Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичний анал≥з €к профес≥€ ≥ наукова дисципл≥на




ѕол≥тичний анал≥з в самому загальному значенн€ Ц це д≥€льн≥сть виробництва знанн€ про процес виробленн€, прийн€тт€ ≥ реал≥зац≥ю пол≥тичних р≥шень; прикладна пол≥тико-управл≥нська дисципл≥на, €ка використовуЇ багато чисельн≥ методи досл≥дженн€ ≥ аргументац≥њ з метою розробки принцип≥в ≥ метод≥в п≥дготовки, прийн€тт€ ≥ зд≥йсненн€ публ≥чно-пол≥тичних р≥шень в проблемних ситуац≥€х, що волод≥ють сусп≥льною значущ≥стю. ≤нструментальний зм≥ст пол≥тичного анал≥зу Ц це сукупн≥сть метод≥в збиранн€ ≥ обробленн€ ≥нформац≥њ, €ка характеризуЇ обТЇкт управл≥нського впливу (соц≥альн≥, економ≥чн≥, пол≥тичн≥ та ≥нш≥ процеси), специф≥чн≥ прийоми њх д≥агностики, анал≥зу ≥ синтезу, а також оц≥нки насл≥дк≥в прийн€тт€ р≥зних вар≥ант≥в пол≥тичних р≥шень. ѕол≥тичний анал≥з Ц це форма прикладного досл≥дженн€, метою €кого Ї поглибленн€ нашого розум≥нн€ соц≥отехн≥чних проблем ≥ ви€вленн€ найкращих р≥шень; направлений на пошук адекватних способ≥в колективноњ д≥њ, а також генеруванн€ ≥нформац≥њ, €ка може спри€ти прийн€ттю ефективного р≥шенн€; способи синтезуванн€ ≥нформац≥њ, €ка включаЇ результати досл≥дженн€, з метою виробленн€ формата пол≥тичних р≥шень (ви€вленн€ пол≥тичних альтернатив), а також визначенн€ майбутн≥х потреб в пол≥тично значущ≥й ≥нформац≥њ.

 

ѕол≥тична глобал≥зац≥€

ѕол≥тична глобал≥зац≥€ охопила вс≥ крањни ≥ народи, €вл€ючи собою мережу найр≥зноман≥тн≥ших пол≥тичних взаЇмозвТ€зк≥в, що швидко зростають; поглибленн€ взаЇмозвТ€зк≥в м≥ж найважлив≥шими пол≥тичними центрами; ≥нтенсиф≥кац≥€ трансграничних пол≥тичних звТ€зк≥в; широкий спектр м≥жпол≥тичних взаЇмов≥дносин, що призвод€ть €к до взаЇмозбагаченн€, так ≥ до виникненн€ нових пол≥тичних традиц≥й; визначенн€ новоњ рол≥ держави та ≥нших субТЇкт≥в м≥жнародного житт€ у глобал≥зованому св≥т≥; перспективи становленн€ глобального цив≥льного сусп≥льства; формуванн€ нових пол≥тико-економ≥чних систем, нових Дпол≥тичних атрактор≥вФ на м≥жнародн≥й арен≥; - що €вл€Ї собою нову €к≥сть ≥нтернац≥онал≥зац≥њ св≥тового господарства. ѕол≥тична глобал≥зац≥€ означаЇ фундаментальну зм≥ну св≥тового пор€дку, демонструЇ собою виникненн€ пол≥тичноњ культури, пол≥тичноњ св≥домост≥, нового типу м≥ждержавних в≥дносин. ѕараметри пол≥тичноњ глобал≥зац≥њ визначаютьс€ кризою потенц≥алу окремих держав, зростанн€м проблем планетарного масштабу, посиленн€м рол≥ м≥жнародних орган≥зац≥й, виникненн€м новоњ пол≥тичноњ культури. Ќайб≥льшого впливу пол≥тичноњ глобал≥зац≥њ зазнали так≥ сфери, €к м≥жнародн≥ в≥дносини ≥ пол≥тична культура. ¬ажливою рисою пол≥тичноњ глобал≥зац≥њ Ї те, що в жодн≥й сфер≥ вона не дос€гла такого високого р≥вн€, €к у глобал≥зац≥њ ф≥нансових ринк≥в.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю знань:

1. ƒати анал≥з роботи ћ.¬ебера: Дѕол≥тика €к признанн€ ≥ профес≥€Ф.

2. ѕроанал≥зувати роботу ƒ.≤стона: Д атегор≥њ системного анал≥зу пол≥тикиФ.

3. ѕроанал≥зувати роботу √.јлмонда: Дѕол≥тична наука: ≥стор≥€ дисципл≥ниФ.

4. ѕроанал≥зувати роботу ƒ.≤стона: Дѕол≥тична наука у —получених Ўтатах: минуле ≥ сучаснеФ.

5. ѕроанал≥зувати роботу ≤.Ћ≥ндблома: Дѕол≥тика ≥ ринки: пол≥тико-економ≥чн≥ системи св≥туФ.

6. ѕроанал≥зувати працю јристотел€ Дѕол≥тикаФ.

7. ѕроанал≥зувати роботу ј. де “окв≥л€ Дѕро демократ≥ю в јмериц≥Ф.

8. як по€снити багатоман≥тн≥сть визначень терм≥ну Дпол≥тикаФ ≥ Дпол≥толог≥€Ф?

9. –еал≥њ св≥ту, що склалис€ нин≥, привели до зламу у св≥домост≥ людини. яка в цьому роль пол≥тики?

10. „и Ї пол≥тичний анал≥з науковою дисципл≥ною?

11. ¬иди пол≥тичного анал≥зу.

12. ¬ чому заключаЇтьс€ менеджмент пол≥тичних програм?

13. яке значенн€ дл€ людини маЇ пол≥тична культура?

14. Ќазв≥ть функц≥њ пол≥толог≥њ.

15. ¬ чому заключаютьс€ проблеми соц≥оеконом≥чноњ, соц≥опол≥тичноњ, соц≥окультурноњ динам≥ки.

16. –оль пол≥тики в контекст≥ глобал≥зац≥њ ≥ Дз≥ткненн€Ф цив≥л≥зац≥й.

17. ƒайте анал≥з основних напр€мк≥в ≥ характеристик пол≥тичноњ глобал≥зац≥њ.

 

“≈ћ» –≈‘≈–ј“≤¬, допов≥дей ≤ контрольних роб≥т:

1. ƒержавна пол≥тика

2. ѕол≥тичне р≥шенн€ €к обТЇкт анал≥зу.

3. –инок ≥ демократ≥€.

4. ћ.¬ебер Упро пол≥тику €к профес≥юФ.

5. ѕол≥тичний анал≥з: методи ≥ аргументац≥€.

6. ѕол≥тика ≥ боротьба за владу.

7. ћетодолог≥чн≥ засади пол≥толог≥њ.

8. ѕол≥тична наука в —Ўј: минуле ≥ сучасне.

9. ѕриватне п≥дприЇмництво ≥ демократ≥€.

10. ≈тика пол≥тичного анал≥зу.

11. ћенеджмент пол≥тичних програм.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. јлмонд √., ѕаул€ ƒж., —тром  ., ƒантон –. —равнительна€ политологи€ сегодн€: ћировой обзор: ”чебное пособие / —окр. пер. с англ. ј.—. Ѕогдановского, Ћ.ј.√алкиной; ѕод ред. ћ.ѕ. »льина, ј.ё.ћельвил€. Ц ћ.: јспект ѕресс, 2002. Ц 537 с.

2. “урона —.√. ѕолитический анализ.  урс лекций: учебное пособие. Ц ћ.: ƒело, 2005. Ц 360 с.

3.  ривогуз ».ћ. ѕолитологи€: ”чеб. дл€ студ. высш. учеб. заведений. Ц ћ.: √уманитарный изд. центр ¬јјƒќ—, 2001. Ц 288 с.

4. Ћиндблом „арльз. ѕолитика и рынок. ѕолитико-экономические системы мира / ѕер. с англ. Ц ћ.: »нститут комплексных стратегических исследований, 2005. Ц 448 с.

5. ћангейм ƒж.Ѕ., –ич –. . ѕолитологи€. ћетоды исследовани€. Ц ћ.: ¬есь мир, 1997.

6. ѕолитологи€: ’рестомати€ / —ост. Ѕ.ј. »саев, ј.—.“ургаев, ј.≈.’ренов. Ц —ѕб.: ѕитер, 2006. Ц 464 с.

7. ∆иро “. ѕолитологи€ / ѕер. с польского. Ц ’.: »зд-во √уманитарный ÷ентр, 2006. Ц 428 с.

8. ѕол≥тика Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ: Ќавчальний пос≥бник / ѕ≥д ред. д.ф.н., проф. ¬.√. ¬оронковоњ. Ц  .: ¬ƒ Дѕрофес≥оналФ, 2007. Ц 512 с.

9. јнимюнис √.ѕ., «отова Ќ.ј. √лобальный мир: единый и разделенный. Ёволюци€ теорий глобализации. Ц ћ.: ћеждународ. отношени€, 2005. Ц 676 с.

10. —киба ¬.…. та ≥н. ¬ступ до пол≥толог≥њ: ≈кскурс в ≥стор≥ю правничо-пол≥тичноњ думки / —киба ¬.…., √орбатенко ¬.ѕ., “уренко ¬.¬. Ц  .: ќснови, 1996. Ц 717 с.

11. ѕол≥толог≥€. ѕ≥дручник // «а загальною редакц≥Їю проф.  ремень ¬.√., проф. √орлача ћ.≤. Ц ’арк≥в: ƒрукарський центр Д™д≥норогФ, 2002. Ц 640 с.

12. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручн. дл€ вищ. навч. заклад≥в / «а заг. ред. канд. ф≥лос. наук ё.≤. улаг≥на, д-ра ≥ст. наук, проф. ¬.≤. ѕолур≥за. Ц  .: јльтерпрес, 2002. Ц 612 с.

13. ѕол≥толог≥€: ’рестомат≥€. Ќавчальний пос≥бник. Ц  .: јльтерпрес, 2004. Ц 832 с.


“ема 2

ѕќЋ≤“»„Ќј ƒ”ћ ј ѕ≈–≤ќƒ” јЌ“»„Ќќ—“≤,—≈–≈ƒЌ№ќ¬≤„„я ≤ ¬≤ƒ–ќƒ∆≈ЌЌя

 

зм≥ст:

2.1. ѕол≥тична думка ƒавнього  итаю: конфуц≥анська та лег≥стська концепц≥€ пол≥тики.

2.2. ѕол≥тична думка ѕлатона та јристотел€..

2.3. ѕол≥тична думка ƒавнього –иму.

2.4. ѕол≥тична думка —ередньов≥чч€.

2.5. ѕол≥тичн≥ погл€ди Ќ.ћак≥авелл≥.

 

2.1. ѕол≥тична думка давнього  итаю: конфуц≥анська та лег≥стська концепц≥€ пол≥тики

—л≥д зазначить, що особлив≥сть пол≥тичних теч≥й —тародавнього сходу пол€гала у тому, що вони: обірунтували божественне походженн€ влади; ототожнювали державну владу з≥ владою цар€ або ≥мператора; визнавали божественне втручанн€ в управл≥нн€ державного ≥ визначенн€ людськоњ дол≥; проголошували верховенство етичних принцип≥в над пол≥тичним; мали прикладний характер, тобто торкалис€ питань управл≥нн€, а не структури ≥ функц≥й пол≥тичних ≥нститут≥в.

—еред пол≥тичних теор≥й —тародавнього сходу у 4 ст. до н.е. вир≥зн€лис€ конфуц≥антська ≥ лег≥стська концепц≥њ пол≥тики.

 онфуц≥й розгл€дав державу €к велику с≥мТю, де влада ≥мператора упод≥бнювалас€ влад≥ батька, а в≥дносини м≥ж володарем ≥ п≥дданими розгл€далис€ €к в≥дносини м≥ж старшими ≥ молодшими членами с≥мТњ. Ѕлаго народу було основною метою державноњ адм≥н≥страц≥њ.

ѕравитель повинен мати шл€хетне походженн€, ≥з зброЇю в руках захищати достаток народу. ” свою чергу, народ повинен про€вл€ти шаноблив≥сть до правител€, беззастережно виконувати його накази.  в≥нтесенц≥€ пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ  онфуц≥€ м≥стилась в тезах: Укерувати народом за допомогою доброчесност≥ й вносити пор€док у народ за допомогою правил повед≥нкиФ. ≈фективне пол≥тичне адм≥н≥струванн€ повинно базуватис€ на таких принципах, €к етичн≥ нормативи внутр≥кланового патернал≥зму, ненасильницьк≥ принципи доброчесност≥, серед €ких ключов≥ позиц≥њ займаЇ люд€н≥сть. √оловний акцент при вивченн≥ давньокитайськоњ конфуц≥анськоњ теор≥њ ставитьс€ на характеристику етичних норм внутр≥шнього кланового патернал≥зму. ѕол≥тична думка ще не вид≥лилась в самост≥йну галузь знанн€, в≥дображалась в м≥фолог≥чн≥й форм≥, панувало розум≥нн€ божественного походженн€ влади.

Ћег≥сти (законники) в≥дмовилис€ в≥д етичного ≥ рел≥г≥йного розум≥нн€ пол≥тики своњх представник≥в. ƒержавне правл≥нн€, за лег≥стами, могло грунтуватис€ виключно на законах, виконанн€ €ких повинен забезпечити централ≥зований державний апарат чиновник≥в. Ќеухильно дотримуватис€ закону, зг≥дно з лег≥стами, повинен народ, а не правител≥, €к≥ Ї законотворц€ми.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 647 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

1693 - | 1459 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.039 с.