Види злочинів за часом вчинення

Час вчинення, тобто проміжок часу певної величини та соціально-економічного характеру (період відпусток, робочі, вихідні дні тощо), є важливою характеристикою об’єктивної сторони злочину.

Час вчинення можливо визначити лише щодо частини злочинів, що мають чіткі часові параметри початку та закінчення. Розподіл злочинів за цією ознакою має значення для організації ефективної діяльності міліції (патрульно-постової служби, дільничних інспекторів міліції тощо) щодо запобігання та припинення певних видів злочинних посягань.

У статистичній картці ф.№ 1 за наявності відповідних даних фіксується день тижня, календарна дата та час доби, коли вчинено злочин. На основі цих даних можливо здійснити вибіркове (країна, область) або суцільне (місто, район, район у місті тощо) вивчення розподілу певної частини злочинів за часом вчинення. Підсумовуючи відповідні дані, можна визначити розподіл всієї або вибіркової сукупності злочинів певних складів за днем тижня та часом доби, у які вони були вчинені. Використовується розділення доби на більшу або меншу кількість рівних проміжків часу. Найчастіше виділяють такі проміжки часу: ранок – 06.00-12.00, день – 12.00-18.00, вечір – 18.00-24.00, ніч – 24.00-06.00. Для окремих складів (квартирні крадіжки, грабежі, розбійні напади тощо) доцільно застосувати більш дрібне ділення доби, наприклад, на чотирьох-, двох- або годинні проміжки.

Приклад

Таблиця 9

Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за днями тижня (у %)

Таблиця 10

Розподіл злочинів, вчинених у м. N у 2006 р., за часом доби (у %)

Види злочинів за складом

Склад злочину є сукупністю об’єктивних та суб’єктивних ознак діяння, що зумовлюють його кваліфікацію як злочину. Розподіл злочинів за складом є найбільш конкретною та суттєвою характеристикою злочинності. В Особливій частині КК України станом на 20.05.2007 р. закріплені 353 статі, абсолютна більшість яких містить один склад злочину. У статистичній звітності містяться дані щодо розподілу злочинів за статтями Особливої частини КК України, а також за окремими частинами певних статей, які становлять так звані кваліфіковані склади злочинів (ч.II ст.121 – умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ч.II, III ст.286 – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами тощо). На основі цих даних може бути визначена структура злочинності за складом злочину.

Загальна кількість складів злочину, за якими зазвичай кваліфікуються протиправні посягання, є досить значною, і розподіл всіх злочинів за усіма складами у наочному вигляді буде надто громіздким. З огляду на сказане, доцільно представити лише дані щодо найбільш поширених складів злочину, які будуть достатньо повно відображати структуру злочинності за цією ознакою. Згідно зі статистичною звітністю дані щодо 15–20 злочинів певних складів будуть охоплювати абсолютну більшість зареєстрованих злочинів. Використання тільки показників частки злочинів певних складів у зареєстрованій злочинності дозволить збільшити кількість даних у таблиці і охарактеризувати структуру злочинності більш повно.

Приклад

Таблиця 11