Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ св≥тового пол≥тичного процесу




—в≥товим пол≥тичним процесом називають сукупну д≥€льн≥сть народ≥в, держав та њхн≥х ≥нститут≥в, соц≥альних сп≥льнот та орган≥зац≥й, €к≥ пересл≥дують певн≥ пол≥тичн≥ ц≥л≥ в сфер≥ м≥жнародного житт€.

Ќаймогутн≥шими та орган≥зованими субТЇктами св≥тового пол≥тичного процесу Ї держави, €к≥ волод≥ють основними засобами впливу на м≥жнародне житт€. ƒержава виступаЇ представником ≥нтерес≥в нац≥й та народ≥в на св≥тов≥й арен≥. ¬она маЇ можлив≥сть визначати ≥ контролювати д≥€льн≥сть ≥нших учасник≥в м≥жнародних в≥дносин, таких €к адм≥н≥стративн≥ одиниц≥ (област≥, крањ, рег≥они), громадськ≥ орган≥зац≥њ, ф≥рми, компан≥њ, ≥ндив≥ди. —еред нетипових державних субТЇкт≥в м≥жнародних в≥дносин варто вид≥лити ¬атикан, наприклад.

« метою п≥дтримки балансу сил та ≥нтерес≥в у м≥жнародн≥й систем≥, забезпеченн€ необх≥дного пор€дку ≥ стаб≥льност≥ нац≥ональн≥ держави створюють союзи ≥ коал≥ц≥њ, налагоджують двосторонн≥ та багатосторонн≥ звТ€зки. ѕроцес глобал≥зац≥њ суттЇво зм≥нив статус та становище держав, €к≥ були змушен≥ адаптуватись до взаЇмозалежного св≥ту. Ќа св≥тов≥й арен≥ з'€вились нов≥ типи держав Ц м≥кродержави та наддержави, в €ких в≥дсутн≥й ч≥ткий под≥л зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ пол≥тики. ƒержавн≥й влад≥ доводитьс€ передавати частину своњх функц≥й наднац≥ональним структурам, тим самим створюючи нов≥ модел≥ соц≥опол≥тичного управл≥нн€.

ѕричиною незбалансованост≥ м≥жнародних в≥дносин в останньому дес€тил≥тт≥ експерти вважають вих≥д на пол≥тичну арену, окр≥м держав, ≥ ≥нших самост≥йних суб'Їкт≥в. ƒо них належать соц≥альн≥ (демограф≥чн≥, конфес≥йн≥, нац≥ональн≥ та ≥нш≥) групи, м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, транснац≥ональн≥ компан≥њ, корпоративн≥ структури (громадськ≥ орган≥зац≥њ, «ћ≤, терористичн≥ угрупуванн€, туристичн≥ ф≥рми), а також окрем≥ особи (наприклад, колишн≥ пол≥тики можуть виступати посередниками у врегулюванн≥ конфл≥кт≥в).

—татут ќќЌ визначаЇ р≥вн≥сть субТЇкт≥в м≥жнародних в≥дносин. якщо у внутр≥шьонац≥ональних пол≥тичних системах присутн≥й Їдиний центр управл≥нн€, то на м≥жнародн≥й арен≥ к≥льк≥сть регулюючих центр≥в визначаЇтьс€ к≥льк≥стю субТЇкт≥в м≥жнародних в≥дносин.

—учасний св≥товий пол≥тичний процес характеризуЇтьс€ одночасним розвитком двох протилежних тенденц≥й Ц тенденц≥њ розмежуванн€ и тенденц≥њ об'Їднанн€. ѕро€вом тенденц≥њ об'Їднанн€ Ї формуванн€ св≥тових продуктивних сил, розвиток Ќ“–, ≥нтернац≥онал≥зац≥€ господарськоњ д≥€льност≥ в рег≥ональному та св≥товому масштаб≥, ≥нтеграц≥€ фактор≥в виробничого ≥ невиробничого призначенн€, прогрес сфери управл≥нн€ макроеконом≥чними та виробничо-технолог≥чними ≥нновац≥€ми. ¬≥дцентров≥ тенденц≥њ пов'€зан≥ з ≥снуванн€м держав, народ≥в та сп≥льнот, що знаход€тьс€ на р≥зних етапах формац≥йного та цив≥л≥зац≥йного розвитку, в≥дм≥нност€ми у побут≥, осв≥т≥, культур≥, медичному забезпеченн≥, зайн€тост≥, проблемах рел≥г≥йного та етн≥чного характеру. ÷≥ чинники дез≥нтегрують св≥тове сп≥втовариство, Ї причиною в≥дчуженост≥ м≥ж людьми, недов≥ри м≥ж державами, конфл≥кт≥в, суперечок, воЇн.

” м≥жнародних пол≥тичних процесах в≥дсутн≥й Їдиний лег≥тимний центр примусу, €кий би користувавс€ авторитетом ≥ повагою у вс≥х суб'Їкт≥в м≥жнародних в≥дносин. ѕроте в пол≥тичних м≥жнародних в≥дносинах ≥снують регул€тори у вигл€д≥ пол≥тичних, правових, морально-етичних норм.

—еред характерних особливостей св≥тового пол≥тичного процесу можна вид≥лити так≥:

- на€вн≥сть центру, €ким виступаЇ ќрган≥зац≥€ ќб'Їднаних Ќац≥й; взаЇмод≥€ крањн ЂG8ї, д≥€льн≥сть впливових м≥жнародних ≥нституц≥й Ц ћ¬‘, Ќј“ќ та ≥н.;

- актуал≥зац≥€ глобальних проблем розвитку людства;

- посиленн€ тенденц≥й до сп≥впрац≥, плюрал≥зм пол≥тичного розвитку;

- суперечлива взаЇмод≥€ суб'Їкт≥в св≥товоњ пол≥тики, пр≥оритет людини, њњ прав, свобод та життЇвих ≥нтерес≥в;

- складн≥сть базових ≥ перифер≥йних, транснац≥ональних, рег≥ональних, нац≥ональних ≥ локальних, етнопол≥тичних ≥ цив≥л≥зац≥йних процес≥в; суперечлив≥сть взаЇмод≥њ Ђбагатополюсногої ≥ Ђоднополюсногої св≥ту, пров≥дних м≥жнародних центр≥в (—Ўј, –ос≥€, «ах≥дна ™вропа, япон≥€,  итай, Ђнов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањниї), ≥снуючих цив≥л≥зац≥й (зах≥дноњ, сх≥дноњ, ≥сламськоњ, рос≥йськоњ та ≥н.);

- плюрал≥зм сусп≥льно-пол≥тичних сил, засоб≥в, метол≥в ≥ форм реал≥зац≥њ пол≥тики;

- суперечлив≥сть спр€муванн€ новизни ≥ спадкоЇмност≥, визначеност≥ ≥ непередбачуваност≥, революц≥йност≥ ≥ еволюц≥йност≥, усв≥домленост≥ ≥ стих≥йност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 593 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1347 - | 1166 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.