ТЕМА №4. Право власності в МПП

З дисципліни: «Міжнародне приватне право»

Категорія слухачів: студенти ІІІ курсу, що навчаються за програмою освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Навчальна мета:

1) закріпити знання понятійно-категорійного апарату щодо галузі міжнародного приватного права; щодо особливостей класифікації речей в МПП;

2) закріпити базові положення про сферу приватних відносин, ускладнених іноземним елементом; про особливості колізійного регулювання речових відносин;

3) домогтися обізнаності студентів в правильності процесу застосування колізійної норми та встановленні змісту норм застосовного іноземного права.

Виховна мета: сформувати розуміння студентів щодо необхідності дотримання загальних вимог, встановлених Законом України «Про міжнародне приватне право», іншими актами міжнародного та національного законодавства у сфері регулювання відносин, ускладнених іноземним елементом; сприяти формуванню наукового світогляду щодо природи кваліфікації іноземного права.

Розвивальна мета: розвивати самостійність студентів в сфері кваліфікації іноземного права; обговорювати основні проблеми, що виникають при регулюванні приватних відносин, ускладнених іноземним елементом.

Навчальний час: 4 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: ПК, дошка, крейда.

Наочні засоби: Закон України «Про міжнародне приватне право», підручники, мультимедійні слайди, навчально-методичний комплекс з дисципліни «Міжнародне приватне право».

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: Теорія держави і права; Цивільне право; Господарське право.

Забезпечувані дисципліни: Актуальні питання міжнародного приватного права.

Навчальні питання:

Вступна частина – 10 хв.

Основна частина – 140 хв.

1. Інститут права власності.

2. Колізійне регулювання права власності та інших речових прав в Україні та в іноземних державах.

3. Закон місця знаходження речі та роль цієї прив'я­зки.

4. Спеціальні колізійні прив'язки для окремих питань, пов'язаних з речово-правовими відносинами

Заключна частина – 10 хв.

Ключові терміни: право власності, речові права, нерухоме майно, рухоме майно, закон місця знаходження речі, колізійне регулювання права власності, колізійні прив’язки, спеціальні колізійні прив’язки.

 

Література:

Наукова:

1. Ануфриева Л.П. Международное частное право. В 3-х томах. - М., 2001-2002.

2. Бирюков П.Н. Ещё раз о международном частном праве // Меж­дународное публичное и частное право. - 2005.- № 3.- С. 31-35.

3. Богуславский М.М. Международная охрана промышленной собственности. (Парижская конвенция). - М., 1967.

4. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности. Комментарий. - М., 1977.

5. Кудашкин В.В. Международные частные отношения в системе социально-экономических отношений общества // Государство и право. - 2004.- № 7.- С. 60-67.

6. Кудашкин В.В. Недействительность гражданско-правовых отношений с иностранным элементом в международном частном праве // Юридический мир. - 2003. - № 12. - С.4-15.

7. Лунц Л.А. Курс международного частного права.- М.: Спак., 2002.

8. Степанюк А. Феномен найбільш тісного зв'язку в міжнародному приватному праві // Вісник Академії правових наук. - 2005. - №1. - С. 107-116.

9. Ткаченко Е. Почём нынче коллизия? Анализ положенийЗакона Украины «О международном частном праве» // Юридическая практика. - 2005.- № 30. - С. 6.

10. Фархутдинов. Доступ и защита иностранных инвестиций // Журнал Российского права. - 2005. - №2. - С. 119-130.

11. Хачатурян В. Колізійні питання правового регулювання відносин
власності в контексті договорів про правову допомогу // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - №2. - С. 103.

12. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2008.

13. Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: теоретичні і прикладні аспекти. - К.: МАУП.- 2004.

 

Нормативна:

14. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30.

15.Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - № 47-48.

16. Закон України "Про міжнародне приватне право" – Відомості Верхов­ної Ради України. – 2005. - № 32.

 

Методичні поради з викладання теми:

При підготовці до семінарського заняття студенти повинні засвоїти теоретичний матеріал, а також вивчити норми чинного законодавства для подальшого їх застосування під час підготовки самостійних завдань та на практичних заняттях.

 

Запитання до семінару 1 Інститут права власності

У доктрині зазначається, що велике економічне і практичне значення речового права у транскордонному русі товарів і у гро­шовому обігу призводить до можливості зіткнення великої кіль­кості діаметрально протилежних інтересів: поряд з партнерами за договором у відповідному регулюванні можуть бути заінтересо­вані як кредитори, так і держава. Тому важко сформулювати єдину колізійну норму для всіх речових правових складів.

1. Власність,на думку В. В. Гаврилова, є правом конкретних суб'єктів – окремих осіб або колективів — використовувати певні майнові об'єкти своєю владою і у своїх інтересах на підставі і в ме­жах встановленого в державі правопорядку. Отже, власність згідно з цим розумінням, виступає формою «присвоєння суб'єктом со­ціальних відносин результатів своєї діяльності». А комплекс норм, принципів, правил і установок, які мають захищати права і підтри­мувати інтереси власника, утворюють інститут права власності.

Право власності, як відомо, належить до категорії так званих абсолютних прав. Це означає, насамперед, що межею їх здійснен­ня може бути лише закон. Як зауважує у зв'язку з цим К. Хобер, право власності в остаточному підсумку визначається зовнішніми межами цього права, окреслити які уповноважена держава. А вже в цих межах власник має право на свій розсуд вчинити щодо на­лежного йому майна будь-які дії, що не суперечать законові і не порушують прав таких, що охороняються законом, інтересів ін­ших осіб. А з цього, своєю чергою, випливає, що всі інші особи повинні утримуватись від дій, які порушували б права та інтереси власників, тобто, власник має право виключити всіх інших осіб від використання своєї власності.

Виключною особливістю абсолютних прав є й те, що вони грунтуються на таких двох принципах:

• право слідування та

• право переваги.

Основою права слідування є презумпція, за якою право на річ «прикріплено» до самої речі, внаслідок чого при переміщенні речі права на неї слідують за самою річчю, яка, тим самим, стає уособ­ленням відповідного права. Тому, якщо річ украдено у власника, право на неї, проте, слідує за річчю точно так, як і у випадку доб­ровільної передачі прав на неї. Звідси якраз і випливає право переваги: вважається, що власником речі є та особа, яка нею во­лодіє, доти, доки не буде доведено протилежне.

 

Запитання до семінару 2 Колізійне регулювання права власності