Зважаючи на те, що об’єкти дослідження у правовій статистиці мають насамперед правовий характер, а будь-які зміни в законодавстві суттєво впливають на показники динамічного ряду, то неврахування цієї обставини призводить до побудови формально повноцінних, а фактично — дефективних динамічних рядів. Отже, коливанню ряду показників злочинності та заходів боротьби з нею сприяють зміни у кримінальному законодавстві. Як приклад, наведемо ситуацію що склалася у першій половини 60-х років минулого століття. Карна політика, яку проводило тоді керівництво країни що дістала своє відображення у виданні нових кримінальних кодексах союзних республік, зводилася до того, щоб максимальна кількість кримінальних справ або матеріалів, за якими було відмовлено в порушенні кримінальної справи, розглядалася не судами, а виносилася на обговорення трудових колективів і товариських судів. Це призвело до різкого зниження статистичної реєстрації вчинених злочинів і, звичайно, рівня кількості судимості, що видавалось за досягнення у боротьбі зі злочинністю. Але фактично вказана політика сприяла зростанню злочинності через безкарність багатьох правопорушників.
Наведемо приклад різкого збільшення кількості тяжких злочинів у структурі злочинності після того, як у 1995 році їх перелік, даний у ст.71 КК, значно розширився за рахунок тих видів злочинів, які раніше такими не вважалися. Реально ж зростання тяжких злочинів не сталося (зазначене не ставить під сумнів правильність рішення законодавця, оскільки воно сприяло посиленню боротьби зі злочинністю).
На рівні динамічного ряду впливають і зміни у кримінально-процесуальному законодавстві. Так, у зв’язку з наданням у 1998 році права попереднього розслідування органам податкової міліції, динамічний ряд, який відображав показники кількості кримінальних справ, розслідуваних слідчими органів внутрішніх справ, зазнав змін в сторону зниження, хоча фактично вказані злочини “перемістилися” у звітність податкової міліції. Вищезазначене необхідно враховувати при проведенні аналітичної роботи з показниками рівнів динамічного ряду. А це, в свою чергу, вимагає знань з відповідних галузей права і практики застосування їх норм.
Динамічні ряди показників злочинності на певні моменти часу використовуються в кримінології та аналітичній роботі органів внутрішніх справ порівняно рідко. Прикладом таких динамічних рядів можуть бути дані про відрізки нерозкритих злочинів за попередні роки на перше січня кожного календарного року, а також дані нерегулярно проведених переписів засуджених.
При аналізі динамічних рядів злочинності необхідно, насамперед, мати на увазі наступні обставини:
1) у зв'язку з актами криміналізації й декриміналізації змінюється тією чи іншою мірою перелік діянь, визнаних законодавством злочинними. Тому зафіксований динамічний ряд а також зростання злочинності може свідчити про збільшення фактичної поширеності діянь окремого виду або про криміналізацію суспільства, або одночасно й про те й інше.
2) через існування латентної злочинності динамічні ряди відображають число зареєстрованих, а не число реально вчинених кримінально-карних діянь[24].
3) прагнення представити в більш вигідному вигляді свою діяльність по розкриттю злочинів спонукає окремих керівників органів внутрішніх справ на перенесення реєстрації діянь, фактично вчинених в попередньому звітному періоді (кварталі, півріччі, році).
4) динамічні ряди злочинності побудовані на облікових даних різних правоохоронних органів, виявляються, як правило, непорівнянними, тому що, об'єктами обліку органів внутрішніх справ є злочин та особа злочинця, в органах прокуратури - кримінальна справа та обвинувачуваний, у судах - засуджений. Непорівнянність породжує деякі труднощі, коли виникає необхідність перевірити дані одних обліків за допомогою інших
Відображення тенденцій розвитку в динамічному ряді називається - трендом. Відхилення від тренду досить різноманітні по своєму походженню та величині. Незважаючи на цю розмаїтість спостережувані відхилення від тренду можна звести в три основні групи, кожна з яких, поєднує однорідні коливання в змісті їхнього генезису.
До першої групи відносяться більш-менш регулярні коливання щодо тренду. З такого роду коливаннями часто доводиться зіштовхуватися при аналізі динамічних рядів, що відображають коливання злочинності в регіонах. Першому періоду відповідає, як правило, порівняно низький рівень злочинності, другому - його ріст, іноді досить значний, третьому – зниження рівня злочинності.
До другої групи відносяться сезонні коливання. У динамічних рядах злочинності ці коливання звичайно не дуже великі. Інакше відбуваються справи з динамічними рядами деяких видів злочинності й груп злочинів. Так, число злочинних порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у осінньо-зимовий період вище, ніж у весняно-літній.
До третьої групи відносяться коливання випадкового характеру, без особливих причин.
Між коливаннями першої та другої груп, з одного боку, і коливаннями третьої групи, з іншого, є принципові розходження. Загальним для регулярних і сезонних коливань навколо тренду є їх закономірний характер. Фактори коливання, що породжують такого роду, відносно стійкі в часі, зв'язок між цими факторами й коливаннями простежується досить чітко, наслідки посилення або ослаблення дії окремих факторів передбачувані.
Виходячи з вищевикладеного необхідно виділити такі основні компоненти динамічного ряду:
1) тренд і довгостроковий рух;
2) більш-менш регулярні коливання щодо тренду;
3) сезонний компонент;
4) зупинка або несистематичний випадковий ефект[25].
