Океанічні течії, їх класифікації. Система поверхневих течій (на прикладі Індійського океану)

Класифікація течій за походженням (фрикційні: дрейфові та вітрові, градієнтні: стічні та густинні). Класифікація течій за глибиною (поверхневі, глибинні, придонні). Класифікація течій за температурою (теплі, холодні, нейтральні). Класифікація течій за тривалістю (стійкістю): постійні, періодичні, тимчасові. Загальна схема поверхневих течій світового океану: тропічні антициклонні кільця течій, екваторіальні та помірні циклональні кільця, дрейфова течія Західних вітрів.

Система поверхневих течій Індійського океану:

4Мусонний кругообіг;

4Південний субтропічний антициклонний кругообіг;

4Субполярний циклонічний кругообіг.

(Поясніть механізм утворення і показати на карті).

Мусонний кругообіг:

Календарна зима (зі сходу на захід): Мусонна течія (від Бенгальської затоки → Мальдівського архіпелагу → Аравійського моря) - Сомалійська течія – Екваторіальна протитечія – Мусонна течія (тепла).

Календарне літо (з заходу на схід): Сомалійська течія → Мусонна течія (холодна) → Південна Пасатна течія → Сомалійська течія.

Південний субтропічний антициклональний кругообіг: Південна Пасатна течія → Мадагаскарська → Мозамбіцька → Агульяс → Західних Вітрів → Західноавстралійська → Південна пасатна.

Субполярний циклонічний кругообіг: течія Західних вітрів взаємодіє з слабкою прибережною Антарктичною течією східного напрямку.

Доведіть на конкретних прикладах, що теплі течії сприяють підвищенню зволоженості узбережних територій материка, а холодні навпаки.

40. Класифікація річок за джерелами живлення. Закономірності зміни структури живлення річок по території Європи.

Джерела живлення річок (дощове, снігове, підземне, льодовикове). Фази водного режиму річок (повінь, поводок, межень). Річки – продукт клімату. Зональні типи водного режиму річок (екваторіальний, субекваторіальний, тропічний тощо).

Закономірності зміни структури живлення і режиму водного стоку річок по території Європи.Назвати і показати річки

1. Річки виключно дощового живлення (понад 80% стоку).

Протікають по території з помірним морським кліматом. Багатоводні упродовж року. На рівнинах та низькогір’ях – особливо багатоводні взимку, дещо менша водність влітку.

У гірських районах – особливо багатоводні взимку, навесні та початку літа. Влітку – короткочасні дощові паводки. (Британські острови, рівнинна та низькогірна Франція, захід Середньоєвропейської рівнини, півострів Ютландія).

2. Переважно дощового живлення (50% стоку).

Протікають по території з помірним кліматом, перехідним від морського до континентального. У режимі річок добре виражена сезонність (з максимумом стоку навесні та мінімумом наприкінці літа, початку осені): південь Феноскандії, схід Середньоєвропейської рівнини, Придунайські рівнини).

3. Річки мішаного живлення з переважанням снігового (середземноморський тип).

Багатоводні у зимово-весняний період, межень - влітку та першу половину осені. (Середземномор'я).

4. Переважно снігове живлення (понад 50% стоку).

Клімат помірного бореального підпоясу (з тривалим заляганням снігового покриву).

Повінь у другій половині весни: на рівнинах - коротка, в горах - довга. Межень - взимку (північ і схід Феноскандії, Карпати, Піренеї, Європейське середньогір’я, північна та середня частина Східноєвропейської рівнини.

5. Річки виключно снігового живлення (понад 80% стоку). Континентальний європейський клімат. Весняна повінь, літня межень (Нижнє Поволжя, Причорноморська низовина).

6. Переважно льодовикове живлення.

Субарктичний морський клімат. Найбільша водність у другій половині літа, межень - взимку (південь острова Ісландія).

7. Виключно льодовикове живлення (понад 80%). Арктичний клімат. Водотоки існують 1 - 1,5 літніх місяців (острів Шпіцберген).

8. Мішане живлення з переважанням льодовикового. Повінь – у другій половині весни, улітку. Межень - восени, взимку. (Скандинавські гори, Альпи).