Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”кладенн€ шлюбу за законодавством р≥зних держав




≤нститут шлюбу, €кий Ї правом ≥нтимного самовизначенн€ ос≥б, породжуЇ ц≥лий комплекс р≥зноман≥тних особистих та майнових прав, що виникають внасл≥док його укладенн€ або роз≥рванн€, до цих п≥р несе на соб≥ в≥дбиток ≥сторичних, економ≥чних, етнограф≥ч≠них, культурних, рел≥г≥йних та ≥нших традиц≥й, €к≥ притаманн≥ тому чи ≥ншому сусп≥льству. Ќаприклад, в одних сусп≥льствах реал≥зу≠Їтьс€ концепц≥€ так званого пол≥гамного шлюбу, тим часом €к в ≥н≠ших шлюб розгл€даЇтьс€ лише €к добров≥льний моногамний союз чолов≥ка й ж≥нки. “ому, €к зазначаЇ √. ё. ‘едосеЇва, сфера с≥мей≠но-шлюбних в≥дносин Ї ун≥кальною, бо н≥ процес ун≥ф≥кац≥њ, н≥ ≥снуванн€ м≥жнародних звичањв не здатн≥ стерти ту специф≥ку в регу≠люванн≥, котра обумовлена нац≥ональними нормами, що с€гають корен€ми в ≥сторичн≥ та рел≥г≥йн≥ традиц≥њ р≥зних народ≥в ≥ нац≥й.

« ≥ншого боку, процеси м≥грац≥њ населенн€, розвиток д≥лових, культурних, наукових, нарешт≥ Ц звичайних стосунк≥в м≥ж пред≠ставниками р≥зних держав призвод€ть до непоодиноких випадк≥в укладенн€ зм≥шаних шлюб≥в, тобто шлюб≥в м≥ж особами, що Ї ≥но≠земц€ми стосовно один одного. ј в таких випадках гостро поста≠ють питанн€ щодо шлюбноњ д≥Їздатност≥, кола прав ≥ обов'€зк≥в подружж€ €к щодо один одного, так ≥ щодо д≥тей або батьк≥в та низки ≥нших аспект≥в в≥дносин, породжуваних шлюбом.

Ќарешт≥, сл≥д наголосити й на тому, що в сучасн≥й ”крањн≥, вна≠сл≥док проголошенн€ курсу на побудову так званого в≥дкритого сусп≥льства, под≥бн≥ питанн€ давно вже переросли меж≥ суто Ђака≠дем≥чнихї ≥ перейшли до кола нев≥дкладних практичних завдань. Ќемалу роль стосовно цього в≥д≥грав ≥ розпад колишнього —–—–, €кий водночас перетворив велику к≥льк≥сть шлюбних та с≥мейних в≥дносин, що ран≥ше регулювались внутр≥шн≥м рад€нським зако≠нодавством, у в≥дпов≥дн≥ в≥дносини за участю ≥ноземних ос≥б. як вважаЇ ¬. Ћ. “олстих, с≥мейн≥ в≥дносини Ї складними €к за своњм суб'Їктним складом, так ≥ за зм≥стом.

1.  оли мова йде про укладенн€ шлюбу, сл≥д, насамперед, розр≥з≠н€ти матер≥альн≥ вимоги щодо вступу до шлюбу та формальн≥ умо≠ви д≥йсност≥ шлюбу. ѕ≥д матер≥альними вимогами вступу до шлюбу розум≥ютьс€ шлюбна д≥Їздатн≥сть, а також ≥снуюч≥ в певних правових системах обмеженн€ на можлив≥сть укладенн€ шлюбу.

ѕовна шлюбна д≥Їздатн≥сть виникаЇ з моменту дос€гненн€ пев≠ного в≥ку, €кий, зазвичай, Ї р≥зним дл€ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок. “ак, зг≥дно з≥ ст. 22 —≥мейного кодексу ”крањни, шлюбний в≥к дл€ ж≥нки вста≠новлюЇтьс€ у с≥мнадц€ть, а дл€ чолов≥к≥в - у в≥с≥мнадц€ть рок≥в. ѕроте, у р≥зних правових системах шлюбний в≥к не сп≥впадаЇ за своњми межами. Ќаприклад, у ‘ранц≥њ, в≥н складаЇ дл€ чолов≥к≥в 18 рок≥в, а дл€ ж≥нок Ц 15 рок≥в, в той час €к законодавством …еме≠ну цей в≥к взагал≥ визначаЇтьс€ ≥ндив≥дуально у кожному окремому випадку. Ќаприклад, дес€тир≥чний хлопчик ≥ дев'€тир≥чна д≥вчина можуть бути визнан≥ повнол≥тн≥ми ≥, в≥дпов≥дно, мати право укласти шлюб, за умови дос€гненн€ ними статевоњ зр≥лост≥.

—итуац≥€ з≥ шлюбною д≥Їздатн≥стю ос≥б у ћѕрѕ маЇ певну складн≥сть. « одного боку, важко сперечатись з Ћ. –аапе, €кий за≠значив, що не наша справа вир≥шувати, чи маЇ ж≥нка-≥ноземка по≠тр≥бну дл€ укладенн€ шлюбу ф≥зичну та духовну зр≥л≥сть. ѕроте, з ≥ншого, ми не повинн≥ забувати про св≥й правопор€док, ≥ €кщо за≠конодавц≥ притримуютьс€ у цьому питанн≥ принципово р≥зних то≠чок зору, суд не повинен забувати про ≥нститут застереженн€ про публ≥чний пор€док.

—л≥д мати на уваз≥ й те, що €к положенн€ стосовно шлюбноњ д≥Їздатност≥, так ≥ обмеженн€ стосовно можливостей на укладенн€ шлюбу, про €к≥ мова п≥де нижче, встановлюютьс€ у нац≥ональних законодавствах ≥мперативне, внасл≥док чого, аби уникнути неба≠жаних правових насл≥дк≥в, що можуть мати м≥сце, сл≥д використовувати положенн€ про д≥ю ≥мперативних норм у ћѕрѕ. ÷е питанн€ особливо актуально постаЇ у випадках ви≠знанн€ у певн≥й держав≥ шлюбу, укладеного за участю ≥ноземц≥в за кордоном.

Ѕезумовною вимогою дл€ укладенн€ шлюбу Ї та, за €кою особи, €к≥ мають нам≥р його укласти, не повинн≥ знаходитис€ у ≥ншому законному (зареЇстрованому) шлюб≥. ƒо реч≥, це, мабуть, Їдина ви≠мога, €ка формулюЇтьс€ майже в ус≥х правопор€дках однаково.

ўе одн≥Їю вимогою щодо ос≥б, €к≥ укладають шлюб, Ї те, що вони не повинн≥ бути родичами або сво€ками. ѕроте, останн≥ в≥дносини не за вс≥ма законодавствами Ї перешкодою до укладен≠н€ шлюбу. –одинн≥ в≥дносини €к так≥, що унеможливлюють укла≠денн€ шлюбу, хоча ≥ в≥дом≥ вс≥м правопор€дкам, однак визнача≠ютьс€ по-р≥зному: в одних це т≥льки пр€м≥ родич≥, в ≥нших ≤ пр€м≥, ≥ поб≥чн≥, при чому коло ≥ тих ≥ ≥нших може визначатис€ по-р≥зному. Ќаприклад, в одних правопор€дках заборонено шлюб м≥ж д€дьками та плем≥нниц€ми, т≥тками та плем≥нниками (÷  ‘ранц≥њ), в ≥нших Ц н≥; боков≥ кровн≥ родич≥ не можуть укладати шлюб до третього ступен€ спор≥дненн€ (‘ранц≥€), до четвертого Ц Ѕолгар≥€, або т≥льки до другого Ц ”крањна, тим часом €к в ”горщин≥ под≥бний шлюб взагал≥ буде визнаним д≥йсним ≥ т. ≥н.

«а законодавством великоњ к≥лькост≥ держав безумовною вимо≠гою дл€ укладенн€ шлюбу Ї добров≥льно ≥ належним чином ви≠словлена згодана його укладенн€, хоча в ≥нших, наприклад за за≠конодавством …емену, вона н≥€кого значенн€ не маЇ.

Ќарешт≥, в законодавствах окремих держав ≥снують ≥ специф≥ч≠н≥ вимоги щодо укладенн€ шлюбу.“ак, за ÷  ≤спан≥њ не можуть укладати шлюб особи, €к≥ визнан≥ винними у смерт≥ подружж€; за ÷  де€ких держав встановлено Ђтраурний строкї, прот€гом €кого ж≥нка не може вийти зам≥ж п≥сл€ смерт≥ чолов≥ка чи роз≥рванн€ шлюбу з ним (у ‘ранц≥њ в≥н дор≥внюЇ 300 дн≥в, у Ќ≥меччин≥ Ц 10 м≥с€ц≥в тощо); низкою законодавств передбачено б≥льш або менш широке коло хвороб, €к≥ перешкоджають укладенню шлюбу. ¬. Ћ. “олстих добавл€Ї, що де€кими законодавствами заборон€≠Їтьс€ укладенн€ шлюбу м≥ж особами похилого в≥ку й молодими людьми, м≥ж особами р≥зноњ конфес≥йноњ приналежност≥, м≥ж сп≥в≠учасниками перелюбства.

Ќа останнЇ зауважу, що у б≥льшост≥ держав п≥д шлюбом розу≠м≥Їтьс€ Ђсоюз чолов≥ка ≥ ж≥нкиї, хоча в де€ких державах це не Ї обов'€зковим. Ќаприклад, у √олланд≥њ дозволеними Ї одностаттЇв≥ шлюби.

2. ѕ≥д формальними умовами д≥йсност≥ шлюбу розум≥ютьс€ вимоги, €к≥ Ї обов'€зковими дл€ процедури його зд≥йсненн€. «а цими умовами вс≥ держави св≥ту можуть бути розпод≥леними на так≥ групи:

Х держави, в €ких оф≥ц≥йно визнаЇтьс€ т≥льки шлюб, зареЇст≠рований у державних органах (‘ранц≥€, Ѕельг≥€, √олланд≥€ тощо);

Х держави, де оф≥ц≥йно визнаЇтьс€ €к громад€нський, так ≥ цер≠ковний шлюб, коли право вибору форми укладенн€ шлюбу зали≠шено на розсуд ос≥б, що укладають шлюб (јвстрал≥€, јнгл≥€, Ѕра≠зил≥€ та ≥н.);

Х держави, в €ких укладенн€ шлюбу можливе лише у церков≠н≥й форм≥ (√рец≥€,  ≥пр та де€к≥ ≥нш≥);

Х держави, де визнаютьс€ шлюби Ђcommon law marriageї (за загальним правом Ц де€к≥ штати —Ўј, р€д пров≥нц≥й  анади). ” цьому випадку достатньо добров≥льного волеви€вленн€ стати чо≠лов≥ком ≥ ж≥нкою та фактичного початку виконанн€ шлюбних в≥д≠носин.

” названих групах держав д≥ють р≥зн≥ правила укладенн€ шлю≠бу. ¬ јнгл≥њ шлюб можливий п≥сл€ спливу 48 годин з моменту по≠данн€ за€ви, у ‘ранц≥њ Ц п≥сл€ 10 дн≥в. ¬ одних правопор€дках п≥с≠л€ поданн€ за€ви необх≥дне оголошенн€ про майбутн≥й шлюб, в ≥нших Ц це не вимагаЇтьс€; одн≥ законодавства передбачають ≥н≠ститут заручин, ≥нш≥ Ц н≥; в одних правопор€дках маЇ м≥сце попе≠редн€ перев≥рка за€ви з видачею в≥дпов≥дним чиновником дозволу (сертиф≥кату) на укладенн€ шлюбу, в ≥нших цього не вимагаЇтьс€; за одними правилами необх≥дним Ї попереднЇ медичне обстежен≠н€, за ≥ншими воно не потр≥бне; нарешт≥, в одних законодавствах на шлюб з ≥ноземц€ми необх≥дним Ї попередн≥й дозв≥л орган≥в державноњ влади (≤нд≥€, ≤рак, ≤тал≥€, Ўвец≥€ тощо), в ≥нших цього не вимагаЇтьс€.

3. « наведених даних випливаЇ, що умови укладенн€ шлюбу в р≥зних державах досить часто можуть не сп≥впадати, внасл≥док чо≠го шлюб, укладений з дотриманн€м вс≥х вимог в межах певного правопор€дку, зовс≥м не обов'€зково буде визнаним в ≥ншому, а це призводить до виникненн€ €вища, €ке отримало назву Ђшкутиль≠гаючих шлюб≥вї, що з м≥жнародно-правовоњ точки зору, вкрай небажано. «а очевидною неможлив≥стю створенн€ матер≥ально-правових ун≥ф≥кац≥й щодо вс≥х зазначених та ≥нших особливостей процесу укладанн€ шлюбу, м≥жнародне приватне право зосереди≠ло свою увагу на ун≥ф≥кац≥њ кол≥з≥йного регулюванн€ в≥дпов≥дних питань. ” зв'€зку з цим можна назвати так≥ ун≥версальн≥ конвенц≥њ:

Х Ќью-…оркську конвенц≥ю про згоду на вступ у шлюб, м≥н≥≠мальний шлюбний в≥к, реЇстрац≥ю шлюбу в≥д 10.12.1962 р.;

Х √аазьку конвенц≥ю про укладенн€ ≥ визнанн€ д≥йсност≥ шлю≠б≥в в≥д 14.03.1978р.

ќднак ц≥ конвенц≥њ, з одного боку, не знайшли (особливо друга) широкого розповсюдженн€, а з ≥ншого Ц ”крањна в них участ≥ не бере.

Ќайб≥льш в≥домими рег≥ональними ун≥ф≥кац≥€ми Ї  одекс Ѕустаманте, учасником €кого Ї 15 латиноамериканських держав, та ћ≥нська конвенц≥€ (10 держав —Ќƒ). «окрема в ћ≥нськ≥й конвенц≥њ (ст. 26) встановлено, що умови укладанн€ шлюбу визначаютьс€ дл€ кожного з майбутнього подружж€ окремо за законодавством т≥Їњ ƒогов≥рноњ —торони, громад€нином €коњ в≥н Ї, а дл€ ос≥б без громад€нства Ц законодавством ƒогов≥рноњ —торони, €ка Ї м≥сцем њх пост≥йного проживанн€.  р≥м того, стосовно перешкод на укладенн€ шлюбу повинн≥ бути дотриманн≥ вимоги законодавства ƒо≠гов≥рноњ —торони, на територ≥њ €коњ укладаЇтьс€ шлюб.

4. « урахуванн€м зазначеного б≥льш ц≥кавим Ї питанн€ визна≠ченн€ кол≥з≥йноњ норми, €ка п≥дл€гаЇ застосуванню щодо укладен≠н€ шлюбу, та особливост≥ формулюванн€ таких норм у р≥зних на≠ц≥ональних законодавствах. «а останньою ознакою виокремлю≠ютьс€ щонайменше три системи законодавчих акт≥в.

Ќайстар≥шого ≥, мабуть, найпоширен≥шою Ї система lex loci celebratioms, за €кою вир≥шальне значенн€ надаЇтьс€ м≥сцю укла≠денн€ шлюбу. √оловн≥ принципи ц≥Їњ системи звод€тьс€ до таких двох положень:

Х шлюб, д≥йсний у м≥сц≥ його укладенн€, Ї д≥йсним у будь-€кому ≥ншому м≥сц≥;

Х навпаки, шлюб, нед≥йсний у м≥сц≥ його укладенн€, повинен бути визнаним нед≥йсним будь-де.

якщо друга частина формули заперечень не викликаЇ, то щодо першоњ в≥дом≥ обмеженн€. Ќаприклад, у  одекс≥ Ѕустаманте з цьо≠го приводу зазначено, що держава, законодавство €коњ вимагаЇ дл€ шлюбу зд≥йсненн€ рел≥г≥йного обр€ду, може в≥дмовити у визнанн≥ д≥йсност≥ шлюб≥в, укладених њх громад€нами за кордоном без до≠триманн€ зазначеноњ форми.

≤нша система п≥дкор€Ї шлюб особистому закону особи, що йо≠го укладаЇ.

÷€ система маЇ той суттЇвий недол≥к, що залишаЇтьс€ не зовс≥м зрозум≥лим, €кий саме закон повинен застосовуватись у випадку зм≥шаних шлюб≥в. јби усунути це непорозум≥нн€, останн≥м часом нац≥ональн≥ законодавц≥ формулюють правило на кшталт того, що в≥дтворено у ст. 37 угорського ”казу про м≥жнародне приватне право: €кщо особист≥ закони ос≥б, €к≥ укладають шлюб, Ї р≥зними, шлюб буде д≥йсним лише у тому випадку, коли дотриман≥ мате≠р≥ально-правов≥ умови його укладенн€ за особистим законом кож≠ноњ з цих ос≥б. ўо стосуЇтьс€ формальних вимог д≥йсност≥ шлюбу, то вони визначаютьс€ за правом, €ке Ї д≥йсним у м≥сц≥ та п≥д час укладенн€ шлюбу.

ќстанньою, Ї так звана зм≥шана система визнанн€ шлюбу, ко≠ли застосовним вважаЇтьс€ або закон громад€нства, або закон до≠м≥цил≥ю, або, нарешт≥, комб≥нац≥€ одного з цих закон≥в та закону м≥сц€ укладенн€ шлюбу.

яскравим прикладом застосуванн€ ц≥Їњ системи Ї так звана шка≠ла  егел€, що запроваджена в н≥мецькому цив≥льному законодавств≥ ≥ €ка зам≥нила традиц≥йну дл€ ц≥Їњ системи права кол≥з≥йну прив'€зку до громад€нства чи м≥сцезнаходженн€ чолов≥ка. ÷€ шка≠ла передбачаЇ прив'€зки в так≥й посл≥довност≥: сп≥льне д≥йсне громад€нство подружж€; за його в≥дсутност≥ Ц останнЇ сп≥льне грома≠д€нство, €кщо один з подружж€ його збер≥г; за в≥дсутност≥ такого останнЇ сум≥сне м≥сце проживанн€, €кщо один з подружж€ мешкаЇ там ≥ зараз; за в≥дсутност≥ вс≥х цих елемент≥в Ц найт≥сн≥ший зв'€зок ≥з правом певноњ держави. “аким чином, створюЇтьс€ реальна мож≠лив≥сть вибору прив'€зок, а отже, ≥ можлив≥сть легального та ефек≠тивного вир≥шенн€ кол≥з≥йноњ проблеми.

5.  оли йдетьс€ про зм≥шан≥ шлюби, сл≥д мати на уваз≥, що се≠ред них окремо вид≥л€Їтьс€ такий р≥зновид, €к закордонний шлюб. ѕ≥д ним розум≥Їтьс€ шлюб громад€нина в≥дпов≥дноњ держави з ≥ноземною особою, та шлюб громад€н ц≥Їњ держави м≥ж собою, €к≥ укладен≥ поза межами територ≥њ в≥дпов≥дноњ держави. ѕ≥д це пон€тт€ п≥дпадаЇ ≥ шлюб двох ≥ноземц≥в, €кий укладаЇтьс€ в трет≥й крањн≥. ¬ багатьох законодавствах так≥ випадки регулюютьс€ спе≠ц≥ально.

Ќайб≥льш поширеною формою укладанн€ под≥бних шлюб≥в Ї так зван≥ консульськ≥ шлюби, тобто шлюби, що укладаютьс€ в дип≠ломатичних або консульських установах в≥дпов≥дних держав за кордоном. ƒл€ того щоб так≥ шлюби отримали визнанн€ на тери≠тор≥њ держави перебуванн€ консула, необх≥дно щоб консул мав на це повноваженн€ своЇњ держави та згоду держави акредитац≥њ на те, щоб консул укладав ц≥ шлюби на њњ територ≥њ €к м≥ж громад€≠нами держав, €к≥ дос€гли в≥дпов≥дноњ згоди, так ≥ громад€нином своЇњ держави з особою ≥з третьоњ держави. ѕод≥бна Ђлегал≥зац≥€ї д≥€льност≥ консула забезпечуЇтьс€ шл€хом укладенн€ м≥ж в≥дпов≥д≠ними державами консульських конвенц≥й, коли на засадах взаЇм≠ност≥ в них вир≥шуютьс€ вс≥ в≥дпов≥дн≥ питанн€.

6. ўодо украњнського нац≥онального регулюванн€ процедури укладенн€ шлюбу сл≥д зазначити, що зг≥дно з≥ ст. 21 —≥мейного кодексу ”крањни шлюбом Ї с≥мейний союз ж≥нки та чолов≥ка, заре≠Їстрований у державному орган≥ реЇстрац≥њ акт≥в цив≥льного стану. –ел≥г≥йний обр€д шлюбу не породжуЇ в≥дпов≥дних юридичних прав ≥ зобов'€зань, окр≥м випадк≥в, коли цей обр€д в≥дбувс€ до створенн€ або в≥дновленн€ зазначених державних орган≥в. ƒержа≠вна реЇстрац≥€ шлюбу п≥дтверджуЇтьс€ —в≥доцтвом про шлюб, зразок €кого затверджуЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

Ўлюб в ”крањн≥ ірунтуЇтьс€ на в≥льн≥й згод≥ ж≥нки ≥ чолов≥ка, €к≥ можуть одночасно перебувати лише в одному шлюб≥. ” шлюб≥ м≥ж собою не можуть перебувати:

Х особи, €к≥ Ї родичами пр€моњ л≥н≥њ спор≥дненн€;

Х р≥дн≥ €к повнор≥дн≥ (що мають сп≥льних батьк≥в), так ≥ неповнор≥дн≥ (мають т≥льки сп≥льну мат≥р або т≥льки сп≥льного батька) брат ≥ сестра;

Х двоюр≥дн≥ брат та сестра, р≥дн≥ т≥тка, д€дько та плем≥нник чи плем≥нниц€;

Х усиновлювач та усиновлена ним дитина.

ѕро реЇстрац≥ю шлюбу до зазначеного вище органу подаЇтьс€ за€ва, а особи, що цю за€ву подали, повинн≥ пов≥домити одна одну про стан свого здоров'€, причому, держава забезпечуЇ створенн€ умов дл€ медичного обстеженн€ зазначених ос≥б.

ќсоби, €к≥ подали за€ву про реЇстрац≥ю шлюбу, вважаютьс€ зарученими. «аручини не створюють обов'€зку вступу в шлюб. ѕроте, особа, €ка у подальшому в≥дмовилась в≥д шлюбу, зобов'€зана в≥д≠шкодувати ≥нш≥й сторон≥ витрати, що були нею понесен≥ у зв'€зку з припливанн€м до реЇстрац≥њ шлюбу та вес≥лл€, за вин€тком випадк≥в, коли ц€ в≥дмова була викликана протиправною, аморальною повед≥н≠кою нареченоњ чи нареченого або приховуванн€м певних ≥стотних обставин (т€жка хвороба, на€вн≥сть дитини, судим≥сть тощо).

Ўлюб реЇструЇтьс€ п≥сл€ спливу одного м≥с€ц€ в≥д дн€ поданн€ в≥дпов≥дноњ за€ви. ќднак, у раз≥ ваг≥тност≥ нареченоњ, народженн€ нею дитини, а також €кщо Ї безпосередн€ загроза дл€ житт€ наре≠ченоњ або нареченого, шлюб реЇструЇтьс€ у день поданн€ за€ви. Ўлюб Ї п≥дставою дл€ виникненн€ прав та обов'€зк≥в подружж€.

ўо стосуЇтьс€ нашоњ держави, то сл≥д мати на уваз≥, що зм≥шан≥ шлюби, про €к≥ йдетьс€, на територ≥њ ”крањни дозвол€лись не зав≠жди. ¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади колишнього —–—– в≥д 15.12.1946 р. вони були заборонен≥. Ќа думку ј. ј. ѕо≠пова, це, певною м≥рою, по€снювалось еп≥дем≥Їю зм≥шаних шлю≠б≥в, €к≥ укладалис€ в≥йськовослужбовц€ми окупац≥йних в≥йськ на окупованих територ≥€х. Ќим же наводитьс€ приклад стосовно бри≠танських окупац≥йних в≥йськ, службовц≥ €ких за три роки (1947-1950) уклали 7500 шлюб≥в з н≥мкен€ми.

—касована ц€ заборона була 26.11.1953р. п≥сл€ смерт≥ Ђвожд€ народ≥вї. Ќатом≥сть, дл€ укладенн€ такого шлюбу у кожному окре≠мому випадку зац≥кавлена особа повинна була отримати спец≥аль≠ний дозв≥л. ѕроте,в ”каз≥ в≥д 26.11.1953 р. не було зазначено жод≠ного владного органу, на €кий покладалось би зобов'€занн€ цей дозв≥л надавати. “ому принципово така ситуац≥€ в ”крањн≥ була спрощена т≥льки п≥сл€ проголошенн€ нею незалежност≥, а точн≥ше Ц з прийн€тт€м нового —≥мейного кодексу.

ќднак, те кол≥з≥йне регулюванн€ питань, пов'€заних з укладен≠н€м шлюбу, що в цьому кодекс≥ м≥стилос€, з прийн€тт€м «акону в≥д 23.06.2005 р. зм≥нено.

«гадуван≥ вище положенн€ ћ≥нськоњ конвенц≥њ в ст. 55 зазначе≠ного «акону в≥дтворено у такий спос≥б: право на шлюб визначаЇтьс€ особистим законом кожноњ з ос≥б, €к≥ подали за€ву про укладенн€ шлюбу. ” раз≥ укладенн€ шлюбу в ”крањн≥ застосовуютьс€ вимоги —≥мейного кодексу ”крањни щодо п≥дстав нед≥йсност≥ шлюбу. Ќа≠ступною статтею встановлено, що форма ≥ пор€док укладенн€ шлю≠бу в ”крањн≥ м≥ж громад€нином ”крањни та ≥ноземцем або особою без громад€нства. а також м≥ж ≥ноземц€ми або особами без грома≠д€нства визначаютьс€ правом ”крањни.

«аконом в≥д 23.06.2005 р. встановлено також, що шлюб м≥ж громад€нами ”крањни, €кщо хоча б один з них проживаЇ за межами ”крањни, може укладатис€ в консульськ≥й установ≥ або дипломатич≠ному представництв≥ ”крањни зг≥дно з правом ”крањни. ”кладенн€ шлюбу м≥ж ≥ноземц€ми в консульськ≥й установ≥ або дипломатично≠му представництв≥ в≥дпов≥дних держав в ”крањн≥ регулюЇтьс€ пра≠вом акредитуючоњ держави.

ќкремо (ст. 58) в «акон≥ регулюютьс€ питанн€ д≥йсност≥ шлюбу, укладеного за межами ”крањни. Ўлюб м≥ж громад€нами ”крањни, шлюб м≥ж громад€нином ”крањни та ≥ноземцем, шлюб м≥ж грома≠д€нином ”крањни та особою без громад€нства, що укладений за ме≠жами ”крањни в≥дпов≥дно до права ≥ноземноњ держави, Їд≥йсним в ”крањн≥ за умови додержанн€ щодо громад€нина ”крањни вимог —≥≠мейного кодексу ”крањни щодо п≥дстав нед≥йсност≥ шлюбу. Ўлюб м≥ж ≥ноземц€ми, шлюб м≥ж ≥ноземцем та особою без громад€нства, шлюб м≥ж особами без громад€нства, що укладен≥ в≥дпов≥дно до права ≥ноземноњ держави, Ї д≥йсними в ”крањн≥.

Ќарешт≥ (ст. 60), «аконом встановлен≥ правов≥ насл≥дки шлюбу. ¬они визначаютьс€ сп≥льним особистим законом подружж€, а за його в≥дсутност≥ Ц правом держави, у €к≥й подружж€ мало останнЇ сп≥льне м≥сце проживанн€, за умови, що хоча б один з подружж€ все ще маЇ м≥сце проживанн€ у ц≥й держав≥, а за в≥дсутност≥ тако≠го Ц право, з €ким обидва з подружж€ мають найб≥льш т≥сний зв'€зок ≥ншим чином. ѕодружж€, €ке не маЇ сп≥льного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватис€ до правових насл≥дк≥в шлюбу, €кщо подружж€ не маЇ сп≥льного м≥сц€ прожи≠ванн€ або €кщо особистий закон жодного з них не зб≥гаЇтьс€ з правом держави њхнього сп≥льного м≥сц€ проживанн€. «азначений виб≥р права обмежений лише правом особистого закону одного з подружж€ (без застосуванн€ частини другоњ статт≥ 16 цього «ако≠ну, а угода про виб≥р права припин€Їтьс€, €кщо особистий закон подружж€ стаЇ сп≥льним).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 809 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1541 - | 1522 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.