;
в) тавтологія.
18. Не знаючи точної дефініції, оратор іде від протилежного – це:
а) визначення невідомого через невідоме;
б) заперечення замість визначення;
в) номінативна підміна.
19. Поняття визначається само через себе, не поповнюючись новою дефініцією:
а) плеоназм;
б) полісемія;
в) тавтологія.
20. Повтор, при якому зміст одного поняття є частиною іншого, ширшого поняття:
а) тавтологія;
б) плеоназм;
в) називання роду замість виду.
21. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою
| 1) | повний повтор | а | плеоназм |
| 2) | частковий повтор | б | тавтологія |
22. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
із двох чи більше значень слова промовець вибирає не те, що відповідає меті спілкування:
а) полісемія;
б) номінативна підміна;
в) непорівнювані поняття.
23. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
позначене певним словом поняття на наступному етапі позначається іншим словом:
а) непорівнювані поняття;
б) номінативна підміна:
в) порівняння замість визначення.
24. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
порівняння предмета з дією або дії з обставиною:
а) порівняння замість визначення;
б) непорівнювані поняття;
в) змішування суттєвого з випадковим.
25. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
не знаючи точного визначення, мовець приблизно пояснює через порівняння з чимось, чого точно не знає:
а) порівняння замість визначення;
б) змішування суттєвого з випадковим;
в) побудова лінійних ланцюжків.
26. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
не знаючи категоріальних, суттєвих ознак та факультативних, додаткових, промовець репрезентує ці додаткові як основні:
а) називання роду замість виду й навпаки;
б) змішування суттєвого з випадковим;
в) порівняння замість визначення.
27. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
промовець не володіє таксономією промови:
а) змішування суттєвого з випадковим;
б) заперечення замість визначення;
в) називання роду замість виду й навпаки.
28. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
помилка породжує помилку:
а) первинна неправда;
б) підміна тези;
в) аргументація неправдивими судженнями.
29. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
незнання промовцем матеріалу або надмірне захоплення ним:
а) змішування кількох питань в одному;
б) підміна тези;
в) змішування причини й наслідку.
30. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
подавання промовцем наступної дії як причину попередньої:
а) змішування кількох питань в одному;
б) аргументація неправдивими судженнями;
в) змішування причини й наслідку.
31. Установіть відповідність між змістом логічних помилок і їх назвою:
підтвердження тези тими ж аргументами, з яких вона виведена:
а) «порочне коло»;
б) змішування кількох питань в одному;
в) змішування причини й наслідку.
32. Промова повинна закінчитися якимось красивим прийомом:
а) елегантним фіналом;
б) доцільним фіналом;
в) підсумковими висновками.
33. Висновки, які повинні бути релевантними темі й доказам, – це:
а) «елегантний» фінал;
б) доцільний фінал;
в) підсумкові висновки.
34. Основним фіналом в академічних, науково-навчальних, дорадчих промовах є:
а) «елегантний» фінал;
б) доцільний фінал;
в) підсумкові висновки.
35. Основним фіналом у публіцистичних, епідейктичних промовах є:
а) «елегантний» фінал;
б) доцільний фінал;
в) підсумкові висновки.
36. Жартом, поезією, влучним порівнянням, доречним каламбуром повинен закінчуватися
а) «елегантний» фінал;
б) доцільний фінал;
в) підсумкові висновки.
37. Які типи доцільних фіналів виробила риторика?
а) підсумкові, дорадчі, апелювальні;
б) дорадчі, типологічні, атрибутивні;
в) підсумкові, типологічні, апелювальні.
38. Висновки, у яких синтезується результат усієї роботи, остаточно формулюються правила, закони, – це:
а) доцільні;
б) підсумкові;
в) апелювальні.
39. Висновки, що поглиблюють уявлення про предмет і допомагають слухачам краще зрозуміти тему, – це:
а) доцільні;
б) підсумкові;
в) типологічні.
40. Висновки, які не зводяться до повтору змісту викладу, – це:
а) апелювальні;
б) елегантні;
в) типологічні.
41. На висновки з перспективою та висновки з фоном поділяються:
а) доцільні;
б) елегантні;
в) підсумкові.
42. Висновки, які показують, як конкретна подія, факт «вписується» в історію питання, – це:
а) висновки з перспективою;
б) висновки з фоном;
в) обидва варіанти.
43. Напрям гіпотетичного розвитку стану предмета на майбутнє задають:
а) висновки з перспективою;
б) висновки з фоном;
в) обидва варіанти.
44. Висновки, які подають предмет у ряду однорідних чи ставлять його в опозицію до них, – це:
а) висновки з перспективою;
б) висновки з фоном;
в) обидва варіанти.
45. У якому виді висновків може бути задіяна просторова екстраполяція частин викладу?
а) висновки з перспективою;
б) висновки з фоном;
в) обидва варіанти.
46. У якому виді висновків може бути задіяна часова екстраполяція частин викладу?
а) висновки з перспективою;
б) висновки з фоном;
в) обидва варіанти.
47. Установіть відповідність між змістом і застосуванням екстрополяції: матеріалу:
| 1) | просторова екстраполяція частин викладу може бути задіяна у… | а | висновках з перспективою |
| 2) | часова екстраполяція частин викладу може бути задіяна у… | б | висновках з фоном |
48. Пряме звертання до слухачів при завершенні промови – це висновки:
а) апелювальні;
б) елегантні;
в) підсумкові.
49. Установіть відповідність між змістом висновків та їхньою назвою:
| 1) | синтезні | а | апелювальні |
| 2) | аналітичні | б | підсумкові |
| 3) | емоційні | в | типологічні |
50. У судовому, конфесійному, публіцистичному красномовстві використовуються висновки:
а) апелювальні;
б) підсумкові;
в) типологічні.
51. У лекціях на морально-етичні теми, у полемічних виступах, бесідах з молоддю доречними є висновки:
а) типологічні;
г) апелювальні;
в) підсумкові та типологічні.
52. Зменшують відстань між слухачами, інтимізують ситуацію спілкування висновки:
а) апелювальні та типологічні;
б) підсумкові;
в) апелювальні.
53. Установіть відповідність між назвою промови та типами висновків
| 1) | логічна демонстрація | а | висновки |
| 2) | аналогійна демонстрація | б | апелювальні висновки |
| 3) | паралогічна (емоційна) демонстрація | в | підсумкові висновки |
Література:
1. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика. – К., 2003. – С. 110-133.
1. Колотілова Н.А. Риторика. – К., 2007. – С. 58-71.
Елокуція
1. Розділ риторики, який вивчає виразність ораторської промови, – це:
а) інвенція;
б) елокуція;
в) диспозиція.
2. Відповідальність ораторської промови відповідним мовним нормам – це:
а) правильність;
б) ясність;
в) краса.
3. Прийом, суть якого полягає в тому, що для фіксації конкретних ситуацій, подій, предметів застосовуються складні для сприйняття та розуміння мовні вирази:
а) «безглуздий аргумент»;
б) «ускладнення мовних конструкцій»;
в) «помноження аргументів».
4. Прийом, коли оратор у своїй промові пропонує низку фраз, що не мають смислу, – це:
а) «помноження аргументів»;
б) «ускладнення мовних конструкцій»;
в) «безглуздий аргумент».
5. Прийом, коли оратор один і той самий аргумент повторює декілька разів у різних формулюваннях, – це:
а) «безглуздий аргумент»;
б) «ускладнення мовних конструкцій»;
в) «помноження аргументів».
6. Здатність промови досягати естетичного ефекту – це:
а) краса;
б) доречність;
в) правильність.
7. Вираз, який передбачає вибір форми мовленнєвого впливу, – це:
а) краса;
б) доречність;
в) правильність.
8. Використання мовних виразів, коли оратор має на увазі лише їх буквальне значення, лише те, що говорить, – це:
а) пряма форма мовленнєвого впливу;
б) непряма форма мовленнєвого впливу.
9. Використання мовних виразів, коли оратор має на увазі не тільки те, що він говорить, а й щось більше, – це:
а) пряма форма мовленнєвого впливу;
б) непряма форма мовленнєвого впливу.
Звуковий рівень тексту
1. Наука, що вивчає засоби створення образу лише звуками, – це:
а) тоніка;
б) фонетика;
в) орфоепія.
2. Використання груп приголосних із метою створення образу – це:
а) асонанс;
б) алітерація;
в) полісендитон.
3. Використання груп голосних із метою створення образу – це:
а) асонанс;
б) алітерація;
в) хіазм.
4. Який художній засіб ужито в цих рядках: «Течуть із сосон золотисті смоли, як сльози…» (А. Малишко)?
а) асонанс;
б) алітерація;
в) асиндетон.
5. Який художній засіб ужито в цих рядках «… вгорі перлисті переливи хмар …» (М. Рильський)?
а) асонанс;
б) зевгма;
в) алітерація.
6. Який художній засіб ужито в цих рядках «Тихо пливе блакитними річками льон» (М. Коцюбинський)?
а) асонанс;
б) зевгма;
в) алітерація.
7. Який художній засіб ужито в цих рядках «Тече вода в синє море, та не витікає» (Т. Шевченко)?
а) зевгма;
б) асонанс;
в) алітерація.
8. Який художній засіб ужито в цих рядках «Дніпро торкає струни»
(П. Тичина)?
а) асонанс;
б) алегорія;
в) алітерація.
9. Який художній засіб ужито в цих рядках:
Жоржик лежень лежебока,
З лежебокою морока.
Женя каже: «Не лежи,
Жито жати поможи (Г.Бойко)?
а) алітерація;
б) алегорія;
в) асонанс.
Лексичний рівень тексту
1. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?
а) полісендитон, асиндетон, варваризми;
б) хіазм, зевгма, просторіччя;
в) просторіччя, канцеляризми, діалектизми.
2. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?
а) жаргонізми, вульгаризми, неологізми;
б) варваризми, солецизми, симплока;
в) жаргонізми, парадокс, анафора.
3. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?
а) інверсія, епіфора, просторіччя;
б) архаїзми, метафора, синекдоха;
в) порівняння, епітет, зевгма.
4. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?
а) метафора, епітет, алегорія;
б) персоніфікація, уособлення, епіфора;
в) просторіччя, інверсія, ремінісценція.
5. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?
а) гіпербола, літота, перифраз;
б) евфемізм, амфіболія, алюзія;
в) симплока, метафора, метонімія.
6. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?
а) епітет, уособлення, асиндетон;
б) метафора, антитеза, метонімія;
в) символ, амфіболія, літота.
7. У котрому рядку всі тропи належать до лексичного рівня аналізу тексту?
а) симплока, порівняння, жаргонізми;
б) персоніфікація, гіпербола, варваризми;
в) амфіболія, симплока, градація.
8. Слова з прямим значенням – це:
а) автологічна лексика;
б) тропи.
9. Слова з переносним значенням – це:
а) автологічна лексика;
б) тропи.
10. Основу будь-якого тексту становлять слова зі значенням:
а) переносним;
б) прямим.
11. Слова й звороти, які не відповідають літературній нормі, але вживаються при вільному, невимушеному мовленні здебільшого з гумористичною метою, – це:
а) вульгаризми;
б) просторіччя;
в) діалектизми.
12. Слова й звороти, що стали штампами в діловодстві та використовуються для індивідуалізації мови літературних героїв, - це:
а) просторіччя;
б) діалектизми;
в) канцеляризми.
13. Слова або словосполучення в літературній мові, які не належать до її лексико-семантичної системи, а лише до певного говору – це:
а) просторіччя;
б) діалектизми;
в) жаргонізми.
14. Набір слів і виразів, що використовуються в розмовній мові представників вузької групи людей, які перебувають у приблизно однакових професійних та побутових умовах, – це:
а) жаргонізми;
б) діалектизми;
б) варваризми.
15. Не прийняте для літературної мови грубо-побутове чи лайливе слово або зворот – це:
а) варваризм;
б) солецизм;
в) вульгаризм.
16. Слово або вислів, поява яких зумовлена потребами доби, – це:
а) неологізм;
б) солецизм;
в) варваризм.
17. Слово, його форма або мовний зворот, що на певному етапі розвитку застаріло або зовсім вийшло з активного вжитку, – це:
а) неологізм;
б) архаїзм;
б) солецизм.
18. Слово чи зворот, запозичений з іншої мови, – це:
а) варваризм;
б) солецизм;
в) вульгаризм.
19. Свідоме вживання граматично неправильних форм із метою створення певного образу – це:
а) варваризм;
б) вульгаризм;
в) солецизм.
20. Пояснення певної особливості, риси чи ознаки одного предмета за допомогою чимось подібного на нього іншого предмета, у якому потрібна риса виявляється особливо яскраво, – це:
а) порівняння;
б) епітет;
в) метафора.
21. Художнє означення, що виділяє й образно змальовує якусь характерну рису чи ознаку людини, предмета, явища, – це:
а) метафора;
б) метонімія;
в) епітет.
22. Перенесення властивостей і ознак одного явища на інше на основі подібності – це:
а) порівняння;
б) метафора;
в) метонімія.
23. Перенесення властивостей живих істот на предмети, явища та абстрактні поняття, немовби їх оживлення з метою яскравішого зображення – це:
а) метафора;
б) порівняння;
в) уособлення.
24. Надання предметам, явищам і абстрактним поняття властивостей людини, їх олюднення з метою яскравішого зображення – це:
а) уособлення;
б) персоніфікація;
в) метонімія.
25. Зображення абстрактного поняття чи явища через конкретний образ – це:
а) уособлення;
б) алегорія;
в) персоніфікація.
26. Предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища, – це:
а) символ;
б) літота;
в) перифраз.
27. Заміна назви одного предмета назвою іншого предмета, що перебуває з ним у якомусь зовнішньому чи внутрішньому зв’язку, а не за подібністю, – це:
а) метафора;
б) синекдоха;
в) метонімія.
28. Перенесення значення з одного слова на інше на основі кількісних відношень: частина замість цілого, ціле замість частини, однина замість множини і навпаки, – це:
а) гіпербола;
б) евфемізм;
в) синекдоха.
29. Надмірне художнє перебільшення якихось рис людей, ознак предметів чи явищ із метою увиразнення та яскравішої оцінки їх дій – це:
а) літота;
б) гіпербола;
в) анафора.
30. Надмірне художнє применшення якихось рис людей, ознак предметів чи явищ – це:
а) перифраз;
б) амфіболія;
в) літота.
31. Заміна назви предмета, явища, людини описом їх найхарактерніших ознак – це:
а) перифраз;
б) метафора;
в) символ.
32. Заміна непристойних, небажаних чи заборонених слів описовими зворотами (синонімічними словами) – це:
а) перифраз;
б) евфемізм;
в) амфіболія.
33. Вираз, який дозволяє двояке тлумачення, – це:
а) амфіболія;
б) перифраз;
в) гіпербола.
34. Скиглити, базікати, гамселити, катма – це:
а) діалектизми;
б) просторіччя;
в) жаргонізми.
35. Кептар, ватра, бульба, канапка – це:
а) канцеляризми;
б) діалектизми;
в) жаргонізми.
36. Який художній засіб використано в уривку: «Всі вони у розпуці, бо земля спісніла та не родить, а лише з’їдає мужицьку силу» (М.Черемшина)?
а) діалектизм;
б) жаргонізм;
в) варваризм.
37. Який художній засіб використано в уривку «Нічьо!.. Ти меш, сарако, вівчарити, а я му сіно робити…» (М. Коцюбинський)?
а) варваризми;
б) діалектизми;
в) жаргонізми.
38. Мура, буза, кльово, козьол – це:
а) варваризми;
б) жаргонізми;
в) вульгаризми.
39. Який художній засіб використано в уривку:
Мовчать! прескверна пащекухо!-
Юнона злобно верещить,-
Фіндюрко, ящірко, брехухо!
Як дам!- очіпок ізлетить (І. Котляревський)?
а) вульгаризм;
б) варваризм;
в) солецизм.
40. Яблуневоцвітно, високочолий, страдниця – це:
а) солецизми;
б) просторіччя;
в) неологізми.
41. Кирея, жупан, панцерник – це:
а) архаїзми;
б) варваризми;
в) солецизми.
42. Який художній засіб використано в уривку: «Чи зело, чи толіко, а шибениці, бачу, мені не минувати, то вже товкмо…» (П. Панч)?
а) солецизм;
б) архаїзм;
в) варваризм.
43. Який художній засіб використано у цих рядках:
Бі ко поятим глас витязя:
Яко толико вас, гости,
І не могосте одбитися,
Но побігосте? (О. Степанович)?
а) солецизм;
б) варваризм;
в) архаїзм.
44. Який художній засіб використано у висловах: «Яка година?», «Добро пожалувати!»?
а) солецизм;
б) варваризм;
в) вульгаризм.
45. Який художній засіб використано у сполуках: «дзвінка тиша», «розумний дурень», «веселе горе»?
а) епітет;
б) оксиморон;
в) метафора.
46. Назвіть письменників, які використали оксиморон для назви творів.
47. Який художній засіб використано у сполуках: «громовий сміх», «голубиний характер»?
а) епітет;
б) метафора;
в) метонімія.
48. Який художній засіб використано у сполуках: «вороний кінь», «зелене жито»,«широкий степ»?
а) метафора;
б) епітет;
в) метонімія.
49. Який художній засіб використано в уривку:
Навіщо ж ти важиш:
Чи на мою ясненькую зброю,
Чи на мого коня вороного,
Чи на мене, козака молодого (Нар. тв.)?
а) епітет;
б) символ;
в) метафора.
50. Який художній засіб використано в уривку: «Там море дере свою синю одежу об гострі скелі на білі клапті і закидає ними весь берег» (М. Коцюбинський)?
а) уособлення;
б) символ;
в) метафора.
51. Який художній засіб використано в уривку: «Тут брати розлучилися на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина не вистачало, тут бенкет закінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руську» («Слово о полку Ігоревім»)?
а) метафора;
б) метонімія;
в) символ.
52. Який художній засіб використано в уривку: «Зорі – то людські душі»?
а) порівняння;
б) епітет;
в) уособлення.
53. Який художній засіб використано в уривку: «Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитини…» (Т. Шевченко)?
а) метафора;
б) порівняння;
в) метонімія.
54. Який художній засіб використано в уривку: «Книги – морська глибина» (І. Франко)?
а) синекдоха;
б) уособлення;
в) порівняння.
55. Оксюморон – це різновид:
а) порівняння;
б) епітета;
в) метафори.
56. Який художній засіб використано у висловах: «гарячий лід»,
«блакитна кров», «холодне серце»?
а) епітет;
б) метафора;
в) оксиморон.
57. Який художній засіб використано в уривку:
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки (В. Сосюра)?
а) метафора;
б) оксиморон;
в) епітет.
58. Який художній засіб використано у висловах: «чаша терпіння», «печать мовчання», «у чужу душу не влізеш»?
а) метафора;
б) персоніфікація;
в) оксюморон.
59. Який художній засіб використано в уривку: «Жоржини на чорнобильській дорозі вже другий рік як струшують біду» (Л. Костенко)?
а) алегорія;
б) метонімія;
в) метафора.
60. Який художній засіб використано в уривку: «А ліс шумить, стогне…» (О. Кобилянська)?
а) уособлення;
б) персоніфікація;
в) алегорія.
61. Який художній засіб використано в уривку:
Ніч темна людей всіх потомлених скрила
Під чорні широкії крила (Леся Українка)?
а) персоніфікація;
б) уособлення;
в) метафора.
62. Який художній засіб використано в уривку «Ніч налягає. Кладе маленьку лапу на очі і на лице і шепче до вуха: спи…» (М. Коцюбинський)?
а) персоніфікація;
б) уособлення;
в) алегорія.
63. Який художній засіб використано в уривку: «Туга зійшла по Руській Землі» («Слово о полку Ігоревім»)?
а) уособлення;
б) персоніфікація;
в) алегорія.
64. Який художній засіб використано в уривку: «Як кого Блуд візьме, то най буде яке мале, задурить чоловіка» (О. Кобилянська)?
а) уособлення;
б) алегорія;
в) персоніфікація.
65. Який художній засіб використано в уривку:
Ходить пісня берегами,
Ходить селами й містами,
В золот бубон б’є,
кучерява і смаглява… (М. Рильський)?
а) персоніфікація;
б) уособлення;
в) алегорія.
66. Який художній засіб використано в уривку:
Навшпиньках
Підійшов вечір,
Засвітив зорі,
Послав на травах тумани
І, на уста поклавши палець,
Ліг (П. Тичина)?
а) алегорія;
б) персоніфікація;
в) уособлення.
67. Який художній засіб використано в уривку: «І перероблять мечі на лепехи, а списи свої на серпи»?
а) алегорія;
б) символ;
в) гіпербола.
68. Який художній засіб використано у сполуках: «читати Шевченка», «тарілка супу», «порцеляна»?
а) символ;
б) метонімія;
в) літота.
69. Який художній засіб використано в уривку: «Місто взяло в ромби і квадрати всі думки, всі пориви мої» (В. Сосюра)?
а) метонімія;
б) метафора;
в) уособлення.
70. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Трудова копійка годує до віку» (Нар. тв.)?
а) символ;
б) гіпербола;
в) синекдоха.
71. Який художній засіб використано в уривку: «Вчися, Лідо, шанувати копійку, – повчав батько дочку»? (О. Донченко)
а) синекдоха
б) літота
в) персоніфікація
72. Який художній засіб використано у сполуках: «перемовитися словом», «учень тепер зовсім інший»?
а) гіпербола;
б) синекдоха;
в) перифраз.
73. Який художній засіб використано в уривку: «Мало який птах долетить до середини Дніпра»?
а) літота;
б) гіпербола;
в) перифраз.
74. Який художній засіб використано у сполуках: «море сліз», «від грому здригалася планета»?
а) гіпербола;
б) літота;
в) уособлення.
75. Який художній засіб використано у вірші:
Ой не встиг козак Нечай
На коника спасти,
Став ляхами, як снопами,
По два ряди класти (Нар. тв.)?
а) літота;
б) гіпербола;
в) персоніфікація.
76. Який художній засіб використано у твердженні: «Від Львова до Києва рукою подати»?
а) літота;
б) гіпербола;
в) перифраз.
77. Який художній засіб використано в уривку:
Їхав панок морквяний
Коник буряковий,
Кожушина горіхова,
Жупан лопуховий,
Сіделечко капустяне,
Стремено з берези..
Пістолет з качана,
Кулі з бараболі,
А шабелька з пастернаку,
А ножки з квасолі (Нар. тв.)?
а) літота;
б) гіпербола;
в) перифраз.
78. Який художній засіб використано у висловах: «дочка Прометея» (про ЛесюУкраїнку), «гірська орлиця» (про О. Кобилянську), «батько історії» (про Геродота)?
а) перифраз;
б) евфемізм;
в) фразеологізм.
79. Який художній засіб використано в уривку: «Автор цих рядків, ваш покірний слуга»?
а) евфемізм;
б) перифраз;
в) синекдоха.
80. Який художній засіб використано у вислові: «Заєць в тролейбусі»?
а) перифраз;
б) евфемізм;
в) амфіболія.
81. Який художній засіб використано у твердженні: «Скарати не можна помилувати» (Нар. тв.)?
а) амфіболія
б) символ
в) евфемізм
82. Вислови «літня людина», «похилий вік», «ухилятися від відповіді» – це:
а) амфіболія;
б) евфемізм;
в) символ.
Синтаксичний рівень тексту
1. У котрому рядку всі тропи належать до синтаксичного рівня аналізу тексту?
а) полісендитон, амфіболія, асиндетон;
б) полісендитон, асиндетон, зевгма;
в) солецизми, антитеза, хіазм.
2. У котрому рядку всі тропи належатьдо синтаксичного рівня аналізу тексту?
а) хіазм, асиндетон, симплока;
б) епіфора, діафона, анафора;
в) символ, полісендитон, асиндетон.
3. Повтор єднальних сполучників між однорідними членами речення та сурядними реченнями для уповільнення розповіді, більшого увиразнення її – це:
а) асиндетон;
б) полісендитон;
в) антитеза.
4. Відсутність єднальних сполучників між однорідними членами речення та сурядними реченнями – це:
а) асиндетон;
б) хіазм;
в) полісендитон.
5. Об’єднання однорідних членів, переважно підметів, одним дієслівним присудком, який стосується тільки одного з цих членів речення, – це:
а) синтаксичний паралелізм;
б) зевгма;
в) симплока.
6. Повторення однакової структури речень – це:
а) риторичні вигуки;
б) риторичні питання;
в) синтаксичний рівень тексту.
7. Переставлення головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення мовлення (спостерігається синтаксичне «перехрещення» на зразок літери Х):
а) зевгма;
б) хіазм;
в) епіфора.
8. Збіг у паралельних структурах початку, кінця або середини (поєднання анафори та епіфори)
а) симплока;
б) анадиплосис;
в) інверсія.
9. Який художній засіб використано у вислові: «Прийшов, побачив, переміг»?
а) полісендитон;
б) асиндетон;
б) антитеза.
10. Який художній засіб використано в уривку:
Рідна мати моя, ти ночей недоспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя і долю дала (А. Малишко)?
а) асиндетон;
б) полісендитон;
в) хіазм.
11. Який художній засіб використано в уривку: «Зійшлися, побралися, поєдналися, помолоділи, підросли» (Т. Шевченко)?
а) полісендитон;
б) зевгма;
в) асиндетон.
12. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Одні живуть, аби їсти, інші їдять, аби жити»?
а) порівняння;
б) обрив;
в) хіазм.
13. Який художній засіб використано в уривку:
Я роблю тепер, що схочу,
Що захочу, те й роблю (В. Симоненко)?
а) хіазм;
б) асиндетон;
в) зевгма.
14. Який художній засіб використано в уривку:
Кіптява свічка й ніж щербатий,
червінна королева з карт (Б.І. Антонич)?
а) хіазм;
б) асиндетон;
в) метафора.
15. Який художній засіб використано у прислів’ї «Учення – світ, а невчення – тьма»?
а) синтаксичний паралелізм;
б) риторичне питання:
в) перифраз.
16. Який художній засіб використано в уривку: «Що снилось, то снилось! А що я кажу, то вже кажу!» (О. Кобилянська)?
а) асиндетон;
б) синтаксичний паралелізм;
в) риторичне звертання
17. Який художній засіб використано в уривку:
Не люби свого сина від колиски його,
Не люби товариства від порогу його,
Не люби всього світу, себе не люби,
Не люби свого духу – домовину роби (М. Вінграновський)?
а) симплока;
б) хіазм;
в) асиндетон.
18. Який художній засіб використано в уривку:
Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була? (Нар. тв.)?
а) каламбур;
б) паралелізм;
в) симплока.
19. Який художній засіб використано в уривку:
Чи не ті ж мене саблі турецькі порубали, що і вас?
Чи не ті ж мене стрілки яничарки постріляли, що і вас? (Нар. тв.)?
а) паралелізм;
б) симплока;
в) каламбур.
Стилістичний рівень тексту
1. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) риторичні вигуки, риторичні звертання, епіфора;
б) полісендитон, хіазм, антитеза;
в) риторичні питання, іронія, симплока.
2. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) інверсія, обрив, зевгма;
б) риторичні вигуки, хіазм, літота;
в) антитеза, каламбур, іронія.
3. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) перифраз, риторичні звертання, парадокс;
б) парадокс, епістрофа, діафона;
в) еліпс, риторичні відповіді, синтаксичний паралелізм.
4. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) діафона, епіфора, анафора;
б) іронія, каламбур, синекдоха;
в) одрив, хіазм, еліпс.
5. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) асиндетон, симплока, риторичні вигуки;
б) анадиплазис, інверсія, обрив:
в) каламбур, анадиплосис, асиндетон.
6. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) інверсія, іронія, амфіболія;
б) антитеза, анафора, асиндетон;
в) апосіопеза, еліпс, паралепсис.
7. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) алюзія, ремінісценція, аномінація;
б) риторичні питання, риторичні відповіді, полісендитон;
в) обрив, каламбур, симплока.
8. У котрому рядку всі тропи належать до стилістичного рівня аналізу тексту?
а) антитеза, апосіопеза, зевгма;
б) градація, аномінація, паралепсис;
в) обрив, еліпс, перифраз.
9. Протиставлення протилежного в житті для більшої виразності зображуваного – це:
а) антитеза
б) каламбур
в) іронія
10. Троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення, – це:
а) каламбур;
б) іронія;
в) аномінація.
11. Гра омонімією слова, що має відтінок комічності, – це:
а) парадокс;
б) іронія;
в) каламбур.
12. Незвичне твердження, що не відповідає усталеним поглядам, часом ніби суперечить здоровому глузду, а в дійсності може мати глибокий смисл, наштовхувати на роздуми, – це:
а) парадокс;
б) іронія;
в) діафора.
13. Фігура, що складається з повторення одного і того ж слова чи звороту, – це:
а) анафора;
б) епістрофа;
в) діафора.
14. Різновид повтору: повторюється слово або вираз, які щойно прозвучали, але вони набувають більш експресивного звучання, – це:
а) анафора;
б) епіфора;
в) діафора.
15. Повтор тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій на початку речень, віршових рядків – це:
а) анафора;
б) епіфора;
в) діафора.
16. Повтор тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій у кінці речень, віршових рядків – це:
а) епіфора;
б) анафора;
в) діафора.
17. Звукове чи словесне повторення кінця віршового рядка та початку наступного – це:
а) інверсія;
б) епістрофа;
в) анадиплозис.
18. Незвичне розташування слів у реченні з очевидним порушення синтаксичної конструкції задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову – це:
а) інверсія;
б) еліпс;
в) алюзія.
19. Перервана мова: спочатку йдеться про щось одне, а згодом – про інше (часто виражається крапками) – це:
а) інверсія;
б) обрив;
в) еліпс.
20. Незавершене, раптово обірване речення, у якому думка висловлена не повністю, – це:
а) апосіопеза;
б) еліпс;
в) градація.
21. Пропуск у реченнях слів та словосполучень, зрозумілих із тексту, – це:
а) апосіопеза;
б) еліпс;
в) градація.
22. Стилістична фігура, яка утворюється, коли промовець повідомляє про те, що нібито намагався приховати, – це:
а) паралепсис;
б) обрив;
в) ремінісценція.
23. Натяк на якийсь відомий факт, історичні події, відсилання до літературного твору, сюжету тощо враховуючи ерудицію читача – це:
а) паралепсис;
б) обрив;
в) алюзія.
24. Відгомін у художньому творі мотивів, образів, деталей, висловів із широковідомого твору іншого автора – це:
а) ремінісценція;
б) аномінація;
б) градація.
25. Створення нового слова на основі двох інших, відомих слів – це:
а) градація;
б) іронія;
в) аномінація.
26. Стилістичний засіб, коли вирази чи картини подаються зі значенням, якезростає або спадає, – це:
а) градація;
б) аномінація;
в) обрив.
27. Який художній засіб використано в уривку: «Сніжок! Сніжок! Пустіть нас, мамо, надвір!» (М. Коцюбинський)?
а) риторичний вигук;
б) риторичне питання;
в) риторичне звертання.
28. Який художній засіб використано в уривку: «Ой лишенько! Як той бідний Василько приб’ється додому в таку негоду»? (М. Коцюбинський).
а) риторичне питання;
б) риторичний вигук;
в) риторичне звертання.
29. Який художній засіб використано в уривку: «За що мені кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?» (Т. Шевченко)?
а) риторичний вигук
б) риторичне питання
в) риторичне звертання
30. Який художній засіб використано в уривку: «Спи спокійно, поет» (В. Сосюра)?
а) риторичний вигук;
б) риторичне питання;
в) риторичне звертання.
31. Який художній засіб використано в уривку: «Зоре моя вечірняя, зійди над горою» (Т.Шевченко)?
а) риторичне звертання;
б) риторичне питання;
в) риторичний вигук.
32. Який художній засіб використано в уривку:
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
чи пісня й думка кволі? (Леся Українка)?
а) риторичний вигук:
б) риторичне питання;
в) риторичне звертання.
33. Який художній засіб використано в уривку:
Хто може випити Дніпро,
Хто властен виплескати море,
Хто наше злото-серебро
Плугами правди переоре? (М. Рильський)?
а) риторичний вигук;
б) риторичне звертання;
в) риторичне питання.
34. Який художній засіб використано в уривку:
Ти, земле наша, рідная, святая!
Ти, батьківщино люба, золотая! (П.Тичина)?
а) риторичний вигук;
б) риторичне питання;
в) риторичне звертання.
35. Який художній засіб використано в уривку: «Усі ми в золоті та голі» (Т. Шевченко)?
а) алегорія;
б) іронія;
в) антитеза.
36. Назвіть твори, в основі яких лежить явище антитези.
37. Який художній засіб використано у сполуках «Любов і ненависть», «Сталь і ніжність», «Правда і кривда»?
а) антитеза;
б) градація;
в) алегорія.
38. Який художній засіб використано у словах: «Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа»? (І. Франко).
а) градація;
б) антитеза;
в) алегорія.
39. Який художній засіб використано в уривку «Кров людська –не водиця»?
а) евфемізм;
б) антитеза;
в) перифраз.
40. Який художній засіб використано в цитаті:
У мужички руки чорні,
В пані рученька тендітна (Леся Українка)?
а) антитеза;
б) іронія;
в) каламбур.
41. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Тихіше їдеш – далі будеш»?
а) іронія;
б) каламбур;
в) парадокс.
42. Який художній засіб використано в цитаті:
В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі
І про неї розмовляє -
У острозі, у острозі (В. Самійленко)?
а) каламбур;
б) парадокс;
в) іронія.
43. Який художній засіб використано в цитаті:
Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабкого;
За правду битися готов я до за гину
З-за тину (В. Самійленко)?
а) парадокс;
б) каламбур;
в) іронія.
44. Який художній засіб використано у вислові: «Я знаю, що я зовсім нічого не знаю» (Сократ)?
а) каламбур;
б) парадокс;
в) іронія.
45. Який художній засіб використано в уривку: «Од молдаванина до фіна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує» (Т. Шевченко)?
а) іронія;
б) каламбур;
в) парадокс.
46. Який художній засіб використано в уривку: «Це дуже розумна і освічена жінка, інакше її, звичайно на таку високу посаду нізащо б не призначили… від довгого напруження розумових сил і широти охоплення складних предметів у неї з’явилася короткозорість, внаслідок чого подруг свого босоногого дитинства вона майже не пізнає» (О. Довженко)?
а) парадокс;
б) іронія;
в) епіфора.
47. Який художній засіб використано у вислові: «Питання життя або смерті»?
а) каламбур;
б) антитеза;
в) символ.
48. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Ні Богові свічна, ні чортові кочерга»?
а) парадокс;
б) анафора;
в) антитеза.
49. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Перемелеться лихо – добро буде»?
а) антитеза;
б) інверсія;
в) еліпс.
50. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Що воно за сіно, коли одна суха трава» (Нар. тв.)?
а) парадокс;
б) каламбур;
в) симплока.
51. Який художній засіб використано в цитаті:
Досягнення чужих умів
За власні видати умів (А. Гарматюк)?
а) симплока;
б) парадокс;
в) каламбур.
52. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Нема грошей – розміняй карбованця» (Нар. тв.)?
а) іронія
б) каламбур
в) парадокс
53. Який художній засіб використано у прислів’ї: «Коли коли, а коли й обтісуй» (Нар.тв.)?
а) іронія;
б) епістрофа;
в) каламбур.
54. Який художній засіб використано в цитаті:
- Скажіть, цю іграшечку з вати
Коровою чи вовком звати? (А. Гарматюк)?
а) каламбур;
б) парадокс;
в) іронія.
55. Який художній засіб використано в уривку:
– Миколко, це ти?
– Я…- та скривився, скривився.
– Як це ти, що це?...
– Та…та… їсти нічого, топить нічим, удягатися…?(А.Тесленко)
а) обрив;
б) еліпс;
в) апосіопеза.
56. Який художній засіб використано в цитаті:
Там повіє буйнесенький
Як брат заговорить (Т.Шевченко)?
а) еліпс;
б) обрив;
в) алюзія.
57. Який художній засіб використано в уривку: «Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе»?
а) анафора;
б) епістрофа;
в) епіфора.
58. Який художній засіб використано в уривку:«Якби ви були завернулися, лелітко, то було б можна його врятувати! – кликнув із несказанним жалем. – Якби ви були завернулися»?
а) антитеза;
б) еліпс;
в) епістрофа.
59. Який художній засіб використано в уривку: «Тато, бувало, й на за цілий день так багато не вибалакували слів. А тут…» (Р. Федорів)?
а) апосіопеза;
б) обрив;
в) еліпс.
60. Який художній засіб використано в уривку:
Там, під горою, в посмутнілій хаті,
стоїть труна… а там, на тій горі…
І пізнє літо…снопики на нивці…
гукає мати…бігає хлоп’я…
А там, у гробі…» (Ліна Костенко)?
а) обрив;
б) апосіопеза;
в) діафора.
61. Який художній засіб використано в цитаті: «Ми йшли туди… Та яке там йшли… Летіли, рвалися…Тож ми вірили, що там…» (У. Самчук)?
а) обрив;
б) апосіопеза;
в) еліпс.
62. Який художній засіб використано в уривку: «Я б вам сказав усе, що думаю, але…»?
а) обрив;
б) діафора;
в) апосіопеза.
63. Який художній засіб використано в уривку: «Тут би тільки жити…, а вони візьми та умри» (П. Мирний)?
а) апосіопеза;
б) паралепсис;
в) градація.
64. Який художній засіб використано в уривку: «Я не Ганна, не наймичка, я… – та й замовчала» (Т. Шевченко)?
а) іронія;
б) апосіопеза;
в) еліпс.
65. Який художній засіб використано в цитаті:
Ілько був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак…
Тінь Котляревського пригорне
Мене в цю хвилю міцно так
І скаже: він таки мастак… (М. Рильський)?
а) паралепсис;
б) ремінісценція;
в) градація.
66. Який художній засіб використано в цитаті:
Я той, що греблі рвав,
Я не сидів у скалі… (П. Воронько)?
а) ремінісценція;
б) паралепсис;
в) градація.
67. Який художній засіб використано в цитаті: «От ми і згадали свого товариша незлим, тихим словом»?
а) ремінісценція;
б) аномінація;
в) каламбур.
68. Який художній засіб використано в цитаті: «Лисиці брешуть на щити і кличе див поверху древа» (М. Рильський)?
а) епістрофа;
б) каламбур:
в) ремінісценція.
69. Який художній засіб використано в цитаті: «Нам сказали, що ціни підвищуються тимчасово. Тимчасово – означає назавжди»?
а) діафора;
б) анафора;
в) епіфора.
70. Який художній засіб використано в цитаті: «Засоби масової інформації одностайно твердять про розбудову України. Розбудова України – це наша спільна справа»?
а) еліпс;
б) анадиплозис;
в) анафора.
71. Який художній засібвикористано в цитаті:
Згасає день за синіми лісами,
За синіми лісами лягла імла (Д. Загул)?
а) анафора;
б) анадиплозис;
в) діафора.
72. Який художній засіб використано в цитаті:
Затоплю недолю
Дрібними сльозами
Затопчу неволю
Босими ногами (Т. Шевченко)?
а) діафора;
б) анафора;
в) епіфора.
73. Який художній засіб використано в цитаті:
Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, –
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала…
Ти, брате, любиш Русь
За те, що гарно вбрана, –
Я ж не люблю, як раб
Не любить свого пана?
а) анафора;
б) епіфора;
в) діафора.
74. Який художній засіб використано в уривку: «Співала колосом власна нива, співали жайворонки над нею, співав пісню серп, підрізаючи стебло…» (М. Коцюбинський)?
