Принцип автономної кваліфікації

Висновки, що зроблені в доктрина МПрП досить давно, в узагальненому вигляді чітко сформу­льовані та наведені Л. А. Лунцем у такий спосіб:

• первинна кваліфікація, яка є лише передумовою вирішення колізійної проблеми, здійснюється за принципом lege fori; проте, якщо колізійну проблему вирішено на користь іноземного закону, вторинна кваліфікація можлива тільки на основі тієї правової сис­теми, до якої відсилає колізійна норма, тобто за принципом legе causae;

• колізійна норма тільки разом з тією матеріально-правовою нормою, до якої вона відсилає, утворюють дійсне правило пове­дінки для учасників цивільного обороту.

На етапі здійс­нення первинної кваліфікації - і це у доктрині МПрП практично не викликає спорів - суддя виходить з вимог свого національного права (кваліфікація за принципом lege fori). Найбільш задовільною у цьому відношенні вважається теорія міжнародно-приватноправової кваліфікації Кегеля, за якою поняття колізійної норми слід тлумачити з позицій та в інтересах колізійного права, а також від­повідно до критеріїв правопорядку, що є джерелом тих колізійних норм, що підлягають тлумаченню. При цьому, тлумачення здійс­нюється на підставі колізійно-правових, а не матеріально-правових критеріїв, оскільки одне й те саме поняття може мати зовсім різні значення у колізійному та матеріальному праві. Дійсно, оскільки застосовне право (lex causae) саме вирішує, яку форму спільного життя слід визнавати шлюбом, а такс рішення може суттєво відріз­нятись від аналогічного рішення за lex fori, колізійно-правові межі повинні бути ширшими, аніж матеріально-правові.

До речі, концепцію Кегеля відтворено і в Законі від 23.06.2005 р., у ст. 7 якого прямо зазначено, що при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо ін­ше не передбачено законом.

Ситуація, що має місце на етапі вторинної кваліфікації, принципово відрізняється від попередньої. По-перше, ряд авторів звертає увагу на те. що відповідно до поняття «вторинна кваліфі­кація» залишається невідомим, коли саме вона починається - в момент визначення матеріального права що підлягає застосуван­ню, чи в процесі визначення цього права. З урахуванням того, про що тільки-но йшлося, на це питання можна дати таку відповідь: вторинна кваліфікація починається в момент визначення застосов­ного іноземного права і закінчується одночасно із завершенням цього процесу. Просто, не слід змішувати два різних процеси - процес визначення застосовного права і процес встановлення змі­сту тієї норми (чи тих норм) іноземного права, які будуть викорис­тані суддею безпосередньо для врегулювання відносин, які є предметом розгляду у даній конкретній справі.

Запитання до семінару 5 Поняття та структура колізійної норми

 

Колізійна норма – норма, що визначає право якої держави може бути застосоване до правовідносин з іноземним елементом.

У доктрині МПрП беззаперечним вважається положення, за яким будь-яка колізійна норма складається з таких самостійних частин:

• об'єму та

• прив'язки.

При ознайомленні з об'ємом колізійної норми з'ясовується, щодо яких саме відносин чи до якого виду відносин законодавець надає дозвіл на застосування іноземного права, бо цей дозвіл, як зрозуміло, не може надаватись взагалі. Інакше кажучи, дозвіл, що міститься в об'ємі колізійної норми, надається стосовно конкрет­ного «фактичного складу» відповідних відносин, внаслідок чого в іноземному праві слід відшукувати норми, які регулюють саме та­кий фактичний склад, а він може мати відношення до речового, зобов'язального, спадкового і т. ін. статутів. Замінити встановле­ний колізійною нормою статут у процесі застосування іноземного права неможливо, бо це буде означати, що дозвіл, наданий законо­давцем, свавільно порушено суддею.

Що стосується прив'язки, то вона «прикріпляє» (або «прив'язує») зазначений фактичний склад, тобто конкретні відно­сини, до права відповідної іноземної держави, яке підлягає засто­суванню згідно з дозволом, що міститься у колізійному приписі. Саме тому колізійну прив'язку нерідко називають формулою прикріплення до того чи іншого іноземного правопорядку.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Що розуміється в сучасному міжнародному приватному праві
під терміном «статут»?

2. Що розуміється під колізійним і матеріально-правовим метода­ми регулювання?

3. Що розуміється під термінами «колізія законів», «колізійне пра­во», «колізійна прив'язка»?

4. Чи існують відмінності в підході до міждержавних (міжнарод­них) і міжобласних колізій?

 

Самостійна робота до теми 2 – 4 години

Питання для самостійного опрацювання

1. Сфера виникнення колізійних законів.

2. Історія виникнення колізійного методу регулювання в міжна­родному приватному праві.

3. Співвідношення між колізійними нормами та нормами, які виз­начають дію законів у часі.

4. Матеріальний метод правового регулювання, його переваги та недоліки.

5. Множинність колізійних прив'язок.

6. «Кульгаючі» правовідносини та «кумулятивні» колізійні норми.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Поняття та види колізійних норм.

2. Типи колізійних прив’язок.

3. Розвиток колізійного права в Україні.

 

Індивідуальна робота до теми 2 – 2 години

1. Теорія про «конфлікт кваліфікацій».

2. Основи застосування іноземного права.

3. Встановлення змісту іноземного права.

4. Застереження про публічний порядок.

5. Обхід закону в міжнародному приватному праві.

6. Режим найбільшого сприяння і національний режим.

7. Взаємність і реторсія.

8. Підстави для застосування реторсії.

 

Укладач:

професор кафедри

цивільно-правових дисциплін

навчально-наукового інституту права

та психології НАВС,

к.ю.н., доцент Н.В.Плахотнюк