Особливості сучасної геополітичної ситуації у Центральній Азії та Кавказі

Важливим чинником при вирішенні завдань забезпечення безпеки в Центральноазіатському регіоні (ЦАР) є складна військово-політична обстановка, обумовлена його географічним положенням, сучасної геополітичної ситуацією, останніми внутрішньополітичними подіями в ряді країн, які входять до даного регіону. Великий вплив на ситуацію надають також пересічні тут політичні і економічні інтереси провідних світових держав. Розпад СРСР і соціалістичної співдружності, «... що поклав кінець жорсткого поділу світу на два протилежні табори, за часом співпав з початком широкомасштабних якісних змін у геополітичній структурі» країн ЦАР.

У державах Центральної Азії загострюється боротьба за перерозподіл природних і перш за все енергетичних ресурсів, сфер впливу і транспортних потоків. Найбільш привабливою для провідних країн світу в цьому контексті виглядає територія Республіки Казахстан. «... Казахстан потенційно є плацдармом для зміцнення своїх геополітичних позицій у регіоні,... важливим джерелом енергоресурсів, особливо беручи до уваги нестабільну ситуацію на Близькому Сході».

За обсягом запасів хромових та свинцевих руд Казахстан займає перше місце серед країн СНД, друге – за запасами нафти, срібла, міді, марганцю, цинку, нікелю і фосфорної сировини, третє – по газу, вугіллю, золоту і олова. Казахстан має значні запаси нафти і газу, зосереджені в західному регіоні, що дозволяють віднести республіку до розряду найбільших нафтовидобувних держав світу. Обстановка в Республіці Казахстан продовжує залишатися стабільною. У зовнішній політиці існують проблеми спільного використання водних ресурсів з Узбекистаном і Киргизією, невизначеність демаркації державного кордону з Росією, Узбекистаном, Туркменією і Киргизією.

Політика керівництва Казахстану спрямована на збільшення потоку іноземних інвестицій в країну. Основним інвестором останнім часом є США, які вклали більше 5 млрд. дол. в його економіку і планують на період до 2011 р. надати інвестиції в нафтогазову галузь до 200 млн. дол. Посилення економічного впливу Заходу на країну, зокрема Туреччини, може призвести до того, що в регіоні може скластися нова «південна вісь», яка відріже Росію від перспективних ринків збуту.

Військова політика Казахстану орієнтована на створення нечисленних за складом, але добре оснащених збройних сил. Військова доктрина республіки визначає суто оборонну спрямованість діяльності із забезпечення військової безпеки, підтверджує принципову відданість політичним способам вирішення державних протиріч і конфліктів.

Центральна Азія викликає стратегічний інтерес з боку США, Китаю, Росії та інших держав. Особливу увагу проявляють США, що володіють значними фінансовими ресурсами і потенціалом впливу на міжнародне співтовариство. Штати розглядають Центральну Азію як зону своїх національних інтересів, тому роблять значні зусилля для розвитку співпраці з Казахстаном. Вашингтон зацікавлений у співпраці з Астаною на взаємовигідних умовах, особливо в нафтовому бізнесі і військово-технічній сфері.

У свою чергу Китай з початку 90-х рр. ХХ ст. цілеспрямовано рухається до Центральної Азії. З 1993 р. КНР є великим імпортером нафти, а успішні реформи китайської економіки все більше посилюють її залежність від енергопоставок. Звідси і прояв інтересу до розвідки запасів нафти в Казахстані.

Азербайджан — єдина держава Закавказзя, що зуміла забезпечити більш-менш прийнятний рівень життя для свого населення за рахунок поки що не повністю вироблених і відкритих нафтогазових родовищ. Істотна частина валютних доходів поступає в республіку від численних громадян Азербайджану, що займаються економічною діяльністю в Росії. Побудований основний експортний нафтопровід Баку – Тбілісі – Джейхан, який забезпечить Азербайджану альтернативний вихід на світові ринки збуту вуглеводнів. Проте Азербайджан не контролює частину своєї території – Нагірний Карабах (що була НКАО), а також повністю або часткові сім прилеглих районів Азербайджану (включаючи територію між НКАО і Вірменією – «Лачинський коридор»).

Посилює соціально-економічну напруженість у регіоні наявність декількох сотень тисяч біженців, вигнаних з місць постійного мешкання у Вірменії, і внутрішніх переселенців з окупованого Карабаху та прилеглих до нього районів республіки. Вірменія повністю блокована і не має власних транспортних виходів на зовнішній світ. Залізниця через Грузію перекрита на грузино-абхазькому кордоні. Економіка республіки в занепаді. Країна з початку 1990-х знаходиться у стані війни. Грузії доводиться вирішувати цілий клубок взаємозв'язаних проблем – економіка зруйнована, курортне чорноморське узбережжя недоступне, у внутрішній Грузії соціальну напруженість підсилює присутність декількох сотень тисяч біженців з Абхазії, особливо після подій 2008 р.

Література:

1. Гаджиев К. С. Геополитика Кавказа. — М.: Междунар. отношения, 2001. — 462 с.

2. Дергачев В. А. Цивилизационная геополиика (Большие многомерные пространства). — Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. —262 с.

3. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. Мыслить пространством. — М.: Арктогея-центр, 1999. — 928 с.

4. Зюганов Г. На рубеже тысячелетий. Судьба России в современном мире. — М.: Мысль, 2001. — 574 с.

5. Колосов В. А., Мироненко Н. С. Геполитика и политическая география: Учебник. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 479 с.

6. Магарамов Эльдар Магарамович. Современная геополитическая ситуация на Северном Кавказе: проблемы национальной и региональной безопасности России: диссертация... кандидата политических наук: 23.00.02

7. Макаренко В. В. Кто союзники России? Ментальность и геополитика: парадоксы теории безопасности России. — М.: Страдиз; ФИАМР, 2000. — 254с.

8. Орлова И. Б. Евразийская цивилизация. Социально-историческая ретроспектива и перспектива. — М.: Норма, 1998. — 275 с.

9. Савицкий П. Н. Континент Евразия. — М.: Аграф, 1997. — 464 с.

Теми практичних занять

Практична робота № 1