Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тична ел≥та: пон€тт€, характерн≥ риси, функц≥њ




“ерм≥н Ђел≥таї походить в≥д латинськоњ eligere французькоњ elite Ц найкраще, доб≥рне, вибране. ѕочинаючи в≥д ’VII ст. його почали використовувати, застосовуючи до Ђобраних людейї, перш за все до вищоњ знат≥. ” науковий об≥г цей терм≥н був введений наприк≥нц≥ ’≤’ Ц поч. ’’ ст. завд€ки прац€м ¬≥льфредо ѕарето (1848-1923), √аетано ћоски (1853-1941) ≥ –оберта ћ≥хельса (1876-1936). ≤дењ про нер≥вн≥сть у сусп≥льств≥ та правом≥рн≥сть розпод≥лу на меншост≥, що пануЇ над ≥ншим населенн€м, висловлювалис€ ще у стародавност≥. “ак,  онфуц≥й обірунтовував розпод≥л сусп≥льства на Ђшл€хетних чолов≥к≥вї (правл€чу ел≥ту) ≥ Ђнизьких людейї (простолюдин≥в) €к≥ додержуютьс€ своњх моральних запов≥дей: перш≥ Ц боргу й закону, друг≥ думають, €к би краще влаштуватис€ й одержати вигоду; перш≥ вимоглив≥ до себе, друг≥ Ц до ≥нших людей. ƒотриманн€ моральних норм надаЇ право на керуванн€.

ќбраз правл€чоњ ел≥ти  онфуц≥й розкривав через соц≥альн≥ €кост≥ њњ представник≥в: Ђшл€хетний чолов≥к у доброт≥ не марнотратний; примушуючи до прац≥, не викликаЇ гн≥ву; у бажанн€х не жад≥бний; у велич≥ не гордий; викликаючи повагу, не жорстокий.≤нше обірунтуванн€ розпод≥лу сусп≥льства на правл€чу менш≥сть й б≥льш≥сть, що п≥дкор€Їтьс€ њй, знаходимо у ѕлатона. ѕол≥тичну нер≥вн≥сть в≥н позв'€зував ≥з €кост€ми душ≥, властивими тим або ≥ншим групам населенн€.

–озумноњ частини душ≥, чеснота €коњ пол€гаЇ у мудрост≥, в≥дпов≥даЇ стану правител≥в-ф≥лософ≥в (це ≥ Ї ел≥та); другоњ частини, чеснота €коњ складаЇтьс€ у мужност≥, Ц стан воњн≥в; низинноњ, що жадаЇ частини душ≥, €к погрузаЇ у насолодах ≥ вт≥хах Ц стан хл≥бороб≥в ≥ рем≥сник≥в. ћудрим (тобто ф≥лософам) повинна коритис€ г≥рша частина населенн€. Ѕ≥льше того, ѕлатон розробив систему формуванн€ правл€чоњ ел≥ти, €ка передбачала так≥ етапи: в≥дб≥р в ел≥ту, вихованн€ й утворенн€ потенц≥йних кандидат≥в. ќднак ц≥ й ≥нш≥ ≥дењ про неминуч≥сть розпод≥лу сусп≥льства на керуючих ≥ керованих не мали серйозного соц≥олог≥чного обірунтуванн€ й будувалис€ скор≥ше на р≥зного роду моральних, рел≥г≥йних, ф≥лософських припущенн€х, чим на анал≥з≥ реальностей пол≥тичного житт€.

” сучасн≥й пол≥тичн≥й науц≥ використовуЇтьс€ дек≥лька п≥дход≥в до досл≥дженн€ ел≥т. ”мовно њх можна розпод≥лити на два основних: меритократичний (в≥д лат. теritus Ц кращий ≥ грeц. Cratos Ц влада) ≥ владний. ѕерший п≥дх≥д бере св≥й початок в ел≥тистськ≥й теор≥њ ¬. ѕарето. …ого кредо вдало сформулювала  . ћангейм: Ђ≈л≥таї Ц це Ђ≥Їрарх≥€, побудована на власних дос€гненн€хї. ¬. ѕарето прийшов до висновку, що ел≥та ≥снуЇ у будь-€ких сусп≥льствах ≥ будь-€кому пол≥тичному устроњ. ” межах мер≥тократичного п≥дходу ≥снують технократичний й орган≥зац≥йно-управл≥нський напр€мки. ќсновоположником технократичних теор≥й вважаЇтьс€ “. ¬еблен. «а ¬ебленом, у зв'€зку з розвитком науки, техн≥ки й технолог≥й зростаЇ роль ≥нженер≥в-орган≥затор≥в. ¬икористовуючи особлив≥ знанн€, технократи поступово вит≥сн€ють традиц≥йних власник≥в ≥з пров≥дних соц≥альних позиц≥й, перетворюючись у самост≥йну сусп≥льну силу.

ќснови орган≥зац≥йно-управл≥нських теор≥й заклав ƒж. Ѕернхейм. ¬исунута ним теза про перех≥д влади з рук власник≥в у руки профес≥онал≥в-менеджер≥в одержала попул€рн≥сть за назвою Ђреволюц≥њ менеджер≥вї. ” 1970-т≥ рр. меритократичний п≥дх≥д одержав поширенн€ у зв'€зку ≥з прац€ми ƒ. Ѕелла, ј. √оулднера й ≥н.

Ќайб≥льшого розповсюдженн€ в сучасн≥й пол≥тичн≥й науц≥ набув владний п≥дх≥д до визначенн€ й вид≥ленн€ ел≥ти. …ого представники (√. ћоска, –. ћ≥хельс, –. ћ≥ллс, –. ƒарендорф) визначають ел≥ту €к групу, що зд≥йснюЇ владн≥ функц≥њ й впливаЇ на сусп≥льство. Ђ¬ ус≥х сусп≥льствах, Ц д≥йшов до висновку √. ћоска, Ц в≥д наймеш розвинутих та цив≥л≥зованих ≥ до самих розвинутих та могутн≥х Ц ви€вл€Їтьс€ два класи людей Ц клас, €кий править, ≥ клас, €ким правл€ть. ѕерший, завжди менш чисельний, бере на себе ус≥ пол≥тичн≥ функц≥њ, монопол≥зуЇ владу та користуЇтьс€ перевагами, €к≥ ≥з цього випливають, тод≥ €к другий, б≥льш численний, керований першим, ≥нод≥ б≥льш або менш законно, а ≥нод≥ б≥льш або менш волюнтаристськ≥ та насильницьк≥ї. ” свою чергу владний п≥дх≥д п≥дрозд≥л€Їтьс€ на структурний ≥ функц≥ональний.

ѕрихильники структурного п≥дходу в≥днос€ть до ел≥ти ус≥х ос≥б, що займають формальне положенн€ в органах (структурах) влади (наприклад: президент, м≥н≥стри, генерал≥тет). ѕрихильники ж функц≥онал≥стських трактувань в≥днос€ть до ел≥ти т≥ групи й тих ≥ндив≥д≥в, €к≥ впливають на громадське житт€ й на прийн€тт€ соц≥ально значимих р≥шень.

¬иход€чи ≥з численних концепц≥й та п≥дход≥в, правл€чу ел≥ту можна визначити €к соц≥альн≥ групи, €к≥ займають б≥льш висок≥ щабл≥ у сусп≥льств≥, €к≥ у максимальному ступен≥ волод≥ють владою ≥ можлив≥стю впливати на сусп≥льство. ƒл€ пол≥тичноњ ел≥ти характерн≥ риси, найважлив≥шими з €ких Ї:

- високий соц≥альний статус;

- зосереджен≥сть в њњ руках значних владних повноважень, тобто можлив≥сть впливу на державн≥ органи;

- на€вн≥сть власноњ ≥деолог≥њ та права на прив≥лењ, доступ до закритоњ ≥нформац≥њ;

- в≥дносна або повна закрит≥сть дл€ проникненн€ в њњ середовище ≥нших. ¬≥дпов≥дно м≥сцю €ке займаЇ пол≥тична ел≥та у сусп≥льному житт≥ вона виконуЇ р€д найважлив≥ших функц≥й. ќсновними функц≥€ми пол≥тичноњ ел≥ти в сусп≥льств≥ вважаютьс€:

- зд≥йсненн€ кер≥вництва сусп≥льством;

- пошуки оптимальних пол≥тичних р≥шень та створенн€ механ≥зм≥в њхньоњ реал≥зац≥њ;

- вивченн€, анал≥з ≥нтерес≥в соц≥альних груп тощо;

- формальне представленн€ в пол≥тичн≥й форм≥ ≥нтерес≥в певних верств населенн€;

- орган≥зац≥€ д≥€льност≥ держави, парт≥й й т. ≥н.;

- висуненн€ пол≥тичних л≥дер≥в;

- розробка пол≥тичних програм, доктрин, ≥деолог≥й, закон≥в й т. ≥н.;

- здатн≥сть моб≥л≥зувати маси на вир≥шенн€ певних сусп≥льних завдань.

«авд€ки виконанню своњх функц≥й пол≥тична ел≥та Ї т≥Їю ланкою у систем≥ зд≥йсненн€ державноњ влади €ка спр€мовуЇ розвиток сусп≥льства в ц≥лому.

—труктура пол≥тичноњ ел≥ти досить складна. Ѕ≥льш≥сть досл≥дник≥в виокремлюють за функц≥ональною ознакою усередин≥ ел≥ти дек≥лька внутр≥ел≥тних груп: пол≥тична, економ≥чна, культурно-≥нформац≥йна ел≥та. —клад кожноњ з них визначаЇтьс€ њњ функц≥€ми. “ак, пол≥тичну ел≥ту становл€ть групи й пол≥тичн≥ л≥дери, €к≥ зд≥йснюють владн≥ р≥шенн€. Ќа основ≥ обс€гу владних повноважень вид≥л€ютьс€ так≥ види пол≥тичноњ ел≥ти: вища, середн€ й адм≥н≥стративна. ¬ища пол≥тична ел≥та включаЇ кер≥вник≥в, €к≥ займають стратег≥чн≥ позиц≥њ в систем≥ прийн€тт€ найважлив≥ших р≥шень. ƒо цього типи ел≥ти в≥днос€тьс€ президент ≥ його оточенн€, кер≥вники ур€ду, члени вищих судових орган≥в влади, л≥дери найб≥льш впливових парт≥й, сп≥кер парламенту й глави найб≥льших парламентських фракц≥й. ƒо середньоњ ел≥ти належать т≥, хто об≥ймаЇ пости у виборних органах влади: депутати, представники рег≥ональних ел≥т (глави адм≥н≥страц≥й, голови м≥ських громад тощо), л≥дери пол≥тичних парт≥й ≥ рух≥в. ƒо складу адм≥н≥стративноњ ел≥ти вход€ть члени ур€ду, а також вищий щабель державних службовц≥в. ≈коном≥чну ел≥ту становл€ть найб≥льш багат≥ члени сусп≥льства Ц велик≥ власники, банк≥ри, кер≥вники ф≥нансово-промислових груп, глави пров≥дних корпорац≥й, власники великих кап≥тал≥в. ≤нтереси економ≥чноњ ел≥ти пр€мо або поб≥чно впливають на характер р≥шень, прийн€тих пол≥тичною ел≥тою.  ультурно-≥нформац≥йну ел≥ту становл€ть видатн≥ д≥€ч≥ науки, культури, в≥дом≥ журнал≥сти, €к≥ впливають на формуванн€ сусп≥льноњ думки, вищ≥ ≥Їрархи церкви. √оловною функц≥Їю ц≥Їњ ел≥тною групи Ї формуванн€ спри€тливоњ дл€ ел≥ти сусп≥льноњ думки, а також р≥шень, €к≥ вона приймаЇ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 772 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1152 - | 1131 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.