Система міжнародного приватного права

1. Коли мова йде про ту чи іншу сукупність правових норм, то першим постає питання: чи є ця сукупність відокремленою, чи, навпаки, вона є підгалуззю (інститутом тощо) іншого, більш ши­рокого правового утворення. Визначальним для вирішення даного питання с те, чи мас дана сукупність правових норм свій власний об'єкт регулювання. З того, про що йшлося раніше, безумовно, випливає, що для сукупності норм, які складають МПрП, об'єктом регулювання є. ті приватні відносини, які виходять за межі кожно­го окремого національного правопорядку і саме тому жодна з та­ких відносин не може бути самостійно врегульована будь-якою з цих національних правових систем.

До речі, на подібному розумінні засновується одне з визначень міжнародного приватного права, яке свого часу було запропонова­не у вітчизняній літературі: це сукупність норм, що регулюють процес прикріплення до певної правової системи цивільних (сі­мейних, трудових та інших цивілістичних) правовідносин, усклад­нених Іноземним елементом (ознаками).

Таким чином, у міжнародному спілкуванні реально існують специфічні відносини суб'єктів, які є окремим об'єктом правового регулювання, а саме –об'єктом регулювання МПрП. Останнє, у свою чергу, складається з певної сукупності норм, тому з'яв­ляються певні підстави стверджувати, що ми маємо справу зі спе­ціальною галуззю міжнародного права, інакше кажучи, існує пев­ний соціально-правовий феномен – специфічна галузь права, а тому, відповідно, має існувати спеціальна галузь правової науки, котра цей феномен вивчає. Зазначені явища слід розрізняти, бо не­обов'язково система норм права буде збігатися з системою знань про ці норми, а тим більше – з системою МПрП як навчальної дисципліни відповідних навчальних закладів.

2. Знайомство з системою міжнародного приватного права свід­чить, що вона охоплює правові приписи таких трьох видів:

1) Норми загального характеру, призначення яких полягає у ви­значенні права, що підлягає застосуванню щодо відповідних від­носин та пов'язаного з цим питання про встановлення джерел да­ної галузі права, методи правового регулювання, взаємність та правові режими. Сукупність цих норм становить Загальну час жну даної галузі права.

2) Норми, які призначені для регулювання окремих питань, що виникають внаслідок участі суб'єктів МПрП у цивільному, зокре­ма торговому обороті. Це норми, що регулюють статус осіб у МПрП, специфічні питання права власності, різні аспекти регулю­вання зобов'язальних, зокрема розрахункових відносин, відшкоду­вання шкоди, а також питання міжнародного сімейного, спадково­го і трудового права. Ці норми становлять зміст Особливої части­ни МПрП.

3) Нарешті, це група норм, які присвячені проблемам забезпе­чення або ефективного застосування зазначених вище двох груп норм. Інакше кажучи, перші дві групи норм становлять матеріально-правову та колізійну частину МПрП, тоді як третя – це група процесуальних норм, якою охоплюються питання міжнародного цивільного процесу, такі, як процесуальні право- та дієздатність осіб, організація та здійснення розгляду справ у міжнародному ци­вільному процесі, вручення судових та позасудових документів, отримання доказів за кордоном, питання взаємної правової допо­моги. Тобто, це група норм, які становлять міжнародний цивіль­ний процес – Спеціальну частину МПрП.

Щодо цієї частини у доктрині існує найбільша неузгодженість точок зору, починаючи з твердження, що це дійсно є частиною МПрП, і закінчуючи положенням, за яким не окрема сфера право­вого регулювання на кшталт міжнародного кримінального або на­ціонального цивільного процесу. Проте, незважаючи на невирішеність даної проблеми, майже всі автори, у більшому чи меншому обсязі, розглядають відповідні питання саме у курсі МПрП, і це, на мою думку, поки що єдиний плідний підхід до вирішення даної проблеми.

Однак при цьому слід зазначити, що вказана сукупність норм, у свою чергу, розподіляється на два специфічних підвиди за суб'єктами правозастосування: це власне міжнародний цивільний процес та міжнародний комерційний арбітраж що, як стверджу­ється, являє собою особливий підрозділ МПрП. Саме за такою схемою буде розглядатися Спеціальна частина МПрП у даній ро­боті.

Стосовно кола норм, які становлять назначені три частини даної сфери правового регулювання, та структури їх побудови у доктрині існує велике розмаїття поглядів, тому подальше викладення необхідно розглядати не як спробу вирішити дане спірне питання, а я ще одну точку зору щодо можливої побудови структури МПрП, яка сформована в результаті вивчення автором існуючого стану речей.