Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичний маркетинг €к зас≥б орган≥зац≥њ пол≥тичноњ д≥€льност≥




ѕол≥тичний маркетинг €к зас≥б орган≥зац≥њ д≥€льност≥ зТ€вивс€ в пол≥тичн≥й практиц≥ в результат≥ прагненн€ державних ≥ парт≥йних ≥нститут≥в забезпечити безпосередн≥ пол≥тичн≥ ≥нтереси р≥зноман≥тних соц≥альних верств ≥ груп, особливо в процес≥ пол≥тичноњ боротьби за владу. ѕол≥тична д≥€льн≥сть у цьому план≥ представлена €к продукт, що маЇ свого виготовлювача, технолог≥ю виробництва, пол≥тичноњ реклами, стимулюванн€ пол≥тичноњ д≥€льност≥, њњ орган≥зац≥йно-техн≥чного забезпеченн€. “ому орган≥зац≥€ виробництва пол≥тичних р≥шень, економне витрачанн€ на це засоб≥в, створенн€ високо компетентного корпусу кер≥вних прац≥вник≥в Ї одним ≥з основних завдань пол≥тичного маркетингу. ¬ ц≥й д≥€льност≥ особливу роль граЇ технолог≥€ п≥дготовки правових акт≥в. “ехнолог≥€ виробництва пол≥тичного продукту включаЇ матер≥альний розрахунок Увартост≥Ф пол≥тичного р≥шенн€. ÷€ технолог≥€ передбачаЇ також створенн€ певних ком≥с≥й з експертноњ оц≥нки документ≥в ≥ лабораторну перев≥рку. ” пол≥тичному маркетинз≥ важливим Ї переведенн€ цих документ≥в у живе сприйн€тт€ конкретноњ соц≥альноњ п≥дструктури, доведенн€ до УспоживачаФ ц≥Їњ продукц≥њ. ѕол≥тичний маркетинг забезпечуЇ вивченн€ своЇр≥дного попиту на пол≥тичну продукц≥ю. Ќайб≥льш €скравим показником р≥вн€ попиту Ї референдум, €кий св≥дчить про стан пол≥тичного ринку. ѕопит великою м≥рою залежить в≥д орган≥зац≥њ широкоњ пол≥тичноњ реклами. «начне м≥сце в структур≥ пол≥тичного маркетингу пос≥даЇ стимулюванн€ пол≥тичних д≥й. —тимулюванн€ пол≥тичноњ д≥€льност≥ Ц це забезпеченн€ технолог≥чних умов д≥€льност≥. ћаркетинговий п≥дх≥д пол€гаЇ в тому, щоб орган≥зувати вт≥ленн€ пол≥тичних документ≥в у практику, створити високоефективну систему пол≥тичних контакт≥в м≥ж пол≥тичними прац≥вниками та обТЇктами.

Ћобб≥зм €к пол≥тична технолог≥€.

Ћобб≥зм €к пол≥тична технолог≥€ ≥ пол≥тичний ≥нститут ≥снуЇ з 1829 року, зустр≥чаЇтьс€ в пол≥тичн≥й практиц≥ ¬еликобритан≥њ ≥ —Ўј. Ћобб≥зм Ц це англ≥йський терм≥н (Lobby), що означаЇ коридор. Ћобб≥зм можна визначити €к процедуру тиску приватних ≥ сусп≥льних орган≥зац≥й на законодавчу ≥ виконавчу владу з метою прийн€тт€ або в≥дхиленн€ законодавчих чи адм≥н≥стративних акт≥в. √рупи тиску вход€ть до складу конТюнктурних, латентних (прихованих) пол≥тичних сил. ¬они визначаютьс€ €к сукупн≥сть ≥ндив≥д≥в, €к≥ п≥д вигл€дом загального ≥нтересу виражають своњ вимоги, висловлюють претенз≥њ, що пр€мо чи посередньо зач≥пають ≥нш≥ сектори сусп≥льного житт€, вимагають њх зд≥йсненн€ в≥д законодавчого органу або окремих його член≥в. ” складних пол≥тичних ситуац≥€х вони здатн≥ вийти на поверхню пол≥тичного житт€ вже €к реальна пол≥тична сила, парт≥€, формальний чи неформальний пол≥тизований рух. ƒе€к≥ з них здатн≥ спонукати свою аудитор≥ю до створенн€ контрвлади на противагу ≥снуюч≥й. ¬они можуть також вступити у змаганн€ з державною владою у зд≥йсненн≥ пол≥тики. –оль лобб≥ у нас розпочинають виконувати р≥зн≥ пол≥тичн≥ парт≥њ, сусп≥льно-пол≥тичн≥ рухи, профсп≥лков≥ орган≥зац≥њ. Ћобб≥зм - це €вище, €ке характеризуЇ демократичн≥ держави. «адача в тому, щоб цей механ≥зм зробити цив≥л≥зованим, €кий би в≥дпов≥дав культурним умовам, умовам правовоњ держави ≥ цив≥л≥зованого сусп≥льства.

 

¬иборч≥ технолог≥њ

ѕол≥тичн≥ технолог≥њ мають багато р≥зновид≥в. ќдним ≥з таких р≥зновид≥в пол≥тичних технолог≥й Ї пол≥тичн≥ вибори. ” сусп≥льно-пол≥тичному лексикон≥ цей терм≥н означаЇ комплекс заход≥в, звТ€заних з виборами президента, формуванн€м кер≥вних орган≥в держави на вс≥х њњ р≥вн€х, парт≥й, сусп≥льно-пол≥тичних орган≥зац≥й шл€хом обранн€ представник≥в до њхнього складу, а також делегат≥в на представницьк≥ збори, конференц≥њ тощо. ÷ей комплекс складаЇтьс€ з таких процедур: проголошенн€ вибор≥в, утворенн€ виборчих ком≥с≥й, виборчих округ≥в та д≥льниць, складанн€ списк≥в виборц≥в, висуванн€ та реЇстрац≥€ кандидат≥в у депутати, проведенн€ передвиборноњ аг≥тац≥њ, голосуванн€, п≥драхунку голос≥в, реЇстрац≥њ народних депутат≥в та оголошенн€ результат≥в вибор≥в, проведенн€ в раз≥ потреби повторного голосуванн€ або повторних вибор≥в.

ƒемократичн≥ вибори дозвол€ють громад€нам вибирати ≥ зн≥мати державних д≥€ч≥в, впливати на склад ≥ повед≥нку правл€чих к≥л в крањн≥. ≤снують наступн≥ виборч≥ системи в демократичних крањнах: 1) мажоритарна виборча система; 2) пропорц≥йна виборча система; 3) зм≥шана виборча система. ћажоритарна виборча система (в≥д франц. слова majorite` - б≥льш≥сть) - пор€док п≥дбиванн€ п≥дсумку голосуванн€, зг≥дно з €ким обраним вважаЇтьс€ кандидат, €кий набрав абсолютну (б≥льш €к 50 %) або в≥дносну (принаймн≥ на один голос б≥льше, н≥ж ≥нший кандидат (б≥льш≥сть голос≥в). ѕропорц≥йна виборча система Ц (в≥д лат. proportinalis `)Ц той, що маЇ прав≥льне сп≥вв≥дношенн€ частин з ц≥лим (-система виборчого права, при €к≥й голосуванн€ за кандидат≥в проводитьс€ за парт≥йним списком. –озпод≥л мандат≥в м≥ж парт≥€ми зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно) пропорц≥йно до к≥лькост≥ голос≥в, поданих за кожний парт≥йний список у кожному виборчому округу. ¬ ц≥лому мажоритарна система створюЇ б≥льш високий пор≥г дл€ представництва в законодавчих органах. Ќасл≥дки будь-€коњ пропорц≥йноњ системи залежать в≥д складу електорату, чисельност≥ законодавчих м≥сць, чисельност≥ парт≥й, њх активност≥. ”крањна стоњть на шл€ху до вибору виборчоњ системи.

 

ѕ»“јЌЌя ƒЋя —јћќ ќЌ“–ќЋё «ЌјЌ№:

1. ƒайте визначенн€ пон€тт€ Дпол≥тичний маркетингФ, Дпол≥тичний менеджментФ

2. як≥ функц≥њ виконуЇ пол≥тичний менеджмент?

3. якими засобами досл≥джуЇтьс€ пол≥тичний ринок?

4. як≥ ≥снують етапи пол≥тичного рекламуванн€?

5. ўо означаЇ пон€тт€ Двиборча ≥нженер≥€Ф?

6. ѕроанал≥зувати рейтинг пол≥тичних л≥дер≥в в ”крањн≥.

 

“≈ћ» –≈‘≈–ј“≤¬, допов≥дей ≥ контрольних роб≥т

1. ѕередвиборча ≥нженер≥€: тактика проведенн€ виборчих кампан≥й.

2. ѕол≥тична реклама ≥ њњ роль в пол≥тичному житт≥ сусп≥льства.

3. ѕол≥тичний маркетинг ≥ його пол≥тична суть.

4. “ехнолог≥€ розпод≥лу влади.

5. ѕол≥тична ≥м≥джелог≥€.

6. “ехнолог≥€ демократичних вибор≥в.

7. ѕол≥тичн≥ антитехнолог≥њ ≥ њх суть.

8. –≥зновиди антитехнолог≥й.

9. ѕол≥тичн≥ технолог≥њ.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. јтаманчук √., √≥рник ј. ѕол≥тичний менеджмент. “еор≥€ ≥ практика пол≥т технолог≥й. Ц –≥вне: ДперспективаФ, 2004. Ц 200с.

2. Ѕабкин ¬., —еливанов ¬. Ќарод и власть. Ц  .: ћанускрипт, 1996. Ц 448 с.

3. Ѕиковець ¬. Ћоб≥зм у систем≥ представництва ≥нтерес≥в //ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2006. - є 5.

4. √елбрейт ƒж. ∆изнь в наше врем€. Цћ., 1986.

5. Ѕебик ¬. як стати попул€рним, перемогти на виборах ≥ утриматис€ на пол≥тичному ол≥мп≥. Ц ., 1993.

6. Ѕебик ¬.ћ. ќснови теоретичноњ та практичноњ пол≥толог≥њ. Ц .,1994.

7. Ѕебик ¬.ћ. ѕол≥тичний маркетинг; менеджмент. Ц ., 1998.

8. Ѕебик ¬.ћ. ѕол≥толог≥€ дл€ пол≥тика ≥ громад€нина: ћонограф≥€. Ц  .,2003. Ц 424 с.

9. Ѕебик ¬.ћ.ѕол≥толог≥€ дл€ пол≥тика ≥ громад€нина: ћонограф≥€. Ц  .:ћј”ѕ, 2003. Ц 424 с.

10. ¬ибори ≥ референдуми в ”крањн≥: проблеми теор≥њ ≥ практики: «б≥рник / –едкол.: ћ.ћ.–€бець (голова) та ≥н. Ц  .,2001. Ц 360 с.

11. √оловатий ћ.‘. ћистецтво пол≥тичноњ д≥€льност≥:Ќавч. пос≥бник. Ц  .,2002. Ц 176 с.

12.  овлер ј. »збирательные технологии: российский и зарубежный опыт. Цћ., 1995.

13.  очубей Ћ.  атегор≥альне осмисленн€ виборчих процес≥в //ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2004. - є4.

14.  очубей Ћ. ѕроблеми досл≥дженн€ електорального простору //ѕол≥тичний менеджмент. Ц 2005. - є 2.

15. ѕочепцов √. »миджмейкер: ѕаблик. –елейшинз дл€ политиков и бизнесменов. Ц  .:1999

16. ѕочепцов √. “оталитарный человек. Ц  .: 1994

17. ѕойченко ј.ћ. ѕол≥тика: теор≥€ ≥ технолог≥€ д≥€льност≥. Ц  .: 1996

18. ѕол≥толог≥чний енциклопедичний словник: ј-я / ”пор€д. ¬.ѕ.√орбатенко; «а ред. ё.—.Ўемшученка, ¬.ƒ.Ѕабк≥на, ¬.ѕ.√орбатенка. Ц 2-е вид., доп. ≥ перероб. Ц  .:√енеза, 2004. Ц736 с.

19. ѕол≥тична система сучасноњ ”крањни: особливост≥ становленн€, тенденц≥њ розвитку /«а ред. ‘.ћ.–удича:Ќавч. пос≥бник. Ц  .: парламентське вид-во, 2002. Ц 327 с.

20. ѕолитическа€ наука: новые направлени€ /ѕер. с англ. Ц ћ.:¬ече, 1999. Ц 816 с.

21. –адченко ќ. ¬лада ≥ вибори: ≥нституц≥йна взаЇмод≥€ в демократичному сусп≥льств≥. Ц ’.: ¬ид-во ’ар –≤ Ќјƒ” Дћаг≥стрФ, 2006. Ц 243 с.

22. –удич ‘.ћ. ѕол≥толог≥€. ѕ≥дручник. Ц  ињв.:ФЋиб≥дьФ, 2006. - 478 с.

23. —артр≥ ƒжованн≥ ѕор≥вн€льна конституц≥йна ≥нженер≥€ /ѕер. з 2-го англ.. виданн€. Ц  .:јртек, 2001. Ц 224 с.

24. “ерещенко ј.√. —.Ћипсет о социальных основах политического поведени€ избирателей //—оциально-политический журнал.- 1996. - є 4.;


“ема 16

≈“Ќ≤„Ќ≤ —ѕ≤Ћ№Ќќ“» “ј ≈“ЌќѕќЋ≤“» ј

 

зм≥ст:

16.1 Ќац≥€ €к соц≥альний феномен.

16.2 —труктура етносу.

16.3 Ќац≥€: теор≥њ, типолог≥њ, основн≥ типи.

16.4  онцептуальн≥ п≥дходи до осмисленн€ нац≥онал≥зму.

16.5 ≈тн≥чн≥ протир≥чч€ ≥ конфл≥кти в сучасн≥й ”крањн≥.

 

16.1 Ќац≥€ €к соц≥альний феномен

Ќац≥€ Ц це державна, соц≥альна, культура, пол≥тична незалежн≥сть ≥ндив≥да, що включаЇ: сп≥льн≥сть господарських в≥дносин, заснованих на кап≥тал≥стичному виробництв≥; сп≥льн≥сть територ≥њ, мови, культури, а також нац≥ональна самосв≥дом≥сть ≥ держава; це тип надетн≥чноњ, соц≥окультурноњ ≥ пол≥тичноњ ≥нтеграц≥њ населенн€; це сп≥втовариство людей, обТЇднаних Їдиними прагненн€ми ≥ почутт€ми, €ке проходить щоденну перев≥рку за допомогою плеб≥сциту, тобто це сп≥втовариство, що пост≥йно наново прагне себе само стверджувати (≈. –енан).

—аме пон€тт€ Днац≥ональна ≥де€Ф виводилось речниками украњнськоњ ф≥лософськоњ думки ≥з сутност≥ самоњ нац≥њ, точн≥ше Ц њњ прикмет. –озр≥зн€ючи обТЇктивн≥ (культура, мова, ≥сторичн≥ традиц≥њ, територ≥€) ≥ субТЇктивн≥ (вол€, ≥де€) прикмети нац≥њ, скаж≥мо, ¬.—таросольський д≥йшов висновку, що обТЇктивн≥ ознаки нац≥њ Ц це т≥льки чинники, €к≥ в тих чи ≥нших конкретних умовах допомагають нац≥њ утворитис€, а також т≥ форми ≥ символи, в €ких вона ви€вл€Ї себе. ∆одна з цих обТЇктивних ознак не становить основи нац≥њ, на €ку можна спертис€, оск≥льки вони не виступають головною руш≥йною силою у боротьб≥ нац≥њ за пол≥тичну самост≥йн≥сть ≥ суверенн≥сть. Ћише субТЇктивний чинник Ц вол€ бути нац≥Їю, усв≥домлювати себе окремою нац≥Їю Ц Ї св≥дченн€ ≥снуванн€ нац≥њ ≥ нац≥ональноњ належност≥. ƒо реч≥, ≥ ќ.Ѕочковський вважав, що вир≥шальними ≥ характерними ознаками нац≥њ Ї нац≥ональна св≥дом≥сть ≥ вол€, €к≥ водночас виступають основною п≥двалиною утворенн€ держави. ƒл€ —.ƒн≥стр€нського в основ≥ одного з можливих елемент≥в теор≥њ сусп≥льних звТ€зк≥в була закладена саме нац≥ональна ≥де€. ДЌац≥€ Ц це реал≥зац≥€ хот≥нн€ до бутт€ нац≥Їю, - писав ¬. Ћипинський. Ц  оли нема хот≥нн€, ви€вленого в форм≥ ≥дењ, - нема нац≥њФ.

—труктура етносу

≈тнос (в≥д грец. ethnos Ц народ, плем'€) Ц це позачасова, позатеритор≥альна, позадержавна сп≥льнота людей, об'Їднаних сп≥льним походженн€м (реальним або м≥ф≥чним), культурою (або де€кими њњ елементами), мовою (часто, але не завжди), ≥стор≥Їю (справжньою або вигаданою), традиц≥€ми ≥ звича€ми, самосв≥дом≥стю та етнон≥мом (назвою).

≤сторичн≥ етапи етн≥чного розвитку людства: 1) р≥д; 2) плем'€;

3) народн≥сть; 4) нац≥€.

ћ≥ж першим ≥ четвертим етапами етн≥чного розвитку пройшло 1,5-2 млн. рок≥в. ” св≥т≥ нал≥чуЇтьс€ 4 тис€ч≥ етнос≥в, з них 800 дос€гли стад≥њ нац≥њ, лише 67 нац≥й нал≥чують понад 10 млн. чолов≥к.

—труктура етносу:

«а р≥внем самосв≥домост≥:

ј) ядро Ц високий р≥вень самоусв≥домленн€ етн≥чност≥

Ѕ) ћарг≥нальна верства Ц особи з подв≥йною, потр≥йною етн≥чною самосв≥дом≥стю

¬) ≈тн≥чн≥ категор≥њ Ц етн≥чн≥сть втрачена ≥ лише походженн€ вказуЇ на зв'€зок особи з етносом

«а територ≥альним розташуванн€м:

ј) ѕоселенське €дро Ц частина етносу, €ка проживаЇ на своњй батьк≥вщин≥.

Ѕ) ƒ≥аспора Ц частина етносу, €ка проживаЇ в ≥ноетн≥чному оточенн≥

‘орми етн≥чного бутт€:

1) м≥кроетнос (особа)

2) субетнос (етнограф≥чна група)

3) мезоетнос (частина етносу, €ка перебуваЇ в дан≥й крањн≥, етн≥чна меншина)

4) макроетнос (етнос в ц≥лому)

5) мегаетнос (сукупн≥сть к≥лькох спор≥днених етнос≥в)

6) метаетнос (сукупн≥сть к≥лькох р≥зних етнос≥в в межах одн≥Їњ держави)

‘орми перем≥щенн€ етн≥чних сп≥льнот: геопол≥тичн≥ перем≥щенн€; в≥йськово-пол≥тичн≥ зрушенн€ на географ≥чн≥й площин≥; рел≥г≥йно-пол≥тичн≥ рухи та в≥йни; соц≥альн≥ та етнопол≥тичн≥ революц≥њ; акц≥њ соц≥ально-пол≥тичноњ та економ≥чноњ суверен≥зац≥њ; боротьба за становленн€ та розвиток нац≥ональноњ держави

≈тн≥чн≥ сп≥льноти Ц це група людей, спор≥днених або близьких за ≥сторичним походженн€м, етногенезом, мовою сп≥лкуванн€, територ≥Їю проживанн€, рисами матер≥альноњ ≥ духовноњ культури, побутовими звича€ми; група людей, обТЇднаних загальною етн≥чною ≥дентичн≥стю людей, €к≥ визначають свою в≥дм≥нн≥сть в≥д ≥нших груп на основ≥ культурних в≥дм≥нностей.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 484 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1645 - | 1436 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.