Лекции.Орг
 

Категории:


Классификация электровозов: Свердловский учебный центр профессиональных квалификаций...


Универсальный восьмиосный полувагона: Передний упор отлит в одно целое с ударной розеткой. Концевая балка 2 сварная, коробчатого сечения. Она состоит из...


Деформации и разрушения дорожных одежд и покрытий: Деформации и разрушения могут быть только покрытий и всей до­рожной одежды в целом. К первым относит...

Вплив Сонця та Місяця на природу Землі



Загрузка...

До сонячно-земних зв’язків відносять:

а.Сукупність явищ, пов’язаних із обертанням Землі навколо Сонця, тобто сезонна ритміка у географічній оболонці. Наприклад, шторми сильніші взимку, мусони, течії, явища в гідросфері, морозне вивітрювання, багаторічна мерзлота,

б.Сукупність явищ, пов’язаних із зміною положення земної осі під впливом Сонця, тобто прецесією тривалістю 26 000 років.

в.Енергія, за рахунок якої відбувається більшість процесів у географічній оболонці, це сонячна енергія. На верхній межі атмосфери на 1 см2 площі надходить біля 2 ккал сонячної радіації за хвилину.

г.Вплив сонячної активності на перебіг процесів в атмосфері, гідросфері, літосфері, біосфері.

д.Вплив сонячної активності на магнітосферу Землі.

е.Речовинний потік a і b - частинок, тобто протонів і електронів сонячного вітру створює радіаційний пояс в атмосфері, формує іоносферу і екзосферу.

1. Місяць своїм притяганням (разом із притяганням Сонця) спричинює припливно-відпливні рухи у кожній точці планети, включаючи атмосферу.

2. Унаслідок припливного тертя у надрах Землі виділяється величезна кількість енергії, яка є одним із видів внутрішньої енергії Землі.

3. Унаслідок припливно-відпливних рухів відбувається припливне гальмування швидкості обертання Землі навколо своєї осі. Так, за останній мільярд років земна доба збільшилась від 18 до 24 годин. Зараз її тривалість продовжує зростати.

а. Сповільнення осьового обертання Землі спричинює зменшення полярного стиснення фігури Землі. При цьому у тілі Землі відбувається перетікання мас і деформації у мантії та літосфері.

б. У результаті указаних змін у зараз надрах Землі активізується тектонічна активність (гороутворення, землетруси, вулканізм). Підрахували, що збільшення тривалості доби на 1/2 години призводить до звільнення енергії, достатньої для утворення величезної смуги хребтів, що майже повністю перетинають земну кулю.

У свою чергу, збільшення кількості підводних землетрусів та вулканізму призводить до збільшення частоти та сили цунамі.

в. Припливне гальмування зменшує силу Коріоліса – відхиляючу силу осьового обертання Землі. Ця сила впливає на рухи в атмосфері та гідросфері. Відповідно, зменшення сили Коріоліса призводить до зміни циркуляції атмосфери й гідросфери, клімату Землі тощо.

4. Місяць робить положення земної осі відносно стабільним і Земля при своєму осьовому обертанні не розкачується різко, невпорядковано й непередбачувано, ніби дзиґа.

5.Під дією Місяцявідбуваються ритмічні незначні коливання земної осі зі періодом 18,6 роки – нутації. Із цими коливаннями пов’язують сухіші та вологіші періоди у геологічній історії Землі.

6.При збільшенні припливо-утворюючих сил у Світовому океані відбувається інтенсифікація підйому глибинних холодних вод (апвелінгу), унаслідок цього на Землі настає похолодання, і навпаки. Це прояви добре відомого понад-вікового циклу Шнітнікова тривалістю 1 800 - 1 900 років. Оскільки ізольована ритміка у географічній оболонці неможлива, то у зв’язку зі змінами клімату коливається рівень Світового океану та рівні озер (наприклад Каспійського), скорочується або розширюється площа льодовиків, змінюється перебіг зовнішніх рельєфотвірних процесів, органічне життя і ландшафти у цілому.

7.Місяць своїм притяганнямсильно впливає на рідини (зокрема через їхню текучість). Оскільки тіла людей (як і більшості земних організмів) складаються із рідин, то фізіологічні процеси та самопочуття людей певною мірою залежать від впливу цього найближчого до Землі небесного тіла. Приклади пристосувань тварин до місячних ритмів.

8.У системі літочислення широко використовується природна одиниця часу – місяць, тобто період обертання небесного тіла – Місяця – навколо Землі (маються на увазі місячні та місячно-сонячні календарі різних народів).

 

Поняття про місцевий і поясний час. Складання і вирішення задач на визначення різниці: а) у поясному часі двох пунктів різних материків; б) у місцевому часі двох пунктів у межах України

Рис.8. Визначення різниці в місцевому часі.
Місцевий часце час певної точки на земній поверхні. Він однаковий для всіх місць, розташованих на одному меридіанові. Різниця у місцевому часі двох меридіанів залежить від різниці їх географічної довготи (різниця в 1°д. = 4 хв. різниці в місцевому часі).

Для вирішення задачі необхідно виконати кілька дій:

1) Визначити різницю у довготі двох пунктів (Х°). Для цього від довготи меридіану з більшим числом віднімають довготу меридіану з меншим числом.

2) Потім підставити значення різниці в довготі у пропорцію і визначити різницю в місцевому часі (Y хв.).

3) Якщо меридіан, час якого невідомий, розташований західніше, то різницю в часі слід віднімати (), а якщо східніше - то додавати (+).

Поясний час-це час певного годинного поясу Землі. Він визначається за місцевим часом серединного меридіану даного поясу. Один годинний пояс = 15°д. Меридіани, значення географічної довготи яких ділиться рівно на 15, є серединними для певного годинного поясу (0°д. – для 0-го поясу; 15° сх. д. – для І-го). Відлік годинних поясів ведеться від 0°д. (Гринвіцького меридіану) − на схід. Пояси у цьому напрямку нумеруються римськими цифрами від 0-го (він же ХХІV) – до ХХІІІ-го. Якби не існувало кордонів держав, то межі годинних поясів, проводили б по меридіанах, що проходять на 7°30¢д. на схід і захід від серединного. Так, межі ІІ-го годинного поясу (серединний меридіан 30° сх.д.) проходили б від 22°30¢ сх.д. до 37°30¢ сх.д.

Приклад: Київський поясний час становить 12год. 00 хв. Визначте, в яких годинних поясах розташовані пункти, якщо їх поясний час: а) 9 год.; б) 15 год.?

1) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту А (12 – 9 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години західніше, тобто в 23-му годинному поясі.

2) Визначаємо різницю в поясному часі Києва й пункту Б (15 – 12 = 3 год.). Київ розташований у 2-му годинному поясі, а пункт А – в годинному поясі, який розташований на 3 години східніше, тобто в 5-му годинному поясі.

 





Дата добавления: 2015-11-05; просмотров: 967 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.